- •1. Поняття, цілі й напрямки діяльності
- •2. Функції та мета підприємства
- •3. Класифікація підприємств
- •5. Поняття потенціалу підприємства.
- •6. Чинники, що обумовлюють організаційно-правові форми підприємства
- •8. Кооперативи та орендні підприємства
- •9. Картель та інші форми об'єднання підприємств
- •10. Умови формування досконалої конкуренції
- •11. Конкурентна фірма
- •12. Рівновага конкурентної фірми короткостроковому періоді
- •13. Функціонування системи планування на підприємстві.
- •14. Інформаційна та нормативна база планування
- •15. Бізнес план, його поняття, види, функції та зміст
- •16. Соціально-економічна природа бізнесу
- •17. Форми бізнесу та їх класифікація
- •18.Державне регулювання бізнесу
- •19. Державна підтримка розвитку бізнесу в Україні
- •22. Рух персоналу та його показники
- •23. Витрати на персонал та їх ефективність
- •24. Суть і значення продуктивності праці
- •25. Показники і методи вимірювання продуктивності праці
- •26. Резерви підвищення продуктивності праці
- •27. Поняття економічних ресурсів та ресурсного потенціалу підприємства
- •28. Формування ресурсного потенціалу підприємств
- •31. Аналіз показників використання матеріальних ресурсів
- •33. Характеристика земельних ресурсів України та їх розподіл
- •34. Оренда землі
- •35. Земельна рента та її види.
- •36. Монопольна рента.
- •37. Ринок земельних ресурсів.
- •38. Загальна характеристика капіталу і виробничих засобів.
- •39.Класифікація, оцінка, і структура основних виробничих засобів.
- •40. Відтворення основних виробничих засобів.
- •41. Оборотні засоби.
- •42. Поняття та класифікація інноваційних процесів.
- •43. Оцінювання економічної ефективності нововведень.
- •44. Спеціалізація виробництва, її види та переваги
- •46. Інтеграція виробництва
- •47. Характеристика техніко – технологічної бази підприємства
- •48. Лізингова форма оновлення техніко – технологічної бази
- •49. Загальна характеристика виробничої потужності підприємства
- •50. Формування і використання виробничої потужності
- •51. Розрахунок показників виробничої потужності
- •52. Організація комплексного використання засобів виробництва підприємства
- •53. Загальна характеристика господарського розрахунку
- •54. Готівкові розрахунки та їх характеристика
- •55. Безготівкові розрахунки та їх характеристика
- •56. Особливості розвитку бартеру в Україні
- •57. Загальна характеристика планування на підприємстві
- •58. Методи планування на підприємстві
- •59. Принципи планування на підприємстві
- •60. Загальна характеристика планів підприємства
- •61. Характеристика плану розвитку підприємства
- •62. Методи планування витрат на одиницю роботи та одиницю продукції
- •63. Організація використання засобів виробництва
- •64. Ринок засобів виробництва
- •65. Планування засобів виробництва
- •66. Сутність і склад капітальних вкладень
- •67. Планування затрат праці і чисельності працюючих
- •68. Методичні основи планування продуктивності праці
- •69. Суть, завдання, зміст і показники річних планів
- •70. Система за зміст внутрішніх планів підприємства
- •71. Сутність оперативного планування
- •72. Сутність планування соціального і економічного розвитку підприємства
- •73. Сутність стратегічного планування
- •74. Сутність тактичного планування
- •75. Загальна характеристика продукції, поняття і класифікація
- •76. Якість продукції
- •77. Конкурентоспроможність продукції
- •78. Тарифна система та її призначення
- •79. Форми і системи оплати праці
- •84. Види і характеристика податків в Україні
- •85. Загальна характеристика витрат на виробництво продукції
- •88. Методи ціноутворення
- •89. Поняття і цілі економічної безпеки підприємства
- •90. Оцінка рівня економічної безпеки
- •91. Реструктуризація підприємств, її загальна характеристика
- •92. Санація суб’єктів господарювання
- •93. Поняття та види зовнішньоекономічної діяльності
- •94. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •95. Основні напрямки розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України
- •96. Поняття і види зовнішньоекономічних договорів
- •97. Укладання договору купівлі – продажу
- •98. Структура договору купівлі – продажу
- •99.Система показників ефективності підприємства
- •101.Інструменти регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •102.Світовий ринок та його функціонування
- •103.Спільні підприємства в сучасній світовій економіці.
- •104.Основні митні процедури і порядок їх здійснення.
