- •1 Навчально-методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи з дисципліни в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу
- •2 Структура програми навчальної дисципліни "стратегічний маркетинг" (за вимогами ects) Спеціальність 7.050201 “Менеджмент організацій” денна форма навчання
- •Спеціальність 7.050201 “Менеджмент організацій” заочна (повна і скорочена) форма навчання
- •Спеціальність 8.050201 “Менеджмент організацій” денна форма навчання
- •Спеціальність 8.050201 “Менеджмент організацій” заочна форма навчання
- •3 Ідентифікація навчальної дисципліни
- •Ідентифікація навчальної дисципліни.
- •2. Опис. Змістові модулі.
- •3. Рівень.
- •В) Бібліографія:
- •4. Навчальний модуль “Стратегічний маркетинг” вивчається за вибором.
- •5. Викладацький склад:
- •7. Форми та методи навчання:
- •4 Тематичний план навчальної дисципліни
- •“Стратегічний маркетинг”
- •Для студентів V курсу спеціальності 7.050201 “Менеджмент організацій”
- •Денної форми навчання
- •Для студентів спеціальності 7.050201 заочної форми навчання (повної і скороченої)
- •5 Зміст самостійної роботи студентів і магістрантів з навчальної дисципліни "стратегічний маркетинг"
- •6 Навчально-дослідні завдання з навчальної дисципліни "стратегічний маркетинг" (денна форма навчання)
- •7 Система контролю і оцінки знань засоби для проведення поточного і підсумкового контролю
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам і магістрантам
- •Шкала оцінювання
- •Тема 1 сутність, роль і завдання стратегічного маркетингу
- •Глосарій
- •Навчально-наочні матеріали
- •Слайд 1.8 – Різновиди глобальних маркетингових стратегій
- •Слайд 1.9 – Структура стратегічних маркетингових рішень
- •Контрольні питання
- •Ситуаційні завдання
- •Тема 2 стратегії сегментування і вибору цільового ринку глосарій
- •Слайд 2.5 – Трьохфакторна модель сегментування ринку
- •Слайд 2.6 – Сітка сегментування українського ринку мінеральної вати
- •Слайд 2.8 – Характеристика стратегій вибору цільового ринку залежно від товарно-сегментної структури ринку
- •Контрольні питання
- •Ситуаційні завдання
- •Тема 3 маркетингові стратегії диференціації і позиціонування глосарій
- •Навчально-наочні матеріали Слайд 3.1 – Карта стратегічних груп ринку косметичної продукції
- •Слайд 3.2 – Карта позиціонування торговельної точки
- •Еволюційний розвиток Стагнаційний рух
- •Контрольні питання
- •Ситуаційні завдання
- •Тема 4 споживча цінність товару як ключовий фактор стратегічного маркетингу глосарій
- •Навчально-наочні матеріали Слайд 4.1 – Модель Кано
- •Контрольні питання
- •Ситуаційні завдання
- •Тема 5 методологічний інструментарій маркетингового аналізу стратегічних позицій підприємства глосарій
- •Навчально-наочні матеріали Слайд 5.1 – Матриця Boston Consulting Group "зростання/частка" господарського портфеля підприємства (матриця бкг)
- •Слайд 5.2 – Модифікована матриця стратегічного середовища бкг
- •Слайд 5.3 – Матриця General Electric
- •Слайд 5.4 – Система критеріїв оцінки довгострокової привабливості галузі (ринку) і позиції в конкурентній боротьбі
- •Слайд 5.8 – Характеристика конкурентної бізнес-позиції підприємств
- •Слайд 5.9 – Матриця adl
- •Слайд 5.11 – Рекомендовані стратегічні напрямки діяльності за матрицею adl
- •Слайд 5.14 – Модель Shell/dpm
- •Слайд 5.16 – Матриця Хінтерхубера
- •Слайд 5.17 – Матриця “Важливість / Результативність”
- •Фактори Зменшення не важливі уваги
- •Слайд 5.18 – Детальна шкала модифікованої матриці
- •Слайд 5.20 – Модифікована матриця "Важливість / Результативність" маркетингових факторів конкурентоспроможності підприємства
- •Контрольні питання
- •Ситуаційні завдання
- •Тема 6 конкурентні маркетингові стратегії глосарій
- •Навчально-наочні матеріали
- •Слайд 6.2 – Модель конкурентних рішень к. Омаі
- •Слайд 6.3 – Вибір альтернативи у пошуку ексклюзивної конкурентоспроможності
- •Слайд 6.5 – Різновиди конкурентних позицій за а. Літлом
- •Слайд 6.6 – Маркетингові конкурентні стратегії за ф.Котлером
- •Слайд 6.8 – Маркетингові стратегії залежно від співвідношення між темпами зростання ніші та нішера
- •Слайд 6.9 – Конкурентні стратегії за м. Портером
- •Слайд 6.10 – Поле стратегій конкурентної боротьби за Юдановим Пристосування до ринку
- •Слайд 6.12 – Модель реакції конкурентів
- •Слайд 6.16 – Матриця і. Ансоффа «товар-ринок» (матриця можливостей за товарами / ринками)
- •Слайд 6.17 – Порівняльна характеристика маркетингових стратегій відповідно до матриці і. Ансоффа
- •Слайд 6.18 – gap-аналіз “товар-ринок”
- •Слайд 6.22 – Склад портфелю конкурентних маркетингових стратегій підприємства
- •Слайд 6.24 – Етапи розробки та діагностики портфелю конкурентних маркетингових стратегій
- •Контрольні питання
- •Ситуаційні завдання
- •Змістовий модуль 3 підтримуючі стратегії маркетингу підприємства та механізми їх реалізації .........................................................................................................
- •Тема 7 маркетингові товарні стратегії глосарій
- •Слайд 7.4 – Матриця формування стратегій управління сервісною підтримкою товарів
- •Слайд 7.5 – Матриця маркетингових стратегій на стадії впровадження Рівень витрат на стиз
- •Слайд 7.10 – Матриця стратегічних марочних товарних позицій підприємств
- •Слайд 7.12 – Матриця оцінки проектів нових товарів
- •Слайд 7.13 – Різновиди нових товарів та відповідні маркетингові стратегії за Бузом, Аленом, Хамілтоном
- •Слайд 7.14 – Різновиди нових товарів та відповідні маркетингові стратегії за б.Тейлором
- •Слайд 7.15 – Матриця формування стратегій з реалізації нових товарів
- •Контрольні питання
- •Ситуаційні завдання
- •Тема 8 маркетингові цінові стратегії глосарій
- •Навчально-наочні матеріали Слайд 8.1 – Маркетингові рішення в сфері цінової політики в підприємстві Маркетингові рішення в сфері цінової політики
- •Слайд 8.4 – Система корегування цін
- •Слайд 8.5 – Система факторів, що впливають на вибір стратегії ціноутворення в умовах маркетингової орієнтації підприємства
- •Контрольні питання
- •Ситуаційні завдання
- •Тема 9 маркетингові збутові стратегії глосарій
- •Навчально-наочні матеріали Слайд 9.1 – Маркетингові стратегії розподілу
- •Стратегії вдосконалення договірної політики підприємства
- •Слайд 9.3 – Стратегічна карта постачальників
- •Контрольні питання
- •Ситуаційні завдання
- •Тема 10 маркетингові стратегії комунікацій глосарій
- •Навчально-наочні матеріали Слайд 10.1 – Перелік питань щодо прийняття стратегічних рішень в області просування продукції
- •Слайд 10.3 – Матриця рекламних стратегій Foote Cone & Belding
- •Слайд 10.4 – Матриця стратегій рекламних кампаній
- •Слайд 10.6 – Матриця стратегій пошуку тем комунікацій (матриця Мелоуні)
- •Слайд 10.9 – Матриця стратегічних рішень зі стимулювання збуту
- •Слайд 10.10 – Чотирикутник стратегій оцінки ділових відносин між покупцем і продавцем
- •Контрольні питання
- •Ситуаційні завдання
- •Тема 11 формування, реалізація та оцінка ефективності маркетингових стратегій глосарій
- •Навчально-наочні матеріали Слайд 11.1 – Методи розробки конкурентних маркетингових стратегій
- •Слайд 11.2 – Етапи розробки маркетингової стратегії підприємства
- •Слайд 11.3 – Модель оцінки економічної цінності конкурентних маркетингових стратегій
- •Слайд 11.4 – Причини опору стратегічним змінам у підприємствах
- •Слайд 11.5 – Система показників оцінки ефективності реалізації маркетингової стратегії підприємства за моделлю Balanced Scorecard
- •Контрольні питання
- •Ситуаційні завдання
- •Список джерел, рекомендованих для вивчення навчальної дисципліни “стратегічний маркетинг” в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу
- •Додатки Кросворд №1
- •Кросворд №2
- •Кросворд №3
- •Навчальне видання Холод Вікторія Вікторівна – канд. Екон. Наук, доц. Стратегічний маркетинг
- •Обл.-вид. Арк. Тираж прим. Зам. №
- •83023, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10
Тема 6 конкурентні маркетингові стратегії глосарій
Багатоваріантність стратегій – основний принцип стратегічного планування, який передбачає необхідність розробки декількох стратегічних альтернатив, із яких і здійснюється остаточний вибір стратегій підприємств, які максимально підвищать їх довгострокову ефективність.
