Теоретичні питання

1. Необхідність та завдання макроекономічного аналізу

2. Методологічні особливості макроекономічного аналізу

3. Загальна економічна рівновага

4. Методи макроекономічного аналізу

5. Моніторинг національних інтересів України як передумова макроаналізу

6. Аналіз структури валового внутрішнього продукту на стадії виробництва

7. Аналіз структури валового внутрішнього продукту за категоріями доходів

8. Аналіз структури валового внутрішнього продукту за категоріями використання

9. Аналіз секторної структури валового внутрішнього продукту

10. Методика аналізу оптових цін: індекси Пааше, Ласпейреса, Фішера

11. Умови функціонування та рівноваги товарного ринку

12. Методика аналізу структури ВВП га основі міжгалузевого балансу

13. Показник чистого економічного добробуту: методологія визначення

14. Макроекономічні показники стану товарного ринку

15. Аналіз економічного розвитку промисловості

16. Аналіз економічного розвитку окремих галузей промисловості

17. Аналіз економічного розвитку агропромислового комплексу

18. Аналіз економічного розвитку будівельного комплексу

19. Економічна сутність інвестиційної діяльності та інвестиційного процесу

20. Структура та методика аналізу використання капітальних вкладень

21. Аналіз іноземних інвестицій в економіку України

22. Аналіз інноваційної діяльності

23. Оцінка інвестиційної привабливості галузей та регіонів

24. Сутність та структура фінансового ринку

25. Показники стану грошово-кредитного ринку

26. Фактор часу в оцінці грошових потоків на грошово-кредитному ринку

27. Рівновага грошово-кредитного ринку: визначення пропозиції грошей і попиту на них

28. Функції та структура фондового ринку

29. Основні види цінних паперів

30. Показники та способи дослідження фондового ринку

31. Методика аналізу інфляції

32. Індекси фондового ринку

33. Сутність та структура валютного ринку

34. Методи визначення валютного курсу

35. Валютне регулювання та його вплив на макроекономічні процеси

36. Сутність, функції та показники оцінки ринку праці

37. Методика аналізу ринку праці

38. Методика оцінки стану ринку праці

39. Умови збалансованості робочих місць та робочої сили

40. Методика аналізу тенденцій динаміки зайнятості

41. Показники ефективності функціонування ринку праці

42. Рівень життя населення: індикатори стану та методологія їх визначення

43. Прожитковий мінімум: економічна сутність, методи та методика розрахунку

44. Зовнішньоекономічна діяльність: сутність та показники аналізу

45. Міжнародна торгівля: напрями та методика аналізу

46. Оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності

47. Платіжний баланс

48. Іноземне інвестування

49. Економічна безпека національної економіки: сутність, чинники, критерії

50. Методологія діагностики стану національної економіки

Термінологічний словник

Абсолютно ліквідні гроші — це гроші поза банками (готівка), які легко перетворюються в будь-який інший товар без витрат.

Агреговані (показники, ринки) — загальні, сукупні показники, величини, ринки.

Акція — це цінний папір, що засвідчує пайову участь власника в капіталі ділової одиниці бізнесу.

Альтернативна вартість — це вартість заміни.

Амортизація — зношування основних фондів (устаткування, будівель) і поступове перенесення їхньої вартості на створену продукцію.

Ануїтетні внески — це внески, однакові в різні роки.

Безробітні — це особи, які не мають роботи, але активно шукають її, реєструючись на біржі праці (або в центрах зайнятості).

Бідність — неможливість унаслідок нестачі коштів підтримувати спосіб життя, притаманний конкретному суспільству в конкретний період часу^**.

Брокер — особа, яка працює на біржі та здійснює угоди від свого імені й за свій рахунок.

Валове нагромадження — аналог валових інвестицій у СНР, сума чистого нагромадження й амортизації.

Валовий випуск — сукупна ринкова вартість товарів і послуг, вироблених резидентами країни в самій країні.

