Розділ 6 екологія зовнішнього середовища

Екологія – це наука, що вивчає взаємозвязок між організмами та їх угрупуваннями із середовищем їх існування.

Зооекологія – комплексна наука, що вивчає середовище існування свійських тварин та їх взаємозязок.

Екологія відіграє велике значення при вивченні виникнення різних заразних та незаразних захворювань, особливо таких як туберкульоз, Хвороба Тешена, СНІД та інші, а також вплив забруднення продуктів тваринництва на життєдіяльність людини.

Екологічно небезпечними є продукція тваринництва (мясо, сало) та тваринницькі відходи (гній, гноївка), які потрібно знезаражувати відповідно до технологічних положень. Мясо в неблагополучних щодо хвороби Тешена господарствах (фермі, стаді) знешкоджують і використовують в такому порядку:

• туші й усі субпродукти, одержані від забою хворих та підозрілих у захворюванні тварин випускати у сирому вигляді забороняється;

• мясо, сало й субпродукти переробляють на варені, варено-копчені ковбаси, консерви тощо;

• шкіру з тварин не знімають, а обпалюють або ошпарюють;

• трупи свиней, загиблих від ензоотичного енцефаломієліту спалюють.

Гній від загиблих свиней знезаражують 5 % - ним розчином формаліну або 3 % - ним розчином їдкого натру з поверхні після буртування його в спеціально відведених місцях.

Водопостачання господарства і населеного пункту здійснюється на високому рівні. Система водопостачання централізована (воду закачують у

башні) звідки вона поступає в приміщення ферми.

Охоронні заходи:

При вїзді на територію ферми є дезковрик та санпропускник, через який на територію господарства можуть зайти тільки працівники господарства.

Територія господарства огороджена бетонним парканом, з внутрішньої сторони якого насаджені дерева.

Господарство повністю озеленене травою. Дороги при вїзді на господарство та підїзді до будівель заасфальтовані.

На території господарства немає таких переносників захворювань як собак та кішок.

В господарстві постійно проводяться заходи по охороні території господарства та звертають увагу на екологічні проблеми. Для забезпечення стійкості ветеринарного і екологічного благополуччя можливо лише за умови суворого дотримання санітарно-гігієнічних, екологічних правил при належному контролі за станом навколишнього середовища, здоровя людей і тварин.

Розділ 7 узагальнення та обговорення результатів роботи

Отже, ензоотичний енцефаломієліт свиней є ензоотичною хворобою і реєструється переважно в господарствах власників, які з будь-яких причин не провели своєчасні профілактичні щеплення сприйнятливого поголівя.

Вивчаючи ветеринарну звітність (Форма №1-вет і Форма №1-вет А), яку подавали у Бердичівську районну державну лікарню ветеринарної медицини зясували, що СТОВ “Віра” не оголошували неблагополучним із хвороби Тешена, хоча в господарствах приватних власників дане захворювання реєстрували майже щорічно, ще з 1995 року. Поодинокі випадки захворювання проявлялись серед підсвинків віком 6-10 міс. у різні пори року. Більш масовий прояв цього захворювання реєстрували переважно в листопаді-грудні та лютому-березні. Однак діагноз у всіх випадках ставили лише на підставі епізоотологічних, клінічних і патолого-анатомічних досліджень. Лабораторного підтвердження діагнозу на хворобу Тешена в жодному разі не проводили. Як показав аналіз документів ветеринарної звітності щеплення свиней проти хвороби Тешена у СТОВ “Віра” взагалі не проводили.

У квітні 2003 року серед підсвинків, віком 4-10 міс., що належали даному господарству, почали реєструвати парези й паралічі, які в окремих тварин закінчувались загибеллю. У хворих тварин спостерігали підвищення температури тіла, відмічалось пригнічення, хитка, іноді напружена й непевна хода. Такі тварини часто падали, довго лежали, на животі рухались вперед. В окремих тварин розвивалась чітко виражена гіперестезія шкіри: при дотику до шкіри вони верещали. Надалі у більшості тварин відмічали плавальні рухи кінцівками, потім наставав параліч. В окремих тварин спостерігали спонтанні судорожні скорочення губних, очних, жувальних мязів, а також кінцівок, частіше всієї плечової ділянки, блювання, афонію, хрипи й утруднене дихання.

