Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тексти лекцій.doc
Скачиваний:
617
Добавлен:
20.03.2015
Размер:
2.25 Mб
Скачать

5.2. Корекція недоліків уваги у розумово відсталих школярів

Будь-яка діяльність, інтелектуальна чи практична, зовнішня чи внутрішня, не може бути реалізована без зосередженості на ній психічної активності, тобто без уваги, яка у розумово відсталих школярів, як зазначалося, вирізняється низькою стійкістю, звуженим обсягом, залежністю від зовнішніх подразників, труднощами концентрації, переключення та розподілу.

Недорозвиток уваги значною мірою ускладнює організацію навчальної діяльності учнів допоміжної школи. Тому першочерговим завданням учителя є створення умов для того, щоб слабкість уваги розумово відсталих учнів не перешкоджала навчанню. З цією метою необхідно знизити до мінімуму кількість подразників, що відволікають на уроці (на уроці не має бути нічого зайвого, наочність демонструється дітям безпосередньо перед її використанням); враховувати динаміку втомлюваності учнів, давати можливість відпочити на уроці, організовувати фізкультхвилинки; привертати та утримувати їхню увагу за допомогою наочності, емоційної форми викладу матеріалу, різноманітності завдань; залучати до сприймання нового матеріалу максимальну кількість аналізаторів; давати більше часу на переключення з одного завдання на інше й організовувати його; за допомогою спеціальних "ритуалів" налаштовувати дітей на роботу під час уроку; уникати завдань, що потребують розподілу активності на одночасне виконання двох дій; дотримуватись ощадного режиму, не допускати перевтоми, виснаження нервової системи. Якщо мимовільну увагу молодших школярів з нормальним інтелектом можна привернути шляхом активізації їхніх пізнавальних потреб, то для розумово відсталих дітей, натомість, використовуються емоційне "зараження" та навіювання.

Завданням "власне корекційного" етапу є формування довільної уваги, підвищення її стійкості, удосконалення її властивостей. Одним зі шляхів розвитку уваги є її поступове тренування паралельно з упровадженням системи заходів, спрямованих на загартовування нервової системи.

Інший шлях, який можна поєднувати з першим, запропонував П.Я. Гальперін. З його погляду, довільна увага — це інтеріоризована, автоматизована, скорочена та випереджальна дія контролю. Відповідно виховання її зводиться до формування та удосконалення самоконтролю, аж до його автоматизації.

Дітям пропонують пам'ятку з правилами, за якими вони поетапно мають перевіряти свої письмові роботи. Спочатку вони виконують цю дію в максимально розгорнутому вигляді, читаючи кожен пункт пам'ятки і виконуючи те, що в ньому вказано. Далі, в міру засвоєння правил і формування навичок виправлення помилок, перевірка втрачає свій розгорнутий вигляд, автоматизується. Це одразу позначається на якості письмових робіт дітей, в яких кількість помилок на неуважність зменшується, але збільшується кількість виправлень. Настає момент, коли, як показали дослідження, спрямовані на форму і шилчлиі інна характеристика пізнавальної діяльності розумово відсталих учнів

Формування довільної уваги у молодших школярів з нормальним інтелектом, дія контролю випереджає дію виконання завдання, і в роботах зникають не лише помилки, а й виправлення.

Подібну методику формування самоконтролю можна застосовувати і в умовах допоміжної школи. Якщо дітям важко помічати помилки у власному зошиті, на перших порах їм можна пропонувати спеціальні тексти з помилками у тих словах, написанням яких вони добре володіють. Учитель може заздалегідь попередити учня про кількість помилок, відмічати наявність їх у рядку галочками на полях. Ускладнити таку роботу може властива розумово відсталим дітям нестійкість образу слова, коли те саме слово у різних місцях пишеться ними по-різному. Наслідком цього може бути те, що учні виправлятимуть "помилки" у правильно написаних словах. Виходом з цієї ситуації є впровадження системної корекції, коли заходи з виправлення недоліків й уваги, і мовлення, й інших пізнавальних процесів вживаються одночасно.

Формування самоконтролю слід здійснювати не лише на матеріалі робіт з письма, а також при виконанні завдань з математики та інших предметів. Варто вчити дітей знаходити помилки та неточності в усних відповідях. До кожного виду робіт розробляється пам'ятка контролю.

Корекція недоліків уваги буде ефективною, якщо будуватиметься на основі розвитку мислення, регулювальної функції мовлення, а також з опорою на виховання інтересу дитини до навчальної діяльності.