2.3.3 Калій і застосування калійних добрив

Калій бере участь в процесах фотосинтезу, обумовлює вологоутримуючу властивість клітин і тканин, впливає на стійкість рослин до несприятливих умов зовнішнього середовища і ураження хворобами, підвищує вміст цукрів у буряках, поліпшує якість картоплі, соломки льону.

При нестачі цього елемента гальмується транспортування вуглеводів у рослин, знижується інтенсивність фотосинтезу і синтез білків.

Особливо часто дефіцит калію позначається на посівах картоплі, коренеплодів, капусти, силосних і багаторічних трав. Зернові злаки менше чутливі до нестачі калію. Але і вони при гострому дефіциті калію погано кущаться, листя в’яне навіть при достатній кількості вологи в грунті. Частіше нестача калію проявляється на легких грунтах і торф'яниках, заплавних грунтах.

Групування грунтів за вмістом обмінного калію (К₂О) наведено в таблиці 10.

Таблиця 10 - Групування грунтів за вмістом обмінного калію (К₂О)

Вміст обмінного калію	За методами
	Кірсанова	Чирікова	Мачигіна
	мг/кг грунту
Дуже низький	менше 40	менше 20	менше 100
Низький	41 – 80	21 – 40	101-200
Середній	81 – 120	41 – 80	201-300
Підвищений	121 – 170	81 – 120	301-400
Високий	171 - 250	121 – 180	401-600
Дуже високий	більше 250	більше 180	більше 600

Обмінний калій є основним показником забезпеченості рослин цим елементом. Оптимальний вміст його становить: за Кірсановим – 250 мг/кг грунту, за Чиріковим – 180-200, за Мачигіним – 400-600 мг/кг грунту.

Оптимальний вміст рухомого калію в основних типах ґрунтів наведено в таблиці 11.

Таблиця 11- Оптимальний вміст рухомого калію в основних типах ґрунтів

Грунт	Культура	Вміст рухомого калію, мг/кг
Дерново-підзолисті	Озима пшениця	130-160
	Ячмінь ярий	100-110
Світлосірі і сірі опідзолені	Ячмінь ярий	110-130
Чорноземи опідзолені і темно-сірі опідзолені	Озима пшениця	100-130
	Соняшник	120-140
Чорноземи типові	Озима пшениця	120-160
	Кукурудза на зерно	130-150
	Цукрові буряки	160-180

При використанні калійних добрив слід враховувати, що найбільшу потребу в них відчувають сільськогосподарські культури, розміщені на торфових, піщаних та супіщаних грунтах. Багато калію при формуванні врожаю споживають такі культури як цукрові буряки, картопля, овочі, багаторічні трави.

Значна кількість видів калійних добрив, що використовуються в сільському господарстві, містить певну кількість хлору, який негативно впливає на якість врожаю. Найбільш чутливі до нього льон, картопля, гречка. Щоб не допустити шкідливої дії хлору на якість врожаю, калійні добрива слід вносити завчасно, найкраще це восени під основний обробіток ґрунту. Калімагнезію можна застосовувати на всіх ґрунтах під усі культури. Завдяки вмісту в добриві магнію воно особливо ефективне на легких дерново-підзолистих ґрунтах.

Як і фосфорних, ефективність калійних добрив буде значно вищою при внесенні їх на ґрунтах з низькою забезпеченістю цим елементом живлення.

Однією з умов підвищення ефективності калійних добрив є використання їх в поєднанні з азотними та фосфорними добривами в потрібних співвідношеннях

Характеристика грунтово-кліматичних умов вирощування пшениці озимої і жита озимого наведені в таблиці 12.

Озима пшениця для оптимального росту і розвитку потребує особливих грунтово-кліматичних умов вирощування. Вона забезпечує найбільш високу продуктивність на глинистих ґрунтах з підвищеним і високим вмістом рухомих форм елементів живлення з достатніми запасами в орному шарі органічної речовини (60 т/га і більше), що відповідає вмісту гумусу 2% і більше.

Пшениця потребує нейтральної реакції ґрунтового розчину. Недотримання цієї важливої умови призводить до зниження зимостійкості, зрідження посівів та більшій зараженості різними хворобами, зменшенню вмісту в зерні білка.

