Тема 4. Оцінка інвестиційної привабливості регіонів План

1.     Сутність інвестиційного клімату.

2.     Інвестиційна привабливість регіону.

3.     Методика розрахунку інтегрального показника інвестиційної привабливості регіонів.

 

1. Сутність інвестиційного клімату.

Інвестиційний клімат — це сукупність політичних, соціально-економічних, фінансових, соціально-культурних, організаційно-правових і географічних факторів, які притаманні певній країні чи регіону і визначають її привабливість для інвестора.  Інвестиційний клімат (країни, регіону, галузі) є поєднанням інвестиційної привабливості і інвестиційної активності, які формують попит на інвестиції (рис.1).

Рисунок 1

Економічний термін "інвестиційний клімат" дозволяє визначити ту систему орієнтирів, у межах якої відбувається процес інвестування, і на основі цього намітити напрями ефективного використання інвестицій. Він включає стан економіки, соціально-економічну стабільність, рівень розвитку законодавчої бази, рівень розвитку інвестиційної інфраструктури, рівень розвитку продуктивних сил, валютну і фіскальну політику, стан фінансово-кредитної системи та інвестиційного ринку, інвестиційну активність населення, статус іноземного інвестора та інші фактори.

Інвестиційний потенціал країни визначається сукупністю макроекономічних показників (темпи економічного зростання, співвідношення споживання і заощаджень, ставка позичкового відсотка, норма прибутку, рівень і динаміка інфляції, споживчий попит населення), наявністю і співвідношенням факторів виробництва, розвинутістю інфраструктури тощо.

Необхідна та важлива передумова формування сприятливого інвестиційного клімату - інвестиційна привабливість країни чи регіону.

Інвестор, вибираючи регіон для вкладення своїх коштів, керується певними характеристиками:      інвестиційним потенціалом і рівнем інвестиційного ризику, взаємозв'язок яких і визначаєінвестиційну привабливість регіону. 

 

2. Інвестиційна привабливість регіону

Інвестиційна привабливість регіону - кількісна та якісна інтегральна характеристика внутрішніх та зовнішніх можливостей регіону як об’єкта потенційного інвестування залучати та використовувати інвестиційні ресурси для свого розвитку і забезпечувати максимізацію економічного ефекту при мінімальному інвестиційному ризику. Інвестиційна привабливість регіону відображає перспективність, вигідність при інвестуванні коштів в регіон.

Термін «потенціал» у своєму етимологічному значенні походить від латинського слова «potentia» й означає «приховані можливості», які в господарській практиці завдяки праці можуть стати реальністю.

Інвестиційний потенціал – це сукупність науково-технологічних, фінансово-економічних, виробничих та культурно-освітніх можливостей країни (галузі, регіону, підприємства), необхідних для забезпечення інвестиційного розвитку економіки. Це показник кількісний, що враховує основні макроекономічні характеристики, насиченість території факторами виробництва (природними ресурсами, робочою силою, основними фондами, розвиненою інфраструктурою фінансового ринку тощо).

Регіони країни відзначається різною ресурсною базою, географічним розташуванням, рівнем відкритості економіки, соціальним і екологічним становищем та іншими факторами, що впливають на рівень розвитку інвестиційних процесів  та його інвестиційний потенціал. Одна з методик визначення інвестиційного потенціалу регіонів наведена у праці: Олександренко І.В. Оцінка інвестиційного потенціалу регіонів (http://ird.gov.ua/pe/re200903/re200903_080_OleksandrenkoIV.pdf) .  Студентам необхідно самостійно ознайомитися із даною методикою, а також іншими.

Інвестиційні ризики – це сукупність чинників, під впливом яких складається вірогідність виникнення непередбачених фінансових втрат в умовах невизначеності результатів інвестиційної діяльності або вірогідність повного або часткового недосягнення результатів здійснення інвестицій).

До факторів, що сприяють інвестиціям в ту чи іншу країну, відносяться: високий потенціал внутрішнього ринку, висока норма прибутку, стабільна податкова система, низька вартість ресурсів та підтримка держави та інші.

Історія порівняльних оцінок інвестиційної привабливості економічних територіальних систем (країн, регіонів) налічує майже 50 років. Одним з перших в цій області було дослідження, здійснене співробітниками Гарвардської школи бізнесу в 1969 р. У основу методики такого зіставлення була покладена експертна шкала, що включала наступні характеристики кожної країни: законодавчі умови для іноземних і національних інвесторів, можливість вивозу капіталу, стійкість національної валюти, політична ситуація, рівень інфляції, можливість використання національного капіталу. Даний набір показників був недостатньо детальним для адекватного віддзеркалення всього комплексу умов, що беруться до уваги інвесторами. Практично всі критерії ґрунтувалися на експертних оцінках, що вносило істотну погрішність до результатів дослідження. Надалі розвиток методик порівняльної оцінки інвестиційної привабливості різних країн пішов по шляху розширення і ускладнення системи параметрів, що оцінювалися експертами, і введення кількісних (статистичних) показників.

За останні роки було розроблено значну кількість методик оцінки інвестиційного клімату. Іноземні інвестори орієнтуються на інвестиційний клімат України, який визначається, перш за все, незалежними експертами і показує ефективність вкладень в країну. Рейтинги інвестиційного ризику в різних країнах складаються й публікуються спеціальними виданнями ("Heritage Foundation", "Wall Street Journal", "Euromoney" та іншими). Зараз Україна сприймається іноземними інвесторами як одна з найнестабільніших країн, у різних рейтингах їй виділяється місце від 120 до 150 серед країн світу.

Так, Гамбурзький інститут світової економіки (HWWI) спільно з німецькою аудиторською компанією BDO AG оприлюднили рейтинг країн за інвестиційною привабливістю BDO International Business Compass (IBC). В порівнянні з попереднім роком Україна в даному рейтингу опустилася на 41 сходинку. У рейтингу за 2016 рік Україна посіла 130-те місце (2015 рік – 89-те місце) із 174 країн. Сусідами України по рейтингу є Алжир (129) і Ірак (131), як це видно на рис. 1.

 

Рис.1. Рейтинг країн за інвестиційною привабливістю BDO International Business Compass (IBC)

Перше місце у світі за індексом інвестиційної привабливості займає Гонконг. В п’ятірку лідерів також входять Сінгапур, Нідерланди, Швейцарія та Норвегія. Найнижчі місця посідають Центральноафриканська республікаАР, Судан і Північна Корея. Росія розмістилася на 100-му місці.

У 2016 року було опубліковано Індекс глобальної конкурентоспроможності (The Global Competitiveness Index), який щороку визначають представники Всесвітнього економічного форуму. Згідно з цим рейтингом, що характеризує інвестиційну привабливість, Україна опустилася на 85-ту зі 143 позицій. Перші п'ять позицій зайняли в порядку спадання Швейцарія, Сінгапур, США, Нідерланди, Німеччина. Україна ж конкурує з Намібією і  Грецією. Польща – на 36-му місці, Азербайджан – на 37-му, Росія – на 43-му. Основними причинами зниження нашої країни в індексі названо політичну нестабільність, корупцію, високу інфляцію, недоступність дешевих і довгострокових кредитів, високий рівень злочинності, поганий стан здоров'я громадян, малоосвічену робочу силу. А найбільшу лепту в це вклали макроекономічні показники України, які в окремій графі цього ж рейтингу зайняли 12-те місце з кінця. Але за рівнем освіти Україна на 36 місці серед 188 країн.