5. Інші види спеціальних режимів господарської діяльності

Виключна (морська) економічна зона України

Морські райони, зовні прилеглі до територіального моря Укра­їни, включаючи райони навколо островів, що належать їй, ста­новлять виключну (морську) економічну зону України.

Ширина виключної (морської) економічної зони становить до двохсот морських миль, відлічених від тих самих вихідних лі­ній, що й територіальне море України.

З метою забезпечення суверенних прав України на розвідку, експлуатацію, збереження живих ресурсів та управління ними у виключній (морській) економічній зоні держава вживає заходів (включаючи огляд, інспекцію, арешт і судовий розгляд) забезпе­чення додержання суб'єктами господарювання законодавства України.

Держава у виключній (морській) економічній зоні України має виключне право створювати, а також дозволяти і регулюва­ти спорудження, експлуатацію та використання штучних остро­вів, установок і споруд для морських наукових досліджень, роз­відки і розробки природних ресурсів, інших економічних цілей відповідно до законодавства України.

Режим здійснення господарської діяльності у виключній (мор­ській) економічній зоні встановлюється відповідно до ГКУ зако­ном про виключну (морську) економічну зону України, іншими законодавчими актами, що регулюють питання, пов'язані з пра­вовим режимом виключної (морської) економічної зони України (ст. 411 ГКУ).

Спеціальний режим господарювання в окремих галузях народного господарства

У разі необхідності стабілізації або прискореного розвитку окремих галузей народного господарства за поданням Кабінету Міністрів України законом може встановлюватися спеціальний режим господарювання в цих галузях.

У Збройних Силах України може здійснюватися лише некомерційна (неприбуткова) господарська діяльність.

Господарська діяльність у Збройних Силах України — це спе­цифічна діяльність військових частин, закладів, установ та ор­ганізацій Збройних Сил України, пов'язана із забезпеченням їх повсякденної життєдіяльності, що передбачає ведення підсобно­го господарства, виробництво продукції, виконання робіт і на­дання послуг, передання в оренду рухомого та нерухомого війсь­кового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки) у межах і порядку, визначених законом.

Відносини, пов'язані зі здійсненням господарської діяльності у Збройних Силах України, регулюються ГКУ та законами Укра­їни (ст. 414 ГКУ).

Особливості здійснення господарської діяльності на території пріоритетного розвитку

Законом може бути визначено за поданням відповідного орга­ну місцевого самоврядування в межах міста, району територію, на якій склалися несприятливі соціально-економічні умови і на якій на підставах та в порядку, передбачених законом, вводить­ся спеціальний режим інвестиційної діяльності з метою створен­ня нових робочих місць (територію пріоритетного розвитку).

Порядок здійснення господарської діяльності на території пріо­ритетного розвитку встановлюється законом (ст. 415 ГКУ).

Порядок здійснення господарської діяльності в умовах надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації

Господарська діяльність в умовах надзвичайного стану — осо­бливого правового режиму діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, ор­ганізацій, передбаченого Конституцією України, який тимчасово допускає обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб і покладає на них дода­ткові обов'язки, може здійснюватися з урахуванням обмежень та зобов'язань, встановлених виданим відповідно до Конституції України указом Президента України про введення надзвичайно­го стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо учасників господарських відносин, захо­ди, що вживаються в умовах надзвичайного стану, а також від­повідальність за порушення режиму надзвичайного стану визна­чаються законом про надзвичайний стан (ст. 416 ГКУ). Прави­ла щодо здійснення господарської діяльності застосовуються та­кож у разі оголошення окремих місцевостей зонами надзвичай­ної екологічної ситуації.

Гарантії прав учасників господарських відносин в умовах спеціального режиму господарювання

Запровадження спеціальних режимів господарювання, не пе­редбачених ГКУ, якими встановлюється обмеження прав суб'єк­тів господарювання, забороняється.

Держава гарантує суб'єктам господарювання та іншим учас­никам господарських відносин право на звернення до суду за захистом їх майнових та інших прав від незаконного обмеження в умовах будь-якого спеціального режиму господарювання, пе­редбаченого ст. 418 ГКУ.

