3 Мікроелементи. Використання мікродобрив

Таблиця 14 - Оптимальний вміст мікроелементів у грунтах по групах культур

Групи культур	Оптимальний вміст, мг/кг грунту
	марганцю	цинку	кобальту	міді	бору
Перша	10	2	1	1,5	0,5
Друга	20	5	3	4	0,5
Третя	40	10	5	7	1

Примітка. Перша група культур – невисокого виносу і високою здатністю до засвоювання мікроелементів (зернові колосові, кукурудза, зернобобові, картопля);

друга група культур – підвищеного виносу із невисокою і середньою здатністю до засвоювання мікроелементів (коренеплоди, овочі, трави, соняшник, плодові);

третя група культур – високого виносу мікроелементів (усі культури з високим рівнем агротехніки, високими нормами добрив, високоврожайні сорти).

Мідні добрива. Застосування їх доцільне, коли рухомих форм міді в кислих грунтах менше 5, а в нейтральних менше 10 мг на 1кг сухого грунту. Найчутливіші до нестачі міді зернові культури; досить чутливі також льон, цукрові і кормові буряки, бобові трави, малочутливі – жито, картопля, гречка. Дози міді під різні культури коливаються від 2 до 5 кг/га.

Цинкові добрива. Особливо ефективні на карбонатних грунтах. Їх застосовують на грунтах, в яких менше 0,2-0,3 мг/кг рухомого цинку. Середні норми цинку для внесення в грунт 3-10 кг/га. Найбільш доцільно їх вносити під цукрові буряки, кукурудзу, плодові культури. Систематичне внесення гною знижує потребу рослин у цинку.

Кобальтові добрива. Застосовують кобальтові добрива на грунтах, які містять кобальту менше 1,5 мг/кг грунту.

Види, дози та способи застосування цинкових та кобальтових добрив наведені у таблиці 15.

4 Застосування органічних добрив

Органічні добрива при систематичному їх застосування сприяють окультуренню грунтів, що приводить до покращання їх біологічних, фізичних та хімічних властивостей, водного і повітряного режимів. Грунт збагачується гумусом, азотом, фосфором , калієм та іншими елементами живлення.

Найбільш поширеним і цінним видом органічних добрив є гній. В 20 тонах напівперепрілого гною міститься стільки елементів живлення, як в 3 ц аміачної селітри, 2,5 ц суперфосфату, 2 ц хлористого калію. Крім елементів живлення, гній є додатковим джерелом вуглекислоти.

Таблиця 15 - Види, дози та способи застосування цинкових та кобальтових добрив

Вид мікродобрив	Вміст пожив-них речовин, %	Культура	Для обробки насіння, кг добрив на 1 ц насіння	Для позакоре-невого підживле-ння, кг/га добрива	Для внесення у грунт, кг/га добрива
Сульфат цинку	22	цукрові буряки, кукурудза, зернові, плодові культури	0,05-0,1	0,05-0,18	-
Цинкові полімікро-добрива (ПМД-7)	25	цукрові буряки, кукурудза, зернові, плодові культури	0,3-0,4	0,04-0,17	15-20
Сульфат кобальту	21	цукрові буряки, кукурудза, бобові культури	-	0,5-1,0	-

Тривале застосування органічних добрив в поєднанні з мінеральними на фоні періодичного вапнування кислих грунтів дає змогу значно поліпшити потенційну і ефективну родючість грунтів. При науковій організації застосування добрив вони негативно не впливають на навколишнє середовище, в той же час підвищують якість сільськогосподарської продукції.

Органічні добрива є тривало діючим видом добрив не тільки в сівозміні, але і в рік внесення, тому вони більш ефективні на культурах з продовженим періодом вегетації.

Підвищення ефективності використання органічних добрив досягається правильним розподілом їх між культурами і визначенням оптимальних доз внесення. Найбільша ефективність місцевих добрив забезпечується при внесенні їх під просапні культури: картоплю – 60-70т/га, цукрові і кормові буряки – 45-50, кукурудзу – 40-50 т/га.

