- •О.В. Пирог
- •Передмова
- •Тема 1. Підприємство як суб’єкт господарювання
- •Поняття та класифікація підприємств
- •1.2 Види добровільних об’єднань
- •Тема 2. Виробнича програма підприємства
- •Тема 3. Персонал підприємства
- •3.1. Персонал підприємства, його склад і структура
- •3.2. Планування потреби в персоналі
- •Тема 4. Оплата праці
- •4.1. Сутність заробітної плати
- •4.2. Організація оплати праці на підприємстві
- •4.3. Форми й системи оплати праці
- •2. Заробітна плата, згідно із законодавством – це:
- •Тема 5. Продуктивність праці
- •5.1. Продуктивність праці й методи її вимірювання
- •5.2. Планування продуктивності праці на підприємстві
- •Тема 6. Основні виробничі фонди
- •6.1. Економічна сутність і роль основних виробничих фондів
- •6.2. Класифікація і структура основних фондів
- •6.3. Оцінка і облік основних виробничих фондів
- •6.4. Відтворення і зношування основних виробничих фондів
- •6.5. Амортизація основних виробничих фондів
- •6.6. Система показників ефективності використання основних фондів
- •Тема 7. Оборотні кошти підприємств.
- •7.1. Сутність, склад і класифікація обігових коштів
- •7.2. Нормування оборотних коштів
- •7.3. Показники використання оборотних коштів на підприємстві.
- •7.4. Напрями прискорення оборотності оборотних коштів
- •Тема 8. Виробнича потужність
- •Тема 9. Собівартість продукції
- •9.1. Витрати підприємства та їх характеристика
- •9.2. Класифікація витрат підприємства
- •9.3. Собівартість продукції та її планування
- •9.4. Калькулювання собівартості продукції
- •9.5. Шляхи зниження собівартості продукції в умовах ринкової економіки
- •Тема 10. Ціни на продукцію: встановлення і регулювання
- •10.1 Сутність і функції ціни
- •10.2 Система цін і їх класифікація.
- •10.3 Структура ціни та фактори, що на неї впливають
- •10.4. Стратегія і тактика ціноутворення
- •Тема 11. Фінансово-економічні результати діяльності підприємства
- •11.1. Формування доходу підприємства
- •11.2. Визначення фінансового результату діяльності підприємства
- •11.3. Прибуток підприємства, його формування та використання в ринкових умовах
- •11.4. Ефективність діяльності підприємства
- •14.4. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства
- •Тема 12. Організація виробництва і забезпечення якості продукції
- •12.1. Структура та принципи організації виробничого процесу
- •12.2. Організаційні типи виробничого процесу
- •12.3. Організація виробничого процесу в часі
- •12.4. Методи організації виробництва
- •12.5. Якість та конкурентоспроможність продукції підприємства
- •12.6. Стандартизація та сертифікація продукції
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема 1. Підприємство як суб’єкт господарювання 4
3.2. Планування потреби в персоналі
Планування потреби в персоналі здійснюється з метою визначення потрібної чисельності працюючих за їх категоріями. Техніка проведення розрахунків планової чисельності окремих категорій працівників визначається специфікою їх професії та галузевими особливостями функціонування підприємства.
Під час планування чисельності робітників насамперед складають баланс робочого часу одного середньооблікового робітника на плановий рік по дільниці, цеху, підприємству. Форма балансу робочого часу наведена в таблиці. Баланс робочого часу розраховується за окремими елементами і передбачає: визначення корисного фонду робочого часу в днях; установлення середньої тривалості робочого дня в годинах; визначення корисного (ефективного) фонду робочого часу в годинах (табл. 3.1).
Корисний фонд робочого часу в днях у плановому періоді обчислюють, виходячи з календарного та номінального фондів часу.
Календарний фонд – це кількість календарних днів у плановому періоді: році (365 або 366), кварталі (90, 91 або 92 дні) тощо.