Контрольні питання

1. Наведіть визначення поняття спеціальних (вільних) економічних зон і їх типів.

2. Державні гарантії інвестицій у спеціальних (вільних) економічних зонах.

3. Порядок припинення діяльності підприємств, майно якого переда­ється в концесію.

4. Види спеціальних режимів господарської діяльності.

5. Порядок здійснення господарської діяльності в умовах воєнного стану.

6. Види спеціальних режимів господарської діяльності.

7. Що таке зовнішньоекономічна діяльність?

8. Принципи здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

9. Суб'єкти і види зовнішньоекономічної діяльності.

10. Державний вплив на регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

11. Види і форми здійснення іноземних інвестицій в Україні.

Висновки

В умовах глобалізації, інтеграції України у всесвітні та євро­пейські структури разом з іншими актуалізуються питання за­хисту національних інтересів, економічної безпеки країни. Останнім часом механізми глобалізації є об'єктом ґрунтовних досліджень, що здебільшого стосуються відповідних змін ролі й статусу національної держави загалом та її здатності виконува­ти економічні функції. Один з результатів таких досліджень полягає в тому, що вже нині панування транснаціональних корпорацій і найбільших банків, безконтрольний рух фінансо­вого капіталу призводять до девальвації ролі держави. Саме це свідчить про зникнення державного суверенітету, який пере­творюється лише на віртуальну реальність, а держава стає не­здатною ефективно впливати на економічний і соціальний роз­виток. Разом з розвитком міжнародного торговельного права (у межах COT і ЄС) повинно адекватно розвиватися й національ­не господарське законодавство протекціоністської орієнтації. Це законодавство має забезпечити рівновагу інтересів міжнарод­них співтовариств, національних інтересів держави й суб'єктів господарювання.

Набуття членства в СОТ та ЄС є базовою економічною складо­вою інтеграції України в європейський та світовий економічні простори, основою для входження до світової інфраструктури. Членство в цих організаціях потребує адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання вимог, встановле­них COT щодо здійснення торгівлі. Одним з основних питань адаптації є врегулювання системи подання державної допомоги окремим суб'єктам господарювання. Слід визначити правові, економічні та організаційні засади подання цієї допомоги, її використання та контролю. Основною метою господарського за­конодавства має стати створення правових передумов підвищення конкурентоздатності економіки України, а також державний ко­нтроль за здійсненням цих передумов, спрямований на запо­бігання спотворенням економічної конкуренції, ефективний роз­виток конкурентних відносин в Україні та захист національ­ного товаровиробника. Усе це сприятиме розвитку ефективних ринкових відносин, удосконаленню механізмів захисту кон­куренції, гармонізації промислової політики з конкурентною і адаптації законодавства України до законодавства ЄС, забез­печенню механізмів виконання п. 2.2 ст. 49 Угоди про парт­нерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом, а також Угоди СОТ "Про субсидії та компенсаційні заходи".