Валовий внутрішній продукт(ВВП) — це загальна ринкова вартість кінцевої продукції, яку вироблено резидентами країни протягом року.

Валовий продукт промисловості — сукупна ринкова вартість про­мислових товарів та послуг, вироблених резидентами протягом року.

Валовий продукт рослинництва — вартість продукції рослинництва, що охоплює вартість насіння та продуктів, одержаних у результаті вирощування рослин і їх сільськогосподарського використання.

Валовий продукт сільського господарства — узагальнюючий показник, вартість продукції рослинництва та тваринництва.

Валовий продукт тваринництва — вартість продукції тваринництва, що охоплює вартість сировини та продуктів тваринництва.

Варант — документ-доручення, у якому фіксується право пред’яв­ника на здійснення угод від імені іншої особи.

ВВП номінальний — валовий внутрішній продукт, який вимірюється в цінах поточного року і залежить від інфляції.

ВВП реальний — валовий внутрішній продукт, який вимірюється в цінах базового року й абстрагується від інфляції.

Вексель — письмове зобов’язання сплатити борг.

Верхня межа малозабезпеченості — це мінімальний споживчий бюджет, який забезпечує основні фізіологічні та соціально-культурні потреби людей на суспільно необхідному рівні.

Виключні контракти — коли умовою придбання якогось товару є заборона купівлі такого товару в конкурента даного виробника.

Випадкова складова сезонних коливань — це ймовірні коливання, зумовлені стихійними подіями.

Вищий рівень добробуту — рівень достатнього забезпечення матеріальними благами, за якого на перше місце виходять духовні блага, наука, культура.

Відкритий ринок праці — це ринок праці, на якому економічно активне населення створює пропозицію робочої сили.

Відтворювальна структура економіки — це співвідношення окремих компонентів валового випуску за вартістю (фонди заміщення, споживання й нагромадження) і за матеріально-речовим складом (засоби виробництва та предмети споживання).

Вторинний ринок цінних паперів — ринок, який забезпечує оборот цінних паперів.

Вхідні бар’єри в галузь — це економічні або юридичні обмеження щодо вступу в галузь нового виробника або вільного виходу з галузі.

Гендерний показник — це індекс людського розвитку, який ура­ховує соціально-економічну нерівність у становищі чоловіків і жінок країни.

Глибина бідності — відхилення величини доходів або витрат бідних від визначеної межі бідності^**.

Грошова маса — це кількість грошей, які перебувають в обігу.

Грошові агрегати — це структурована грошова маса. Розрізняють такі грошові агрегати: М_О, М₁, М₂, М_2n, М₃, М_3n.

Грошово-кредитна політика — це комплекс взаємопов’язаних, скоординованих на досягнення певних цілей, заходів із регулювання грошового ринку, які здійснює держава через свій Національний банк.

Депозитарій — установа (посередник) фондового ринку, яка зберігає цінні папери та оформляє передавання прав власності на них.

Депопуляція — постійне зниження природного приросту населення.

Держава — це всі бюджетні організації та установи, що вироб­ляють громадські блага.

Дефіцит доходів — це показник, який визначає, на скільки треба збільшити доходи, щоб підняти рівень життя тих, хто знаходиться за межею бідності.

Дефлювання — перерахунок ВВП номінального у ВВП реальний для років, ціни в яких були вищими ніж у базовому році.

Децільний коефіцієнт диференціації доходів — показує, у скільки разів мінімальний дохід 10 % найбагатших верств населення перевищує максимальний дохід 10 % найбідніших.

Дисконтна ставка — це процентна ставка дохідності грошових внесків, яка застосовується для теперішній оцінки майбутніх грошових потоків і враховує можливий ризик.

Дисконтування майбутнього доходу — приведення майбутнього доходу до його еквівалента в поточній вартості.

Дисконтування майбутнього доходу — процес приведення майбут­нього доходу до його еквівалента в поточній вартості, зменшення суми майбутнього доходу за допомогою коефіцієнта дисконтування.

