Тема 10. Інституційні інвестори та їх вплив на інвестиційні процеси в регіоні План

1.  Економічна сутність діяльності інституційних інвесторів.

2.  Класифікація інституційних інвесторів.

3. Механізм діяльності інститутів спільного інвестування.

4. Недержавні пенсійні та донорські фонди як інституційні інвестори.

 

1. Економічна сутність діяльності інституційних інвесторів

Інституційний інвестор — фінансовий посередник, який здійснює трансформацію заощаджень в інвестиції, шляхом випуску власних фінансових інструментів (для акумулювання коштів) і формування інвестиційного портфеля (використання коштів) з метою отримання інвестиційного доходу.

Інституційні інвестори сприяють створенню сприятливого середовища для нагромадження фінансових ресурсів економічними суб’єктами та забезпечення функціонування ефективного механізму їх трансформації в інвестиції.

Інституційні інвестори виконують функції, притаманні фінансовим посередникам, які можна сформулювати наступним чином:

–  перетворення заощаджень в інвестиції акумулюванням коштів індивідуальних та корпоративних інвесторів;

–  сприяння зниженню вартості операцій з фінансовими інструментами за одночасного зростання їх кількості (ефект масштабу);

–  диверсифікація інвестиційних ризиків;

–  розподіл ресурсів у часі;

–  професійне управління інвестиційним портфелем тощо.

Інституційними інвесторами є інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), інвестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, недержавні пенсійні фонди, фонди банківського управління, страхові компанії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів (Закон України «Про цінні папери та фондову біржу, стаття 2»).

Найпоширеніший вид інституційних інвесторів (за участю в статутному фонді акціонерних товариств) — інвестиційні фонди і компанії.

Інвестиційний фонд — це юридична особа, заснована у формі акціонерного товариства, що здійснює виняткову діяльність у галу­зі спільного інвестування. Інвестиційною компанією визначається торговець цінними па­перами, який, окрім упровадження інших видів діяльності, може залучати кошти для спільного інвестування шляхом емісії цінних паперів та їх розміщення. Інвестиційна компанія створюється у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю в порядку, встановленому для цих товариств, та здійснює діяльність щодо спільного інвестування. Статутний фонд інвестиційної компанії, яка здійснює спільні інвестиції, формується в порядку, встановленому чинним законодавством, і має становити не менш як 50 тис. мінімальних заробітних плат, визначених на момент реєстрації інвестиційної компанії.

Інвестиційна компанія зобов’язана заснува­ти взаємний фонд, який є її філією і створюється за рішен­ням її вищого органу. Цей орган затверджує також положення та інвестиційну декларацію взаємного фонду. Створений взаєм­ний фонд має окремі баланс та поточний рахунок. На баланс взаємного фонду інвестиційна компанія може передавати майно у вигляді цінних паперів та об’єктів нерухомості. Інвестиційна компанія створюється у формі акціонерного това­риства або товариства з обмеженою та здійснює діяльність щодо спі­льного інвестування. Для здійснення спільного інвестування, залучення коштів юри­дичних та фізичних осіб, інвестиційні фонди, а також інвестиційні компанії випускають інвестиційні сертифікати, які пропонуються для вільного розміщення. Кошти, отримані від розміщення, відкриті фонди інвестують у цінні папери інших емітентів, переважно акції інвестиційно привабливих акціонерних товариств.

У світовій практиці до інституційних інвесторів, крім інвестиційних фондів та компаній, належать страхові компанії, взаємні фонди, траст-департаменти банків, пенсійні фонди.

Страхова компанія формує з страхових внесків інвестиційний портфель. За рахунок його диверсифікації (розподілу вкладень серед різних видів і типів цінних паперів різних компаній) страхова компанія відшкодовує фінансові втрати своїх клієнтів.

Взаємні фонди - інвестиційні компанії відкритого типу, що володіють портфелем цінних паперів. Як правило, частки у фондах купують компанії-інвестори і приватні особи. Купівля-продаж часток фондів здійснюється за ринковою ціною, що створює умови для вільного їх обігу на фондовому ринку (тобто їх можна викупити в будь-який час за ринковою ціною).

Траст-департаменти банків - департаменти, керуючі активами своїх клієнтів за дорученням, серед яких більшість складають індивідуальні інвестори, компанії тощо.  Приватні пенсійні фонди - акумулюють гроші для виплати пенсій,  інвестуючи тимчасово вільні засоби в цінні папери.

Дані про діяльність інституційних інвесторів в Україні наведено у табл. 1.

 

Таблиця 1 - Дані про діяльність інституційних інвесторів в Україні (станом на 30.09.2017)

Інституційні інвестори
Відкриті ІСІ	19	72
Інтервальні ІСІ	23	79
Закриті ІСІ (крім венчурних)	92	8 623
Венчурні ІСІ	1 025	241 112
ІСІ разом	1 159	249 886
НПФ*	58	1 207
СК**	6	87
Разом	1 223	251 181