3. Аналіз джерел формування інвестицій в Україні та її регіонах
Джерела формування освоєних (використаних) капітальних інвестицій в Україні у 2016 році наведено у табл. 1.
|
Таблиця 1. Джерела формування освоєних (використаних) капітальних інвестицій в Україні у 2016 році
|
Обсяг, млн. грн. |
У %% до загального обсягу |
Усього |
326163,7 |
100,0 |
у т.ч. за рахунок |
|
|
коштів державного бюджету |
7468,9 |
2,3 |
коштів місцевих бюджетів |
23225,1 |
7,1 |
власних коштів підприємств та організацій |
226398,9 |
69,4 |
кредитів банків та інших позик |
23249,5 |
7,1 |
коштів іноземних інвесторів |
9416,7 |
2,9 |
коштів вітчизняних інвестиційних компаній, фондів тощо |
2150,6 |
0,7 |
коштів населення на будівництво житла |
29117,9 |
8,9 |
інших джерел фінансування |
5136,1 |
1,6 |
У загальній сумі інвестицій в основний капітал України у 2016 р. найбільшу частку складали власні кошти підприємств та організацій — 69,4 %% у 2016 р. На другій позиції знаходились коштинаселення на будівництво житла -8,9%%, третій – кредитні ресурси (7,1%%). Кошти державного та місцевих бюджетів сумарно становили менше 10%%.
У січні-червні 2017 року головним джерелом фінансування капітальних інвестицій, як і раніше, залишалися власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких було освоєно 74,3 відсотка капіталовкладень. Частка кредитів банків та інших позик у загальних обсягах капіталовкладень становила 5,2 відсотка. За рахунок державного та місцевих бюджетів освоєно 6,8 відсотка капітальних інвестицій. Частка коштів іноземних інвесторів становила 1,5 відсотка усіх капіталовкладень, частка коштів населення на будівництво житла – 8,9 відсотка. Інші джерела фінансування становлять 3,3 відсотка.
Напрями вкладення капітальних інвестицій в Україні можемо проаналізувати на основі даних табл. 2.
Таблиця 2. Напрями вкладення капітальних інвестицій в Україні
|
Обсяг, млн. грн. |
У %% до загального обсягу |
Усього |
326163,7 |
100,0 |
- Інвестиції у матеріальні активи |
315416,7 |
96,7 |
з них: житлові будівлі |
42503,0 |
13,0 |
нежитлові будівлі |
49709,3 |
15,3 |
інженерні споруди |
65442,9 |
20,1 |
машини, обладнання та інвентар |
113194,0 |
34,7 |
транспортні засоби |
31355,0 |
9,6 |
земля |
1436,1 |
0,4 |
довгострокові біологічні активи рослинництва та тваринництва |
2963,6 |
0,9 |
інші матеріальні активи |
8812,8 |
2,7 |
- - Інвестиції у нематеріальні активи |
10747,0 |
3,3 |
Дані щодо обсягів освоєних (використаних) капітальних інвестицій в Україні у 2016 році наведено у табл. 3. Як видно з цієї табл., найбільші обсяги інвестицій були спрямовані на придбання машин, обладнання та інвентаря – 34,7%%. Інвестиції у нематеріальні активи становили 3,3%% загального обсягу інвестованих коштів.
Дані щодо обсягів освоєних (використаних) капітальних інвестицій в Україні у 2016 році у розрізі її окремих областей наведено у табл. 3. Найбільші обсяги інвестицій біло спрямовано у м. Київ (29,7%%). Серед областей України лідерами виступали Київська, Дніпропетровська, Львівська, Харківська та Одеська області.
У той же час спостерігалася значна нерівномірність інтенсивності інвестування у різні регіони України. Найнижчі обсяги інвестицій (менше 2%%) були вкладені в економіку таких 12 областей: Волинська, Житомирська, Закарпатська, Кіровоградська, Луганська, Рівненська, Сумська, Тернопільська Херсонська, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська. Отже, необхідно створювати умови для зростання інвестиційної привабливості цих областей.