При незначних обсягах заготівлі гною в господарстві краще удобрити більшу площу по 40-50 т/га, ніж меншу - дозою 70-80 т/га.

Результати наукових досліджень та виробничий досвід вказують на більшу ефективність внесення гною під основний обробіток восени, так як весняне внесення при підвищеній вологості грунту призводить до його ущільнення, порушення нормальної структури, яка не відновлюється протягом тривалого часу.

Щоб не допустити втрат азоту при внесенні органічних добрив розрив між розкиданням і приорюванням повинен бути мінімальним.

Найбільш ефективне використання добрив досягається при поєднанні органічних і мінеральних.

Слід відмітити, що значення рН в підстилковому гної знаходиться здебільшого в межах 7,2-7,5, тому цей вид добрив не лише забезпечує рослини речовинами, але і зменшує кислотність грунту.

Роль сидератів в підвищенні родючості грунтів. Враховуючи значні скорочення поголів’я худоби в громадському секторі і пов’язане з цим зменшення виробництва гною виникає потреба в розширенні посівів сидератів (зеленого добрива). Найбільш раціонально проводити удобрення грунту цим шляхом на віддалених полях, особливо легкого механічного складу.

В умовах дефіциту туків зеленому добриву повинно бути приділено належну увагу як важливому фактору підвищення родючості грунтів. Сидерати діють на грунт і систему землеробства комплексно : збагачують грунт гумусом і азотом, що в значній мірі покращує його фізичні властивості, а також знижують дефіцит азоту в системі грунт-рослина, підвищують продуктивність сівозмін і якість одержуваної продукції. Під час вегетації сидерати утримують в кореневмісному шарі грунту поживні речовини, що зменшує їх вимивання в більш глибокі горизонти, особливо в осінній і ранньовесняний періоди.

Найбільш цінною сидеральною культурою є люпин. Певні переваги мають озимий та ярий ріпак, олійна редька, як культури з досить невеликою нормою висіву. Доцільне також використання посівів озимого жита, інших культур.

Бобові культури в результаті азотфіксації накопичують велику кількість азоту. При високих урожаях зеленої маси сидератів (350-400 т/га) в грунт надходить 150-200 кг/га азоту, що рівноцінно 30-40 т/га гною.

Коефіцієнт використання азоту сидератів в перший рік дії, за даними багатьох досліджень, майже в два рази вищий ніж гною. Зелені добрива, як і інші органічні добрива, внесені в грунт, зменшують його кислотність, рухомість алюмінію.

Важлива роль сидеральних культур як санітарів грунту. Внесення в грунт зеленої маси сидератів сприяє кращому розвитку бактерій і зменшенню кількості конідій грибів, що зменшує захворювання, особливо зернових культур на кореневі гнилі.

Сидеральні культури можуть вирощуватись в чистих посівах, або як проміжні культури – підпосівні і післяжнивні.

Сидерати слід заорювати за 10-15 днів до сівби. При приорюванні їх за 3-6 днів до сівби в грунті при розпаді значної кількості органічної маси накопичується аміак, нітрати, феноли, які негативно впливають на проростання насіння.

Використання соломи для удобрення. Солома – при будь якому її використанні (на корм худобі, для підстилки тваринам або для внесення її в грунт в якості добрива) в кінцевому рахунку є одним з основних джерел органічної речовини для поповнення запасів гумусу в грунті. Тому дуже важливо весь вирощений урожай соломи використати для цих цілей і не допустити спалювання її на полі.

При приорюванні соломи, яка залишилась у полі після збирання зерна, в грунт повертається (в розрахунку на 1 га) : 12-15 кг азоту, 7-8 –фосфору і 24-30 калію. На нейтральних грунтах, добре забезпечених поживними речовинами, солома розкладається за 3-4, на кислих – за 4-5 років.

