3. Визначення ризику за моделлю оцінки капітальних активів (мока)

З метою визначення ризику застосовується також модель оцінки капітальних активів (МОКА), яка пов'язує прогнозований ризик з очікуваними доходами від інвестиційного проекту. Її можна використовувати для оцінки надійності вкладень, а також для оцінки оптимальності співвідношення ризику і доходів від різних інвестицій на рівні корпорації.

МОКА ділить ризик на дві основні складові: диверсифікований та недиверсифікований ризик. Згідно моделі МОКА ризикованість різних цінних паперів можна визначити порівнянням їх доходності із загальним індексом ринку. Якщо доходи від певних цінних паперів піднімаються або падають більше в процентному відношенні, ніж у цілому на ринку, то їх називають ризикованішими за сам ринок, і навпаки.

Приклад. Вкладник підрахував, що протягом останніх десяти років середньорічні доходи на РЦП становили 5%%. Доходність акцій А в середньому становить 10%%, акцій Б - 5%%, акцій В - 3%%. Тоді чутливість акцій до ринку можна визначити за допомогою формули:

 = Доходність акцій /Доходність ринку.

За цією формулою акції А чутливіші за ринок і тому більш ризиковані, акції Б мають ринкову чутливість, акції В менш чутливіші, ніж ринок (менш ризикований).

Міра чутливості акцій до ринку позначається бета (). Набираючи портфель цінних паперів, вкладники у випадку вибору акцій з низькою  матимуть нижчі доходи, ніж у випадку вибору з вищою і більш ризикованішою .

Ризик називають зростаючою функцією часу, тобто, чим довший термін вкладення інвестиційних коштів, тим більший ризик. Коли гарантовано можна стверджувати, що інвестиції не принесуть збитків і вони вкладаються на дуже короткий період, їх називають безпечними. Ця безпечна ставка служить визначником для оцінки ризикованості інших активів.

Знаючи рівень доходності ринку, безпечну ставку і коефіцієнт b, можна визначити необхідну величину дохідності певних акцій. Для цього використовується така формула:

K_S = і + (Rm - і) ,

де K_S - необхідна ставка доходу акцій;

і — безпечна ставка;

Rm - середня дохідність ринку;

 - коефіцієнт.

Приклад. Нехай і=5%%, Rm=10%%, р=1,2. Тоді необхідна ставка доходності акцій:

K_S = 0,05 + (0,1-0,05) * 1,2 = 0,11, або 11%%.

Величина 11%% означає, що будь-які акції з   = 1,2 повинні приносити дохід не менше, ніж 11%%.

4. Системи оцінювання інвестиційного ризику регіонів

Макроекономічні ризики певної країни єдині для всієї її території й однаковою мірою впливають на результати здійснення всіх інвестиційних проектів на території даної держави. Існуючий рівень ризику країни дуже вагомий для зовнішнього іноземного інвестора, що приймає рішення про розміщення інвестицій у тій чи іншій країні. Зниження його рівня позитивно впливає й на поведінку внутрішнього інвестора, приводить до підвищення інвестиційної привабливості всіх регіонів і країни в цілому.

Рейтинги інвестиційного ризику в різних країнах складаються й публікуються спеціальними виданнями.

Традиційно експертно-аналітичне оцінювання інвестиційного клімату передбачає виведення інтегрального показника ризику та відповідне ранжування країн шляхом визначення їхнього інвестиційного рейтингу. Для цього проводиться аналіз факторів політичного, економічного, соціально-культурного, інституційного середовища, ресурсів та інфраструктури країн. Деталізація факторів, їх компонування, методи їхньої кількісної та якісної оцінки залежать від цілей та конкретних завдань тієї чи іншої інформаційно-аналітичної системи. Найвідомішими авторитетними системами оцінок інвестиційного клімату с рейтинги Institutional Investor, Euromoney Institutional Investor та Business Environment Risk Index (BERI), Heritage Foundation, Wall Street Journal та інші.

Рейтинг InstitutionalInvestor — це насамперед оцінка кредитоспроможності країн. Він складається за участю експертів ста провідних міжнародних банків. Такі оцінки робляться щопівроку за комплексним показником, що враховує різні аспекти й параметри платіжної спроможності та інвестиційної привабливості 135 країн. Цікаво, що найвищі індекси приросту платіжної спроможності спостерігалися в окремих країнах Східної Європи (Польща).

