Приклад оформлення змісту зміст

ВСТУП	……………………………………………………………………………...	3
РОЗДІЛ 1	НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ РОЗУМІННЯ ЛОГІКО-ГРАМАТИЧНИХ КОНСТРУКЦІЙ ДІТЬМИ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИНЕННЯМ МОВЛЕННЯ (ЗНМ)
	Особливості комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей із ЗНМ ІІІ рівня ………………………………………………………….	6
	Особливості розвитку граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ III рівня ………………………………………………………….	14
	1.3.Оволодіння логіко-граматичними конструкціями у процесі мовленнєвого розвитку.. ………………………………………..…………. Висновки за розділом 1 ……………………………………………………	19 21
РОЗДІЛ 2	МЕТОДИКА ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗУМІННЯ ТА ВЖИВАННЯ ЛОГІКО-ГРАМАТИЧНИХ КОНСТРУКЦІЙ ДОШКІЛЬНИКАМИ ІЗ ЗНМ III РІВНЯ
	2.1. Мета, завдання, та зміст дослідження особливостей розуміння та вживання логіко-граматичних конструкцій дошкільниками із ЗНМ III рівня................................................................................................................	25
	2.2 Особливості засвоєння логіко-граматичних конструкцій дошкільниками із ЗНМ ІІІ рівня в експресивному та імпресивному мовленні ....................................................................................................	28
	Висновки за розділом 2 ……………………………………………………	31
ВИСНОВКИ	……………………………………………………………………………......	33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………………….		35
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………………………..		37

Додаток 3

Приклад оформлення таблиць

Таблиця 1.2

Кількісні показники сформованості словникового запасу у дітей з нормальним та порушеним мовленнєвим розвитком

Лексичнi категорiї	Кiль- кiсть слів	Кiлькiсть вiдповiдей	Діти-логопати			Діти з нормально розвиненим мовленням
			Активн запас (%)	Пасивн запас (%)	Вiдсут нi (%)	Активн запас (%)	Пасивн запас (%)	Вiдсут нi (%)
Iменники	150	4500	31,0	35,2	33,8	33,7	32,9	33,4
Дiєслово	60	1800	32,4	35,6	32,0	35,1	37,2	27,7
Прикметник	42	1260	5,0	19,5	75,5	7,1	18,5	74,4
Прислівник	24	720	3,7	17,2	79,1	4,8	19,0	71,2
В середньому			21,0	26,9	52,1	21,4	26,9	51,7

Основні поняття науково-дослідної роботи

Аспект – точка зору, під яким розглядається об'єкт (предмет) дослідження.

Гіпотеза – наукове припущення, що висувається для пояснення яких-небудь явищ.

Дедукція – вид висновку від загального до приватного, коли з маси окремих випадків робиться узагальнений висновок про всю сукупність таких випадків з причини об'єктивності загального для приватного.

Ідея – визначаюче положення в системі поглядів, теорій і т.п. Ідея повинна лежати в основі наукової роботи студента, будучи відправним пунктом дослідження або найважливішим висновком, до якого приходить дослідник.

Індукція – вид висновку від приватних фактів, положень до узагальнених висновків.

Категорія – форма логічного мислення, в якій розкриваються внутрішні, істотні сторони і відносини досліджуваних предметів.

Концепція – система поглядів на що-небудь, основна думка. Використовується для визначення цілей і задач дослідження і розробки шляхів його ведення.

Курсова робота – форма наукового дослідження, неодноразово виконуваного студентом в процесі навчання у вузі для вдосконалення навиків наукової роботи, досягнення позитивного результату в процесі формування нового знання шляхом висновків і висновків.

Метод дослідження – спосіб вживання старого знання для отримання нового знання, досягнення поставлених цілей, задач. Є знаряддям отримання наукових знань. Методика є сукупністю методів, що використовуються. Методи розділяються на загальні і спеціальні.

Наукова теорія – система абстрактних понять і тверджень, яке є не безпосереднім, а відображення дійсності, що ідеалізується.

Наукове дослідження – цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають в системі понять, законів, теорій і можуть мати прикладне значення.

Науковий факт – подія або явище, яке є підставою для висновку або підтвердження. Є елементом, що становить основу наукового знання.

Об'єкт дослідження – процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і вибране для дослідження.

Предмет дослідження – все те, що знаходиться у межах об'єкту дослідження в певному дослідником аспекті розгляду і є основою для формування мети і задач дослідження.

Принцип – основне, початкове положення якої-небудь теорії, навчання, науки. Наукове дослідження допускає використовування декількох принципів для побудови концепції.

Проблема – крупна узагальнена безліч сформульованих наукових питань, які охоплюють область досліджень. Наукова проблема припускає рішення конкретної теоретичної або досвідченої задачі.

Теорія – навчання, система ідей або принципів. Сукупність узагальнених положень, створюючих науку або її розділ. Виступає як форма синтетичного знання, у межах якої окремі поняття, гіпотези і закони втрачають колишню автономність і стають елементом цілісної системи.

24