25

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………………3

1. Біологічна характеристика………………………………………………………5

2. Заготівля та отримання зрілих плідників білуги……………………………….7

3. Витримування виробників в басейнах конструкції Б. Н. Казанського з рециркуляціонною системою водопостачання і регульованою температурою води……………………………………………………………………………..12

4. Тривалість інкубації ікри білуги та догляд за нею Вирощування молоді білуги………………………………………………………………………....…15

5. Розрахунок……………………………………………………………………...20

Висновок………………………………………………………………………………24

Список використаної літератури……………………………………………………...25

Вступ

Осетрові риби у межах природного ареалу живуть лише у Північній півкулі і є найціннішими промисловими рибами. Поширені зони переважно у водоймах СНД, що становить більше 90% світових запасів осетрових.

Всі осетрові риби — теплолюбні, які характеризуються тривалим періодом життя, пізнім дозріванням і нещорічним нерестом. Кількість нерестів протягом життя не перевищує 4-5 (звичайно 2-3).

XX сторіччя характеризувалося бурхливим гідробудівництвом, спрямо­ваним на задоволення потреб промислово-побутового комплексу і сіль­ського господарства в прісній воді. Головним напрямом гідробудівництва було перекриття річкових систем греблями і утворення водосховищ.

У цих умовах осетрові риби були відокремлені від природних нерес­товищ, порушився процес нормального відтворення, що зумовило падіння чисельності, призвело до випадання найбільш щінних об'єктів вітчизняної іхтіофауни з промислу. Постала реальна загроза зникнення осетрових як родини. В цих умовах штучне відтворення осетрових поєднане з охороною їх у період міграції в ріки і нагулу в морі дозволять зберегти і збільшити запаси них цінних риб, які є національним багатством держави. Для статевозрілих особин характерна наявність озимої і ярої рас. Представники ярої раси входять у нерестові річки весною, нерестяться і мігрують у море. Представники озимої раси входять у нерестові річки восени, зимують, нерестяться і також мігрують у море. Процес розмноження починається у весняно-літній період. Це типово для найбільш поширених представників родини — білуги, севрюги і російського осетра

Як нерестові субстрати використовується дно річок, вкрите гравієм чи галькою, на ділянках з вираженою течією. Нерест відбувається на ділянках річок, досить віддалених від моря, у прісній воді. Ікра клейка, що дозволяє їй фіксуватись на нерестових субстратах та інкубуватись у приклеєному стані. Вільні ембріони, які виклюнулись, малорухливі, ведуть деякий час пасивний спосіб життя, живлячись за рахунок жовткового мішка. По мірі переходу на зовнішнє живлення, основу якого становлять дрібні форми зоопланктону, і досягнення личинкової стадії рухливість значно зростає і починається скочування молоді, яка досягає малькової стадії ще в річковий період життя. При цьому як корм використовуються дрібні форми зообентосу. Мальки продовжують скочуватись і мігрувати до моря, покидаючи прісні води у віці 35-65 діб. Винятком є молодь російського осетра, яка може затримуватись у річці на 1-2 роки. При досягненні маси 2-3 г молодь осетрових характеризується достатньою життєздатністю, високою потенцією росту, а п'ять рядів кісткових жучків виконують функції пасивного захисту від хижаків, забезпечуючи добру виживаність.

1. Біологічна характеристика

Ниво husо ропtісиs Sаlпікоv еt Маlаtsкі. Білуга чорноморська — представник родини осетрових. Осетрові займа­ють проміжне місце між пластинчастозябровими, як називають акул та скатів, і костистими рибами. За формою тіла вони подібні до акул. Тіло в них веретеноподібне, хвіст нерівнолопатевий, рило видовжене, ме­човидне або конусоподібне. Зубів на щелепах немає. Вони є тільки в за­родків. Останнє свідчить про те, що предки осетрових мали зуби. Пластинчастозябрових осетрові нагадують ще й тим, що у їх скелеті переважає хрящова тканина. Черепна коробка теж майже повністю скла­дається з хряща. Тільки в деяких місцях, переважно на голові, є щитки із шкірястих кісток. Основа осьового скелету — незакостеніла пружна хорда зберігається протягом усього життя. В осетрових відсутні тіла хребців. У кишечнику осетрових, як в акул, так і скатів, є спіральний клапан. Для внутрішньої будови осетрових і костистих риб характерні деякі спільні ознаки. Зокрема, в них, на відміну від акул і скатів, є плавальний міхур. Предки осетрових, мабуть, були вкриті ганоїдною лускою. У сучасних риб цієї групи вона збереглась тільки на верхній лопаті хвостового плавця і має вигляд ромбиків. Осетрові вкриті п'ятьма рядами кісткових виростів — жучків. Два з них містяться на череві, два — на боках і один — на спині. На нижньому боці рила в осетрових є чотири вусики.

