5. Дослідження сечової системи.

   1. Дослідження акту сечовиділення.

Акт сечовиділення був досліджений оглядом, при цьому було виявлено, що тварина під час сечовиділення вигинає спину, розставляє тазові кінцівки та злегка присідає, тобто поза тварини відповідає фізіологічній нормі. Свиня виділяла сечу переривистим потоком, при цьому виділялося близько 500-600 мл сечі. Акт сечовиділення спостерігався 6 разів протягом доби.

2. Дослідження нирок, сечового міхура та сечових шляхів.

Нирки досліджувалися методами зовнішньої пальпації та вібраційної перкусії. Нирки у тварини при дослідженні були виявлені майже на одному рівні (під 1-4-м поперековими хребцями). При огляді характерних розлитих набряків в ділянці підгруддя, міжщелепного простору, зовнішніх статевих органів та кінцівках не було виявлено. Це говорить про нормальний функціональний стан нирок, і зайва рідина з організму виводиться, а не накопичується в підшкірній клітковині різних ділянок тіла. Вібраційну перкусію проводили для виявлення болючості в ділянці нирок, для чого кулаком правої руки наносили кілька послідовних ударів по кисті лівої руки, покладеній на лівий, а потім на правий бік поперекової ділянки над нирками. При цьому болючість не була встановлена.

Сечовий міхур у свині досліджували пальпацією та перкусією. При пальпації сечового міхура було встановлено, що він розміщується на лобкових кістках, має середнє наповнення, трохи звисає в черевну порожнину. Каменів чи інших сторонніх тіл при пальпації виявлено не було, отже, і болючість відсутня.

Уретру досліджували оглядом за допомогою піхвового дзеркала і було виявлено, що вона блискуча та має рожевий колір.

6. Дослідження нервової системи.

При дослідженні нервової системи дотримувалися такої схеми: спочатку досліджували поведінку тварини, потім череп та хребет, органи чуття, поверхневу і глибоку чутливість, далі рухову сферу та рефлекси.

Поведінку тварини досліджували оглядом, при цьому виявили, що тварина рухлива, проявляє інтерес до навколишнього середовища, більше часу проводить в стоячому положенні.

Хребет та череп досліджували методами огляду, перкусії та пальпації. Оглядом виявили, що череп у тварини помірного об'єму, форма його характерна для свині даного виду, температура шкіри в цій ділянці відповідає нормі, кістки тверді. При перкусії в ділянці лобних і верхньощелепних пазух вислуховувався тимпанічній (коробковий) звук. При огляді хребта зміщень кілець, викривлень чи переломів не виявлено, кістки цілісні. Температура в ділянці хребта відповідала нормі. Болючість в цій ділянці при перкусії виявлена не була.

Ушкоджень органів чуття виявлено не було.

Стан зору визначався в приміщенні з перешкодами, при цьому тварина долала їх чи обминала, це говорить про те, що у тварини добрий зір. Витікання з очей у неї відсутні. Повіки у свині мають нормальну (фізіологічну) будову, без набряків чи новоутворень, ушкодження чи опускання повік відсутні. Очне яблуко було досліджене оглядом, при цьому було виявлено, що воно є помірно рухоме, без патологічних відхилень в анатомічній будові, проте ліве око дещо схильне до косоокості, що скоріш за все є наслідком вродженого відхилення і не потребує лікування, так як не заважає даній тварині набирати вагу та нормально розвиватися. Райдужна оболонка темно-коричневого кольору, рогівка не помутнівша. Світлову реакцію зіниці визначали за допомогою рефлектора, при цьому коли світло від рефлектора падало на зіницю остання звужувалася, а при закриванні очей руками зіниці розширювалися через 35-40 секунд, що є нормальною фізіологічною реакцією зіниць на світло.

При дослідженні слуху тварини використовували знайомий їй звук брязкання посудом, з якого тварину зазвичай годують, при цьому свиня повертала голову в сторону брязкання. Оглядом дослідили вушні раковини вони виявилися рухливими, без механічних ушкоджень.

Нюх свині досліджували за допомогою подразнюючих та пахучих речовин - оцтової кислоти, нормального та неякісного корму, очі тварини при дослідженні закривали. Виявлено, що нюх у тварини помірний, вона добре відрізняє якісний корм від неякісного.

Смак свині досліджували даванням їй кормів різної солоності. Виявлено, що тварина має добрий смак, не приймає той корм, який занадто солоний для неї.

Дослідження чутливої сфери. Визначали поверхневу та глибоку чутливість. При дослідженні тактильної чутливості непомітно для тварини доторкались твердим предметом до волосся холки, спини та черевних стінок. Тварина при цьому рухалась, оглядалась, рухала шкірою.

Поколюванням голкою шкіри визначали больову чутливість, при цьому свині зав'язували очі. Сила поколювання на різних ділянках була однаковою. В середньому реакція тварини наступала через 1 секунду після нанесення подразнення. На крупі реакція була найменшою.

Для визначення температурної чутливості наносили подразник у вигляді нагрітої чи охолодженої металевої пластинки, яку прикладали до черева та внутрішньої поверхні стегна. Тварина реагувала на подразник активно, що говорить про наявність у тварини нормальної температурної чутливості.

Для дослідження глибокої чутливості тварині примусово надавали неприродну позу - перехрещували грудні кінцівки та виставляли далеко вбік задню кінцівку, при цьому тварина відразу повернулася до природного положення, це говорить про те, що глибока чутливість у неї не порушена.

Дослідження рухової сфери. Дослідження рухової сфери проводилося загальноклінічними методами дослідження (огляд, пальпація, перкусія). Спочатку визначали загальний тонус м'язів, для цього свиню оглядали, звертали увагу на положення тіла в просторі, постановку кінцівок, вушних раковин та голови. Всі ці параметри виявились природними. Пальпацією визначали пружність м'язів, які у тварини виявились пружними і чинили протидію пасивним рухам. Координація рухів у тварини нормальна як у спокої так і при переміщенні. Болючості м'язів перкусією не виявлено, гіперкінези відсутні.

Дослідження рефлексів. У тварини були досліджені поверхневі (шкіри та слизових оболонок) та глибокі (сухожилків, м'язів та окістя) рефлекси. Для дослідженні рефлексу холки доторкались до шкіри, це визвало скорочення підшкірних м'язів; скорочення м'язів черевного преса (черевний рефлекс) спостерігався при доторканні до черевної стінки; при доторканні до шкіри в ділянці анусу спостерігали скорочення зовнішнього сфінктера (анальний рефлекс); свиня повертає голову (вушний рефлекс) при подразненні шкіри зовнішнього слухового проходу.

При легкому дотику папером до слизової оболонки ока свиня змикає повіки і у неї починається незначна сльозотеча (рефлекс кон'юнктиви); при легкому дотику до рогівки тварина також змикає повіки (корнельний рефлекс); при здавлюванні перших кілець трахеї у свині виникає кашель (дуже слабкий) (кашльовий рефлекс); при подразненні слизової оболонки носа пір'їнкою тварина декілька разів чхнула (чхальний рефлекс).