5.Боротьба православ’я та католицизму як ситуація культурного вибору.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНОВИЩА ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ:

-формально церква визнавалася рівноправною,мала урядові «вольності та привілеї».

-вищих церковних посадовців призначав король за гроші,заслуги перед державою чи борги держави перед особою.У другій половині 16 ст. жоден митрополит не був обраний церковним собором.

-Державні та світські особи постійно втручалися в церковні справи:судили священників,не призначали настоятелів,щоб самими отримувати доходи з церковних маєтків,обкладали церкву високими податками тощо.

Реформація-антикатолицький рух за переоблаштування церкви.У 16 ст. країни Європи були охопленні Реформацією.Її учасники виступали:

-проти надмірного втручання церкви в усі сфери життя.

-за зменшення впливу церкви і духовенства.

-за здешевлення церкви і спрощення церковних служб.

У наслідок реформації виник протестантивізм-третій напрямок у християнській релігії.

Із 30-40-х рр16 ст. реформаційні ідеї проникають в Україну.Вони поширюються передусім серед шляхти й міщан Волині,Поділля,Галичини,а згодом і в Києві.

В Україні найбільше поширились такі протестантські напрямки:

-кальвінізм-Жан Кальвін-не набув прихильників серед народу,проте було створено близько 100 протестантських общин.Основу складала шляхта(Потоцькі,Вишневецькі).

-соціанство-Фавст Соціан-сповідував ідеї про свободу й духовну чистоту людини,людську природу І.Христа,неприйняття ікон у богослужінні,необхідність ліквідувати смертну кару.Соціани відкривали школи,типографії,поширювали літературу;їхніми покровителями виступали князі,посадовці.

Реформація знайшла відгук у діяльності братств,що були засновані у Львові (1586р.),Рогатині,,Галичині,Вінниці,Лубнах,Києві (1615),Луцьку та інших містах.

Братства-громадські релігійні об’єднання православних українців (міщан,духовенства,козаків,шляхти).

МЕТА ДІЯЛЬНОСТІ БРАТСТВ:захист національно-релігійних прав українців,протистояння окатоличенню та спольщенню українського народу.

ЗАХОДИ БРАТСТВ:

-виступали за право міських общин брати участь в управлінні церковними справами,контролювати діяльність вищого духовенства.

-захищали інтереси православних ремісників при вступі до цеху.

-займалися просвітницькою діяльністю:створенням шкіл і типографій.

Кожне братство мало свій статут,який виводив організацію з-під влади єпископів.

Засади реформації вплинули на опір наступу католицизму та розвиток власне української церкви.Ідея перекладу біблії на народну мову реалізована в українськомовному Пересопницькому Євангелії (1556-1561),створеному на Волині:як відомо однією однією з ідей реформації є переклад святого письма народною мовою.

Наступ католицької церкви має назву-контрреформація.НАПРЯМИ:

-у 1569р. на українських і білоруських землях починає діяти єзуїтський орган,представники якого схиляють на свій бік різні верстви населення,навіть тих,хто вже стали протестантами.

-із 1570-х рр. починає формуватися мережа єзуїтських колегій-навчальних закладів на основі католицького віровчення.Вони давали високий рівень освіти й успішно конкурували з протестантськими школами.

-поширюються ідеї об’єднання (унії) православної й католицької церков,які підтримають як представники католицького,так і православного духовенства.

Берестейський собор 1596:

Укр. Ініціатори-Гедеон Балабанта Іпатій Потій + впливові укр.. магнати.На обговореннях Балабан відмовився від ідей унії й перейшов на бік Острозького.Перешкодити вони не змогли.

ПРИЧИНИ УКЛАДАННЯ:

-прагнення католицької церкви розширити свій вплив і підпорядкувати православних папі римському.

-Річ Посполита вважала єдину віру чинником,що укріплює державу,і розцінювала унію як перехідний етап до чистого католицизму.

-православні духовенство і знать намагалися позбавитися нерівноправності з католиками,посилити свої позиції,досягти зближення із західноєвропейською культурою.

ЗМІСТ:

-об’єднувалися в греко-католицьку церкву(уніатську).

-уніатська церква зберігала православні обряди,церковнослов’янську мову,право на митрополичну та єпископські кафедри.

-уніацька церква визнавала зверхність папи римського,учення католицької церкви.

-уніатське духовенство зрівнювалося в правах з католиками,набули права обіймати посади в державних і міських урядах.

Унію прийняли 6 із 8 єпархій митрополії,ще дві-Перемишльська та Львівська -100 років тому.Першим греко-католицьким митрополитом став Михайло Рогоза,а по його смерті – Іпатій

Потій.

НАСЛІДКИ?

-утворилася Українська греко-католицька церква.

-почалася боротьба православних з греко-католиками,в українському суспільстві загострилися релігійні суперечності.

-не відбулося обіцяне зрівняння у правах уніатів з католиками.

ОСНОВНІ ЕТАПИ БОРОТЬБИ ЗА ВИЗНАННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ після Б.У.:

-православні братства вели судові процеси за право володіння церковним майном,опротестовували протиправну діяльність уніатів на сеймах Речі Посполитої.

-за ініціативою Віленського братства протестантська і православна шляхта укладали договір про тимчасове об’єднання та спільні дії в питаннях захисту своїх прав на богослужіння.

-спільна з протестантами боротьба на засіданнях сеймів призвела до формального визнання православної церкви та духовенства у Речі Посполитій,свободи сповідання православ’я,повернення братствам їхніх прав та привілеїв.

-у 1620р. під час перебування в Києві єрусалимського патріарха Феофана І.Борецький був висвячений на київського митрополита.Новий митрополит відновив діяльність православних єпископств.

-Велася боротьба козацтва за легалізацію православної ієрархії.Польськиц уряд був змушений погодитися на ці вимоги. (1622-1632)

-у 1633 польський уряд видав «Статті для заспокоєння руського народу»,які офіційно визнавали існування УПЦ і надавали широкі права православним,у тому числі обіймати державні посади в Р.П.

“Брестська Унія”.

Але серед частини православної шляхти та православного духовенства поширюється ідея про можливість об`єднання православної церкви з католицькою, для того щоб зберегти її від католицької експансії, добитись рівних прав католиків і православних. Вони посилались як на прецедент на рішення Флорентійської унії (1439р.) Цю ідею підтримував найбільший світський захисник православ`я К. Острозький (“нічого не бажаю гарячіше, як єдності віри і згоди всіх християн”) Прихильники унії вважали, що рішення буде прийнято після переговорів на Соборі з поступкам з обох сторін. Але ця ідея не мала підтримки в братствах і особливо в низах православних. Тому ініціативу в справах унії взяли на себе єзуїти, польський уряд на чолі з фанатиком Сигізмундом та деякі православні єпископи, особливо Іпатій Потій, та Кирило Терлецький та митрополіт Рогоза. Не порадившись з собором, фактично не маючи повноважень Потій і Терлецький з 1595р. виїхали в Рим і затвердили умови унії з папою. Цей вчинок вніс розкол (Клемент VІІІ) серед прихильників унії в Україні. Більшість на чолі з К.Острозьким засудили таку унію. Але Потій і Терлецький при підтримці Сигизмунда скликали Собор в Берсті у 1596 і проголосили унію. Православні зібрали свій Собор і засудили унію та розірвали з уніатами. Король скористався цим і оголосив уніатів єдиними легальними представниками грецької церкви.