Номінальний фонд – це кількість днів у плановому періоді, крім вихідних та святкових. У безперервних виробництвах номінальний фонд робочого часу визначається відніманням від календарного фонду днів невиходів працівника згідно із графіком змінності. На підприємствах із перериваним виробництвом номінальний фонд робочого часу (ФРЧн) одного робітника в днях обчислюється відніманням кількості вихідних та святкових днів від календарного фонду:
, |
(3.9) |
де ФРЧк – календарний фонд часу одного робітника, дні;
Двих – кількість вихідних у календарному періоді, дні;
Дсв – кількість святкових днів у календарному періоді, дні.
Середня тривалість робочого дня визначається як середньозважена величина з урахуванням різної тривалості робочого дня для робітників різних категорій. Скорочений робочий день мають робітники, які працюють на особливо важких роботах, підлітки, працюючі матері - годувальниці. Враховуються також скорочені години роботи в передсвяткові дні.
Таблиця 3.1
Баланс робочого часу одного робітника при п'ятиденному робочому тижні
Показники |
Одиниця виміру |
Звітний рік |
Плановий рік |
Календарний фонд часу |
дні |
366 |
365 |
Кількість неробочих днів, у тому числі: |
дні |
112 |
112 |
|
дні |
8 |
8 |
|
дні |
104 |
104 |
Номінальний фонд робочого часу |
дні |
252 |
253 |
Невиходу на роботу, у тому числі: |
дні |
40 |
36 |
|
дні |
25 |
25 |
|
дні |
3 |
2 |
|
дні |
10 |
8 |
|
дні |
1 |
1 |
|
дні |
1 |
- |
|
Дні |
0 |
- |
Кількість робочих днів у році |
Дні |
212 |
217 |
Середня тривалість робочого дня |
години |
8 |
8 |
Корисний фонд робочого часу одного робітника |
години |
1696 |
1736 |
Корисний (або ефективний) фонд часу на плановий рік є різниця між номінальним фондом та кількістю планових невиходів робітника. Він обчислюється за такими формулами:
– у днях
, |
(3.10) |
де ФРЧпл – корисний фонд часу одного робітника, дні;
Дн.р – планова кількість днів невиходу робітника на роботу в плановому періоді;
– у годинах:
, |
(3.11) |
де Др.пл – планова кількість робочих днів одного робітника протягом року, дні;
tp.d – середня тривалість робочого дня, год.
Визначення чисельності основних робітників, необхідних для виконання планового обсягу робіт (Чо.р), здійснюється на підприємстві, як правило, на основі трудомісткості виробничої програми і планового фонду корисного часу одного робітника. Обчислення здійснюється за формулою:
, |
(3.12) |
де Ттехн – планова технологічна трудомісткість виробничої програми, н.-год;
ФРЧпл – плановий корисний фонд робочого часу одного робітника, год;
Кв.н – плановий коефіцієнт виконання робітниками норм виробітку.
Чисельність основних робітників, необхідних для обслуговування агрегатів, апаратів, машин, що знаходяться в експлуатації (Чоб.р), визначається за нормами обслуговування:
, |
(3.13) |
де побл – кількість обладнання (робочих агрегатів) або інших об'єктів обслуговування, шт;
тзм – кількість змін за добу;
Нобсл – норма обслуговування, тобто кількість одиниць агрегатів, обладнання, розмір виробничих площ, що обслуговуються одним або групою робітників;
Ко – коефіцієнт переведення явочної кількості в облікову, який обчислюється за формулою:
, |
(3.14) |
де f – невиходи робітників на роботу в розрахунковому періоді, %.
У процесі планування чисельності допоміжних робітників (Чд.р), для яких неможливо встановити ні обсягу робіт, ні норм обслуговування, застосовують розрахунок за кількістю робочих місць (наприклад, кранівники, комірники, комплектувальники). Враховуючи, що вони виконують роботу на конкретних робочих місцях, чисельність допоміжного персоналу визначають за формулою:
, |
(3.15) |
де тр – кількість робочих місць.
Планування чисельності керівників, спеціалістів та службовців за кількістю робочих місць передбачає попередню розробку організаційної структури управління та виробничої структури, а також штатного розкладу кожного структурного підрозділу. Штати керівників, спеціалістів та службовців щорічно уточнюються з урахуванням нових завдань та здійснюваної раціоналізації системи управління.