Таблиця 3. Освоєно (використано) капітальних інвестицій в Україні у 2016 році
Назва регіону |
Обсяг інвестицій, млн. грн. |
%% до загального обсягу |
%% до відповідного періоду попереднього року |
У розрахунку на одну особу, грн. |
Вінницька |
7781,6 |
2,4 |
102,5 |
4865,7 |
Волинська |
5985,7 |
1,8 |
97,5 |
5755,1 |
Дніпропетровська |
30806,4 |
9,4 |
115,5 |
9442,7 |
Донецька |
10774,8 |
3,3 |
145,1 |
2524,4 |
Житомирська |
5176,1 |
1,6 |
127,5 |
4132,5 |
Закарпатська |
3721,4 |
1,1 |
93,9 |
2961,6 |
Запорізька |
10193,4 |
3,1 |
131,3 |
5795,0 |
Івано-Франківська |
6563,5 |
2,0 |
65,3 |
4757,1 |
Київська |
31057,7 |
9,5 |
124,8 |
18004,9 |
Кіровоградська |
6150,6 |
1,9 |
147,0 |
6337,9 |
Луганська |
2910,4 |
0,9 |
146,4 |
1318,0 |
Львівська |
16970,8 |
5,2 |
130,7 |
6740,8 |
Миколаївська |
9143,2 |
2,8 |
147,6 |
7878,3 |
Одеська |
14987,8 |
4,6 |
163,4 |
6291,3 |
Полтавська |
10998,6 |
3,4 |
132,2 |
7658,5 |
Рівненська |
4086,7 |
1,3 |
91,2 |
3521,7 |
Сумська |
5188,5 |
1,6 |
135,4 |
4648,6 |
Тернопільська |
4499,1 |
1,4 |
117,2 |
4226,2 |
Харківська |
15700,3 |
4,8 |
135,9 |
5794,9 |
Херсонська |
4336,4 |
1,3 |
135,8 |
4076,8 |
Хмельницька |
8770,0 |
2,7 |
123,4 |
6774,0 |
Черкаська |
6126,0 |
1,9 |
135,0 |
4925,4 |
Чернівецька |
2444,9 |
0,7 |
85,9 |
2696,0 |
Чернігівська |
4979,1 |
1,6 |
132,5 |
4779,4 |
м.Київ |
96810,7 |
29,7 |
107,5 |
33897,7 |
Всього по Україні |
326163,7 |
100,0 |
118,0 |
7642,9 |
Що стосується прямих інвестицій (вкладення в акціонерний капітал), то за оцінками Держстату іноземні інвестори у 2016 році вклали в економіку України 4,406 млрд. дол. США, що на 642 млн. дол., або на 17,1%%, більше від показника за 2015 рік на рівні 3,764 млрд. дол.
Надходження прямих інвестиції (акціонерного капіталу) із країн світу в економіку України у 2016 році наведено у табл. 4. До п’ятірки лідерів при цьому увійшли: Російська Федерація, Кіпр, Велика Британія, , Нідерланди, Австрія.
Таблиця 4. Надходження прямих інвестиції (акціонерного капіталу) із країн світу в економіку України у 2016 році
|
Надходження прямих іноземних інвестицій у 2016 році (млн. дол. США) |
У %% до підсумку |
Усього |
4405,8 |
100,0 |
у тому числі: |
|
|
Російська Федерація |
1667,0 |
37,8 |
Кіпр |
427,7 |
9,7 |
Велика Британія |
403,9 |
9,2 |
Нідерланди |
255,0 |
5,8 |
Австрія |
249,9 |
5,7 |
Італія |
209,9 |
4,8 |
Угорщина |
187,6 |
4,3 |
Вiрґiнськi Острови (Брит.) |
140,2 |
3,2 |
Швейцарія |
108,6 |
2,5 |
Туреччина |
103,2 |
2,3 |
США |
85,2 |
1,9 |
Інші країни |
567,6 |
12,8 |
Рисунок 4. Обсяг прямих іноземних інвестицій в акціонерний капітал в Україні за країнами походження станом на 1 липня 2017 року, $ млн.
Обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України (акціонерний капітал нерезидентів) на 1 липня 2017 року становив 38,982 млрд. дол., що на 1,657 млрд дол., або на 4,4%%, більше від показника на початок року на рівні 37,325 млрд. дол. Як повідомляється на сайті Державної служби статистики України, за цей період в акціонерний капітал нерезидентів надійшло 711 млн. дол. нових інвестицій, при цьому відтік становив 207 млн. дол., а позитивна переоцінка - 1,153 млрд. дол. Згідно з наведеними даними, інвестиції надходили з 75 країн світу, при цьому основними інвесторами стали Кіпр з обсягом вкладень в 287 млн. дол. і Велика Британія - 160 млн. дол. Найбільші обсяги прямих інвестицій були спрямовані в промисловість - 265 млн. дол., фінансову і страхову діяльність - 226 млн. дол.
Обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу) підприємств - резидентів України в економіку країн світу в першому півріччі 2017 року становив 9,2 млн. дол.
Рисунок 4. Обсяг прямих іноземних інвестицій в акціонерний капітал в Україні за країнами походження станом на 1 липня 2017 року, $ млн.
Обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України (акціонерний капітал нерезидентів) на 1 липня 2017 року становив 38,982 млрд. дол., що на 1,657 млрд дол., або на 4,4%%, більше від показника на початок року на рівні 37,325 млрд. дол. Як повідомляється на сайті Державної служби статистики України, за цей період в акціонерний капітал нерезидентів надійшло 711 млн. дол. нових інвестицій, при цьому відтік становив 207 млн. дол., а позитивна переоцінка - 1,153 млрд. дол. Згідно з наведеними даними, інвестиції надходили з 75 країн світу, при цьому основними інвесторами стали Кіпр з обсягом вкладень в 287 млн. дол. і Велика Британія - 160 млн. дол. Найбільші обсяги прямих інвестицій були спрямовані в промисловість - 265 млн. дол., фінансову і страхову діяльність - 226 млн. дол.
Обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу) підприємств - резидентів України в економіку країн світу в першому півріччі 2017 року становив 9,2 млн. дол.
де tчп — темп зміни чистого прибутку;
ton — темп зміни операційного прибутку;
СДФВ — сила дії фінансового важеля.
Отже, сила дії фінансового важеля показує, у скільки разів темпи зміни чистого прибутку підприємства перевищують темпи приросту його операційного прибутку. Таке перевищення забезпечується за рахунок так званого ефекту фінансового важеля.
Ефект фінансового важеля показує, на скільки відсотків підвищується рентабельність власного капіталу підприємства за рахунок залучення в оборот позикового капіталу, незважаючи на його платний характер. Нарощення фінансової рентабельності (тобто рентабельності власного капіталу) може мати місце лише у випадку, коли економічна рентабельність використання всього інвестованого капіталу більша від середнього рівня фінансових витрат, пов'язаних із залученням позикових коштів.
Для
визначення ефекту фінансового важеля
використовується формула
де ЕФВ — ефект фінансового важеля (тобто нарощення рентабельності власного капіталу за рахунок використання позикового капіталу);
Коп — коефіцієнт оподаткування прибутку;
ЕРа — економічна рентабельність активів (розраховується шляхом відношення операційного прибутку до загального обсягу капіталу, інвестованого в активи підприємства);
СП — середня ставка процента за позиковими коштами (або рівень фінансових витрат);
ПК — позиковий капітал;
ВК — власний капітал.
Ефект фінансового важеля складається з двох компонентів:
Диференціала (1 - Коп)(ЕРа-СП) — різниці між рентабельністю інвестованого капіталу і середньою ставкою процента за позиковими коштами після сплати податків;
Плеча ПК/ВК — співвідношення позикового і власного капіталу.