“Горді леви” – перша стадія в розвитку гігантських підприємств-віолентів; підприємство-лев швидко зростає завдяки ринковому успіху своєї продукції і майже не має побічних виробництв (тобто слабко диверсифіковано), як правило, очолює технічний прогрес у своїй галузі.
Дженерика, або клон-мейкери – виробники легальних копій продуктів відомих підприємств; одна з розповсюджених сфер діяльності підприємств-комутантів.
Диверсифікація – процес проникнення підприємства в суміжні галузі (підгалузі) виробництва.
Диверсифікованість горизонтальна – полягає в розширенні асортименту за рахунок нових товарів-аналогів або поповненні свого асортименту товарами, технологічно не зв'язаними з основною продукцією, але привабливими для колишніх клієнтів, тобто пропозиція нових товарів для прихильних товарній марці споживачів.
Диверсифікованість концентрична (або диверсифікованість, що доповнює, або діагональна інтеграція) – полягає в тому, що підприємство намагається завоювати нові ринки за допомогою випуску видів товарів, що раніше не вироблялися, але у технологічному плані зв'язаних з основною продукцією підприємства.
Дуополія – ринок, на якому діють тільки два продавця, що пропонують, як правило, стандартизований товар.
Еволюція конкурентної взаємодії – поступовий (поетапний) рух підприємств уперед за рахунок зміни ціннісної орієнтації у конкурентній боротьбі на більш прогресивну.
Захист мобільний – передбачає вихід на інші товарні та територіальні ринки збуту з метою зміцнення свого конкурентного становища.
Захист позиційний – полягає в захисті ринкової частки завойованих ринків збуту лідера за всією товарною номенклатурою.
Захист упереджуватильний – означає перехід до наступальних упереджувальних дій щодо конкурента, який має намір атакувати ринкового лідера.
Захист фланговий – означає оборону слабких місць ринкового лідера.
Збільшення присутності на ринку – припускає розширення продажів вже існуючих товарів на існуючих ринках за допомогою агресивного маркетингу.
Інтеграція – полягає в розширенні підприємства за рахунок поглинань і злиттів з підприємствами своєї галузі.
Інтеграція вертикальна прогресивна (або пряма інтеграція, або інтеграція «вперед») – полягає в захопленнях (злиттях) підприємств, розташованих нижче за технологічним ланцюжком; так, виробник сировини може поставити під свій контроль випуск напівфабрикатів або навіть готових виробів з нього; інший напрямок полягає в покупці торговельних підприємств, що реалізують продукцію підприємства.
Інтеграція вертикальна регресивна (або зворотна інтеграція, або інтеграція «назад») – полягає в захопленні постачальників сировини і напівфабрикатів.
Інтеграція горизонтальна – полягає в скупці підприємств-конкурентів, що випускають продукцію, аналогічну продукції підприємства; її метою є збільшення частки на ринку, а нерідко і монополізація ринку.
Конгломерація – складається у випуску продукції, ніяк не зв'язаної ні з колишніми товарами, ні з ринками, що входили в реалізовану нішу підприємства.
Конкуренти-бажання – цей вид конкуренції пов’язаний з тим, що існує багато альтернативних засобів вкладення споживачем фінансових ресурсів.
Конкурентна боротьба – містить у собі способи поведінки окремих підприємств на ринку.
Конкурентна перевага – це будь-яка ексклюзивна цінність, якою володіє підприємство, що забезпечує йому першість серед конкурентів.
