- •1. Визначення регіональної економіки: предмет, об»єкт дисципліни. Мета та завдання курсу.
- •Завдання ре:
- •3. Методи,які використовує ре: статистичні методи, балансовий, картографічний та гіс-технологій
- •4. Методи, які використовує ре: порівняльний територіальний метод , метод еталонів, метод джерел, системний метод
- •5. Закон територіального зростання виробництва і вирівнювання рівнів економічного та соціального розвитку регіонів
- •6. Закон територіальної спецалізації, міжрегіональних зв»язків і формування регіональних ринків
- •7. Закон комплексного розвитку, структурних перетворень і диверсифікації господарства регіонів
- •8. Закон міжрегіональної економічної інтеграції і укріплення економічних основ державності
- •9. Основні закономірності регіонального розвитку: закономірність територіального поділу праці та закономірність соціальної спрямованості та сталості розвитку продуктивних сил
- •11. Основні закономірності рр: закономірність сталого соціально-економічного розвитку, закономірність рикнкової кон»юктури.
- •12. Принципи ре: принцип вирівнювання рівнів соціально-економічного розвитку регіонів та областей, принцип раціонального розміщення виробництва
- •13. Принципи ре: принцип забезпечення екологічної рівноваги, принцип збалансованості та пропорційності
- •14. Приниципи ре: принцип збалансованості та пропорційності, принцип урахування міжнародного територіального поділу праці.
- •15. Чинники рр: сутність, види та склад чинників рр; історико-економічні чинники, сировинний чинник
- •16. Природно-ресурсні чинники: визначення понять «природні ресурси» та «природні умови», сировинний чинник, водний чинник.
- •17. Чинники рр: сутність, види та склад чинників рр; чинники економіко-географічного положення, ринкової кон»юктури, споживчий
- •18. Чинники рр: сутність, види та склад чинників рр; паливно-енергетичний, демографічний, екологічний чинники.
- •19. Чинники рр: сутність, види та склад чинників рр; чинник нтп, адміністративно-територіальний чинник.
- •20. Господарський комплекс України: сутність господарського комплексу, галузева та територіальна структура господарського комплексу.
- •21. Регіональна економічна політика: принципи, методи, механізми реалізації.
- •Принципи рп:
- •22. Регіональна політика: сутність рп, основні напрямки, суб»єкти, рівні рп в Україні та світі.
22. Регіональна політика: сутність рп, основні напрямки, суб»єкти, рівні рп в Україні та світі.
Регіональна політика є складовою частиною політики держави, спрямованої на організацію території країни відповідно до прийнятої статегії розвитку. Передумовами регіональної політики є структурна неоднорідність простору країни у природно-ресурсному, економічному, соціальному, етнічному, політичному аспектах. Регіональною є також внутрішня політика регіонів, яка здійсюнється органами управління регіону з урахування загальнонаціональних інтересів. Державна регіональна політика - це система заходів, спрямованих на регулювання розвитку регіонів заради досягнення первної державної мети.
Основні напрямки ДРЕП затверджує Верховна Рада України. Президент України спрямовує діяльність державної виконавчої влади на розв’язання найважливіших проблем соціально-економічного розвитку регіонів, видає нормативно-правові акти з цих питань, очолює Раду регіонів при Президенті України.
Суб’єктами ДРЕП є органи державної влади, представницькі органи місцевого самоврядування, які в межах своєї компетенції розв’язують проблеми соціально-економічного розвитку регіонів.
Специфічно-територіальне регулювання визначає конкретні методи державного регулювання розвитку регіонів, через проведення типологізації регіонів на макро- і мікрорівні. Для врахування природних, економічних, соціально-демографічних та історично-етнічних умов і факторів, що впливають на формування регіональних комплексів для регулювання основних територіальних пропорцій і визначення стратегії розвитку в Україні застосовується мезорайонування, в основу якого покладено вісім економічних регіонів.
Протягом усього післявоєнного періоду в економічно розвинутих країнах світу продовжують удосконалюватися форми і методи регіональної політики. Зокрема, поряд з методами прямого (директивного) державного втручання у процеси регіонального розвитку застосовуються і суто економічні методи стимулювання потрібних структурних зрушень у мезо- та мікрорегіонах.
Але у країнах з багатоукладною економікою у межах державної регіональної політики завжди ведеться пошук балансу між розвитком районів (територій) і рівнем життя людей. Досягти такого балансу потрібно і в Україні, що має стати сенсомпроведення державної регіональної політики.