- •Білет № 1
- •1. Чинники агросфери. Альтернативні джерела енергії.
- •2. Іригаційна ерозія. Небезпека засолення грунтів, її попередження.
- •3. Класифікація органічних та мінеральних добрив. Умови їх зберігання.
- •Білет № 2
- •1. Біотичні та антропогенні фактори.
- •2.Багаторічні бур’яни. Їх поділ, особливості.
- •3. Закон України про тваринний світ. Основні вимоги землеробства.
- •Білет № 3
- •1. Найзагальніші закони сучасної агроекології.
- •2.Шляхи запобігання ерозійних процесів.
- •3. Кругообіг речовин в агросфері.
- •Білет № 4
- •1. Історичний нарис з агроекології. Українська агроекологічна школа.
- •2. Характеристика суші. Забруднення та деградація грунту.
- •3. Причини дефіциту води та заходи по їх зменшенню в сільському господарстві України.
- •Білет № 5
- •1. Класифікація, властивості і структура біоценозу. Класифікація біоценозів
- •Властивості біоценозів
- •2. Хімічний склад рослин і потреба в елементах живлення.
- •3. Обов’язки користувачів об’єктами тваринного світу.
- •Білет № 6
- •2. Біологічні особливості бур’янів. Класифікація бур’янів.
- •3. Права та обов’язки громадян України згідно закону про онпс,
- •Білет № 7
- •1. Об’єкти дослідження в агроекології. Методи дослідження.
- •2. Ерозія грунту, її види. Шкода від ерозії.
- •3.Євтрифікація в природних та штучних водоймах.
- •Білет 8
- •1 Абіотичні та біотичні фактори, їх поділ. Екологічна валентність.
- •2 Шкода від бур’янів. Пороги шкодо чинності бур’янів
- •3. Закон України про онпс. Основні принципи онпс
- •Білет 9
- •1 Екологічні кризи, катастрофи в агросфері. Причини їх виникнення.
- •2 Дефляційна ерозія. Заходи попередження її.
- •3 Об’єкти тваринного світу. Права та обов’язки громадян України у галузі охорони тваринного світу.
- •Білет 10
- •1 Екологічний аудит в системі екологічного менеджменту агросфери України.
- •3. Негативний вплив тваринництва на довкілля.
- •Білет 11
- •1. Способи зберігання гною.
- •2. Біоценоз та агроценоз. Їх критерії, складові.
- •3. Основні положення закону України про карантин рослин.
- •Білет 12
- •2. Види використання тваринного світу.
- •3. Біогенна міграція речовин в агросфері. Функції та типи переміщення речовин.
- •Білет 13
- •1 Види зрошень в сільському господарстві
- •3 Шляхи надходження радіонуклідів в рослинницьку та тваринницьку продукцію.
- •Білет 14
- •2. Агроценози та агроекосистеми, їх особливості.
- •3 Грунтоутворювальний процес. Вивітрювання та його види.
- •Білет №15
- •1. Агроекосистеми прісноводних вод. Їх особливості.
- •2. Прийоми рекультивації грунтів.
- •3. Профілактичні, загальні та спеціальні заходи в боротьбі з ерозією ґрунту.
- •Білет №16
- •1. Енергетичний аналіз агроценозів. Співжиття в агроекосистемах.
- •2. Розвиток агросфери. Принципи агросфери.
- •3. Нітрати і нітрити. Їх негативний вплив та заходи зменшення в рослинницькій продукції.
- •Білет №17
- •1. Складові частини агрофітоценозу.
- •2. Біотехнологія переробки відходів тваринництва.
- •3. Заходи та умови створення стійких агроекосистем.
- •Білет №18
- •1. Методи очищення та утилізації гнойових стоків.
- •2. Типи реакції агрофітоценозу на антропогенний вплив.
- •3. Меліорація. Види меліорації.
- •Білет №19
- •1. Агроекологічне значення природних сіножатей та пасовищ.
- •2. Безвідходні технології при переробці рослинної продукції.
- •3. Вермикультура та перспективи її використання.
- •Білет №20
- •1. Стійкість та мінливість агроекосистем.
- •2. Негативний вплив мінеральних добрив на довкілля.
- •3. Агроекологічне значення ландшафтно-заповідних територій.
- •Білет №21
- •1. Моніторингова система спостережень навколишнього середовища в Україні.
- •2. Біотехнології в землеробстві і тваринництві.
- •3. Рекультивація земель. Види.
- •Білет №22
- •1. Маловідходні і безвідходні технології.
- •2. Оптимізація структури агроекосистеми.
- •3. Організаційно-технологічні заходи регулювання біотичних відносин в агроекосистемі.
- •Білет №23
- •1. Грунтозахисна контурно-меліоративна система землеробства. Основні ланки.
- •2. Техногенні та біологічні принципи інтенсифікації землеробства.
- •3. Напрями мінімізації обробітку грунту.
- •Білет №24
- •1. Еколого-технологічні основи осушувальних меліорацій.
- •2. Енергетика та термодинаміка агроекосистем.
- •3. Загальні особливості біологічного та біогеохімічного колообігів біогенних елементів в агроценозах.