25. Показники і методи вимірювання продуктивності праці
Отже, продуктивність праці — це показник її ефективності, результативності, що характеризується співвідношенням обсягу продукції, робіт чи послуг, з одного боку, та кількістю праці, витраченої на виробництво цього обсягу, з іншого. Залежно від прямого чи оберненого співвідношення цих величин ми маємо два показники рівня продуктивності праці: виробіток і трудомісткість.
Виробіток — це прямий показник рівня продуктивності праці, що визначається кількістю продукції (робіт, послуг), виробленою одним працівником за одиницю робочого часу і розраховується за формулою
де В — виробіток;
V — обсяг виробництва продукції (робіт, послуг);
Т — затрати праці на випуск відповідного обсягу продукції (робіт, послуг).
Слід зазначити, що в ринковій економіці значення натуральних показників значно зменшується, оскільки домінуючу роль в усіх аспектах економічного життя відіграють вартісні показники. Вартісними називаємо показники виробітку, в яких обсяг продукції вимірюється грошовими одиницями. Ці показники найунівер-сальніші, вони дозволяють порівнювати продуктивність праці при виробництві принципово різних благ. Якщо за обсяг продукції взяти вартісний показник чистої реалізованої продукції, то буде враховано і зростання якості продукції та її необхідність на ринку. Єдиним недоліком вартісних показників є те, що необґрунтоване завищення ціни продукції монополістами призводить до фіктивного зростання продуктивності їхньої праці, але це вже проблема не економіки праці, а антимонопольного регулювання.
Для оцінки рівня виробітку на окремих робочих місцях при виробництві різноманітної незавершеної продукції використовуються також трудові показники, в яких для характеристики обсягу виробництва застосовуються норми трудових витрат у нормо-годинах..
Витрати праці при розрахунках її продуктивності можуть вимірюватися відпрацьованими людино-годинами, людино-днями і середньосписковою чисельністю персоналу. Однак всі ці показники вимірюють лише кількість праці, нівелюючи її якість. Трудомісткість — це обернений показник рівня продуктивності праці, що характеризується кількістю робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг) і розраховується за формулою
Для планування і аналізу праці на підприємстві розраховуються різні види трудомісткості.
Технологічна трудомісткість визначається витратами праці основних робітників.
Трудомісткість обслуговування визначається витратами праці допоміжних робітників, що зайняті обслуговуванням виробництва.
Виробнича трудомісткість складається з технологічної трудомісткості та трудомісткості обслуговування,
Трудомісткість управління визначається витратами праці керівників, спеціалістів, технічних виконавців.
Повна трудомісткість продукції відображає всі витрати праці на виготовлення одиниці кожного виробу. Вона визначається за формулою
26. Резерви підвищення продуктивності праці
Резерви підвищення продуктивності праці — це невикористані можливості економії затрат праці (як живої, так і уречевленої), які виникають унаслідок дії тих чи інших факторів (удосконалення техніки, технології, організації виробництва і праці тощо). Рівень продуктивності праці залежить від ступеня використання резервів. Резерви можна класифікувати відносно часу їх використання, а також сфери виникнення. За часом використання розрізняють поточні й перспективні резерви. Поточні резерви можуть бути використані залежно від реальних можливостей протягом місяця, кварталу або року. Використання перспективних резервів передбачається в перспективі через рік або декілька років згідно з довгостроковими планами підприємства. За сферами виникнення розрізняють загальнодержавні, регіональні, міжгалузеві, галузеві, внутрішньовиробничі резерви. До загальнодержавних належать такі резерви, використання яких впливає на зростання продуктивності праці в економіці загалом і які пов'язані з недовикористанням науково-технічного прогресу, нераціональним розміщенням підприємств і неефективною демографічною й територіальною зайнятістю населення, недостатнім використанням ринкових механізмів і методів господарювання тощо. Регіональні резерви пов'язані з можливостями поліпшеного використання продуктивних сил даного регіону. Міжгалузеві резерви — це можливості поліпшення міжгалузевих зв'язків, своєчасне, точне і якісне виконання договорів щодо кооперованих поставок, використання можливостей однієї галузі для підвищення продуктивності праці в іншій. Так, значному підвищенню продуктивності праці в обробних галузях промисловості сприяє поліпшення якості продукції в сировинних галузях. Галузеві резерви — це резерви, пов'язані з можливостями підвищення продуктивності праці, які характерні для даної галузі економіки й зумовлені недостатнім використанням техніки і технології виробництва прогресивних досягнень і передового досвіду, недоліками в спеціалізації, концентрації та комбінуванні виробництва тощо.