Перед приорюванням солому необхідно подрібнити і рівномірно розсіяти по полю. Зразу приорювати її на велику глибину недоцільно. Краще всього спочатку її придискувати на глибину 6-8 см. В цьому випадку розкладання соломи іде швидше, інтенсивніше розмножуються азотфіксуючі мікроорганізми.

Застосування соломи для удобрення покращує фізико-хімічні властивості грунту, стримує вимивання розчинного азоту внаслідок закріплення його в органічних сполуках, підвищує біологічну активність грунту, доступність фосфатів, в результаті чого покращуються умови живлення рослин.

Дуже важливо застосовувати добрива в умовах високого рівня культури землеробства: освоєність сівозмін, обгрунтована система обробітку грунту, якісне сортове насіння, вапнування кислих грунтів, інтегрований захист рослин, а мікродобрива також лише при забезпеченні сільськогосподарських культур макродобривами.

Орієнтовні дози внесення мінеральних та органічних добрив під запланований урожай основних сільськогосподарських культур в кг/га поживних речовин наведені в таблицях 16, 17.

Таблиця 16 - Дози мінеральних добрив під основні сільськогосподарські культури на дерново-підзолистих та сірих опідзолених грунтах, кг поживних речовин на 1 га

Культура	Рівень урожаю, ц/га	Дози азоту, кг/га									Дози органічних добрив, т/га
			низький		середній		підвищений		високий
			Р	К	Р	К	Р	К	Р	К
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Озимі зернові	20-25	90-120	55	55	45	45	30	30	25	25
	26-30		65	65	55	55	40	40	35	30
	31-35		80	80	65	65	45	45	40	35
	36-40		85	85	70	75	50	55	40	40
Ярі зернові	20-25	60-80	50	55	40	45	30	30	25	25
(ячмінь, овес)	26-30		60	65	50	55	35	40	30	30
	31-35		70	80	60	65	40	45	35	35
	36-40		85	85	70	75	50	55	40	40
Зернобобові	15-20	20-30	35	65	30	50	20	40	10	30
	21-25		50	85	40	65	25	50	15	40
	26-30		60	105	50	80	30	65	20	50
Кукурудза на зерно	30-40	90-120	80	85	60	70	40	50	35	35
	41-50		100	110	75	90	50	65	45	45	40
	51-60		х	х	95	110	65	75	55	55
Льон-довгунець	5,0-7,0	30-45	70	110	60	90	30	80	20	60
	7,1-9,0		90	145	75	120	40	110	25	85
	9,1-11,0		х	х	90	150	45	135	30	105
Картопля	150-200	90-120	100	130	80	100	55	70	50	50
	201-240		120	155	100	120	70	85	60	60	70
	241-280		х	х	120	150	85	105	70	75

Продовження табл.16

	Культура	Рівень урожаю, ц/га	Дози азоту, кг/га	Дози фосфору і калію в залежності від вмісту їх в грунтах								Дози органічних добрив, т/га
				низький		середній		підвищений		високий
				Р	К	Р	К	Р	К	Р	К
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
	Кукурудза на силос	200-250	90-150	55	65	45	50	30	35	25	25
		251-300		65	85	55	65	40	45	35	35	40
		301-350		80	100	65	75	45	55	40	40
		351-400		х	х	75	85	55	60	45	45
	Кормові	400-500	120-150	120	150	100	115	70	80	60	60
	коренеплоди	501-600		145	180	120	140	85	100	70	70	60
		601-700		х	х	145	165	100	115	85	85
	Багаторічні трави	150-200	20-30	40	60	30	45	20	35	10	30
	(бобові, зелена маса)	201-250		50	70	40	55	25	45	15	35
		251-300		60	90	50	70	30	55	20	40
	Однорічні трави	150-200	70-90	60	70	50	60	35	40	30	30
	(зелена маса)	201-250		80	90	70	75	50	55	40	40
		251-300		90	115	80	95	55	65	50	50
	Сіножаті поліпшені	15-20	40-50	30	35	20	30	15	20	10	15
	(сіно)	21-25		35	40	25	35	15	25	15	20
		26-30		40	55	30	45	20	30	15	25
Примітка: х - без попереднього окультурювання грунту одержати запланований урожай неможливо.
х- - при вирощуванні просапних культур без внесення органічних добрив дози мінеральних слід збільшувати на 20-30%

