2. Методи оцінки доцільності капіталовкладень без ризику
Якщо ризиком здійснення інвестицій можна знехтувати, то для оцінки їх доцільності можна використати такі методи:
Метод середньої ставки прибутковості проекту. Суть цього методу полягає в тому, щоб порівняти величину середньорічного чистого прибутку з половиною початкових інвестицій проекту.
Приклад: Припустимо, що на 4 наступні роки сподіваються таких чистих доходів: 10000, 15000, 20000 та 30000 дол. Визначте ССП, якщо початкові інвестиції становлять 100000 дол.
Розв'язок:
Середньорічний чистий прибуток:
(10000 + 15000 + 20000 + 30000)/4 роки =18750 дол.,
Половина початкових інвестицій: 100000/2=50000 дол.
Середня ставка прибутковості проекту:
18750/50000 * 100%% = 37%%.
Перевага цього методу - простота. Недоліки:
1. ССП не враховує вартість грошей, пов'язану з часом.
2. Даний метод не враховує амортизаційні відрахування як джерело грошового потоку і більше використовує балансові доходи.
3. Теперішня вартість обладнання, що заміняється не враховується в середню ставку доходу. Врахування ліквідаційної вартості цього обладнання може зменшити початкові інвестиції або підвищити грошовий потік у майбутньому.
Простий період окупності.
Кількість років, за які відшкодовуються початкові інвестиції, становить період окупності. Якщо цей період прийнятий для фірм, то проект буде схвалений.
Нехай максимальний прийнятий для фірм період окупності 4 роки, щорічний грошовий потік 20000, а початкові інвестиції 70000. За 4 роки проект дасть 80000 грошового потоку (4 * 20000 = 80000).
Отже проект буде схвалено, бо початкові інвестиції скуповуються менш ніж за 4 роки.
Коли порівнюються два чи більше проектів, перевага надається проектам з коротшим періодом окупності.
У цьому способі для підрахунку періоду окупності застосовується грошовий потік (чистий доход + амортизація), а не лише чистий доход, який застосовується при підрахунку середньої ставки доходу (ССД).
Приклад: Компанія планує вкласти гроші в проект з початковими витратами 3700$. За оцінками, проект має забезпечити стабільні грошові потоки за 1-й рік: 1000 дол., 2-й: 2000, 3-й: 1500, 4-й: 1000 дол. Чи доцільно прийняти цей проект, якщо необхідний період окупності компанії становить 3 роки?
Розв'язок: За два роки фірма окупить 3000 дол. З 3700, вкладених у проект. Потім вирахуємо, яка частина третього року необхідна компанії, щоб покрити решту 700 дол. (3700 - 3000 = 700). Для цього слід розділити 700 на грошовий потік за 3-й рік: 700/1500 = 0,46.
0,46 року - це приблизно 24 тижні (0,46 * 52 тижні = 24), тобто, щоб окупити початкові інвестиції, потрібно 2 роки і 24 тижні. Оскільки цей період менший від З років - необхідного періоду, то проект прийнятий.
Переваги цього методу - простота.
Недоліки:
1. Не враховує зміну вартості грошей з часом.
2. Не враховує грошові потоки після того, як інвестиції вже окупилися.
Чиста теперішня вартість. Розрахунок чистої теперішньої вартості (Net Present Value — NPV) заснований на порівнянні того, що дадуть інвестиції в майбутньому, з тим, що вкладено зараз. Чиста теперішня вартість визначається як різниця між теперішньою, дисконтованою на основі прийнятої ставки відсотка, вартістю надходжень від інвестицій та величиною початкових інвестиційних витрат. Ставка дисконтування, яка використовується в розрахунку NPV, в умовах високої нестабільності української економіки не може бути розрахована за стандартними методиками, які використовуються в зарубіжній практиці. В якості такої можна використовувати облікову ставку відсотка або ставку, прийняту для довгострокових кредитів банку.
Розрахунок NPV (ЧТВ) здійснюється за такою формулою:
NPV =
де Вt – грошовий потік проекту за рік t;
Сt – початкові витрати на проект у рік t;
і – ставка дисконту;
n – тривалість (строк життя) проекту.
Якщо теперішня вартість майбутніх грошових потоків від проекту вища за його початкову вартість, то NPV > 0 і проект можна реалізувати.
Якщо теперішня вартість нижча за початкову, то NPV<0 і проект потрібно відхилити, оскільки він є збитковим.
Основним у цій методиці є те, яку саме дисконтну ставку брати для підрахунку ЧТВ. З двох проектів дисконтуватись за вищою ставкою буде більш ризикований, а також дисконт зростає із збільшенням процентів, темпів інфляції, тривалості проектів.
Приклад: Застосування чистої дисконтної вартості для оцінки проектів. Компанія розглядає можливість інвестування яке за 4 роки принесе грошові потоки 6000, 4000, 3000 та 2000дол. Чи прийнятний цей проект, якщо його дисконтна ставка становить, а початкові інвестиції 9000 дол.
1. Перемножимо щорічні грошові потоки на значення процентного фактора теперішньої вартості за 10%% дисконту.
6000*0,909+4000*0,826+3000*0,751+2000*0,683 = 12370 дол.
Це теперішня вартість всього грошового потоку проекту.
2.Чиста теперішня вартість: 12378 - 9000 = 3378 > 0, тому проект можна схвалити.
Переваги цього методу:
1. Всі розрахунки ведуться виходячи з грошових потоків, а не з чистих доходів, що дає можливість врахувати і амортизаційні відрахування, як джерело коштів. (Грошовий потік = чистий дохід + амортизація).