Конкурентна поведінка – це позиція, яку в процесі ухвалення рішення займає підприємство стосовно своїх конкурентів.
Конкурентна політика – визначає систему загальних установлень, критеріїв, орієнтирів, прийнятих підприємствами з метою розробки дій і прийняття рішень у сфері питань конкурентної боротьби.
Конкурентна стратегія – це концепція і підпорядкована їй система дій підприємства, спрямованих на досягнення його стратегічних конкурентних цілей.
Конкурентна стратегія – набір правил поведінки в обраних стратегічних областях бізнесу, якими підприємство керується для досягнення поставлених цілей у кожній області в умовах конкуренції.
Конкурентний ринок – це параметри інфраструктури ринку і товару, що надають вплив на умови реалізації товарів і їхні ціни.
Конкурентний потенціал підприємства – комплекс можливостей і ресурсів підприємства, що забезпечує отримання конкурентних переваг на ринку і досягнення поставлених стратегічних конкурентних цілей.
Конкурентоспроможність конкурентної маркетингової політики – залежить від спроможності керівництва підприємств створювати ефективну, здатну до інновацій систему маркетингу товарів та послуг, і тим самим забезпечувати довгострокові конкурентні переваги в умовах інтенсивної конкуренції.
Конкурентоспроможність країни (регіону) – адаптаційні механізми щодо створення економічно ефективної і соціально захищеної системи виробництва і реалізації товарів та послуг, і тим самим забезпечення високих стандартів якості життя.
Конкурентоспроможність підприємств – здатність підприємств ефективно адаптуватися до змін конкурентного маркетингового середовища, використовувати свої сильні сторони і концентрувати свої зусилля на пріоритетних напрямках роботи; відбиває можливість ефективної фінансово-господарської діяльності та прибуткової реалізації комплексу заходів, які вони мають у своєму розпорядженні, з метою досягнення лідируючих позицій в умовах конкурентного ринку.
Конкурентоспроможність товару – це більш високе порівняно до товарів-конкурентів співвідношення сукупності якісних і вартісних характеристик товару при їхній відповідності вимогам ринку (певного сегмента), що забезпечує максимальне задоволення потреб і створює перевагу товару на конкурентному ринку.
Конкуренція – з економічної точки зору це економічний процес взаємодії, взаємозв’язку продуцентів та постачальників товарів (послуг), суперництво між окремими виробниками або продавцями товарів (послуг) в процесі боротьби за найбільш прибуткові умови виробництва/реалізації.
Конкуренція – з точки зору концепції маркетингу являє собою боротьбу продавців за обмежений обсяг платоспроможного попиту споживачів, яка ведеться підприємствами на доступних їм сегментах ринку за допомогою конкурентоспроможного комплексу маркетингу і стратегічного маркетингового інструментарію.
Конкуренція галузева (предметна, фірмова) – підприємство розглядає як конкурентів інші підприємства, які виробляють той же товар або групу товарів.
Конкуренція загальна – підприємство бачить конкурента у кожному підприємці, підприємстві, які беруть участь у боротьбі за кошти споживачів.
Конкуренція за накреслення “міграційних доріжок” – (конкурентна боротьба за управління розвитком ринку) є проміжною ланкою у боротьбі за положення на ринку і за ринкове передбачення та інтелектуальне лідерство; передбачає змагання за акумулювання необхідних конкурентних активів і ключових компетенцій (і ліквідацію критичних конкурентних точок), за завоювання прихильності та лояльності споживачів через конкурентоспроможну ринкову пропозицію; за залучення перспективних ділових партнерів і вихід на новий рівень взаємодії з ними на основі співпраці та обопільної поваги і т.п.
Конкуренція за передбачення нових можливостей – (конкурентна боротьба за ринкове передбачення та інтелектуальне лідерство) це конкуренція за створення нового конкурентного простору, що передбачає довгострокове розуміння перспектив і тупиків розвитку підприємств у конкурентному маркетинговому середовищі; конкуренція за передбачення параметрів завтрашнього бізнесу, за абсолютно нові вигоди для споживачів або за радикально нові засоби надання їм сьогоднішніх вигод.
