6.Молочна продуктивність кобил і методи її визначення.

Молочна продуктивність кобил вітчизняних порід досить добре вивчена. За даними деяких авторів, кобили не тільки спеціалізованих табунних (башкирська, бурятська, казахська, якутська), а й заводських порід мають високу молочну продуктивність (табл. 78). Тривалість лактації жеребних порід становить 180 — 225 днів, сухостійний період у них триває 2—3 міс. Молочна продуктив­ність кобил різних порід збільшується до 10—15 років

78. Молочна продуктивність кобил різних порід

Порода	Надій, л		Коливання добового надою, л	За даними (автор)
	за 5 міс лактації	за добу
Башкирська	1780	11,3	7-17	І. А. Сангін
Білоруська запряжна	1837	12,2	6-20	J1. Ф. Тарасович
Будьошіівська	1955	13,0	9-17	М. С. Мироненко
Бурятська	1700	11,6	—	Д. Б. Жигжитов
Донська	1727	12,3	8-16	М. С. Мироненко
Казахська (джабе)	2173	14,2	8-16	Ю. М. Бармінцев
Карабаїрська	1588	10,5	—	М. К. Сохтаев
Киргизька	1937	12,6	10-15	М. С. Мироненко
Кушумська	2310	15,4	14-22	0. І. Беляев
Латвійська	2193	14,5	12-18	М. С. Мироненко
Локайська	1518	10,1	8-13	А. М. Аллагужин
Новокиргизька	2586	16,9	15-21	М. С. Мнроленко
Орловська	1776	11,6	—	В. В. Лихачов
Російський ваговоз	2407	16,0	9-24	М. С. Мироненко
Радянський ваговоз	2424	16,2	9-24	М. С. Мироненко
Чистокровна верхова	1177	7,7	5-Ю	М. С. Мироненко
Якутська	1536	10,2	5-15	Т. В. Аммосова

Добираючи кобил для кумисних ферм, треба враховувати валову їх молоч­ність, індекс молоч­ності, конституцію та екстер'єр, похо­дження й типовість, якість потомків. Ва­лову молочність ко­бил визначають до­даванням кількості товарного (видоєно­го) і випоєного ло­шатам молока. Ін­декс молочності об­числюють діленням валового надою на живу масу кобили через місяць після жереблення.

Рис. 73. Кобила Рябіна радянської ваговозної породи 1969 р.н. Надій за IV лактацію становив 6173 кг (з молоком, яке виссало лоша)

Здійснюючи облік молочної продуктивності кобил, слід враховувати, що інтенсивність утворення молока протягом доби у них практично однакова. Тому добову кількість молока можна визначити за надоєм будь-якого часу доби. І. А. Сангін запропонував для цих розрахунків таку формулу:

де Ус — добова молочна продуктивність кобили; Уф — кількість надоєного молока за врахований час, л; t — час, протягом якого видоєно враховане мо­локо; 24 — кількість годин доби.

Приклад 1. Щодоби від 7 до 21 год кобил доїли через 2 год. За цей час (14 год) надою­вали в середньому 10,5 л молока, а наступні 10 год молоко ссало лоша. Звідси добова молочна продуктивність кобили становить (10,5 • 24) : 14 = 18 л. Отже, з 18 л на виробництво кумису буде використано 10,5 л, а для лошати залишиться 7,5 л молока.

Молочність кобил, яких не доять, приблизно можна визначити за приро­стом лошат, знаючи, що на 1 кг приросту за перший місяць життя вони спо­живають 10 л молока. Спочатку за різницею між масою місячних і новона­роджених лошат визначають приріст за місяць і добу, потім середньодобовий приріст перемножують на 10.

Приклад 2. Лоша російської ваговозної породи при народженні мало масу 39, а в мі­сячному віці — 84 кг. Середньодобовий приріст його становить (84 — 39): ЗО = 1,5 кг. Отже, за перший місяць лактації від кобили в середньому щодоби мали (1,5 • 10) = 15, а за місяць (15 • ЗО) = 450 л молока. За наступні 5 міс (з 2-го по 6-й) молочну продуктивність ваговозних кобил визначають (за Мілько О., 1984) діленням кількості молока за перший день лактації на коефіцієнт 0,216, який означає частку місячної молочної продуктивності від загальної кількос­ті молока за 5 міс лактації. У наведеному прикладі загальний надій кобили за лактацією ста­новить (450 : 0,216 + 450) = 2533 л.

Молочну продуктивність кобил верхових, рисистих та ваговозних порід визначають за живою масою підсисних лошат місячного віку, оскільки ін­ших кормів у цей період їм не згодовують. Молочність кобили вважається доброю, якщо протягом першого місяця жива маса її лошати збільшується в 1,91—2,15 раза, задовільною — 1,74— 1,90 і низькою — в 1,46— 1,73 раза і менше.

Найточніше молочну продуктивність кобил визначають за допомогою ці­лодобового контрольного доїння. При цьому почергово поєднують видоюван­ня лівої і правої половин вим'я з підсосом лошати: якщо видоюють праву по­ловину вим'я, то одночасно з лівої все молоко висисає лоша і навпаки. Конт­рольні доїння треба проводити двічі на місяць за дві суміжні доби. [5]