Рейтинг Euromoney базується на дослідженні трьох груп індикаторів: 1) ринкових — 40 %%; 2) кредитних — 20 %%; 3) політико-економічних (політичний ризик, економічне становище та прогноз економічного розвитку) — 40 %%.

При формуванні рейтингу в інформаційній системі BusinessEnvironmentRiskIndex (BERI) оцінюються політична стабільність, ставлення до зарубіжних інвестицій, націоналізація, девальвація, платіжний баланс, бюрократичні питання, темпи економічного зростання, можливість реалізації угод, витрати на заробітну плату, продуктивність праці, інфраструктура, умови коротко- та довгострокового кредитування (табл. 1).

Національні рейтинги інвестиційного ризику періодично публікують провідні економічні журнали, авторитетні експертні агентства. З дослідницькою метою використовуються інші (вужчі чи розширені) експертно-аналітичні та прогностичні системи. Зараз Україна сприймається іноземними інвесторами як одна з найнестабільніших країн, у різних рейтингах їй виділяється місце від 120 до 150 серед країн світу.

 

Таблиця 1. Структура формування рейтингу в системі Business Environment Risk Index (BERI)

Показники індексу	Питома вага, %%
Політична стабільність: можливість урядових переворотів та їх вплив на ділову активність	12
Ставлення до зарубіжних інвестицій та прибутку: розміри він раї на соціальні погреби, що мають робити приватні підприємства	6
Націоналізація: від можливості безвідплатної експропріації до надання переваг місцевим підприємствам	6
Девальвація: дієвість методів, що пом'якшую і ь вплив девальвації на діяльність підприємства	6
Платіжний баланс: баланс рахунків та загальний баланс, а також чинники, що впливають на доходи зарубіжних інвесторів	6
Бюрократичні питання: рівень державного регулювання, здійснення митних формальностей, валю тих переказів та інших подібних операцій	4
Темпи економічного зростання: річні фактичні темпи зростання валового суспільного продукту в межах до 3.3 6 і більше 10 %%	10
Валюта, що підлягає конвертації: можливість для підприємств обмінювати національну валюту на зарубіжну, а також місце національної валюти на ринку валют	10
Можливість реалізації угод: імовірність дотримання всіх пунктів угод, а також виникнення труднощів, що спричинюються відмінностями в мові та звичаях	6
Витрати на заробітну платню та продуктивність праці: рівень заробітної плати, продуктивність праці, порядок оформлення на роботу	8
Можливість використання експертів та послуг: допомога, на яку підприємство може розраховувати у сфері юридичних консультацій, бухгалтерії, консультацій з маркетингу, у сфері технології й будівельних робіт	2
Організація зв'язку та транспорт: можливість використання транспортних шляхів та системи зв'язку між функціонуючими підприємствами та філіями, в тому числі всередині країни, а також оцінка транспортної інфраструктури	4
Місцеве управління і партнери: можливості та кількість місцевих партнерів, які можуть надати власний капітал і спільно вирішувати різні пні а пня з управління	4
Короткострокові кредити: надання короткострокових кредитів зарубіжним фірмам та можливій ь їх використання	8
Довгострокові кредити чи власний капітал: умови внесення партнерами своєї частки в статутний капітал та умови надання довгострокового кредиту в національній валюті	8

 

Макроекономічні ризики країни мінімізуються державою шляхом зміни чинного законодавства, що регулює економічні процеси в країні, зокрема, що інвестиційну сферу. Важливим методом зниження неспецифічних ризиків є видача державних гарантій.

Регіональні неспецифічні ризики інвестиційної діяльності випливають із особливостей регіональної економічної політики, економічних, соціальних й екологічних умов, характерних для регіону. Ризики даної групи однаково впливають на результати здійснення всіх проектів, реалізованих на території даного регіону. Зниження регіональних ризиків, як правило, сприяє зростанню ділової активності в регіоні з наступним сприятливим впливом на економіку країни в цілому.

Серед інвестиційних ризиків регіону за сферами впливу можна виділити такі їх групи: політичні, економічні, екологічні, кримінальні, соціальні, адміністративно-правові, техніко-технологічні, інформаційні та інші.