Конкуренція міжтоварна – це конкуренція товарів підприємства між собою, вона не є конкуренцією за своєю суттю, але є особистим випадком асортиментного переліку, метою якого є побудова імітації споживчого вибору.
Конкуренція міжфірмова – це конкуренція альтернатив домінуючих та більш ефективних засобів задоволення потреб.
Конкуренція монополістична – займає середнє положення між чистою конкуренцією і монополією: сили великої кількості конкурентів знаходяться приблизно у рівновазі, але їх товари диференційовані, тобто, з точки зору покупців, вони володіють відмітними якостями.
Конкуренція нецінова – висуває на перший план вищу, ніж у конкурентів, споживчу вартість товару: підприємства випускають товар більш високої якості, надійності, забезпечують низьку ціну споживання, більш сучасний дизайн.
Конкуренція позиційна – (конкурентна боротьба за положення на ринку, за ринкову частку) це конкуренція в області технологічних підходів, концепцій товарної політики, маркетингових цінових і комунікаційних рішень, стратегії дистрибуції, тобто конкуренція переміщується у сферу боротьби за положення на ринку на основі відомих параметрів: товар, послуга, ціна, збут, просування.
Конкуренція торговельних марок (видова конкуренція) – має місце у тому випадку, коли підприємство розглядає як своїх конкурентів інші підприємства, які пропонують подібний товар або послугу тим же цільовим покупцям за подібними цінами.
Конкуренція функціональна – це конкуренція за більш повне задоволення потреб споживачів за допомогою маркетингових засобів.
Конкуренція формальна – підприємство вважає конкурентами усі інші підприємства, які виробляють продукцію, що призначена надати одні і ті ж послуги, тобто задовольнити одні і ті ж потреби.
Конкуренція цінова – виникла у час вільного ринкового суперництва, коли навіть однорідні товари пропонуються на ринку за різноманітними цінами; зменшення ціни є тією базою, за допомогою якої підприємець визначає свій товар, звертає на себе увагу та таким чином здобуває собі бажану частку ринку.
Конкуренція цінова прихована – підприємства запускають новий товар з суттєво кращими споживчими властивостями, а ціну підіймають непропорційно мало.
Конкуренція чиста – модель ринкової ситуації, яка характеризується присутністю на ринку великої групи продавців, що протистоїть великій групі покупців, причому жодна з цих груп не володіє достатньою силою, щоб впливати на ціни.
Конкуруючі підприємства – підприємства, які мають повну або частково співпадаючу ринкову нішу.
Контрнаступ – це стратегія захисту позицій ринкового лідера, яка передбачає прийняття відповідних дієвих засобів щодо агресивної цінової, інноваційної, збутової та рекламної стратегій конкурентів.
Лідерство в ніші (стратегія концентрації, або фокусування) – підприємство встановлює сегмент ринку через низькі ціни або унікальну пропозицію; таким чином, підприємство може дістати великий прибуток, зосереджуючись на якій-небудь одній конкурентній “ніші”.
Лідерство продуктове (диференціація) – націлює підприємство на великий ринок товару, що цікавить багатьох споживачів, але відсутній у конкурентів (унікальний товар, ціна не грає ролі); орієнтовано на ринок у цілому і враховує, насамперед, поведінку споживачів; основна увага приділяється удосконаленню товару, сервісному обслуговуванню, стимулюванню продажів, створенню іміджу тощо; найбільш ефективне в умовах ненасиченого ринку, слабкої конкуренції, активних нововведень на ринку.
Лідерство цінове (перевага за витратами) – підприємство може мінімізувати питомі витрати і знижувати ціни, що дозволяє йому залучати споживачів, оперативно реагувати на зростання собівартості і т.п.; орієнтоване на ринок у цілому і враховує, насамперед, дії конкурентів; основна увага приділяється зниженню витрат, впровадженню нових технологій, при цьому витрати на маркетинг можуть скорочуватися; ефективне в умовах зрілого ринку, коли нововведення виявляються слабко.
"Могутні слони" – друга стадія розвитку віоленту; підприємства-слони відрізняються особливо крупними розмірами, середнім за темпом, але дуже сталим зростанням, широкою диверсифікованістю і наявністю мережі зарубіжних філіалів.