Захисту національного товаровиробника має сприяти закріп­лення в Господарському кодексі України нетарифних інструмен­тів загалом. Зауважимо, що нетарифні інструменти — це ком­плекс обмежувальних, заборонних заходів, що перешкоджають проникненню іноземних товарів на внутрішній ринок. Метою цих заходів є захист національної промисловості, охорона жит­тя і здоров'я населення, моралі, релігії, національної безпеки. Зокрема, основними господарсько-правовими засобами могли б стати ембарго, кількісні обмеження, ліцензування, квотування, обов'язкова стандартизація, технічні бар'єри та інші вимоги до сертифікації товарів, їх пакування і маркування, пріоритет на­ціонального товаровиробника при здійсненні торгів, державних закупівель, самообмеження експорту тощо. Вжиття таких за­ходів могло б входити до господарської компетенції органів ви­конавчої та місцевої влади. Цим, зокрема, й відрізняються не­тарифні засоби регулювання від тарифних (мито і митні збори, кількісні обмеження, умови здійснення платежів та ін.), що базуються лише на законодавстві. Звичайно ж застосування не­тарифних засобів не повинно порушувати ринкові механізми й навіть, навпаки, покликано сприяти налагодженню ефектив­нішого функціонування ринку. Чітке визначення господарської компетенції органів виконавчої та місцевої влади у сфері застосу­вання заходів нетарифного регулювання мало б важливе значення для забезпечення принципу законності в народному господарстві. Річ у тім, що міністерства і відомства часто-густо використовують собі на користь відсутність в Україні відповідних законодавчих актів, які регулюють застосування нетарифних засобів регулю­вання, нехтуючи інтересами державного розвитку економіки (корупційна система розміщення урядових замовлень; умови транспортування, що дискримінують зарубіжні вантажі; регіо­нальна політика розвитку, що передбачає пільги для окремих регіонів з імпорту/експорту; дискримінаційна політика щодо іно­земних інвестицій, а також податкова, фінансова та валютна; політика регулювання платіжних балансів, що створює переваги для окремих торговельних потоків або гальмує їх), дублюючи діяльність законодавчих органів, а то й безпосередньо підміню­ючи її.

До функцій публічної влади входить також створення кон­курентного середовища. У гл. III "Обмеження монополізму та захист суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції" ГКУ йдеться про порядок здійснення цієї функції, проте положення цього розділу суперечать Конституції України і законодавству про захист економічної конкуренції. Так, у п. 1 ст. 26 "Обмеження конкуренції" ГКУ передбачаються випадки визнання обґрунтованими рішень чи дій органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямованих на обмеження кон­куренції або таких, що зумовлюють ці обмеження. Водночас ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визнає антиконкурентними дії органів влади, місцевого само­врядування, адміністративно-господарського управління і конт­ролю з прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоря­джень, постанов тощо), надання письмових або усних вказівок, висновків, угод, які призвели або можуть призвести до недопу­щення, усунення, обмеження чи перекручування конкуренції. Не регулювання вироб­ництва й цін (що вже застосовувалося), а саме створення кон­курентних умов зумовить забезпечення розвитку вітчизняної економіки.

Отже, комерційне право повинно відтворити уявлення про функції публічної влади у сфері створення, забезпечення функціо­нування і розвитку господарського комплексу країни виходячи з ідеї забезпечення прав людини на підприємництво і держави на здійснення господарської діяльності. При цьому йдеться про наявність не тільки відповідних правових норм (позитивного врегу­лювання), а й механізмів, які б забезпечували реалізацію цих норм.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України. — К., 2001.

2. Господарський кодекс України. — К., 2003.

3. Цивільний кодекс України. — К., 2003.

4. Закон України "Про Антимонопольний комітет" від 26 листопада 1993 р. // ВВР України. —1993. — № 50. — Ст. 472.

5. Закон України "Про банки і банківську діяльність" // ВВР Украї­ни. — 2001. — № 5-6. — Ст. 30.

6. Закон України "Про власність" // ВВР УРСР. — 1991. — № 20. — Ст. 249.

7. Закон України "Про державне прогнозування та розроблення про­грам економічного і соціального розвитку України" // ВВР Украї­ни. — 2000. — № 25. — Ст. 195.

8. Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Украї­ні" // ВВР України. — 1993. — № 13. — Ст. 110.

9. Закон України "Про державну податкову службу в Україні" // ВВР УРСР. — 1991. — № 6. — Ст. 37.

10. Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізич­них осіб підприємців" // ВВР України. — 2003. — № 31-32. — Ст. 263.

11. Закон України "Про дію міжнародних договорів на території Украї­ни" // ВВР України. — 1992. — № 10. — Ст. 137.

12. Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 7 червня 1996 р. // ВВР України. —1996. — № 36. — Ст. 164.

13. Закон України "Про захист економічної конкуренції" від 1 січня 2001 р. // ВВР України. — 2001. — № 12. — Ст. 64.

14. Закон України "Про захист прав споживачів" // ВВР України. — 1993. — № 16. — Ст. 166.

15. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" // ВВР УРСР. — 1991. — № 29. — Ст. 377.

417 16. Закон України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" // ВВР України. — 2001. — № 21. — Ст. 103.

17. Закон України "Про інформацію" // ВВР України. — 1992. — № 48. — Ст. 650.

18. Закон України "Про лізинг" // ВВР України. — 1998. — № 16. — Ст. 68.

19. Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяль­ності" // ВВР України. — 2000. — № 36. — Ст. 299.

20. Закон України "Про нотаріат" // ВВР України. — 1993. — № 39. — Ст. 383.

21. Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" // ВВР України. — 1994. — № 7.

22. Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" // ВВР України. — 1994. — № 7. — Ст. 36.

23. Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної гро­мадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слід­ства, прокуратури та суду" // ВВР України. — 1995. — № 1.

24. Закон України "Про режим іноземного інвестування" // ВВР Украї­ни. — 1996. — № 19. — Ст. 80.

25. Закон України "Про страхування" // ВВР України. — 1996. — № 18.

26. Закон України "Про товарну біржу" // ВВР України. — 1992. — № 10.

27. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" // ВВР Украї­ни. — 1991. — № 38.

28. Брагинский М. Й., Ветрянский В. В. Договорное право: В 2 кн. — М., 2001.

29. Господарче право зарубіжних країн. — К., 1996.

30. Государственная собственность и государственные предприятия в развитых капиталистических государствах. — М., 1990.

31. Государственное регулирование экономики в современном мире/ Ред. кол.: М. В. Баглай и др. — М.: Междунар. отношения, 1971.

32. Гражданское и торговое право капиталистических государств/ Отв. ред. Е. А. Васильев. — М., 1983.

33. Законодательство зарубежных государств: Обзор, инфор. — М., 1991. — Вып. 10. — С. 3.

34. Зобов'язальне право: Навч. посіб. / За ред. проф. О. В. Дзери. — К.: Юрінком Інтер, 1998.

35. Лаптев В. В. Правовое положение государственного капиталисти­ческого предприятия как юридического лица // Государственно-монополистический капитализм и буржуазное право. — М.: Наука, 1969.

36. Мамутов В. К. Хозяйственное право. — К.: Юринком Интер, 2002.

37. Мамутов В. К., ЧувпилоА. А. Господарче право зарубіжних країн. — К., 1996.

38. Основы, немецкого торгового и хозяйственного права. — М.: БЕК, 1995.

39. Семеусов В. А. Очерки хозяйственного права России. — М.: Изд-во ИГЭА, 2001.

40. Цивільне право України/ За ред. О. В. Дзери. — К.: Юрінком Інтер, 2002.

41. ЧувпилоА А Виды субъектов хозяйственного права в западных стра­нах. Экономика — правогосударственное регулирование. — Донецк, 1992.

42. Чувпило А А Хозяйственное право зарубежных стран. — Донецк, 1992.

43. Щербина В. С. Господарське право: Підруч. — К.: Юрінком Інтер, 2003.

44. Биржевая деятельность / Под ред. А. Г. Грязновой, Р. В. Корнеевой, В. А. Галанова. М.: Финансы и статистика, 1995. 240 с.

45. Гайдуцький П. І., Бузовський Е. А., Тімченко В. П. Біржова торгівля — основа ринку. К.: УСГА, 1992. 33 с.

46. Губський Б. В. Аграрний ринок. К.: Нора-прінт, 1998. 184 с.

47. Зерновий та хлібопродуктовий товарообіг в Україні: Енцикло­педичний довідник / В. Т. Александров, М. В. Гладій, Є. М. Лавров, І. М. Рішняк. К.: АртЕК, 2000. 544 с.

48. Иващенко А. А. Товарна биржа. М.: Международные отно­шения, 1991.272с.

