- •Тема 1. Теоретичні основи інвестування регіонального розвитку План
- •1. Економічна природа інвестування
- •2. Класифікація інвестицій
- •3. Сутність управління інвестиційною діяльністю в регіоні
- •4. Інвестиційний процес та його стадії
- •Тема 2. Інвестиційна політика регіону План
- •1. Сутність та завдання регіональної інвестиційної політики
- •2. Етапи прийняття та реалізації інвестиційної політики регіону
- •3. Регіональна інвестиційна програма як форма державного управління інвестиційною діяльністю у регіоні
- •Тема 3. Регулювання інвестиційної діяльності регіону
- •2. Особливості регулювання інвестиційної діяльності обласними державними адміністраціями
- •3. Регулювання інвестиційної діяльності в Україні органами місцевого самоврядування
- •4. Практика регулювання інвестиційної діяльності в Україні на рівні регіонів спеціально створеними для цього органами
- •Тема 4. Оцінка інвестиційної привабливості регіонів План
- •1. Сутність інвестиційного клімату.
- •2. Інвестиційна привабливість регіону
- •3. Методика розрахунку інтегрального показника інвестиційної привабливості регіону
- •Тема 5. Управління фінансовим джерелами інвестування в регіоні План
- •1. Форми та принципи формування інвестиційних ресурсів
- •2. Джерела фінансування регіональних інвестиційних проектів
- •3. Аналіз джерел формування інвестицій в Україні та її регіонах
- •Тема 6: Основи управління регіональними інвестиційними проектами План
- •1. Зміст управління реальними інвестиціями
- •2. Сутність та принципи оцінки інвестиційних проектів
- •3. Класифікація інвестиційних проектів
- •4. Життєвий цикл проекту та його основні стадії
- •Тема 7: Методи оцінювання регіональних інвестиційних проектів План
- •1. Загальні підходи до оцінки регіональних інвестиційних проектів
- •2. Методи оцінки доцільності капіталовкладень без ризику
- •3. Memoдu оцінки доцільності капіталовкладень з ризиком
- •Тема 8. Управління фінансовими інвестиціями План
- •1. Суть та завдання управління фінансовими інвестиціями
- •2. Визначення вартості облігацій
- •3. Здійснення оцінки вартості акцій
- •4. Управління портфельними інвестиціями
- •Тема 9: управління інвестиційними ризиками в регіоні План
- •1. Сутність та класифікація інвестиційних ризиків
- •2. Методи аналізу ризиків інвестиційних проектів
- •3. Визначення ризику за моделлю оцінки капітальних активів (мока)
- •4. Системи оцінювання інвестиційного ризику регіонів
- •5. Зміст управління інвестиційними ризиками
- •6. Механізми мінімізації інвестиційних ризиків
- •Тема 10. Інституційні інвестори та їх вплив на інвестиційні процеси в регіоні План
- •1. Економічна сутність діяльності інституційних інвесторів
- •2. Класифікація інституційних інвесторів
- •3. Механізм діяльності інститутів спільного інвестування
- •4. Недержавні пенсійні та донорські фонди як інституційні інвестори
Тема 10. Інституційні інвестори та їх вплив на інвестиційні процеси в регіоні План
1. Економічна сутність діяльності інституційних інвесторів.
2. Класифікація інституційних інвесторів.
3. Механізм діяльності інститутів спільного інвестування.
4. Недержавні пенсійні та донорські фонди як інституційні інвестори.
1. Економічна сутність діяльності інституційних інвесторів
Інституційний інвестор — фінансовий посередник, який здійснює трансформацію заощаджень в інвестиції, шляхом випуску власних фінансових інструментів (для акумулювання коштів) і формування інвестиційного портфеля (використання коштів) з метою отримання інвестиційного доходу.
Інституційні інвестори сприяють створенню сприятливого середовища для нагромадження фінансових ресурсів економічними суб’єктами та забезпечення функціонування ефективного механізму їх трансформації в інвестиції.