Монополізм особливого виду – типове для постсоціалістичних країн положення підприємства як єдиного постачальника певної продукції; відрізняється від традиційного монополізму, що спостерігається в капіталістичних країнах тим, що свідомо створювався плановими органами в період соціалізму; подібні підприємства, як правило, не можуть бути примусово демонополізовані, тобто роздроблені на декілька незалежних підприємств, бо створювалися як єдиний технологічний комплекс.
Монополія – на ринку домінує один виробник, який протистоїть великій кількості покупців, внаслідок цього його товар протягом деякого часу не має у своїй категорії прямих конкурентів; це монополія новатора.
Монополія державна – заснована на виробництві і наданні суспільних благ без втручання механізму ринкового контролю; якщо монополія існує, підприємство володіє завищеною ринковою силою.
Монополія природна – стан ринку, при якому на ньому панує одне підприємство, що виробляє товар або послуги більш ефективно, ніж це робили б декілька підприємств-конкурентів.
"Неповороткий бегемот" – завершальна стадія розвитку віоленту; підприємство-бегемот зберігає великі розміри, але втрачає динамічність розвитку; для нього характерна зайва диверсифікація (розпилення зусиль за різними напрямками), поступове наростання технологічного відставання.
Нішери (новачки) – це підприємства, які обслуговують невеликі сегменти ринку, що залишилися поза увагою великих підприємств (використовують стратегію ринкової ніші).
Олігополія – це ситуація, коли кількість конкурентів мала або декілька підприємств домінують на ринку, створюючи сильну взаємозалежність; результат стратегічного маневру сильно залежить від того, чи будуть на нього реагувати конкуренти.
Органічний (інтенсивний) ріст – припускає нарощування операцій підприємства в межах того виду бізнесу, яким воно вже займається.
"Перевага першого ходу" – закономірність, яка висловлюється в тому, що підприємство, яке першим захопило лідерство в галузі, одержує настільки істотну перевагу над конкурентами, що в подальшому звичайно здатне зберігати домінуючі позиції протягом багатьох десятиріч.
Позиція задовільна – передбачає, що підприємство має сприятливі можливості для продовження діяльності на певному ринку збуту, але його можливості щодо підтримки і поліпшення своїх ринкових позицій перебувають на рівні нижчому за середній, і тому підприємство-лідер за бажання може зруйнувати його позиції.
Позиція лідируюча – означає сильні конкурентні позиції підприємства, його великі можливості щодо вибору стратегічних напрямів розвитку та спроможність впливати на ринкову діяльність інших підприємств.
Позиція незадовільна – характеризує слабкий ринковий стан підприємства, наявність конкурентної вразливості і відсутність у підприємства можливостей щодо поліпшення існуючого становища.
Позиція сильна – означає спроможність підприємства формувати незалежну маркетингову стратегію без погіршення своїх ринкових позицій, але передбачає врахування конкурентних дій підприємства-лідера.
Позиція сприятлива – означає, що підприємство має певну конкурентну перевагу, яку використовує у своїй стратегічній діяльності; передбачає, що підприємство займає ринкові позиції вище середнього рівня і має можливості для їх поліпшення.
Послідовники – це успішно діючі на ринку підприємства, маркетинговим спрямуванням яких є не завоювання ринкової першості (на відміну від челенджерів), а підтримання й охорона своєї ринкової частки.
Ринкові лідери – це підприємства, що володіють найбільшою ринковою часткою на певному ринку збуту.
Розширення меж ринку – полягає у впровадженні існуючих товарів на нові ринки; якщо підприємство прагне розширити свій ринок, воно може проникати на нові географічні ринки, виходити на нові сегменти, по-новому пропонувати існуючі товари, нові методи розподілу і збуту і т.п.
Сегментація конкурентна – визначення ринкової ніші, яка не зайнята конкурентами.
Сегментація продуктова (або мікросегментація) – виділення ринкових сегментів на основі споживчих, продуктових і конкурентних ознак.
Сегментація стратегічна – виділення стратегічних зон господарювання, тобто визначення базових ринків, на яких підприємства будуть діяти.
Скорочення глибини переробки – виробнича політика крупних підприємств, що полягає в зосередженні своєї діяльності тільки на найважливіших технологічних операціях; усі інші операції передоручаються субпостачальникам - дрібним підприємствам-комутантам ("сірим мишам"); політика скорочення глибини переробки є відображенням більш високої ефективності дрібного бізнесу в задоволенні локальних потреб.