Ділер — посередник біржового ринку цінних паперів, який діє від свого імені та за власний рахунок.

Домашні господарства — це окремі особи, сім’ї, організації некомерційного характеру — церква, дитячі будинки, будинки для людей похилого віку.

Досконала конкуренція — якщо жоден із продавців або покупців не здатний суттєво вплинути на ціну товару.

Екзогенні фактори — зовнішні фактори, зовнішні змінні моделі, значення яких вона не визначає.

Економічна безпека - це такий стан національної економіки, за якого забезпечуються захист національних інтересів, стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз, здатність до розвитку та захищеність життєво важливих інтересів людей, суспільства, держави. Під життєво важливими інтересами в даному контексті розуміють сукупність потреб, які забезпечують існування і прогресивний розвиток особистості, суспільства, держави. Економічна безпека є однією зі складових національної безпеки, яка охоплює також оборонну, екологічну безпеку тощо.

Економічно активне населення — це робоча сила, тобто зайняті та безробітні.

Економічно неактивне населення — це частина населення, яка не входить до складу робочої сили.

Експорт - це вивіз із митної території країни за кордон товарів і послуг без зобов'язання їхнього зворотнього повернення. Факт експорту фіксується в момент перетину товаром митного кордону, надання послуг та ін. До експорту відносяться також вивіз товарів для переробки їх в іншій країні, перевезення товарів транзитом через іншу країну, вивіз привезених з іншої країни товарів для продажу їх в третій країні (реекспорт) і ін.

Еміграція — виїзд громадян однієї країни до іншої.

Емісія — випуск в обіг грошових знаків у всіх формах.

Емітент — установа, яка здійснює емісію.

Ендогенні фактори — внутрішні фактори, внутрішні змінні моделі, значення яких вона визначає.

Ефективна зайнятість — це використання робочої сили без утрат, забезпечення найбільшого матеріального результату.

Ефективність нагромадження — віддача з кожної гривні чистого нагромадження у вигляді приросту національного доходу або ВВП.

Ефективність роботи служби зайнятості — це частка працевлаштованих безробітних із загальної їхньої чисельності.

Ємкість споживчого ринку — показник, який охоплює обсяг виробництва споживчих товарів, залишки товарних запасів, обсяг чистого імпорту.

Закордон— це економічні суб’єкти, які перебувають за межами даної країни та мають із нею господарські зв’язки.

Зв’язані контракти — коли умовою придбання якогось товару є придбання ще й іншого товару.

Зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Імміграція — в’їзд громадян інших країн до певної країни.

Імпорт – це ввезення товарів, послуг (іноді може вживатися стосовно капіталу, знань, технологій)

Інвестиції – це довготермінові вкладення капіталу в різні сфери та галузі народного господарства всередині країни та за її межами з метою привласнення прибутку.

Інвестиції, грошові засоби — капіталовкладення, цільові банківські внески, акції, паї, страхові поліси та інші цінні папери; довгострокове вкладання грошового капіталу в підприємство та бізнес для отримання прибутку.

Інвестиційна діяльність - сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій, це процес організації інвестування в реально існуючих у країні умовах господарювання.

Індекс — статистичний показник, який характеризує зміну економічних явищ.

Індекс людського розвитку — узагальнювальий показник рівня життя населення (ураховує реальний ВВП на душу населення, рівень освіти та середню тривалість життя).

Індекс реального обсягу виробництва — це відносний показник, який характеризує зміну обсягу виробленої продукції в різні періоди.

Індекс споживчих цін (індекс Ласпейреса) — індекс цін тільки для фіксованого, незмінного набору споживчих товарів і послуг.

Індекс цін (індекс Пааше) — дефлятор — співвідношення ВВП номінального та ВВП реального, яке показує, як змінився ВВП за рахунок зміни цін.

