12.3. Порядок припинення договору оренди

Відповідно до ст. 26 Закону України " Про оренду державно­го та комунального майна" одностороння відмова від договору оренди не допускається. Поряд з цим ст. 291 Господарського ко­дексу України встановлено перелік підстав припинення договору оренди. Ними є:

• закінчення строку, на який було укладено договір орен­ди;

• викупу об'єкта оренди орендарем;

• ліквідація орендаря;

• знищення об'єкта оренди.

Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї зі сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду або господарського суду в разі неви­конання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передба­чених законодавчими актами України. Так, відповідно до ст. 783 Цивільного кодексу України дострокове розірвання договору на вимогу орендодавця шляхом пред'явлення позову в суді чи гос­подарському суді можливе у випадках, якщо орендар:

• використовує майно не за призначенням;

• навмисне або з необережності погіршує стан майна;

Розліл 12. Правове регулювання оренли лержавного... | 187

• не платить протягом трьох місяців з дня закінчення стро ку платежу;

• не робить капітального ремонту у випадках, коли за зако­ном або за договором капітальний ремонт є його обов'яз­ком.

Дострокове розірвання договору на вимогу орендодавця відповідно до ст. 763 Цивільного кодексу України можливе шля­хом пред'явлення позову до суду чи господарського суду:

• якщо орендодавець не робить капітального ремонту, який передбачений угодою;

• якщо майно в силу обставин, за які орендар не відповідає, прийде в непридатний стан для користування.

Відповідно до Декрету КМУ від 11 січня 1993 р. № 5-93 " Про впорядкування використання адміністративних будинків і нежитлових приміщень, що перебувають у державній власності" договори оренди з користувачами будинків і приміщень, що є в державній власності та належать підприємствам, установам і організаціям на праві повного господарського відання або опе­ративного управління, вважаються розірваними з моменту прий­няття КМУ рішення про розміщення в них центральних держав­них органів, дипломатичних представництв і консульств інозем­них держав.

12.4. Правове регулювання лізингових операцій

Лізинг є різновидом оренди. Шдлізингом Закон України "Про лізинг" та ст. 292 Господарського кодексу України визначають су­купність правовідносин, що виникають у зв'язку з реалізацією догово­ру лізингу, у тому числі і купівлею предмету лізингу. Основними ви­дами лізингових операції за цим Законом є:

/. Оперативний лізинг—це господарська операція, в резуль­таті виконання якої лізингоодержувач на своє замовлення отри­мує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на термін не менший терміну, за який амортизується 90% вартості об'єкта лізингу.

2. Фінансовий лізинг—це господарська операція, врезультаті укладення якої лізингоодержувач отримує у платне користуван-

188 | С.И. Кравчук. Госполарське право України

ня відлізингодавця об'єкт лізингу на термін, не менший терміну, за який амортизується 60% вартості об'єкта лізингу.

Відповідно до ст. З Закону України "Про лізинг" в операціях фінансового лізингу на початкових стадіях беруть участь три су-б'єкти:

• виробник або продавець устаткування, який, уклавши угоду купівлі-продажу або поставки, втрачає право влас­ності (право повного господарського відання) на зазначе­не устаткування;

• орендодавець (лізингова компанія), який укладає договір купівлі-продажу (поставки) з виробником і стає власни­ком устаткування;

• орендар, який отримує майно у володіння та користуван­ня і здійснює орендні платежі.

Фінансовий лізинг—це традиційна і найпоширеніша з точ­ки зору техніки її проведення лізингова операція, яка повністю фінансується орендодавцем і тому називається прямою лізинговою операцією — прямим лізингом. Разом з тим, у комерційній прак-тиці використовується непрямий лізинг, приякомудокола суб'єктів, що беруть участь у такій операції, залучається банк, що фінансує угоду. При цьому можуть застосовуватися дві схеми здійснення не­прямих лізингових операцій. За першою банк надає лізинговій ком­панії кредит на придбання устаткування під заставу цього устатку-вання, а лізингова компанія, здавши устаткування в оренду, спла­чує банку кредит і відсотки за користування ним за рахунок отриманоївід орендаря орендної плати. За другою схемою банк сам купує устаткування (стає його власником), задопомогоюлізинго-вої компанії здає його в оренду і отримує орендні платежі. Роль лізингової компанії зводиться до обслуговування цієї операції. При цьому можливе укладання договору про сумісну діяльність між бан­ком і лізинговою компанією.

Об'єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме май­но, яке може бути віднесене до основних фондів відповідно до за­конодавства, в тому числі продукція, вироблена державними підприємствами (машини, устаткування, транспортні засоби, об­числювальна та інша техніка, системи комунікацій тощо), не забо­ронене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг (ст. 807 Цивільного кодексу України).

Суб'єктами лізингу є:

Розліл 12. Правове регулювання оренлилержавного... І 189

• лізингодавець—суб'єкт підприємницької діяльності, втому числі банк або небанківська фшансова структура, яка пере­дає майно у користування за договором лізингу;

• лізингоодержувач — суб'єктпідприємницькоїдіяльності, який одержує в користування майно за договором лізингу;

• продавець лізингового майна — суб'єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно або продає власне майно, яке є об'єктом лізингу.

Закон України "Про лізинг" визначає такі форми договору лізингу:

• зворотній — це договір лізингу, який передбачає набуття лізингодавцем майна у власника і передачу його в лізинг;

• пайовий—це здійснення лізингу за участю суб'єктів лізин­гу на основі укладення багатостороннього договору та залу­чення одного або кількох кредиторів, які беруть участь в операції лізингу (сума таких коштів не повинна переви­щувати 80% вартості об'єкта лізингу);

• міжнародний — це договір лізингу, що здійснюється су­б'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або у випадку перетину майном чи платежем кор­дону.