Інституційні інвестори виконують функції, притаманні фінансовим посередникам, які можна сформулювати наступним чином:
– перетворення заощаджень в інвестиції акумулюванням коштів індивідуальних та корпоративних інвесторів;
– сприяння зниженню вартості операцій з фінансовими інструментами за одночасного зростання їх кількості (ефект масштабу);
– диверсифікація інвестиційних ризиків;
– розподіл ресурсів у часі;
– професійне управління інвестиційним портфелем тощо.
Інституційними інвесторами є інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), інвестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, недержавні пенсійні фонди, фонди банківського управління, страхові компанії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів (Закон України «Про цінні папери та фондову біржу, стаття 2»).
Найпоширеніший вид інституційних інвесторів (за участю в статутному фонді акціонерних товариств) — інвестиційні фонди і компанії.
Інвестиційний фонд — це юридична особа, заснована у формі акціонерного товариства, що здійснює виняткову діяльність у галузі спільного інвестування. Інвестиційною компанією визначається торговець цінними паперами, який, окрім упровадження інших видів діяльності, може залучати кошти для спільного інвестування шляхом емісії цінних паперів та їх розміщення. Інвестиційна компанія створюється у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю в порядку, встановленому для цих товариств, та здійснює діяльність щодо спільного інвестування. Статутний фонд інвестиційної компанії, яка здійснює спільні інвестиції, формується в порядку, встановленому чинним законодавством, і має становити не менш як 50 тис. мінімальних заробітних плат, визначених на момент реєстрації інвестиційної компанії.
Інвестиційна компанія зобов’язана заснувати взаємний фонд, який є її філією і створюється за рішенням її вищого органу. Цей орган затверджує також положення та інвестиційну декларацію взаємного фонду. Створений взаємний фонд має окремі баланс та поточний рахунок. На баланс взаємного фонду інвестиційна компанія може передавати майно у вигляді цінних паперів та об’єктів нерухомості. Інвестиційна компанія створюється у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою та здійснює діяльність щодо спільного інвестування. Для здійснення спільного інвестування, залучення коштів юридичних та фізичних осіб, інвестиційні фонди, а також інвестиційні компанії випускають інвестиційні сертифікати, які пропонуються для вільного розміщення. Кошти, отримані від розміщення, відкриті фонди інвестують у цінні папери інших емітентів, переважно акції інвестиційно привабливих акціонерних товариств.
У світовій практиці до інституційних інвесторів, крім інвестиційних фондів та компаній, належать страхові компанії, взаємні фонди, траст-департаменти банків, пенсійні фонди.
Страхова компанія формує з страхових внесків інвестиційний портфель. За рахунок його диверсифікації (розподілу вкладень серед різних видів і типів цінних паперів різних компаній) страхова компанія відшкодовує фінансові втрати своїх клієнтів.
Взаємні фонди - інвестиційні компанії відкритого типу, що володіють портфелем цінних паперів. Як правило, частки у фондах купують компанії-інвестори і приватні особи. Купівля-продаж часток фондів здійснюється за ринковою ціною, що створює умови для вільного їх обігу на фондовому ринку (тобто їх можна викупити в будь-який час за ринковою ціною).
Траст-департаменти банків - департаменти, керуючі активами своїх клієнтів за дорученням, серед яких більшість складають індивідуальні інвестори, компанії тощо. Приватні пенсійні фонди - акумулюють гроші для виплати пенсій, інвестуючи тимчасово вільні засоби в цінні папери.
Дані про діяльність інституційних інвесторів в Україні наведено у табл. 1.
Таблиця 1 - Дані про діяльність інституційних інвесторів в Україні (станом на 30.09.2017)
Інституційні інвестори |
|
|
Відкриті ІСІ |
19 |
72 |
Інтервальні ІСІ |
23 |
79 |
Закриті ІСІ (крім венчурних) |
92 |
8 623 |
Венчурні ІСІ |
1 025 |
241 112 |
ІСІ разом |
1 159 |
249 886 |
НПФ* |
58 |
1 207 |
СК** |
6 |
87 |
Разом |
1 223 |
251 181 |