Діагноз встановлювали на підставі епізоотичних даних, клінічних особливостей перебігу хвороби, патолого-анатомічних і лабораторних

досліджень.

Потрібно враховувати ту обставину, що ензоотичний енцефаломієліт ніколи не перебігає у вигляді епізоотій, а є суворо ензоотичним захворюванням. Якщо на початку хвороба вражає значну кількість тварин, то в наступний період кількість тварин із клінічно вираженими ознаками хвороби зменшується до поодиноких випадків, протягом місяця. На хворобу Тешена хворіють свині, в основному, 2-10-ти місячного віку. Поросята до 2-місячного віку практично не хворіють. Тварини старші 1-го року хворіють в поодиноких випадках, а про захворювання поросят до 3-х тижневого віку повідомлення в спеціальній літературі взагалі відсутні. Особливу увагу потрібно звертати на контагіозність захворювання і на майже 100%-ну загибель хворих тварин. Основою для підозри на хворобу Тешена можуть бути такі клінічні ознаки ураження центральної нервової системи, як підвищена збудливість на початку захворювання, безцільне пересування тварини по станку з періодичними падіннями на бік, короткочасними судорогами, блювання, слинотеча, запор, спотворення або зниження апетиту, підвищення температури тіла, перед появою і в перші години прояву клінічних ознак, надалі – зниження температури тіла до норми й зниження її нижче норми в кінці захворювання тварин, парези й паралічі передніх і задніх кінцівок, а також мязів тулуба. При всій не характерності для хвороби Тешена патолого-анатомічних змін, діагностичне значення мають інєкція судин, запалення мякої мозкової оболонки і геморагічне запалення слизової оболонки носа і додаткових порожнин, яка майже завжди буває синюшною. Проте у всіх випадках кінцевий діагноз ставлять у лабораторіях ветеринарної медицини.

В Житомирську обласну державну лабораторію ветеринарної медицини 10 квітня 2003 року було відправлено патологічний матеріал для дослідження на хворобу Ауєскі, класичну чуму свиней і хворобу Тешена. В Житомирській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини вірус хвороби Тешена було виділено на культурі клітин СНЕВ (свиняча нирка ембріональна

версенізована) і надалі ідентифіковано в реакції нейтралізації (РН) із набором діагностикуму, що випускає Чернігівський НДІ сільськогосподарської мікробіології. Слід відзначити, що діагноз на хворобу Тешена було підтверджено 21 квітня 2003 року і пізніше 17 листопада 2003 року (матеріал надіслано відповідно 10 квітня і 7 листопада 2003 року). Класична чума й хвороба Ауєскі були виключені лабораторним дослідженням.

Як вже зазначалось, після підтвердження діагнозу у квітні 2003 року щодо хвороби Тешена на господарство так і не були накладені карантинні обмеження, однак заходи боротьби з цим захворюванням проводились. Так, 21 квітня 2003 року все сприйнятливе поголівя прищепили ін активованою культуральною емульсованою вакциною проти хвороби Тешена виробництва Сумської біофабрики (серія 5, контроль 5, вир. 4.03.03 року). Щепленню піддали 134 підсвинки віком 4-10 міс. (після щеплення клініка проявилась ще в 38 тварин, дві з яких загинули, решту (36 голів)здали на санітарну бойню мясокомбінату), 56 свиноматок, 4 кнури, 165 поросят віком до 2 міс., 146 гол. поросят до 4-міс. віку. Вакцину вводили внутрішньомязово, одноразово в ділянці шиї, в дозах: поросятам від 1 до 45 днів – по 1,0 мл., свиням від 45 днів і старшим – 2,0 мл. свиноматок щепили незалежно від терміну супоросності. Поросят, щеплених до 2-х місячного віку, ревакцинували через 3 міс., вакцину вводили в дозі – 1,0 мл. підсвинків з клінічними ознаками, характерними для хвороби Тешена виявляли після щеплення даною вакциною протягом 25 днів. За період неблагополуччя (квітень - травень), з 197 голів захворілих на хворобу Тешена підсвинків, піддали вимушеному забою 178 голів, а 19 загинуло.