Інституційні сектори економіки — господарські одиниці економіки, які володіють активами, беруть на себе зобов’язання та можуть зай­матися господарською діяльністю з іншими господарськими одиницями.

Інфлювання — перерахунок ВВП номінального у ВВП реальний для років, ціни в яких були нижчими, ніж у базовому році.

Інформаційне забезпечення — це сукупність відомостей про економічні процеси.

Казначейська облігація — довготерміновий цінний папір, випущений Міністерством фінансів.

Казначейський вексель — короткотерміновий цінний папір, випущений Міністерством фінансів.

Капіталізація — це процес зростання вартості грошей (депозитів або позик) із часом.

Категорія — загальне поняття, яке відображає найсуттєвіші ознаки, характеристики певних явищ.

Кінцева продукція — вартість виробленої продукції, яка надходить до кінцевого споживання.

Кліринг — система безготівкових розрахунків, що ґрунтується на взаємозаліках

Коефіцієнт вакантності — це співвідношення кількості вакантних робочих місць і чисельності безробітних.

Коефіцієнт Джині — показник диференціації доходів, який розраховується за кривою Лоренца.

Коефіцієнт збалансованості ринку праці — це відносний показник, який характеризує співвідношення попиту на робочу силу та її пропозиції.

Коефіцієнт навантаження на одне робоче місце — це відносний коефіцієнт, який характеризує співвідношення між чисельністю безробітних і кількістю вакантних робочих місць.

Коефіцієнт фондів — показує, у скільки разів доходи 10 % найбагатшого населення перевищують доходи 10 % найбіднішого.

Кон’юнктура — сукупність ознак, що характеризують поточний стан економіки.

Кон’юнктура товарного ринку — результат взаємодії факторів і умов, що визначають структуру, динаміку та співвідношення попиту на товар і його пропозиції.

Конкурентоспроможність — здатність продукції відповідати вимогам ринку в певний період.

Конкуренція — наявність на ринку значної кількості незалежних покупців, які мають можливість вільно виходити на ринок і залишати його.

Крайня форма бідності — бідність, яка порівняно зі стандартами цивілізації асоціюється з межею виживання^**.

Крива Лоренца — графічне зображення диференціації доходів.

Купонна ставка — процентна ставка, яка сплачується власникові облігації у визначений термін.

Лібералізація цін — перехід до ринкового регулювання цін.

Ліквідність грошей — швидкість і легкість перетворення грошей в інші товари за певних витрат або без них.

Ломбардна ставка — ставка, за якою Національний банк надає кредити комерційним банкам під забезпечення високоліквідних активів (державних цінних паперів).

Людський розвиток — це безперервний процес розширення можливостей вибору, які постійно змінюються.

Майбутня вартість теперішнього доходу — вартість доходу через певний період з урахуванням процентної ставки.

Межа бідності — рівень доходу, нижче від якого є неможливим задоволення основних потреб.

Метод — сукупність способів, прийомів вивчення економічних явищ і процесів.

Методика — сукупність методів, засобів дослідження.

Методологія — це передумови й принципи організації пізнавальної та практичної діяльності.

Міграція — це переміщення населення між регіонами й країнами.

Міжнародний поділ праці - це найвищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін випущеною продукцією визначеної кількості та якості.

Моніторинг — постійне спостереження за соціально-економічними процесами.

Моніторинг - це комплексна система спостережень, збору, обробки, систематизації та аналізу інформації про стан навколишнього середовища, яка дає оцінку і прогнозує його зміни, розробляє обґрунтовані рекомендації для прийняття управлінських рішень.

Монополія — виключне право на виробництво й торгівлю, яке належить одному суб’єктові ринку (підприємству, державі).

Монопольна ціна — ціна, яка пропонується монополістичними об’єднаннями.

Мультиплікатор — коефіцієнт, який показує, у скільки разів зміниться економічний результат, якщо будь-який компонент сукупних витрат зміниться на певну величину.