Таблиця 12- Характеристика грунтово-кліматичних умов вирощування пшениці озимої і жита озимого (нормативи розроблені під керівництвом академіка В.В. Медведєва)

Параметри	Оцінка умов		Пшениця озима	Жито озиме
Глибина гумусованого шару	Оптимальна	(О)	>65	>60
грунту, см	Допустима	(Д)	35-65	25-60
	Недопустима	(Н)	<35	<25
Гранулометричний склад	О		2,3,4	3,4
грунту*	Д		1	1,2,5
	Н		5,6	6
Щільність складення орного	О		1,10-1,35	1,10-1,45
шару, г /см^3	Д		1,00-1,09	1,00-1,09
			1,36-1,45	1,46-1,55
	Н		<1,00; >1,45	<1,00; >1,55
Реакція ґрунтового розчину,	О		6,1-7,5	5,6-7,2
рНКCl	Д		5,6-6,0	4,5-5,5
			7,6-8,0	7,3-7,5
	Н		<5,6; >8,0	<4,5; >7,5
Вміст гумусу, %	О		>3,5	>3,0
	Д		2,0-3,5	1,0-3,0
	Н		<2,0	<1,0
Вміст рухомого фосфору**	О		4,5	4,5
	Д		3	3
	Н		1,2	1,2
Вміст рухомого калію**	О		4,5	4,5
	Д		3	3
	Н		1,2	1,2
Вміст валових форм важких	О		1	1
металів	Д		2,3,4	2,3,4
	Н		5,6	5,6
Сума активних температур	О		1601-2000	1601-2000
вище 10^0С, ^0С	Д		1200-1600	1200-1600
	Н		<1200	<1200
Температура повітря при	О		6-12	6-12
з`явленні сходів, ^0С	Д		4-5	4-5
	Н		<4	<4
Температура повітря при	О		16-20	16-20
формуванні генеративних	Д		10-15	10-15
органів, ^0С			21-25	21-25
	Н		<10;>25	<10; >25

Продовження таблиці 12

Параметри	Оцінка умов	Пшениця озима	Жито озиме
Запаси продуктивної вологи	О	>30	>30
(мм) у шарі грунту 0-20 см	Д	10-30	10-30
при з`явленні сходів	Н	<10	<10
Запаси продуктивної вологи	О	>120	>120
(мм) у шарі грунту 0-100см	Д	60-120	60-120
при цвітінні і формуванні генеративних органів	Н	<60	<60
Гідротермічний коефіцієнт	О	0,9-1,2	0,9-1,4
за період з температурою	Д	0,70-0,89	0,9-1,09
повітря >10^0С		1,21-1,60	1,41-1,70
	Н	<0,7;>1,6	<0,9;>1,7
Рівень ґрунтових вод (РГВ), м	О	>4,0	>4,0
	Д	3,0-4,0	3,0-4,0
	Н	<3,0	<3,0

*	1-глина легка; 2-суглинок важкий; 3-середній; 4-легкий; 5-супісок; 6-пісок зв`язаний
**	1-дуже низький; 2-низький; 3-середній та підвищений; 4-високий; 5-дуже високий

Менш вимогливим до грунтово-кліматичних умов є озиме жито. Найвища його продуктивність проявляється на ґрунтах високого рівня родючості, але високі врожаї можна отримати, при збалансованому удобренні, і на ґрунтах менш родючих, таких як дерново-підзолисті глинисто-піщані.

Особливість озимого жита проявляється ще і в тому, що воно формує більший, ніж пшениця, урожай не тільки на кислих, але і на засолених ґрунтах.

Науково-дослідними установами, на основі узагальнення матеріалів тривалих стаціонарних дослідів, розроблені нормативи витрат добрив для підвищення вмісту рухомих форм поживних речовин на певну величину. Кількість фосфорних і калійних добрив (зверх виносу їх урожаєм), яку необхідно внести в грунт, в залежності від його типу та механічного складу, для підвищення вмісту рухомих форм на 10 мг/кг ґрунту показана в таблиці 13.

Таблиця 13 - Кількість фосфорних і калійних добрив (зверх виносу їх урожаєм), яку необхідно внести в ґрунт для підвищення вмісту рухомих форм на 10 мг/кг грунту

Грунти	Механічний склад	Доза, кг/га діючої речовини
		Р2О5	К2О
Дерново-підзолисті	Піщані і супіщані Суглинкові	50-60 60-70	40-50 50-60
Темно-сірі і сірі	Супіщані Суглинкові	60-70 70-80	50-60 70-80
Чорноземи типові	Суглинкові	80-90	80-90

Слід пам’ятати, що застосування як органічних так і мінеральних добрив може бути ефективним лише при дотриманні агротехнічних умов вирощування сільськогосподарських культур, а саме: своєчасного і якісного обробітку грунту, дотримання строків посіву і збирання, створення належної, оптимальної густоти стояння рослин і, особливо –боротьба з бур’янами, які здатні використовувати значну частину добрив внесених на поле.

За даними інституту землеробства Академії аграрних наук України при сильній забур’яненості поля бур’яни виносять з гектара 330 кг поживних речовин, в тому числі 100 кг азоту, 50 фосфору і 180 кг калію. Крім того бур’яни сильні конкуренти культурних рослин щодо водного та світлового режимів.

Одним з прийомів боротьби з бур’янами є розширення посівів культур – санітарів поля. Це озиме жито, овес, гречка, олійні культури. Там, де інші культури можуть бути дуже пригнічені бур’янами, культури – санітари поля здатні сформувати хороший врожай і зменшити засміченість поля.