19. Чинники рр: сутність, види та склад чинників рр; чинник нтп, адміністративно-територіальний чинник.

Чинники регіонального розвитку - це суттєві умови, які необхідно приймати до уваги при вивченні або вирішенні конкретної проблеми регіональної економіки.

До складу чинників РР відносять: історико-економічні, територіальні, локалізований природно-ресурсний потенціал регіону, демографічні, соціально-економічні,науково-технічний прогрес, адміністративно-територіальні, транспортні, існуючу інфраструктуру.

Фактори розподіляються на види: об»єктивні та суб»єктивні, консервативні та прогресивні.

До об»єктивних факторів відносять ті, які існують поза впливом людини; до суб»єктивних - ті фактори, які можуть бути задіяні і враховані людиною залежно від її волі.

До консервативних слід віднести ЕГП, природно-ресурсний потенціал, населення і трудові ресурси, встручання держави тощо. Врахування тільки цих факторів носить інерційний характер, не пропонує для економіки регіону нових напрямків зростання і тим самим відкладає на невизначений термін використання сучаних інвестиційно-інноваційних форм розвтку.

До прогресивних відносять науково-технічний прогрес,інноваційні форми територіальної організації, неурядові, в тому числі іноземні інвестиції, фінансові ресурси, зовнішню конкуренцію, ринкову кон»юктуру, ринкові інститути тощо.

Складові науково-технічного фактору можуть справляти суттєвий вплив на зміну традиційних та появу нових потреб, нова техніка та нові прогресивні технолгії можуть змінити господарську, соціальну і культурну структуру регіонів. Сукупна дія цих факторів створює можливості для рівномірного регіонального розвитку на основі зниження трудо-, фондо- і матеріаломісткості виробництва, встановлення регіональних міжгалузевих та внутрігалузевих зв”язків, забезпесення ефективного використання усіх видів ресурсів. В наш час виникають тезнополіси (технопарки) – техніко-впроваджуючі центри і зони як сучасна форма територіальної інтеграції науки, освіти та високотехнологічних виробництв. Нова техніка може дати колосальний економічний соціальий виграш, однак недоліки при виборі місць її використання наносять значний збиток.

Адміністративно-територіальний фактор. Функції етриторіалного управління господарством охоплюють прогнозування, оперативне регулювання, координацію, облік і контроль. Для їх успішної реалізації по території необхідні організаційні форми у вигляді адміністративно-територіального устрою, системи відповідних органів управління.Територіальний розвиток повинен відображати тісну консолідацію національного господарювання і єдиному економічному просторі при раціональному поділі праці з проявом максимальної самостійності, самофінансування і самоврядування регіонів. Адмін.-терит. Поділ країни утворює територіально-організаційну систему,яка визначає стійкість і ефективність управління країною.

Вся адміністративно-територіальна система призвана активно сприяти комплексному розвитку регіонів, координування і контролю діяльності розміщених в них підприємств і закладів, організації територіального планування і самоврядування при наближенні його до населення і суб”єктів, які господарюють.