Надлишковий оборот робочих місць — характеризує перевищення загального обороту робочих місць над їхньою кількістю, достатньою для забезпечення необхідного приросту зайнятості.

Національна безпека - державна політика, скерована на створення внутрішніх і міжнародних умов, сприятливих для збереження чи зміцнення життєво важливих національних цінностей; це стан, що забезпечує захищеність інтересів народу й держави, суспільства та кожного його громадянина.

Національний дохід — це сукупний дохід в економіці, який отримують власники факторів виробництва.

Національні інтереси – це система цілей і завдань зовнішньої політики держави. Згідно з ученням школи політичного реалізму, національні інтереси є причиною міжнародних відносин як таких.

Неринкові операції — домашня робота домогосподарок, роботи з ремонту помешкань, неоплачувана праця добровольців.

Неявне приховане безробіття — це приховане безробіття, пов’я­зане з неефективною роботою працівників унаслідок низького рівня продуктивності праці.

Нижній рівень добробуту — характеризується достатнім забезпеченням населення матеріальними благами й послугами.

Нижня межа малозабезпеченості — це фізіологічний мінімум, мінімальний споживчий бюджет, який забезпечує тільки необхідні фізіологічні потреби людей.

Номенклатура — перелік найважливіших видів промислової продукції.

Номінальна заробітна плата — це нарахована заробітна плата, абстрагована від рівня інфляції.

Номінальні доходи — характеризують обсяг грошових доходів незалежно від темпів інфляції та оподаткування.

Об’єкти ринку праці — це умови найму на роботу, які визначаються попитом і пропозицією робочої сили.

Облігація — це письмове боргове зобов’язання, у якому емітент гарантує повернення отриманої грошової суми та виплату виставленого процентного винагородження.

Оборот робочих місць — за свою суттю збігається з динамікою зайнятості, характеризує частку динаміки створених та ліквідованих робочих місць.

Оборот робочої сили — характеризує динаміку працевлаштованих та звільнених працівників.

Опікуваний державою дохід — рівень доходу, що не більш як на 10—20 % перевищує межу бідності та обумовлює значну ймовірність сім’ї потрапити в будь-який час через незалежні від неї причини до категорії бідних^.

Очікуване безробіття — це безробіття, яке виникає внаслідок нееластичності заробітної плати й нестачі робочих місць, коли пропозиція робочої сили починає перевищувати попит на неї.

Первинний ринок цінних паперів — це ринок перших і повторних емісій цінних паперів, на якому здійснюється їхнє початкове розміщення серед інвесторів.

Підприємства — це ділові господарські одиниці, фірми, торгівля, транспорт, усі організаційні форми капіталу, що виробляють товари й послуги.

Показники обслуговування сільського господарства — це показники технічного забезпечення господарств та технічного стану сільськогосподарської техніки.

Потенційна ємкість споживчого ринку — здатність суб’єктів ринку купити споживчі товари.

Поточна вартість майбутнього доходу — це та сума грошей сьогодні, яка створить певний майбутній дохід за наявних процентних ставок.

Прогнозування — процес формування результату наукового обґрунтування стану об’єкта в майбутньому.

Продуктивність праці — це ефективність виробничої діяльності робочої сили, яка виражається кількістю продукції, що виробляється працівниками за рік (за одиницю часу).

Прожитковий мінімум (мінімальний споживчий бюджет) — визначається вартістю споживчого кошика, виходячи з мінімально припустимих нормативів споживання найважливіших благ і послуг.

Проміжна продукція — вартість матеріальних виробничих витрат, виробничого споживання.

Проміжне споживання — це вартість матеріальних витрат на виробництво (окрім амортизації), тобто це прямі матеріальні витрати, які використовуються в одному циклі відтворення і повністю переносять свою вартість на створений продукт.

Професійна підготовка робочої сили — необхідна за наявності в економіці природного безробіття й охоплює первинне навчання, перепідготовку, підвищення кваліфікації.