49. Механізм біржової торгівлі продукцією АПК — елемент рин­кової інфраструктури / О. М. Шпичак, Е. О. Маслюков, Г. О. Шев­ченко. К.: Інститут аграрної економіки УААН, 1995. 92 с.

50. Механізм біржової торгівлі продукцією АПК — елемент рин­кової інфраструктури / Під ред. О. М. Шпичака. К.: Інститут аграрної економіки УААН, 1995. 86 с.

51. Сохацька О. М. Ф'ючерсні ринки. Історія, сучасність, перспективи становлення в Україні. Тернопіль: Екон. думка, 1999. 408с.

52. Товарні біржі України: Аналіз діяльності; законодавче поле перспективи розвитку / За ред. П. Т. Саблука, О. М. Шпичака. К.: Віпол, 1997. 424 с.

ЗМІСТ

	Програма «Комерційне право»	3
	Вступ	19
Тема 1.	Теоретичні основи правового регулювання господарської діяльності	21
1.	Поняття, предмет, методи і типи правового регулювання господарської діяльності	21
2.	Механізм і стадії правового регулювання господарської діяльності	26
3.	Роль держави у функціонуванні механізму правового регулювання суспільних відносин	27
4.	Ефективність правового регулювання господарських відносин	29
5.	Підприємництво як вид господарської діяльності	30
Тема 2	Суб'єкти господарювання	36
1.	Загальні засади, поняття і види суб'єктів господарювання	36
2.	Загальні умови створення і державної реєстрації суб'єктів господарювання	39
3.	Припинення діяльності суб'єкта господарювання	45
4.	Загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання	47
5.	Підприємство: поняття, види і організаційні форми	48
5.1.	Підприємство як організаційна форма господарювання	48
5.2.	Види і організаційні форми підприємств	48
5.3.	Організаційна структура та управління підприємством	50
5.4.	Майно підприємства	51
5.5.	Господарські відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями та громадянами і зовнішньоекономічна діяльність підприємства	52
5.6.	Соціальна діяльність підприємства	52
5.7.	Об'єднання підприємств	53
5.8.	Облік і звітність підприємства	53
6.	Державні та комунальні унітарні підприємства	53
6.1.	Державні унітарні підприємства	53
6.2.	Комунальні унітарні підприємства	59
7	Господарські товариства	60
7.1.	Поняття і види господарських товариств	60
7.2.	Правове становище акціонерних товариств	65
7.3.	Установчі документи і порядок державної реєстрації господарського товариства	67
7.4.	Майно і майнові відносини в господарських товариствах	68
7.5.	Права і обов'язки учасників господарського товариства	69
7.6.	Управління господарським товариством	70
7.7.	Облік і звітність господарського товариства	70
7.8.	Припинення діяльності господарського товариства	70
8.	Підприємства колективної власності	71
8.1.	Поняття і види підприємств колективної власності	71
8.2.	Правові засади діяльності підприємств споживчої кооперації	77
9.	Приватні підприємства та інші види підприємств	78
9.1.	Правове становище приватних підприємств	78
9.2.	Селянське (фермерське) господарство: поняття і правове становище	78
9.3.	Правове положення орендного підприємства	79
9.4.	Правове становище підприємств з іноземними інвестиціями	79
9.5.	Правове становище іноземних підприємств	80
10.	Об'єднання підприємств	80
10.1.	Поняття і види об'єднань підприємств	80
10.2.	Організаційно-правові форми об'єднань підприємств	81
10.3.	Правовий статус підприємства — учасника об'єднання підприємств	82
10.4.	Правове положення промислово-фінансових груп	84
10.5.	Асоційовані підприємства. Холдингові компанії	84
11.	Громадянин як суб'єкт господарювання. Особливості правового статусу інших суб'єктів господарювання	85
11.1	Громадянин у сфері господарювання	85
11.2.	Особливості статусу іноземних суб'єктів господарювання	86
Тема 3	Майнова основа господарювання	87
1.	Майно суб'єктів господарювання	87
1.1.	Правовий режим майна суб'єктів господарювання	87