Стратегічний набір – це система стратегій різного типу, що розробляються підприємством на певний відрізок часу, яка відбиває специфіку функціонування та розвитку підприємства, а також його місце і роль у конкурентному маркетинговому середовищі.
Стратегія адаптації – передбачає використання послідовником товару лідера як основи для його вдосконалення або пристосування до певного ринку збуту.
Стратегія відступу – різновид стратегій захисту позицій ринкового лідера, використовується в тому разі, коли лідер усвідомлює неможливість захисту своїх товарно-ринкових позицій у результаті виснажливої конкурентної боротьби; не завжди означає відмову ринкового лідера від того чи іншого виду бізнесу, це може бути тимчасовим послабленням маркетингової активності; основне завдання – виявити ті сегменти, від яких можна відмовитися без значних стратегічних наслідків.
Стратегія віолентна – стратегія конкурентної боротьби, що зосереджується на зниженні витрат виробництва і реалізується за рахунок організації масового випуску порівняльно недорогих, але цілком доброякісних товарів; три основні різновидності підприємств-віолентів за свої великі розміри і економічну силу отримали в науці звучні назви "гордих левів", "могутніх слонів", "неповоротких бегемотів".
Стратегія експлерентна – конкурентна стратегія, що орієнтується на радикальні нововведення; підприємства, які зайняті цим ризикованим першопрохідним бізнесом, часто називають "першими ластівками".
Стратегія «збір врожаю» – передбачає підтримання інвестицій на граничному мінімумі і початок дій з максимізації короткотермінових потоків готівки для підготовки спокійного виходу з ринку.
Стратегія імітації – полягає в наслідуванні окремих елементів стратегії лідера, але з унесенням певних відмінностей в упаковку, товарну марку, рекламу, цінову політику.
Стратегія компіляції – означає використання різновидів маркетингової стратегії ринкового лідера в повному обсязі (в аспекті товарної, цінової, збутової та рекламної діяльності).
Стратегія комутантна – стратегія конкурентної боротьби, яка передбачає максимально гнучке задоволення невеликих за обсягом (локальних) потреб ринку; дрібні підприємства, що дотримуються цієї стратегії, звичайно не володіють ефективним обладнанням, науково-технічними розробками або особливими знаннями у спеціальній області, тому їх часто називають "сірими мишами", що, однак, нітрохи не заважає багатьом з них процвітати на ринку.
Стратегія корпоративна – це сукупність рішень, на базі яких підприємство виявляє і визначає свої наміри та цілі, розробляє основну політику і плани для їхнього досягнення, визначає сфери діяльності.
Стратегія негайної ліквідації – передбачає залишення бізнесу або шляхом продажу іншому підприємству, або припиненням діяльності, якщо не знайдеться покупець.
Стратегія патієнтна – стратегія конкурентної боротьби, яка передбачає випуск обмеженої кількості вузькоспеціалізованої продукції високої якості; за свою спроможність перемагати більш потужних конкурентів не силою, а вмінням, підприємства, що дотримуються цієї стратегії, отримали назву "хитрих лисів".
Стратегія реагування ринкового лідера – залишає ініціативу конкурентам, гнучкість дій вимагає наявність варіантів плану з метою передбачати кроки конкурентів, щоб не потрапити в безвихідну ситуацію.
Стратегія розширення місткості ринку – може бути реалізована трьома засобами: пошук нових споживачів; пошук нових потреб; збільшення обсягів споживання товарів підприємства.
Стратегія фронтального наступу – полягає в тому, що челенджер атакує лідера за всіма позиціями щодо комплексу маркетингових засобів в цілому.
Тактика ловкого другого – розповсюджена політика віолентів-слонів у сфері науково-технічного прогресу, полягає в тому, що підприємство не прагне обов'язково бути лідером у винаході нового, але випереджає всіх своїх конкурентів щодо їх впровадження у масове виробництво; завдяки цій тактиці "слон" часто пожинає основні плоди чужих винаходів.
Удосконалення товару – має своєю основною метою збільшення продажів на вже існуючих ринках модифікованої версії даного товару або зовсім нового товару, що заміняє старий.
Челенджер (претендент на лідерство) – підприємство, що займає другорядні позиції на ринку, але швидко розвивається і ставить ціль збільшення своєї ринкової частки.