Маркування продуктів харчування

Інформація про натуральність продукції (сировини) органічного походження, вирощеної без застосування хімікатів, виробленої без барвників і штучних харчових добавок, відображається у вигляді маркування.

Морепродукти, риба, консерви можуть бути промарковані знаком «Dolphin-friendly» - це декларація того, що в процесі вилову риби не використовувалися дрифтерні сітки.

 

Маркування косметики

У 1998 році Британським Союзом (BUAV) був затверджений Стандарт етичної косметики. Це визнана в усьому світі схема, яка дає можливість споживачам визначити, яку косметику не було тестовано на тваринах. Найетичнішими були визнані компанії, що використовують інгредієнти, які протягом 5 останніх років не було тестовано на тваринах.

«Етична» косметика маркується значками «Not tested on animals» ("Не випробувано на тваринах"), "Animal friendly". Косметика, яка не містить тваринних компонентів, відзначається знаком «V» (веган).

 

Екологічне маркування в Україні

Зображення зеленого журавлика та напис «Екологічно чисто та безпечно», окрім належних якісних характеристик маркованої продукції, свідчить про відповідність до критеріїв екологічності на протязі всього життєвого циклу продукції: від заготівлі сировини до утилізації, а також дійсно гарантує споживачеві екологічну якість.

 

 

Питання для самоконтролю:

1.     Природокористування. Поняття, сутність, мети.

2.     Види і форми природокористування.

3.     Юридичні права споживання природних ресурсів.

4.     Ліцензування і види ліцензій.

5.     Актуальні проблеми регулювання природокористування.

6.     Форми здійснення природокористування.

7.     Об”кти та суб”єкти лізингу.

8.     Лізингова операція, її зміст.

9.     Основні обов'язки природокористувача, права й обов'язки орендодавця.

10. Формування ринку екологічних послуг.

11. Вимоги раціонального використання і відтворення природних ресурсів.

 Востаннє редаговано: Понеділок, 26 листопада 2018, 22:42. Версія: 11. Опубліковано: Понеділок, 12 вересня 2011, 07:00.

Тема 3 Екологічна експертиза технічних проектів.

План

1.     Основні завдання екологічної експертизи.

2.     Об’єкти та суб’єкти екологічної експертизи.

3.     Форми екологічної експертизи.

4.     Державне регулювання та управління в галузі екологічної експертизи.

5.     Порядок проведення екологічної експертизи.

 

1.     Основні завдання екологічної експертизи.

 

Екологічна експертиза в Україні — вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних форму­вань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріа­лів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, і спрямова­на на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природ­них ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Відносини в галузі екологічної експертизи регулюються цим Зако­ном, Законом України «Про охорону навколишнього природного середо­вища» та іншими актами законодавства України.

Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господар­ської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах.

Основними завданнями екологічної експертизи є:

1.     визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності:

2.     організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи;

3.     встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам еколо­гічного законодавства, санітарних норм, будівельних норм і правил;

4.     оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, здоров'я людей і якість природ­них ресурсів;

5.     оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності за­ходів щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей;

6.     підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків еколо­гічної експертизи.

Основними принципами екологічної експертизи є:

1) гарантування безпечного для життя та здоров'я людей навколиш­нього природного середовища;

2) збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки:

3) наукова обґрунтованість, незалежність, об'єктивність, комплекс­ність, варіантність, превентивність, гласність;

4) екологічна безпека, територіально-галузева і економічна доціль­ність реалізації об'єктів екологічної експертизи, запланованої чи здійс­нюваної діяльності;

5) державне регулювання;

6) законність.

 

2.     Об’єкти та суб’єкти екологічної експертизи.

 

[?]об"єкт|Об'єктами[/?] екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, передпроектні, проектні матеріали, докумен­тація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних но­рмативів, негативного впливу на стан навколишнього природного сере­довища, створення загрози здоров'ю людей.

Екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколиш­нього природного середовища та здоров'я людей.

Військові, оборонні та інші об'єкти, інформація про які становить державну таємницю, підлягають екологічній експертизі відповідно до цього Закону та інших спеціальних законодавчих актів України.

Суб'єктами екологічної експертизи є:

1) Міністерство екології та природних ресурсів України, його органи на місцях, створювані ними спеці­алізовані установи, організації та еколого-експертні підрозділи чи комісії;

2) органи та установи Міністерства охорони здоров'я України — в частині, що стосується експертизи об'єктів, які можуть негативно вплива­ти чи впливають на здоров'я людей;

3) інші державні органи, місцеві Ради і органи виконавчої влади на місцях відповідно до законодавства;

4) громадські організації екологічного спрямування чи створювані ними спеціалізовані формування;

5) інші установи, організації та підприємства, в тому числі іноземні юридичні і фізичні особи, які залучаються до проведення екологічної експертизи;

6) окремі громадяни в порядку, передбаченому цим Законом та ін­шими актами законодавства.