Договір лізингу укладаєтьсяу письмовій формі за участю лізин-годавця, лізингоодержувача: Закон визначає перелік істотних умов договору лізингу, до якихналежать:

• об'єкт лізингу (склад і вартість майна), умови та термі ни його поставки;

• строк, на який укладається договір лізингу;

• розмір, склад та графік сплати лізингових платежів, умови їх перегляду;

• умови переоцшки вартості об'єкта лізингу згідно із законо­давством України;

• умови повернення об'єкта лізингу в разі банкрутства лізин­гоодержувача;

• умови страхування об'єкта лізингу;

• умови експлуатації та технічного обслуговування, модерні­зації об'єкта лізингу та надання інформації щодо його тех­нічного стану;

• умови реєстрації об'єкта лізингу;

190 І С.И. Кравчук. Госполарське право України

• умови повернення об'єкта лізингу чи його викупу після закінчення дії договору;

• умови дострокового розірвання договору лізингу;

• умови надання відомостей про фінансовий стан лізинго-одержувача;

• відповідальність сторін;

— дата і місце укладення договору. Лізингодавець має право:

• здійснювати за власний рахунок контроль за умовами експ­луатації та використанням об'єкта лізингу лізингоодержу-вачем згідно з умовами договору, вимогами та інструк­ціями продавця щодо експлуатації об'єкталізингу;

• вимагати повернення майна, переданого в лізинг, що лізин-гоодержувач не сплатив лізингові платежі протягом вста­новлених строків;

• вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків, завданих внаслідок його дій або бездіяльності, відповідно до умов договору.

Лізингодавець зобов'язаний:

• передати належне йому на праві власності майно в користу­вання лізингоодержувачеві або задорученням лізингоодер­жувача відповідно до його вибору укласти договір купівлі -продажу майна з відповідним продавцем і передати майно в користування лізингоодержувачеві;

• не втручатисьу вибір лізингоодержувачем продавця майна та у визначення специфікації об'єкта лізингу;

• набуваючи майно для лізингоодержувача, повідомити про­давця про те, що майно призначене для передачі в лізинг конкретній особі;

• своєчасно та в повному обсязі виконувати взяті на себе зо­бов'язання перед лізингоодержувачем щодо утримання об'єкта лізингу (ремонт, технічне обслуговування тощо) відповідно до умов договору;

• прийняти об'єктлізингувідлізингоодержувачапісля закін­чення строку договору лізингу, якщо об'єктне буде викуп-ленолізингоодержувачем.

Відповідальність лізингодавця за невиконання або неналеж­не виконання вказаних вище обов'язків встановлена ст. 808 Ци­вільного кодексу України.

Розліл 12. Правове регулювання оренли лержавного... | 191

Лізингоодержувач має право:

• відмовитися від прийняття об'єкталізингу, який не відпо­відає умовам договору, затримати належні лізингодавцеві платежі до усунення ним виявленого порушення умов до­говору за умови попереднього повідомлення лізингодав­ця;

• вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завда­них внаслідок його дій або бездіяльності при виконанні договору лізингу, відповідно до умов договору;

• пред'являти продавцеві об'єкталізингу всі права та вимо­ги, що випливають із договору купівлі-продажу цього майна, зокрема щодо його якості та комплектності, строків передачі, гарантійних ремонтів тощо.

Разом зтим, лізингоодержувач зобов'язаний:

• прийняти та належним чином користуватися об'єктом лізингу, утримувати його відповідно до погоджених сто­ронами умов договору, згідно з якими воно було переда­но, з урахуванням природного зносу та змін стану майна;

• своєчасно та в повному обсязі за погодженим з лізинго-давцем графіком виплачувати лізингові платежі відповід­но до умов договору. У разі несплати лізингових платежів протягом двох чергових термінів на вимогу лізингодавця повернути йому об'єкт лізингу;

• у випадку неможливості реалізувати своє право викупу об'єкта лізингу та продовжити строк його використання після припинення дії договору, повернути об'єкт лізингу лізингодавцеві устані, зазначеному в договорі. Як зазна­чалося, лізингоодержувач за користування об'єкта лізин­гу зобов'язаний вносити періодичні лізингові платежі, до складу яких включаються:

• сума, яка відшкодовує при кожному платежі частину вар­тості об'єкталізингу, що амортизується за строк, за який вноситься лізинговий платіж;

• сума, що сплачується лізингодавцю як відсоток за залуче­ний ним кредит для придбання майна за договором лі­зингу;

• плата як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

192 | С.Й. Кравчук. Госполарське право України

• відшкодування страхових платежів за договором страху­вання об'єкта лізингу, якщо об'єкт застрахований лізин-годавцем;

• інші витрати лізингодавця, передбачені договором лі­зингу.

_Ф

Контрольні запитання

1. Які особливості відносин виникають при передачі державного майна в оренду?

2. Що може бути об'єктом оренди?

3. Хто є суб'єктом орендних відносин?

4. Який порядокукладання орендного договору?

5. Які підстави передачі майна в оренду?

6. Що є основою для припинення договору оренди?

7. У яких ви падках здійснюється дострокове розірвання договору оренди?

8. На які види розподіляються лізингові операції?

9. Яка кількість суб'єктів бере участь в операціях фінансового лі­зингу?

10. Який порядок правового регулювання лізингових операцій?

Розліл 13. Правове регулювання біржовоїліяльносгі | 193

РОЗДІЛ В

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