- •Тема 10. Основи кримінального права
- •1. Поняття, предмет, метод та завдання кримінального права.
- •2. Джерела кримінального права та його система
- •3. Чинність кримінального закону в просторі та часі
- •4. Поняття та ознаки злочину. Класифікація злочинів.
- •5. Поняття, підстави та форми кримінальної відповідальності
- •6. Поняття складу злочину. Види складів злочину.
- •7. Стадії вчинення злочину. Добровільна відмова від вчинення злочину.
- •8. Співучасть у злочині. Форми співучасті. Ексцес виконавця
- •9. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •10 . Звільнення від кримінальної відповідальності
- •11. Покарання: поняття та види
- •12. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
6. Поняття складу злочину. Види складів злочину.
Склад злочину – це сукупність встановлених у законі про кримінальну відповідальність об'єктивних та суб'єктивних юридичних ознак, які дозволяють визначити вчинене суспільне-небезпечне діяння як злочин.
Саме склад злочину (ч.1 ст.2 КК) є єдиною і достатньою підставою для кримінальної відповідальності.
У кожному складі злочину виділяють його елементи, до яких належать об'єкт злочину та об'єктивна сторона злочину (об’єктивні ознаки), суб'єкт злочину та суб'єктивна сторона злочину (суб’єктивні ознаки), які у сукупності і утворюють склад злочину.
Об'єкт злочину — це ті суспільні відносини та блага, що охороняються законом про кримінальну відповідальність і яким завдається шкода злочинним посяганням, або які ставляться під загрозу заподіяння шкоди.
Об'єктивна сторона — це зовнішня сторона (прояв) діяння, яка включає в себе діяння (дію або бездіяльність), суспільно-небезпечні наслідки, причинний зв'язок між діянням та наслідком, час, місце, спосіб, обстановку вчинення злочину.
Суб'єкт злочину — це особа, яка вчиняє злочин і може нести за нього відповідальність. Ознаки суб’єкта злочину зазначені у 18 КК і до них належать вік та осудність. За загальним правилом, вік з якого особа може нести кримінальну відповідальність становить 16 років. а за окремі злочини настає з досягненням 14 річного віку (ст..22 КК). Разом з тим, суб’єктом злочину може бути лише осудна особа, тобто така, яка під час вчинення діяння могла усвідомлювати свої дії і керувати ними (ст..19 КК).
Суб'єктивна сторона – це внутрішня сторона злочину, яка характеризує внутрішнє (психічне) ставлення особи до вчиненого нею діяння. Ознаками цього елементу складу злочину є вина (умисел або необережність), мотив, мета та емоційний стан винного.
Склад злочину можє бути класифікований за наступними критеріями.
За ступенем су спільної небезпечності:
1) простий або основний – склад злочину, в якому не передбачені обтяжуючі чи пом'якшуючі обставини;
2) склад злочину із кваліфікуючими ознаками – такими, які обтяжують відповідальність і впливають на кваліфікацію (крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб);
3) склад з особливо обтяжуючими (особливо кваліфікуючими) обставинами (крадіжка вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою);
4) привілейований склад злочину — склад злочину з пом'якшуючими обставинами (умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони).
За особливостями конструкції (об'єктивної сторони) виділяються злочини з формальним та матеріальним складом.
Формальні склади злочинів — це такі, що не містять у собі як обов’язкову ознаку суспільно-небезпечні наслідки, а тому момент закінчення такого злочину співвіднесено з моментом виконання винним діяння, яке утворює об'єктивну сторону складу злочину або її частину. Таких злочинів в чинному КК абсолютна більшість ( отримання хабара, розголошення державної таємниці та ін.).
Матеріальні склади злочинів — це такі склади злочинів, в яких в якості обов’язкової ознаки об’єктивної сторони включаються певні суспільно-небезпечні наслідки. Злочин вважається закінченим тільки після настання таких наслідків. До цієї групи складів злочинів належать, зокрема умисне вбивство, завдання тілесних ушкоджень, крадіжка та низка інших злочинів.