3. Дослідження гортані та трахеї.

Зовнішнє дослідження гортані і трахеї проводилось методами огляду, пальпації і аускультації. Оглядаючи гортань і трахею, виявляли зміну положення голови й шиї, зміни форми трахеї, її викривлення, деформацію, переломи і розриви кілець. Патологічні явища у даній ділянці відсутні.

Пальпацією визначали чутливість гортані і трахеї, температуру, болючість, цілісність, зміни форми, шуми що сприймаються на дотик. Проводили бімануальну пальпацію – слабким тиском вказівного і великого пальців на кільця трахеї, починаючи з перших і поступово переходячи донизу. При такому дослідженні болючості цієї ділянки не виявлено було, а температура відповідала нормі. Після натискування на перші кільці трахеї тварина кашляла 2 рази, що є нормальною реакцією на подразник.

Аускультацією в ділянці гортані виявили шум гортанного стенозу (ларингеальне дихання), який при вдиханні і видиханні повітря нагадує літеру «Х»; на трахеї виявили трахеальне дихання – під час обох дихальних фаз.

4. Дослідження грудної клітки.

Грудну клітку досліджували такими загальноклінічними методами як огляд, пальпація, перкусія та аускультація.

У досліджуваної тварини грудна клітка округлої форми, тип дихання у неї грудний. Дихальні рухи симетричні, кількість їх після підрахунку склала 18 разів на хвилину. Ритм дихання характеризується правильним і регулярним чергуванням фаз вдиху і видиху. За вдихом одразу ж йде видих, який знову змінюється на вдих після невеликої паузи.

Пальпацією грудної клітки визначали болючість і температуру, наявність набряків та емфізем у підшкірній клітковині, цілісність ребер і характер їхньої поверхні. При обстеженні пальпацією грудної клітки вище вказаних змін не спостерігалось, температура в даній ділянці відповідала загальній температурі тіла і становила норму.

Для перкусії застосовувались перкусійний молоточок та плесиметр. Обстеження за допомогою перкусії включало визначення меж легень (топографічна перкусія) та характеру звуку (порівняльна перкусія). Грудне поле перкусії розміщується за лопаткою і має форму трикутника. Передня перкусійна межа його проходила по лінії анконеусів, тобто лінії, проведеній від заднього кута лопатки до ліктьового горба. Верхня межа – паралельна остистим відросткам грудних хребців на відстані від них на ширину долоні. Задня межа легень по лінії плечового суглоба проходить по 7-му міжреберному проміжку, перетинає лінію маклока в 11-му та сідничного горба в 9-му міжреберних проміжках, тобто повністю відповідає нормальному стану.

Рис.4. Топографічна перкусія грудної порожнини

Характер звуку при порівняльній перкусії був встановлений як атимпанічний, або чіткий легеневий, але завдяки добрій вгодованості він був дещо слабкий.

Аускультацію легень проводили, використовуючи фонендоскоп. При аускультації були виявлені лише основні фізіологічні шуми, а саме шуми гортанного стенозу, трахеального, бронхіального і везикулярного дихання.