Однак, не зважаючи на всі заходи, що були проведені, в господарстві

3 листопада 2003 року, в групі, де утримували підсвинків на відгодівлі зявились клінічні ознаки, які нагадували ензоотичний енцефаломієліт. Усього було виявлено 9 хворих свиней. Тварин піддали вимушеному забою, а матеріал від них 7 листопада 2003 року було відправлено для дослідження в Житомирську обласну державну лабораторію ветеринарної медицини.

17 листопада отримали підтвердження, що в матеріалі від двох підсвинків виділено вірус хвороби Тешена. При дослідженні сироваток крові, від 53 свиноматок, в Житомирській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини встановили, що в їх крові титри вірусонейтралізуючих антитіл у межах 1:8 – 1:32. Такі титри вірусонейтралізуючих антитіл не забезпечують проективного імунітету проти вірусу хвороби Тешена. Тому в господарстві, за порадою фахівців науково-дослідного інституту с/г мікробіології (м. Чернігів) вирішили застосувати живу вакцину зі штаму “Перечинський-642” (серія 3, контроль 3, вакцина вироблена НДІ с/г мікробіології). Щепленню піддали 363 голови підсвинків віком 4-10 місяців, 53 свиноматки, 4 кнурі, 96 поросят віком 2-4 місяці, 286 гол. поросят до 2-х місячного віку. Препарат вводили внутрішньомязово в ділянці середньої третини шиї або внутрішньої поверхні стегна по 1,0 мл., дворазово, з інтервалом 14 днів. Щепленню піддавали, навіть, поросят із 1-денного віку. Пізніше, поросят щеплених до 2-х міс. віку, ревакцинували, при досягненні ними 3-х місячного віку. Через 4 тижні після другого щеплення живою вакциною було відібрано кров від 20 свиноматок і 20 підсвинків для дослідження на наявність антитіл до вірусу хвороби Тешена. В обласній державній лабораторії ветеринарної медицини визначали титри вірусонейтралізуючих антитіл застосовуючи серологічний метод (РН). При дослідженні сироваток крові, отриманих від свиней після щеплення живою вакциною, встановили такі титри антитіл: 1:256 – 1:512. Вони виявились достатніми для забезпечення проективного імунітету, більше випадків даного захворювання, де проводили щеплення, не реєстрували. Отже на введення живої вакцини, в організмі свиней, зявляються в 10 – 12 разів вищі титри антитіл, як на введення інактивованої. Низькі титри антитіл не дають належного захисту тварин при цьому захворюванні, як свідчать наші спостереження.

Термінове проведення всіх спеціальних і господарських заходів дозволило швидко (протягом 40 днів) локалізувати й ліквідувати вогнище

хвороби Тешена. Однак слід зауважити, що після підтвердження діагнозу на дану хворобу 21 квітня 2003 року заходи боротьби хоча й проводились у повному обсязі проте план організаційно-господарських і ветеринарно-сенітарних заходів не складали. Відповідно, після підтвердження діагнозу 17 листопада 2003 року на господарство були накладені карантинні обмеження і був складений план оздоровлення СТОВ “Віра”. Застосування живої культуральної вакцини зі штаму “Перечинський-642” дозволило контролювати епізоотичну ситуацію щодо ензоотичного енцефаломієліту свиней у господарстві. Карантинні обмеження було знято 25 грудня 2003 року.