2. Дана методика враховує зміну вартості грошей з часом.
Недоліки:
1. Дана методика передбачає детальний прогноз грошових потоків на наступні роки, але цей прогноз не завжди є точним. Переоцінка або недооцінка майбутніх грошових потоків може привести до неправильного вибору проекту.
2. Дисконтна ставка приймається незмінною впродовж усього періоду реалізації проекту, а реально вона може змінюватись.
Індекс прибутковості – Profitability Index (РІ)
Індекс прибутковості - це метод, що порівнює теперішню вартість майбутніх грошових потоків з початковими інвестиціями:
ІП = Теперішня вартість / Початкові інвестиції.
Згідно з цією методикою при ІП > 1 проект приймається, при ІП < 1 -відхиляється.
Ця методика тісно пов'язана з методикою NPV і дає однаковий вибір оцінки доцільності капітальних вкладень.
Внутрішня ставка доходу (ВСД)- Internal Rate of Return (IRR)
У літературі зустрічаються й інші назви: внутрішня ставка рентабельності, внутрішня норма прибутковості. Внутрішня ставка доходу - поширений спосіб оцінки доцільності інвестицій, який виступає як міра прибутковості. Внутрішня ставка доходу - це ставка дисконту, за якої теперішня вартість грошових потоків дорівнює початковим інвестиціям. ІRR дорівнює максимальному проценту за позиками, який можна платити за використання необхідних ресурсів, залишаючись при цьому на беззбитковому рівні.
Отже, ВСД - це дисконтна ставка, при якій NPV = 0. Ставка, нижче від якої проекти відхиляються, називається граничною ставкою або необхідною ставкою. Фірми визначають свої граничні ставки, виходячи з вартості фінансування та ризикованості проекту. Якщо значення ВСД більше граничної ставки, проект рекомендується прийняти.
Приклад: Компанія має щорічні грошові потоки 5000дол. впродовж 6 років. Визначте ВСД цього проекту, якщо початкові інвестиції 20555 дол.
Розв'язок.
,
20555=5000*PVIFA
PVIFA=20555/5000=4,111.
За допомогою таблиць знаходимо, що значення 4,111 теперішньої вартості ануїтету відповідає при терміні сплати ануїтету 6 років значенню дисконтної ставки 12%%. Ця ставка 12%% і є ВСД проекту. Якщо гранична ставка = 10%% проект буде прийнято. А якщо гранична ставка більше 12%% - проект буде відхилено.
Визначення ВСД із сталими грошовими потоками включає такі дії:
1. Розділити початкові інвестиції на річний грошовий потік, як в попередньому прикладі.
2. З таблиці теперішньої вартості ануїтету знайти дисконтну ставку, що відповідає числу років і цифр, яку отримали на першому етапі. Визначена ставка є ВСД проекту.
Визначення ВСД із різними грошовими потоками включає такі дії: грошові потоки треба дисконтувати за різними ставками до тих пір, поки не буде знайдена %% ставка, при якій теперішня вартість = початковим інвестиціям.
Приклад. Компанія розглядає можливість інвестицій, які дають протягом 3-х років відповідно такі грошові потоки: 1000 дол., 4000 і 5000 дол. Початкові інвестиції становлять7650 дол. Чи можна затвердити проект, якщо гранична ставка 11%%?
Розв'язок. Необхідно визначити теперішню вартість кожного грошового потоку при якійсь певній ставці, наприклад, 10%% і додати ці величини:
Рік |
Грошовий потік |
Теперішня вартість при 10%% |
Теперішня вартість грошового потоку |
1 |
1000 |
0,909 |
909 |
2 |
4000 |
0,826 |
3304 |
3 |
5000 |
0,751 |
3755 |
Всього теперішньої вартості – 7968 дол.
Наведені розрахунки показують, що сума значень теперішньої вартості грошових потоків за 3 роки = 7968, а це більше за початкові інвестиції - 7650 дол. Отже слід підвищити ставку дисконту (візьмемо 12%%).
Рік |
Грошовий потік |
Теперішня вартість при 12%% |
Теперішня вартість грошового потоку |
1 |
1000 |
0,893 |
893 |
2 |
4000 |
0,797 |
3188 |
3 |
5000 |
0,712 |
3560 |
Всього теперішня вартість – 7641 дол.
Отже, при дисконтній ставці 12%% теперішня вартість майбутніх грошових потоків приблизно дорівнює початковим інвестиціям 7650 дол., тому ВСД = 12%%. Оскільки гранична ставка затвердженого проекту 11%%, а ВСД =12, проект можна прийняти.
Переваги методу методу визначення ВСД:
1. Використовує грошові потоки і враховує зміну вартості грошей з часом.
2. Простота методу.
Недоліки:
1. Може давати нереальні ставки доходу
2. Може давати різні ставки доходу, при яких теперішня вартість дорівнює початковим інвестиціям.
Умови застосування показників ЧТВ і ВСД:
1. Якщо порівнюються за ЧТВ, то необхідно вибрати таку дисконтну ставку, яка б правильно відображала ризик кожного проекту. Якщо ставка дисконту нереальна, то і рішення буде неправильним.
2. При визначенні показника ВСД менеджеру необхідно проаналізувати минулі результати, теперішній стан фірми, її перспективи, щоб впевнитися, чи є можливість реінвестувати грошові потоки за такої високі ставки ВСД.
Причини того, що ВСД і ЧТВ можуть дати протилежні результати: різна величина і тривалість проектів, різна структура грошових потоків, помилкові припущення про ставки реінвестицій. Щоб уникнути суперечності, ставки дисконта та реінвестицій повинні бути реалістичні.