Таблиця 17 - Дози мінеральних добрив під основні сільськогосподарські культури на темносірих опідзолених та чорноземних грунтах, кг поживних речовин на 1 га
Культура	Рівень урожаю, ц/га	Дози азоту, кг/га	Дози фосфору і калію в залежності від вмісту їх в грунтах								Дози органічних добрив, т/га
			низький		середній		підвищений		високий
			Р	К	Р	К	Р	К	Р	К
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Озимі зернові	25-30	80-120	60	65	50	55	35	40	30	30
	31-35		70	80	60	65	40	45	35	35
	36-40		85	90	70	75	50	55	40	40
	41-45		95	100	80	85	55	60	50	45
Ярі зернові	25-30	60-80	55	55	45	45	30	30	25	25
(ячмінь, овес)	31-35		65	65	55	55	40	40	35	30
	36-40		80	70	65	60	45	40	40	30
Зернобобові	20-25	20-30	50	65	40	50	25	40	15	30
	26-30		60	85	50	65	30	50	20	40
	31-35		70	95	60	75	35	60	25	45
Кукурудза на зерно	40-50	90-120	90	95	75	80	50	55	45	40
	51-60		115	120	95	100	65	70	55	50	30
	61-70		х	х	110	115	75	80	65	60
Цукрові буряки	250-300	120-160	95	115	80	90	55	65	50	45
	301-350		120	155	100	120	70	85	60	60	50
	351-400		145	195	120	150	85	105	70	75
	401-450		х	х	150	180	105	125	90	90

Продовження табл.17

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Соняшник	19,7	30-70	80	70	60	40	40	40	35	25
	21,8		80	80	60	50	40	40	35	30	25
	22,3		110	85	85	65	60	45	50	30
Картопля	150-200	90-110	95	125	80	95	55	65	50	50
	201-250		120	160	100	125	70	90	60	65	60
	251-300		х	х	125	150	85	105	75	75
Кукурудза на силос	250-300	90-120	50	50	40	40	30	30	25	20
	301-350		60	65	50	50	35	35	30	25	30
	351-400		65	70	55	55	40	40	35	30
	401-450		х-	х	65	65	45	45	40	35
Кормові коренеплоди	400-500	100-160	115	150	95	115	65	80	55	60
	501-600		140	180	115	140	80	100	70	70	50
	601-700		160	215	135	165	95	115	80	85
	701-800		х	х	160	190	110	135	95	95
Багаторічні трави	200-250	20-30	45	60	35	45	20	35	10	25
(бобові, зелена маса)	251-300		55	70	45	55	25	45	15	35
	301-350		70	85	55	65	35	50	20	40
	351-400		75	95	60	75	35	60	25	45
Однорічні трави	200-250	75-110	50	50	40	40	30	30	25	20
(зелена маса)	251-300		60	60	50	50	35	35	30	25
	301-350		70	70	60	60	40	40	35	30
Сіножаті поліпшені	20-25	35-50	30	35	20	25	15	15	10	15
(сіно)	26-30		35	40	25	30	15	20	15	15
	31-35		40	50	30	40	20	30	20	20
Примітка: х - без попереднього окультурювання грунту одержати запланований урожай неможливо.
х- - при вирощуванні просапних культур без внесення органічних добрив дози мінеральних слід збільшувати на 20-30%