- •I8вn 966-351-108-7
- •1.1. Предмет господарського права
- •1.2. Мета і принципи господарського , права
- •1.3. Методи господарського права
- •1.4. Система господарського права
- •2.1. Джерела господарського права та вимоги до правових актів господарювання
- •2.2. Значення судової практики в господарських правовідносинах
- •2.3. Поняття господарських правовідносин та їх види
- •3.1. Державна реєстрація господарюючих органів
- •3.2. Правовий статус підприємства
- •3.3. Припинення діяльності підприємства
- •4.1. Правовий статус акціонерних товариств
- •4.2. Правовий стататус неакціонерних товариств
- •Об'єднань
- •5.1. Правовий режим майна підприємства
- •5.2. Правовий режим майна об'єднання підприємств
- •5.4. Особливості правового режиму майна неприбуткових юридичних осіб
- •6.1. Державне управління якістю
- •Продукції як складова частина
- •Управління економікою України
- •Та державний захист прав споживачів
- •6.2. Державна система стандартизації, сертифікації та метрології
- •6.3. Державний контроль і нагляд за якістю продукції
- •7.1. Поняття господарських зобов'язань та їх виконання
- •7.2. Поняття господарського договору та порядок його укладання
- •7.3. Забезпечення виконання господарських зобов'язань
- •7.4. Зміна і припинення зобов'язань в господарських правовідносинах
- •8.1. Поняття системи господарських договорів
- •8.2. Класифікація системи господарських договорів
- •8.3. Окремі види господарських договорів
- •9.1. Поняття захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарської діяльності
- •9.2. Форми захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів
- •9.3. Способи захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарської діяльності
- •10.1. Поняття відповідальності в господарському праві
- •10.2. Функції та види господарсько-правової відповідальності
- •10.3. Підстави господарсько-правової відповідальності
- •11.1. Поняття банкрутства та його суб'єкти
- •11.2. Підстави для застосування банкрутства та порядок провадження у справах про банкрутство
- •11.3. Наслідки визнання боржника банкрутом та черговість задоволення претензій кредиторів
- •12.1. Поняття договору оренди, її об'єкти та суб'єкти
- •12.2. Порядок укладення договору оренди
- •12.3. Порядок припинення договору оренди
- •12.4. Правове регулювання лізингових операцій
- •13.1. Поняття та юридичні ознаки біржі, її функції та обов'язки
- •13.2. Види біржових угод та правила біржової торгівлі
- •13.3. Правовий статус фондової біржі та захист громадян-інвесторів на фондовому ринку
- •14.1. Поняття та функції ціни. Політика ціноутворення
- •14.2. Види цін та порядок їх встановлення
- •14.3. Правове регулювання контролю
- •15.1. Поняття та види кредиту. Кредитний договір
- •15.2. Порядок відкриття рахунків у банках
- •15.3. Порядок та форми розрахунків у господарському обігу
- •16.1. Монопольне становище на ринку та зловживання ним. Захист економічної конкуренції
- •16.2. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства та економічної конкуренції
- •16.3. Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства та недобросовісну конкуренцію
- •17.1. Зовнішньоекономічна діяльність та її правове регулювання
- •17.2. Правовий режим іноземних інвестицій
- •17.3. Правовий режим вільних економічних зон
- •Висновки
- •Літератури
16.1. Монопольне становище на ринку та зловживання ним. Захист економічної конкуренції
Становлення в Україні ринкових відносин із багатоукладною економікою передбачає створення рівних можливостей для суб'єктів господарської діяльності, а також їхню конкуренцію. В той же час наявність в економічній сфері чинників анархізму, корупції та організованої злочинності породили політику концентрації та спеціалізації виробництва. Саме тому Закон України від 3 серпня 1990 р. "Про економічну самостійність України", визначившиос-новні принципи економічної самостійності нашоїдержави, визначив механізм господарювання, регулювання економіки соціальної сфери, організації фінансово-бюджетної, кредитної та грошової системи України.
Одним із перших законодавчих актів, який визначив шляхи протидії монопольним утворенням, був Закон України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності". Він визначив правові основи обмеження і попередження монополізму, недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності та здійснення державного контролю за додержанням норм антимонопольного законодавства.
Стаття 27 Господарського кодексу України монопольним визначає домінуюче становище суб'єкта господарської діяльності, яке дає йому можливість самостійно або з іншими суб'єктами обмежу-
Розліл 16. Правові засали обмеження монополізму в економіці.] 227
вати конкуренцію на ринку певного товару. Поряд з цим Закон України "Прозахистекономічноїконкуренції" визначає монопольне становище на ринку, при якому суб'єкти господарської діяльності володіють 35 % ринкової частки певного товару і не мають жодного конкурента.
Статтями 27—36 Господарського кодексу України визначені такі види монопольного становища на ринку виробництва і торгівлі та зловживання ним:
1. Укладення неправомірних угод між суб'єктами господа рювання шляхом:
встановлення чи підтримання монопольних цін, знижок, надбавок чи націнок;
розподіл ринків за територіальним принципом, обсягом реалізації чи закупівлі товарів, їх асортиментом або за колом споживачів;
усуненнязринкуабообмеженнядостуїгудоньогопгхщавідв чи інших господарюючих суб'єктів.