Реальна ємкість споживчого ринку — характеризує обсяг фактичної реалізації споживчих товарів і визначається особистими й суспільними потребами.

Реальна заробітна плата — номінальна заробітна плата, скоригована на податки, обов’язкові платежі та індекс цін.

Реальні доходи — це номінальні доходи населення, скориговані на індекс споживчих цін.

Ринок — механізм, що зводить разом покупців (які формують попит) і продавців (які формують пропозицію) конкурентного товару, послуги або фактора виробництва.

Ринок праці — це сукупність економічних відносин з узгодження попиту на робочу силу та її пропозиції, які складаються в суспільстві.

Ринок цінних паперів — це система економічних відносин, які пов’язано з випуском, розміщенням, продажем цінних паперів.

Рівень бідності — питома вага сімей, у яких рівень споживання (доходів) на одну особу є нижчим від визначеної межі бідності.

Рівень життя населення — це сукупність умов життя відповідно до досягнутого рівня економічного розвитку країни.

Рівень маргінальності — це частка населення з доходами, нижчими за прожитковий мінімум, тобто тих, хто знаходиться за межею бідності.

Робоча сила — це чисельність зайнятих і безробітних.

Сезонна складова — це коливання в сільськогосподарському вироб­ництві під впливом природних факторів.

Спекулятивний попит на гроші — попит на гроші як на кредити, за які треба сплачувати проценти.

Ставка рефінансування — процентне вираження ціни кредитних ресурсів, які розміщує Національний банк у комерційних банках.

Статистичні показники — це інформація про розміри, пропорції, зміни в часі, інші закономірності соціально-економічних процесів.

Стаціонарне безробіття — це такий стан ринку праці, коли чисельність працевлаштованих дорівнює чисельності звільнених і коефіцієнт працевлаштування дорівнює коефіцієнтові звільнення.

Стійкі взаємозв’язки в економіці — взаємозв’язки між обсягом реального ВВП та витратами ресурсів на одиницю ВВП.

Суб’єкти ринку праці — це роботодавці та наймані працівники.

Сукупна пропозиція — обсяг реального ВВП, який за певного рівня цін забажають виробляти і пропонувати для продажу суб’єкти ринку.

Сукупний попит — обсяг реального ВВП, який за кожного даного рівня цін забажають придбати всі суб’єкти ринку.

Товарний ринок — механізм, що формує сукупний попит і сукупну пропозицію певних товарів і послуг.

Трансанкційний попит на гроші — попит на гроші для оплати товарів і послуг.

Трансакція — купівля товарів і послуг.

Трансферти — виплати з державного бюджету суб’єктам ринку, які не створювали ВВП у даний період.

Трендова складова сезонних коливань — це основна тенденція динаміки показників сільськогосподарського виробництва.

Фіктивний капітал — це цінні папери, які не мають внутрішньої вартості, а їхня цінність полягає лише в здатності приносити дохід і засвідчувати право власності.

Фонд заміщення — охоплює вартість матеріальних витрат і амортизацію.

Фонд споживання — охоплює споживчі витрати населення та інших суб’єктів ринку.

Фондова біржа — організаційно оформлений, ринок який діє по­стійно і на якому торгують цінними паперами.

«Холостий» оборот робочої сили — це частина робочої сили, яка не була в розрахунковому періоді пов’язана з перерозподілом робочих місць (працевлаштуванням або звільненням).

Цінні папери — документи, що відображають майнові права, можуть самостійно обертатися на ринку й бути об’єктами купівлі-про­дажу. Вони є джерелом регулярного або одноразового доходу.

Чисте нагромадження — аналог чистих інвестицій у СНР, джерело розширеного відтворення.

Чистий економічний добробут — інтегральний показник рівня особистого споживання, освіти, тривалості життя, охорони здоров’я, віль­ного часу.

Чистий експорт - різниця між експортом та імпортом експортних товарів.

Явне приховане безробіття — це приховане безробіття, пов’язане з вимушеним скороченням робочого часу.