1.2.	Майно і джерела його формування у сфері господарювання	89
1.3.	Особливості правового режиму державного майна у сфері господарювання	90
1.4.	Прибуток (дохід) суб'єкта господарювання	91
1.5.	Підстави виникнення майнових прав і обов'язків. Майновий стан і облік майна суб'єкта господарювання	91
1.6.	Приватизація державних та комунальних підприємств	92
2.	Використання природних ресурсів у сфері господарювання	93
2.1.	Правовий режим використання природних ресурсів у сфері господарювання	93
2.2.	Права і обов'язки суб'єктів господарювання щодо використання природних ресурсів	94
3.	Використання в господарській діяльності прав інтелектуальної власності	95
3.1.	Загальні положення правового регулювання відносин щодо використання в господарській діяльності прав інтелектуальної власності	95
3.2.	Правомочності суб'єктів господарювання щодо використання винаходу, корисної моделі та промислового зразка	95
3.3.	Правомочності суб'єктів господарювання щодо використання торговельної марки	96
3.4.	Правомочності суб'єктів господарювання щодо комерційного найменування	97
3.5.	Правомочності суб'єктів господарювання щодо використання географічного зазначення	97
3.6.	Правомочності суб'єктів господарювання щодо комерційної таємниці	98
4.	Цінні папери в господарській діяльності	98
4.1.	Цінні папери та їх види	98
4.2.	Умови, порядок випуску і придбання цінних паперів суб'єктами господарювання	99
4.3.	Державне регулювання ринку цінних паперів	100
5.	Корпоративні права	100
5.1.	Зміст корпоративних прав	100
5.2.	Реалізація і оцінка корпоративних прав держави	100
6.	Особливості управління господарською діяльністю в державному секторі економіки	102
Тема 4-5	Договірне право. Загальні положення	103
1.	Поняття та ознаки господарського договору	104
2.	Укладання, зміна і розірвання господарських договорів	106
3.	Визнання господарських договорів недійсними і неукладеними	110
4.	Попередній договір	115
5.	Виконання господарських договорів	117
6.	Заходи забезпечення виконання господарських зобов'язань	119
6.1.	Неустойка	120
6.2.	Порука	123
6.3.	Гарантія	126
6.4.	Завдаток	128
6.5.	Застава	129
6.6.	Притримання	133
7.	Відповідальність за порушення договірних зобов'язань	134
7.1.	Відшкодування збитків	135
7.2.	Штрафні санкції	137
7.3.	Оперативно-господарські санкції	137
Тема 6.	Правове регулювання біржової діяльності.	138
1.	Поняття про біржову діяльність.	138
1.1.	Біржова торгівля як основа біржової діяльності	138
1.2.	Функції біржі.	140
1.3.	Види бірж.	141
2.	Товарна біржа та принципи її діяльності.	146
2.1.	Формування товарних ринків	146
2.2.	Біржовий товар	150
2.3.	Учасники біржової торгівлі	152
2.4.	Біржові угоди та їх види.	155
2.5.	Розрахунки й гарантії виконання біржових контрактів	169
2.6.	Організація біржових торгів	170
2.7.	Відповідальність за порушення правил біржової торгівлі та розгляд спорів	174
2.8.	Правила поведінки членів біржі та учасників торгів	175
Тема 7.	Зовнішньоекономічна діяльність	177
1.	Поняття і види зовнішньоекономічної діяльності. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності	177
1.1.	Поняття і види зовнішньоекономічної діяльності	177
1.2.	Зовнішньоекономічні договори (контракти)	178
1.3.	Захист державою прав та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності	181
2.	Іноземні інвестиції	181
2.1.	Види і форми здійснення іноземних інвестицій	181
2.2.	Правовий режим іноземних інвестицій	182
2.3.	Діяльність суб'єктів господарювання з іноземними інвестиціями в Україні	183
3.	Спеціальні (вільні) економічні зони	185
4.	Концесії	185
5.	Інші види спеціальних режимів господарської діяльності	187
	Висновки	189
	Список використаної та рекомендованої літератури	193