3. Аналіз зобов’язань банку

1. Аналіз динаміки та структури зобов’язань банку

2. Аналіз структури зобов’язань банку

3. Аналіз зобов’язань банку на основі коефіцієнтного аналізу

4. Аналіз ефективності формування та використання банківських ресурсів

Показник	Формула розрахунку	Економічна інтерпретація показника
1	2	3
Аналіз зобов’язань банку
Коефіцієнт співвідношення власного капіталу і строкових коштів фізичних осіб (К1)	Власний капітал / Строкові кошти фізичних осіб	Кошти громадян, залучені банком, повинні достатньою мірою забезпечуватися його капіталом. Допустимі значення: 0,5-1.
Коефіцієнт активності залучення коштів (К2)	Зобов'язання / Сукупні пасиви	Питома вага зобов'язань в сукупних пасивах. Рекомендоване значення 0,8-0,9.
Рівень поточних рахунків в пасивах (К3)	Засоби на поточних рахунках/ Сукупні пасиви х 100%	Характеризує позиції банку по обслуговуванню клієнтів. Повинен бути не менше 25%.
Питома вага депозитів клієнтів в зобов'язаннях (К4)	Строкові депозити клієнтів / Зобов'язання	Характеризує орієнтацію банку на ринку залучення коштів. Чим вище рівень показника, тим вище рівень ризику для вкладників, і одночасно це говорить про високу ділову активність на ринку залучення засобів. Рекомендований рівень показника – 0,4-0,5.
Коефіцієнт використовування строкових депозитів (К5)	Кредити видані клієнтам / Строкові депозити	Якщо коефіцієнт перевищує 1, депозитна політика вважається ефективною. Якщо він менше 1, то банк проводить обережну кредитну політику і залучені кошти клієнтів в значній мірі спрямовує не на кредитування, а на іншу мету. Така політика веде до зниження прибутковості.
Коефіцієнт активності залучення строкових депозитів	Строкові депозити / Сукупні пасиви	Показує питому вагу строкових депозитів у загальній структурі пасивних операцій банку
Коефіцієнт співвідношення строкових депозитів та кредитно-інвестиційного портфелю (КІП)	Строкові депозити / Кредити надані + Цінні папери	Характеризує ступінь використання строкових депозитів про вкладенні цих коштів у кредити та цінні папери
Аналіз ефективності формування та використання банківських ресурсів
Ступінь використання платних пасивів банку		Як показує практика, норматив використання платних пасивів має становити не менше 90 %.
Ефективність використання сукупних зобов’язань		Вважається, що банк ефективно використовує в господарському обороті сукупні зобов’язання, якщо наведений показник буде не менше 75-80%

4. Аналіз активів банку

4.1. Аналіз структури та динаміки активів банку

4.2. Аналіз ліквідності та ризиковості банківських активів

4.2.1. Аналіз активів банку за рівнем ліквідності

4.2.2. Аналіз активів банку за рівнем ризику

4.3. Оцінка дохідності активів банку

По уровню ликвидности активы подразделяются на 6 групп.

1. Высоколиквидные активы (или первичные резервы) – это средства в кассе, в НБУ и в других банках, а также активы, которые можно быстро конвертировать в наличные или безналичные средства. Они не дают банку дохода, но необходимы для расчетов по обязательствам.

2. Ликвидные активы (или вторичные резервы) – активы, которые приносят банку доход, а именно: все предоставленные кредиты; депозиты в других банках; ценные бумаги; вложения в ассоциированные и дочерние компании.

3. Низколиквидные активы – дебиторская задолженность.

4. Неликвидные активы – просроченная и сомнительная задолженность по кредитам.

5. Недоходные активы: основные средства и нематериальные активы; капиталовложения; товарно-материальные ценности.

6. Квазиактивы: начисленные доходы банка, просроченные начисленные доходы и др. активы.

Из классификации активов по уровню ликвидности можно сделать такие обобщающие выводы:

• высоколиквидные активы должны составлять относительно рабочих активов (высоколиквидные активы + ликвидные активы) как минимум 20%, а в совокупных активах – 15%;

только ликвидные активы приносят банку доход. Их оптимальная доля в структуре активных операций – 61-70%.

Для якісної оцінки активів банку вони поділяються на п’ять груп за ступенем ризику та підсумовуються з урахуванням відповідних коефіцієнтів зважування.

1 група (процент ризику – 0 %) – це готівкові кошти; кошти в НБУ; боргові цінні папери, що рефінансуються НБУ, у портфелі банку на продаж та інвестиції; боргові цінні папери центральних органів державного управління у портфелі банку на продаж та інвестиції;

2 група (процент ризику – 10 %) – короткострокові й довгострокові кредити, надані центральним органам державного управління;

3 група (процент ризику – 20 %) – короткострокові й довгострокові кредити, надані місцевим органам державного управління, та нараховані доходи за ними; боргові цінні папери місцевих органів державного управління  у портфелі банку на продаж та інвестиції;

4 група (процент ризику – 50 %) – кошти до запитання в інших банках (крім простроченої заборгованості та прострочених нарахованих доходів); нараховані доходи за борговими цінними паперами у портфелі банку на продаж та інвестиції; зобов’язання з кредитування, надані банкам та клієнтам; куплені, але не отримані валюта і банківські метали; активи до отримання;

5 група (процент ризику – 100 %) – усі інші активні рахунки.

Визначення рівня ризику активних операцій виконується за такою формулою:

R =	Aі x KR	,	(4.1)
	100 %

де R – рівень ризику активних операцій;

Aі – залишок активів i-тої групи активів, грн;

i – 1, 2, 3, 4, 5;

KR – коефіцієнт ризику встановлений НБУ,  %.

Для оцінки якості активів за ступенем дохідності використовується така класифікація активів:

активи, що не приносять дохід або неробочі активи – рахунки, що не дають доходу банку. До їх складу входять: кошти в розрахунках;  резерви; дебітори; кошти, вкладені у майно та господарські матеріали.

активи, що приносять дохід або робочі активи: кошти на коррахунках, касові активи, кошти, розміщені в інших банках, кошти, вкладені в ціні папери, надані кредити, інші активи, що дають дохід. Також ці активи можна згрупувати за видами активів, що приносять доходи:

процентні (кошти в НБУ та інших банках, надання кредитів клієнтам, операції з цінними паперами);

непроцентні доходи (комісійні доходи за операціями з НБУ, з іншими банками, з клієнтами, з цінними паперами, на валютному ринку та ринку дорогоцінних металів; інші банківські доходи: дивіденди, консультаційні послуги, орендні платежі; інші операційні доходи: реалізація майна, штрафи, пені; зменшення резервів; непередбачувані доходи).

У процесі аналізу складу та структури дохідності активів банку визначається питома вага кожного виду активів. Аналіз виконується у динаміці.