- •Білет №25
- •1. Основні чинники ґрунтоутворення. Буферність грунту.
- •2. Режими кліматичних чинників в агросфері.
- •3. Основні групи та видовий склад тваринних організмів.
- •Білет №26
- •1. Внутрішньопопуляційні та міжвидові відносини між тваринними організмами.
- •2. Колообіг азоту, кальцію, вуглецю.
- •Кругообіг азоту
- •3. Видовий склад і просторово-часова організація агрофітоценозу.
- •Білет №27
- •1. Стратегія сталого розвитку агропромислового комплексу.
- •2. Природно-ресурсна характеристика основних агроекосистем України.
- •3. Основи екологічної експертизи.
- •Білет №28
- •1. Видовий склад і просторово-часова організація агрофітоценозу.
- •2. Родючість грунту – важливий чинник функціонування агроекосистеми.
- •3. Агроекологічний моніторинг у системі землеробства.
Білет №15
1. Агроекосистеми прісноводних вод. Їх особливості.
Прісноводні екосистеми:
лентичні (стоячі води): озера, ставки, водосховища та ін.
лотичні (текучі води): річки, струмки, джерела та ін.;
заболочені угіддя: болота, болотисті ліси, марші (приморські луки).
2. Прийоми рекультивації грунтів.
Рекультивація земель ( від лат. відновлення або повторення дії чи явища) – це комплекс інженерних, гірничотехнічних, меліоративних, біологічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на повернення порушених промисловістю територій у різні види використання – сільськогосподарське, лісогосподарське, під зони відпочинку тощо. Будь-яке будівництво, добування корисних копалин, геолорозвідка тощо не починається, доки не буде розроблено проект рекультивації порушеного покриву.
В практиці рекультивація порушених територій та грутів виділяють три основних етапи:
Підготовчий етап включає в себе дослідження та типізацію порушених грунтів, визначається їх придатність за морфологічними ознаками, хімічний та мінералогічний склад. На основі цих даних визначається направленя та методи рекультивації, складання технічно-економічних завдань та проектів рекультиваційних робіт на даній території.
Технічний етап передбачає підготовку порушених територій до подальшого їх використання в народному господарстві.
Технічна рекультивація є комплекс інженерних робіт, до складу якого входять:
знімання та складування родючого шару грунту і потенційно родючих порід;
формування відвалів шахт, кар’єрів, а також гідровідвалів;
вирівнювання поверхні, терасування та закріплення укосів відвалів, бортів і кар’єрів, засипання шахтних провалів, закріплення їх бортів;
хімічна меліорація токсичних грунтів;
покриття вирівняної поверхні шаром родючого грунту або потенційно родючих порід;
інженерне впорядкування рекультивованої території (дренажна мережа, дороги, виїзди тощо);
вирівнювання дна та бортів кар’єру при створенні водойм.
3. Профілактичні, загальні та спеціальні заходи в боротьбі з ерозією ґрунту.
Серед основних заходів щодо запобігання ерозії та боротьби з нею вирізняють такі:
— організаційно-господарські — заходи, що визначають використання ґрунтів лише з огляду на їх придатність для тих чи інших цілей. Вони мають забезпечувати правильну структуру посівних площ та сівозмін, їх розміри та конфігурацію, а також обмеження випасу. До цієї групи заходів належать профілактичні та спеціальні заходи. Профілактичні полягають у забороні: 1) використання авіації для внесення добрив і обробки пестицидами; 2) застосування легкорозчинних отрутохімікатів та мінеральних добрив; 3) розорювання земель і знищення деревно-чагарникової або трав'янистої рослинності на ерозійно-небезпечних ділянках; 4) внесення добрив на сніговий покрив і мерзлий ґрунт; 5) складування добрив на полях тощо.
Білет №16
1. Енергетичний аналіз агроценозів. Співжиття в агроекосистемах.
2. Розвиток агросфери. Принципи агросфери.
Агросфера – це поняття трактується як частина біосфери яка залучена до с.г. використання. Агросфера була вперше сформована в середині XX ст., а дану науку про А. вивчав та досліджував академік Созінов.
Агросфера – це сукупність території, де внаслідок дії антропогенного фактора функціонують переважно модифіковані людиною форми живої реч., спеціалізовані для ефективної трасформації сонячної енергії у необхідну для існування людиною продукцію.
А. сформувалася внаслідок антропогенної с.г. діяльності людства в якій домінують с.г. росл., твар., складові агроекосистеми (культурні росл., бур’яни, мікроорганізми, флора і фауна).
А. – головне джерело забезпечення населення продовольством і сировиною (переважно за рахунок сонячної енергії та природних ресурсів – грунт, вода, кліматичні фактори).
В Україні А. охоплює понад 70% загальної території.
Розвитком землеробства та в цілому агросфери займалися Докучаєв, Подолинський, Костичев, Висоцький, Ізмаїльський.
Функції агросфери:
- життєзабезпечення (виробн.. агропродовольства і сировини);
- життєдіяльність (умови і якість життя населення);
- життєоблаштування (середовище проживання – села, міста та ін.).