6. Механізми мінімізації інвестиційних ризиків

Шляхом комплексних дій інвестора ризик може бути зменшений, але повністю його подолати не можна. Серед напрямів мінімізації інвестиційних ризиків можна виділити: страхування, хеджування, лімітування, еккаунтинг, диверсифікація.

Страхування – фінансова операція, направлена на грошове відшкодування можливих втрат при реалізації окремих інвестиційних ризиків (настання страхового випадку).  Страхування може бути зовнішнім та внутрішнім.

Зовнішнє страхування здійснюється страховими компаніями, які беруть на себе зобов’язання щодо відшкодування можливих збитків, пов’язаних з реалізацією інвестиційного проекту. На даний час розроблені такі види страхування щодо інвестиційних ризиків: страхування будівництва на випадок зриву поставок; страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією будівельних машин; страхування технічних ризиків; страхування кредитів тощо. Страхові компанії також страхують такі види ризиків як кредитні, експортні, депозитні тощо.

В процесі зовнішнього страхування фінансові ризики “передаються” повністю або частково. Критерієм вибору страховика в процесі зовнішнього страхування фінансових ризиків є рейтинг страхової компанії, рівень її платоспроможності, перелік послуг по страхуванню конкретних видів цих ризиків, що надаються нею.

Самострахування передбачає резервування інвестором частини фінансових ресурсів для оперативного подолання тимчасових труднощів, що можуть виникати у процесі здійснення інвестиційної діяльності.

Хеджування - це процес страхування ризику від можливих збитків шляхом переносу ризику зміни ціни з однієї особи на іншу. Хеджування здійснюється через укладання контракту, який призначений для страхування ризиків зміни ціни між стороною, що страхує ризик (хеджером) та стороною, що бере на себе ризик. Хеджування ґрунтується на використанні похідних цінних паперів (опціонів, ф'ючерних та форвардних контрактів та інших деривативів), які засвідчують право (зобов'язання) придбати чи продати в майбутньому цінні папери, матеріальні, нематеріальні активи, кошти на умовах, визначених в них.

Існує два види операцій хеджування: хеджування на підвищення, хеджування на пониження. Хеджування на підвищення (хеджування купівлею) полягає у придбанні термінових контрактів чи опціонів. Цю операцію здійсню­ють у тих випадках, коли необхідно застрахуватися від можливого підвищення цін у майбутньому. Вона дає змогу встановити ціну придбання набагато раніше, ніж купується реальний актив.

Хеджування на зниження (хеджування продажем) - це бір­жова операція з продажу термінового контракту. Застосовують тоді, коли товар необхідно продати пізніше. Хеджер страхує себе від можливого зниження цін у майбутньому. Хеджування дає змогу зафіксувати ціну та зробити доходи чи витрати більш передбачуваними.

Лімітування - це обмеження розміру вкладень при капіталізації інвестицій, перешкоджаючи цим створенню зайвих запасів матеріалів, конструкцій, обладнання. Фінансування, як правило, здійснюється поступово - траншами, тобто ризику підлягають окремі грошові потоки, а не весь обсяг інвестицій.

Еккаунтинг - збирання, обробка, аналіз та формування різних видів бізнес інформації: відомостей про ринки, платоспроможність підприємства, фінансовий стан партнерів, перспективи розвитку конкурентів. Ці відомості надаються у вигляді бізнес-довідок.

Диверсифікація - це процес розподілу капіталу між різними об'єктами вкладення, які безпосередньо не зв'язані між собою.

Виділяють такі форми диверсифікації:

• диверсифікація видів інвестиційної діяльності;

•     диверсифікація депозитного портфеля (вкладення коштів у декілька банків);

•     диверсифікація кредитного портфеля (встановлення дифе­ренційованого за групами покупців кредитного ліміту);

•     диверсифікація портфеля цінних паперів;

•     диверсифікація програми реального інвестування.

Крім вищеназваних способів, значно вплинути на мінімізацію ризиків можна кваліфікованим відпрацюванням договорів та контрактів партнерами з інвестиційного проекту, своєчасне узгодження в них моментів щодо інтересів учасників та можливих конфліктних ситуацій.

Окрім того, застосовують й інші методи зменшення інвестиційних  ризиків:

•     встановлення додаткової премії за ризик (чим вищим є рівень ризику, тим більшою повинна бути норма прибутку на капітал);

•     отримання гарантій;

•           розроблення системи штрафних санкцій за невиконання умов договорів та інші.