2. Створення представниками органів влади чи управління дискримінаційних умов по певному обмеженню дій суб'єктів гос- подарськоїдіяльності:
створення нових підприємств чи інших організаційних форм господарювання в будь-якій сфері господарської діяльності;
примушування суб'єктів господарювання до пріоритетного укладення договорів;
прийняття рішення про централізований розподіл товарів, який призводить до монопольного становища на ринку;
встановлення заборон на реалізацію товарів з одного регіону України в інший;
надання окремим господарюючим суб'єктам податковихта інших пільг, які ставлять їх у привілейоване становище.
3. Недобросовісніконкурентнідії між суб'єктами господарю вання, що вчиняються шляхом:
неправомірного використання ділової репутації суб'єктів господарювання;
створення перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції;
неправомірного збирання, розголошення та використання комерційної таємниці.
228 | > С.Й. Кравчук. Госполарське право України
Важливого значення набуває захист діяльності суб'єктів гос-подарювання від економічноїконкуренції. Законом України"Про захист економічної конкуренції" встановлюється відповідальність юридичних осіб при порушенні основних принципів економічної конкуренції. Закон є кодифікаційним актом законодавчих норм у сфері конкурентних правовідносин. Особливості його застосування полягають в тому, що він застосовується лише при захисті відносин на фондовому ринку. Він забезпечує виконання макроеко-номічної політики держави.
Основні види антиконкурентних дій передбачають узгодженні дії, на які не поширюються відповідні обмеження, тобто це добровільні узгоджені дії малих або середніх підприємців щодо спільного придбання товарів, а також постачання та використання товарів і прав інтелектуальної власності. Такі дії відповідно до ст. 11 вказаного вище закону не потребують згоди Антимонопольного комітету.
Основними видами антиконкурентних дій є:
/. Антикожурентні дії владних органів.
Такі дії передбачають створення представниками владних управлінських структур перешкод для суб'єктів господарської діяльності в налагодженні ними своєї діяльності. До владних органів належать: органи місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю.
Антиконкурентнимизбоку владних органів діями вважаються:
прийняття рішень, наказів, розпоряджень і постанов, якими наносяться збитки діяльності суб'єктів господарювання;
надання письмових або усних вказівок з метою створення перешкод для діяльності господарюючих суб'єктів;
укладання угод, що можуть призвести до деформації конкурентних відносин.
Для створення конкурентних переваг одних господарюючих суб'єктів над іншими посадовими особами владних органів можуть використовуватись різні засоби:
заборона чи перешкода в створенні нових підприємств;
надання пільг окремим суб'єктам господарської діяльності;
дії, спрямовані на територіальний розподіл ринків або за колом продавців та споживачів.
2. Обмежувальна та дискримінаційна діяльність суб'єктів господарювання.
Розліл 16. Правові засали обмеження монополізму в економіці..[ 229
Така політика включає в себе дії окремих суб'єктів господарювання, здатні забезпечувати власну першість на ринку, яка не викликана об'єктивними чинниками.
Подібні протиправні дії вчиняються шляхом:
створення умов неправомірної першості;
завищення або заниження цін;
штучного усунення економічних конкурентів з ринку. 3. Концентрація виробництва і торгівлі.
Вона передбачає укрупнення суб'єктів господарської діяльності чи встановлення контролю над ними без дозволу на те Антимонопольного комітету України.
Основними шляхами подібних правопорушень є:
укладення між підприємствами неправомірних угод щодо концентрації виробництва;
примусова концентрація виробництва шляхом приведення до банкрутства партнерів по виробництву.
Згідно із ст. 40 Господарського кодексу Україну контроль за дотриманням анти монопольного законодавства та законодавства про захист економічної конкуренції, здійснюється Антимоно-польним комітетом України.
До основних функцій Антимонопольного комітету входять:
Контроль за дотриманням антимонопольного законодавства при створенні, реорганізації, ліквідації господарюючих суб'єктів; при перетворенні органів управління в об'єднання підприємців, придбанні часток (акцій, паїв), активів господарських товариств та підприємств; при здійсненні господарської діяльності підприємцями та при реалізації повноважень центральних і місцевих органів державної виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування щодо підприємців;
Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства та прийняття рішення за результатами розгляду в межах своїх повноважень.
Звернення до суду чи господарського суду з позовами (заявами) у зв'язку з порушеннями антимонопольного законодавства, серед яких:
а) про визнання недійсними актів центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого й регіонального самоврядування та припинення ними дій, що обмежують конкуренцію, в разі невиконання ними у встановлені стро-
230 | С.И. Кравчук. Госполарське право України
ки розпорядження Антимонопольного комітету про скасування неправомірних актів, припинення правопорушень тощо;
б) про відшкодування збитків, заподіяних порушенням ан тимонопольного законодавства;
в) про вилучення прибутку, незаконно одержаного суб'єкта ми підприємницької діяльності в результаті порушення антимоно польного законодавства.