Фактори регіонального інвестиційного ризику  протилежні факторам інвестиційної привабливості. Основні фактори, що формують регіональні інвестиційні ризики і мають виплив, такі:

1.   Нестабільність економіки регіону (економічні процеси нестабільні, високі темпи інфляції, обсяги продукції низькі й щорічно падають, велика кількість збиткових підприємств, комерційна інфраструктура нерозвинута).

Економічні параметри інвестиційного ризику окремої держави охоплюють як ключові макроекономічні показники, так і специфічні індикатори, які характеризують фінансовий стан країни. Серед останніх виділимо:

- коефіцієнт обслуговування боргу — відношення платежів з обслуговування зовнішнього боргу до прибутку від експорту товарів і послуг;

- відношення зовнішнього боргу до ВНП. Сигналом підвищеної ризикованості є значення цього показника на рівні 0,5;

- відношення всього зовнішнього боргу до загального обсягу експорту товарів і послуг. Сигналом підвищеної ризикованості є значення цього показника 1.5;

- індикатори ліквідності;

- коефіцієнт відношення резервів країни до фінансових вимог (боргові зобов'язання з термінами погашення в поточному році плюс поточний бюджетний дефіцит);

- коефіцієнт дефіциту ліквідності (відношення фінансових вимог до експорту товарів і послуг).

2. Низька інвестиційна активність (низькі обсяги інвестування в економіку, низькі обсяги іноземного інвестування, невелика кількість будівельних підприємств, високі обсяги незавершеного будівництва, нерозвинений інвестиційний ринок та інвестиційна інфраструктура, недоступність кредитних ресурсів для потенційних інвесторів).

3. Політична нестабільність. Найважливішими показниками політичної складової інвестиційного ризику є:

- відсутність політичної згоди у керівництві держави;

- внутрішні заворушення (загроза страйків, політичних хвилювань громадянської війни);

- зовнішні конфлікти (як наявні, так і потенційно можливі);

- можливість націоналізації власності або запровадження економічних санкцій з політичних мотивів;

- відсутність або можливість утрати міжнародного довір'я тощо.

Оцінка показників зазвичай здійснюється на основі публікацій інформаційних агентств, опитувань жителів країни та службовців компаній, що беруть участь у вивченні інвестиційної привабливості країни. Традиційно досліджуються компоненти внутрішньої стабільності: історія внутрішньої стабільності; тиск, що виникає через неоднаковий розподіл прибутків: наявність радикальних груп; наявність кількісно великих меншостей (расових, релігійних, національних); а також компоненти зовнішньої стабільності: історія зовнішніх відносин країни з сусідами: стратегічна важливість країни (вигоди географічного положення або наявність на її території рідкісних природних ресурсів).

4. Нерозвинуте правове середовище (відсутність розвинутого, чіткого й гнучкого законодавчого забезпечення інвестиційної діяльності, відсутність спеціального регіонального законодавства, що регулює пільгові умови інвестування). Суттєвий ризик для інвесторів може бути пов’язаній з тим, що уряд чи органи влади в регіонах змінюють "правила гри", наприклад закони про вивезення прибутку, податкові закони тощо. Дуже часто це робиться миттєво й несподівано для інвесторів.

5. Соціальна напруженість (високий рівень безробіття, висока диференціація доходів населення, загроза соціальних і національних конфліктів).

6. Несприятлива екологічна ситуація (наявність виробництв, що негативно впливають на екологію, високий рівень забруднення навколишнього середовища, наявність великого обсягу відходів виробництва, відсутність виробництв по переробці вторинної сировини, несприятливість природно-кліматичних умов).

7. Відношення регіональної влади до інвестиційних процесів (регіональні органи державної влади не зацікавлені в підтримці інвестиційної активності, не створюються сприятливі умови інвестиційної діяльності).

8. Низький рівень інформаційного забезпечення (відсутність ясної, повної, систематизованої інформації і її недоступність для потенційного користувача).            9. Високий рівень злочинності, в тому числі в економічній сфері.

10. Відношення населення до ринкових реформ (населення не підтримує ринкові відносини, не довіряє органам державної влади, низький рівень інвестування за рахунок коштів населення).

Інвестиційні ризики суттєво відрізняються за економічними районами України. Територіальні відмінності інтегрального показнику ризику об'єктивно відображають специфіку окремих регіонів, їх політичні, національні, соціальні та економічні відмінності. Масштаб цих відмінностей свідчить про значне «розшарування» регіонів країни за рівнем соціально-економічного розвитку.