11.3. Наслідки визнання боржника банкрутом та черговість задоволення претензій кредиторів

На призначених господарським судом ліквідаторів поклада­ються обов'язки проведення процедури задоволення вимог креди­торів. Для цього вони створюють спеціальний орган—ліквідаційну комісію. Крім представників названих органів, до складу комісії обов'язково включається розпорядник майна боржника.

До функцій ліквідаційної комісії входять:

• інвентаризація та оцінка майна;

• визначенняліквідаційноїмасиірозпорядженнянею;

• вжиття заходів до стягнення дебіторської заборгованості;

• реалізація майна банкрута;

• здійснення інших заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 210 Господарського ко­дексу України.

Розліл 11. Правове регулювання банкрутства суб'єктів... | 177

За результатами своєї роботи ліквідаційна комісія складає і подає господарському суду ліквідаційний баланс. Суд зобов'яза­ний розглянути його, заслухати членів ліквідкому і зборів (комі­тету) кредиторів. В результаті цього можуть бути винесені ухвали двох (за змістом) видів:

• про затвердження ліквідаційного балансу. Якщо за резуль­татами ліквідаційного балансу не залишилось майна після задоволеннявимогкредиторів,виноситьсятакожухвалапро ліквідацію банкрута як юридичної особи;

• про затвердження ліквідаційного балансу і призначення нових ліквідаторів.

Згідно із ст. 9 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" майно банкрута оцінюється за так званою відновною вартістю наявних основних і оборотних коштів з урахуванням кредиторської та дебіторської заборгованості цього підприємства. Вона обраховується, як ви­значено в методиці оцінки вартості майна під час приватизації. Вона встановлює порядок і спосіб оцінки майна, що приватизуєть­ся, за відновною вартістю з урахуванням його складу, і викорис­товується для визначення початкової (аукціонної) ціни держав­ного підприємства, розміру статутного фонду господарського то­вариства, що створюється у процесі приватизації, а також для визначення ціни майна державного підприємства або окремих інвентарних об'єктів при викупі. Майно банкрута оцінюється як цілісний майновий комплекс. Для цього:

• проводиться повна інвентаризація відповідно до положен­ня про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, атакожмайнадержавнихпідприємствта організацій, що передається в оренду, затвердженого по­становою КМУ від 2 березня 1993 р. № 1584;

• розробляється баланс, за яким передається майно;

• визначається вартість майна згідно зданими інвентаризації та балансу;

• складається акт оцінки вартості майна як цілісного майно­вого комплексу.

До переліку майна включаються:

• основні засоби та інші позаобігові активи (в тому числі-незавершене будівництво);

• оборотні засоби—запаси і затрати, грошові кошти, розра­хунки та інші активи з урахуванням заборгованості.

178 | С.Й. Кравчук. Госполарське право України

Продаж майна банкрута проводиться ліквідаційною комі­сією. Цей орган приймає рішення про продаж майна за погод­женням із зборами (комітетом) кредиторів.

Реалізація майна банкрута є гласною акцією. Голова ліквіда­ційної комісії забезпечує через засоби масової інформації опові­щення про порядок продажу майна банкрута; склад, умови і строки придбання майна.

У першучергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою, вимоги з виплати допомоги звільненим працівникам, а також вит­рати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в госпо­дарському суді та роботоюліквідаційної комісії.

В другу чергу погашається зобов'язання перед працівниками підприємства-банкрута.

В третю чергу сплачуються податки до місцевого та державно­го бюджетів і обов'язкові збори.

Четверта черга є основною для кредиторів, оскільки на цій . стадії погашаються їх вимоги, які не забезпечені заставою.

П 'ята черга передбачає повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства.

Щодо кожної окремої черги встановлено принцип пропор­ційності задоволення вимог кредиторів, сутьякого полягає у про­порційному розподілі майна між кредиторами (пропорційно на­лежній кожному сумі) уразі недостатності майна для повного задо­волення всіх вимог однієї черги.

Погашення боргів має місце у двох випадках:

• щодо вимог, заявлених після закінчення строку, встановле­ного для їхнього подання (прострочених);

• щодо вимог, не задоволенихвнаслідок недостатності майна банкрута.

Майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів і членів трудового колективу, передається власникові, якщо госпо­дарський суд прийняв ухвалу про реорганізацію чи ліквідацію юри­дичної особи-боржника.

Розліл 17. Правове регулювання банкрутства суб'єктів... | 179

_Ф

Контрольні запитання

1. Що є юридичною підставою для ліквідації підприємства?

2. Хто є суб'єктом банкрутства?

3. На яку категорію юридичних осіб не поширюється Закон Украї­ни "Про відновлення платоспроможності боржника або визнан­ня його банкрутом"?

4. Що є підставою для застосування банкрутства до суб'єкта підприємницькоїдіяльності?

5. Які стадії включає в себе провадження у справах про банкрут­ство?

6. У яких випадках господарський суд визнає боржника банкру­том?

7. Які обов'язки покладаються на ліквідаційну комісію?

8. Які юридичні положення передбачаються внаслідок оголошен­ня боржника банкрутом?

9. В якому порядку задовольняються майнові претензії кредиторів?

180 | С.И. Кравчук. Горполарське право України

РОЗДІЛ 12

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОРЕНДИ ДЕРЖАВНОГО ТА КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА