5.Епізоотична ситуація у підприємстві.

Кінологічний Центр ГУ МВС України Донецької області благополучний з основних заразних захворювань.

Основна протиепізоотична робота ветеринарної служби КЦ складається у організації профілактичних заходів.

Щорічно в першому кварталі проводяться профілактичні щеплення вакциною Vangard Plus 5L проти чуми, інфекційного гепатиту, парвовірусного ентериту, аденовірусного ентериту, парагрипу, лептоспірозу з розрахунку одна доза на одну тварину внутришньом’язово чи підшкірно. Вакцинують в віці 6-8 тижня через 10 днів після дегельмінтизіції. Також щорічно проводиться вакцинація проти сказу антирабічною вакциною Рабістар.

В приміщеннях та вол’єрних майданчиках КЦ проводяться регулярні (щоквартальні) дезінфекції розчином препарату Екоцид 1%.

Профілактичні протиепізоотичні заходи мають велике значення враховуючи службове призначення тварин яке передбачає регулярні виїзди собак на виклик в місто і контакти з свійськими та безпритульними тваринами.

В умовах КЦ не проводиться вакцинацій проти дерматомікозів, що могло спровокувати масове зараження тварин.

6.Історія виникнення та перебігу захворювання на підприємстві.

Спеціалісти кінологи Кінологічний Центр проводять періодичні закупівлі цуценят та підрослих тварин у населення. Інколи на Кінологічний Центр поступають собаки службових порід вилучені міліцією. Нерідко, хазяї не можуть, або не хочуть надати правдиві дані про щеплення тварин.

Вирішальним в виникненні даного випадку дерматомікозів стало завезення вилученої у безпритульних тварини:

Собака сука, кличка Дикси, вік біля1 року, порода німецька вівчарка.

Тілобудова ніжна. Вгодованість нижче середньої. Т - 38,7°С, П – 81 уд./хв., Д – 21 дих. дв./хв..

Тварина була привезена на КЦ 19 лютого 2010 року.

Температура повітря складала -14°С.

Транспортний стрес у собак не відіграє вирішальної ролі, але в даному випадку, незважаючи на відсутність клінічного прояву захворювання, погодні умови, погана годівля у попередніх хазяїв та перевозка тварини в нові умови спровокували загострення дерматомікозу.

Собака була закріплена за карантинним одинарним вигулом строком на 30 днів і дегельмінтизована. Перші ознаки захворювання з’явилися через тиждень після постановки тварини.

Тварина налякана зміною обстановки уникала контактів обслуговуючим персоналом і забивалась в будку. Тому шодений огляд був ускладнений.

7.Характеристика епізоотичного вогнища.

7.1.Епізоотологія захворювання.

Дерматомікози – поширена група захворювань, але початок захворювання здебільшого провокують сприяючи фактори, таки як неповноцінна годівля, травми та запалення шкіри іншої етіології.

Джерело збудників – хворі тварини та тварини носії. Шлях зараження – контактний. Собаки заражаються при паруванні, обнюхуванні, іграх або покусах. Факторами передачі можуть бути контаміновані об’єкти навколишньої середи. Збудники дерматомікозів мають змогу довго зберігатися у навколишньому середовищі. У даному випадку, не маючи даних попереднього утримання, важко зробити висновки про конкретне джерело інфекції.

Оскільки умови утримання і годівлі службових собак на Кінологічного Центру відповідають ветеринарно-санітарним нормам, спалах мав поодинокий характер. Завдяки дотриманням правил особистої гігієни вдалось попередити випадки захворювань серед персоналу КЦ.

Пік захворюваності на дерматомікози реєструється в зимово-весняний період. Це співпадає з загальним зниженням резистентності. До того ж антигельмінтні препарати, навіть у терапевтичних дозах є імуносупрессорами, що у даному разі може провакувати тяжчий перебіг захворювання.