Білет №15

1. Агроекосистеми прісноводних вод. Їх особливості.

Прісноводні екосистеми:

• лентичні (стоячі води): озера, ставки, водосховища та ін.

• лотичні (текучі води): річки, струмки, джерела та ін.;

• заболочені угіддя: болота, болотисті ліси, марші (приморські луки).

2. Прийоми рекультивації грунтів.

Рекультивація земель ( від лат. відновлення або повторення дії чи явища) – це комплекс інженерних, гірничотехнічних, меліоративних, біологічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на повернення порушених промисловістю територій у різні види використання – сільськогосподарське, лісогосподарське, під зони відпочинку тощо. Будь-яке будівництво, добування корисних копалин, геолорозвідка тощо не починається, доки не буде розроблено проект рекультивації порушеного покриву.

В практиці рекультивація порушених територій та грутів виділяють три основних етапи:

Підготовчий етап включає в себе дослідження та типізацію порушених грунтів, визначається їх придатність за морфологічними ознаками, хімічний та мінералогічний склад. На основі цих даних визначається направленя та методи рекультивації, складання технічно-економічних завдань та проектів рекультиваційних робіт на даній території.

Технічний етап передбачає підготовку порушених територій до подальшого їх використання в народному господарстві.

Технічна рекультивація є комплекс інженерних робіт, до складу якого входять:

• знімання та складування родючого шару грунту і потенційно родючих порід;

• формування відвалів шахт, кар’єрів, а також гідровідвалів;

• вирівнювання поверхні, терасування та закріплення укосів відвалів, бортів і кар’єрів, засипання шахтних провалів, закріплення їх бортів;

• хімічна меліорація токсичних грунтів;

• покриття вирівняної поверхні шаром родючого грунту або потенційно родючих порід;

• інженерне впорядкування рекультивованої території (дренажна мережа, дороги, виїзди тощо);

• вирівнювання дна та бортів кар’єру при створенні водойм.

3. Профілактичні, загальні та спеціальні заходи в боротьбі з ерозією ґрунту.

Серед основних заходів щодо запобігання ерозії та боротьби з нею вирізняють такі:

— організаційно-господарські — заходи, що визначають використання ґрунтів лише з огляду на їх придатність для тих чи інших цілей. Вони мають забезпечувати правильну структуру посівних площ та сівозмін, їх розміри та конфігурацію, а також обмеження випасу. До цієї групи заходів належать профілактичні та спеціальні заходи. Профілактичні полягають у забороні: 1) використання авіації для внесення добрив і обробки пестицидами; 2) застосування легкорозчинних отрутохімікатів та мінеральних добрив; 3) розорювання земель і знищення деревно-чагарникової або трав'янистої рослинності на ерозійно-небезпечних ділянках; 4) внесення добрив на сніговий покрив і мерзлий ґрунт; 5) складування добрив на полях тощо.

Білет №16

1. Енергетичний аналіз агроценозів. Співжиття в агроекосистемах.

2. Розвиток агросфери. Принципи агросфери.

Агросфера – це поняття трактується як частина біосфери яка залучена до с.г. використання. Агросфера була вперше сформована в середині XX ст., а дану науку про А. вивчав та досліджував академік Созінов.

Агросфера – це сукупність території, де внаслідок дії антропогенного фактора функціонують переважно модифіковані людиною форми живої реч., спеціалізовані для ефективної трасформації сонячної енергії у необхідну для існування людиною продукцію.

А. сформувалася внаслідок антропогенної с.г. діяльності людства в якій домінують с.г. росл., твар., складові агроекосистеми (культурні росл., бур’яни, мікроорганізми, флора і фауна).

А. – головне джерело забезпечення населення продовольством і сировиною (переважно за рахунок сонячної енергії та природних ресурсів – грунт, вода, кліматичні фактори).

В Україні А. охоплює понад 70% загальної території.

Розвитком землеробства та в цілому агросфери займалися Докучаєв, Подолинський, Костичев, Висоцький, Ізмаїльський.

Функції агросфери:

- життєзабезпечення (виробн.. агропродовольства і сировини);

- життєдіяльність (умови і якість життя населення);

- життєоблаштування (середовище проживання – села, міста та ін.).