Рисунок 1

Білуга чорноморська

Розмножуються осетрові тільки в річках і після нересту повертаються в море, де частіше тримаються в зоні впливу вод великих річок. Тому осетрових не вважають за справжніх морських риб, а відносять до таких, які займають проміжне місце між морськими і річковими рибами. Звичайно, крім ступеня опріснення моря, на поширення в ньому осетро­вих впливає і наявність кормових організмів. Усі осетрові з моря для нересту йдуть у річки, тобто в прісну воду, бо солона вода згубно діє на ікру і молочко осетрових, і запліднення в солоній воді неможливе. Тому такі риби об'єднані в групу прохідних.

Білуга чорноморська відрізняється від інших осетрових тим, що в неї коротке загострене рило, на нижньому боці якого є вусики з листкоподібними придатками. Рот у неї великий, має форму півмісяця. Перший спинний жучок найменший. Спина чорного кольору, черево біле, а між боковими та черевними рядами жучків є лінія, яка розділяє білий і чорний кольори на кожному боці.

Місця розмноження білуги містяться на значній відстані від гирла річки. Плідникам часто доводиться проходити сотні кілометрів. Нере­стовищами є глибокі місця як в основному руслі, так і в притоках, з швидкою течією, де дно вистелене галькою та грубозернистим піском. Нерестові міграції відбуваються весною і восени. Ті риби, які потрапля­ють у річку восени, мають менш дозрілі статеві продукти. Ікра в них ще бурувата і багата на жир. Весняні плідники мають дозріліші стате­ві продукти. Ці риби і більші за розміром.

Статевої зрілості самці досягають на дванадцятому — чотирнадцято­му році життя, самки — на три-чотири роки пізніше (довжина тіла понад 170 см). Двадцятирічні самки відкладають 274—861 тис. ікринок, тридцятирічні — 495—695 тис. ікринок. На зменшенні плодючості самок позначається їх вік, характер нагулу. Загальна маса ікри самки може становити майже 10 % її власної маси. Так, у самок, маса яких 151— 205 кг, маса ікри становила 17—21 кг, а в самок масою 231—350 кг — 32—36 кг.

При температурі води близько 13 °С личинки викльовуються трохи більше, ніж через тиждень. Через півтора-два тижні вони переходять на активне живлення. Молодь швидко розвивається. Вона поступово скочується до гирла річки, деякий час перебуває в слабоосолоненій ділянці, а потім іде для нагулу в море. Протягом першого року жит­тя довжина білуги досягає понад 40 см, маса — близько 400 г. Із віком річні прирости довжини тіла і маси зменшуються. Так, довжина п'яти­річних риб перевищує 120 см, десятирічних — 160 см, двадцятирічних — 250 см, тридцятирічних — 300 см. Проте маса їх поступово зростає.

Так, маса п'ятирічних риб становить 10 кг, десятирічних — понад 27 кг, двадцятирічних — понад 100 кг, тридцятирічних — 190 кг. У пониззі Дніпра виловлено білугу масою 300 кг. Біля берегів Криму виловлювали риб масою 800 кг. Білуга чорноморська — одна з найбіль­ших і найцінніших промислових риб, вона може досягати 1 т і жити до 100 років.

Мальки і молодь споживають рачків, багатощетинкових червів, ли­чинок комах і молодь риб (бичків). Дорослі особини живляться як придонними рибами (мерлангом, барабулею, морським окунем, калка­ном, бичками), так і тими, що живуть в товщі води (хамсою, кількою, оселедцями). Споживають також ракоподібних і молюсків.

Внаслідок зарегулювання стоку річок (Дніпра, Південного Бугу, Дністра) кількість нерестовищ білуги зменшилась. Майбутнє цього виду залежить від штучного відтворення. Білуга чорноморська використову­ється для одержання швидкоростучого гібриду з стерляддю — бестера. Цікаво, що він досягає статевої зрілості навіть у ставках: самці через три-чотири роки, самки — через шість — вісім років. Середня маса чотирирічних риб перевищує 6 кг. Отже, білугу потрібно охороняти як у місцях нагулу, так і в місцях розмноження.