Плече фінансового важеля є мультиплікатором зміни диференціала, тобто посилює його дію як в позитивному, так і негативному напрямках. Так, якщо диференціал має додатне значення, вигідно нарощувати частку позикового капіталу і тим самим збільшувати рентабельність власного капіталу. І, навпаки, якщо значення диференціала від'ємне, в результаті збільшення плеча фінансового важеля відбувається "проїдання" власного капіталу, і наслідки для підприємства можуть бути руйнівними.
Таким чином, рентабельність власного капіталу значною мірою залежить від умілого маневрування величиною ефекту фінансового важеля. До певного моменту підвищити ефект фінансового важеля можна екстенсивно за рахунок збільшення його плеча.
Але при цьому потрібно враховувати такі правила:
1. Не можна надмірно збільшувати частку позикових коштів у структурі капіталу, оскільки при цьому значно підвищується ризик втрати фінансової стійкості, і будь-які затримки у виробничому процесі або несприятливі зміни ринкової кон'юнктури (на ринках кредитних ресурсів, готової продукції, сировини тощо) можуть призвести до значного від'ємного значення ефекту фінансового важеля.
2. Регулювати величину плеча важеля можна лише залежно від значення диференціала. Більші можливості для нарощення позикового капіталу мають ті підприємства, у яких значний запас диференціала. Але при цьому потрібно пам'ятати, що зміна плеча фінансового важеля в свою чергу впливає і на величину диференціала. Чим більше плече, тим дорожче будуть коштувати для підприємства позикові фінансові ресурси за рахунок включення до їх вартості премії за ризик.
Підприємство завжди повинно залишати певний резерв позикової місткості, щоб у разі необхідності мати змогу покрити потребу у фінансових ресурсах за рахунок нового кредиту і при цьому не змінити знак диференціала з "+" на "-". Як свідчить досвід високорозвинутих країн, найкраще підтримувати частку позикового капіталу на рівні 40%% (що відповідає значенню плеча важеля 0,67), оскільки у цьому випадку ринок цінних паперів найкраще оцінює акції підприємства.
Показник сили дії фінансового важеля характеризує фінансовий ризик, пов'язаний зі структурою капіталу. Чим більше значення цього показника, тим більший ризик неповернення кредитів з процентами для банкірів та ризик невиплати дивідендів для акціонерів.
Залучаючи капітал із різних джерел, фінансові менеджери намагаються оптимізувати структуру капіталу, щоб зменшити середньозважену вартість капіталу.
Середньозважена вартість капіталу (WACC) – середня ціна, яку платить інвестор за використання сукупного капіталу, сформованого з різних джерел. Встановлюють WACC як середньозважену величину індивідуальних вартостей (цін), в які обходиться інветору залучення різних джерел коштів: акціонерного капіталу, облігаційних позик, банківських кредитів, нерозподіленого прибутку та ін.
На відміну від зовнішніх джерел пайової і боргового фінансування нерозподілений прибуток служить внутрішнім джерелом. На перший погляд здається, що це безкоштовний джерело, не пов'язаний з фінансовим ринком. Чистий (нерозподілений) прибуток (після оподаткування) належить власникам корпорації (її акціонерам). Саме вони вирішують, вкласти чи грошові кошти у виробництво або направити їх на виплату дивідендів. У результаті нерозподілений прибуток розглядають як власний капітал, вкладаючи в який акціонери бажають отримати додатковий дохід (прибуток). Тому вартість нерозподіленого прибутку зазвичай прирівнюють до вартості капіталу, отриманого від розміщення звичайних акцій. Корпорація-емітент змушена нести додаткові витрати, пов'язані з розміщенням нового випуску акцій. При мобілізації внутрішніх джерел фінансування (нерозподіленого прибутку) ці витрати відсутні.
Стандартна формула для обчислення WACC наступна:
де Цi - ціна i -го джерела засобів, %%;
Уi - питома вага i -го джерела коштів в їх загальному обсязі, частки одиниці;
п - кількість джерел коштів.
Слід зазначити, що при визначенні ціни позикових джерел залученого інвестиційногоо капіталу необхідно домножувати їх на показник (1-t), де t – ставка податку на прибуток підприємства.