Тести
1. Вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідних спеціальних знань і практичних навичок, називається:
а) професією;
б) спеціальністю;
в) кваліфікацією;
г) категорією.
2. Спеціальність – це:
а) вид трудової діяльності, здійснення якої потребує практичних навичок;
б) більш вузький різновид трудової діяльності в межах професії;
в) вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідних спеціальних знань;
г) сукупність спеціальних знань і практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності.
3. До категорії “службовець” відносять працівників, які:
а) здійснюють підготовку й оформлення документації, облік і контроль, господарське обслуговування;
б) зайняті безпосередньо в процесі створення матеріальних благ;
в) займаються інженерно-технічними і економічними роботами;
г) обіймають посади керівників структурних підрозділів підприємства;
4. Спеціалістами вищої кваліфікації називають працівників:
а) із вищою спеціальною освітою та значним практичним досвідом;
б) які обіймають певні посади, але не мають спеціальної освіти;
в) які мають наукові ступені та звання;
г) із середньою освітою та деяким практичним досвідом.
5. Усі робітники поділяються:
а) на основних та другорядних;
б) головних та допоміжних;
в) основних та допоміжних;
г) основних та підсобних.
6. Для оцінки потреби підприємства в робітниках не застосовуються дані:
а) про фонд робочого часу в плановому періоді;
б) нормативи витрат ‘живої праці’;
в) виробничу програму;
г) середній рівень заробітної плати в галузі.
7. Виробничою програмою підприємства передбачений випуск 25 тис. виробів. Трудомісткість виготовлення 1 виробу дорівнює 1,5 нормо-години. Дійсний фонд часу праці 1 робітника дорівнює 1840 год. Яка потреба підприємства в робітниках-відрядниках?
а) 20 ос;
б) 21 ос;
в) 19 ос;
г) 22 ос.
8. Коефіцієнт відповідності кваліфікації робітників рівню складності виконуваних ними робіт обчислюється як відношення:
а) загальної суми років роботи на даному підприємстві всього персоналу до середньооблікової чисельності;
б) середнього тарифного розряду групи робітників до середнього тарифного розряду робіт, які вони виконують;
в) чисельності висококваліфікованих і кваліфікованих робітників до загальної кількості робітників;
г) чисельності основних робітників до чисельності допоміжних робітників.
9. Співвідношення кількості працівників, звільнених з будь-яких причин, і середньооблікової їх чисельності – це показник:
а) рівня дисципліни;
б) частки окремих категорій працівників;
в) плинності персоналу;
г) продуктивності праці.
10. Чисельність працівників, яка включає всіх постійних, тимчасових і сезонних працюючих, прийнятих на роботу на термін один і більше днів незалежно від того, знаходяться вони на роботі, у відпустці, відрядженні, звільнені від праці за хворобою чи з інших причин, називається:
а) обліковою;
б) явочною;
в) середньообліковою;
г) середньою.
11. Як обчислюється середньооблікова чисельність працівників підприємства за місяць?
а) відношенням кількості календарних днів до фактичної наявної чисельності працюючих;
б) діленням суми працівників облікового складу на початок та кінець місяця на 2;
в) діленням кількості явок і неявок на кількість календарних днів у місяці;
г) підсумовуванням облікової чисельності працівників складу за кожен календарний день звітного місяця і діленням отриманого результату на кількість календарних днів місяця.
Задачі
1. Річний випуск виробів заводу становить: машин “А” – 2200 шт із нормою часу на виріб – 490 н. г.; машин “Б” – 150 шт із нормою часу на виріб – 800 н. г. Невиходи на роботу передбачаються в розмірі 10%. Робочих днів – 258, тривалість робочої зміни – 8,2 год. Чисельність допоміжних робітників – 40% від чисельності основних робітників.
Визначити чисельність основних і допоміжних робітників.
Розв’язання
Визначимо чисельність основних робітників за формулою
,
де Ттехн. – планова технологічна трудомісткість виробничої програми, н.-год;
ФРЧпл – плановий корисний фонд робочого часу одного робітника, год;
Кв.н – плановий коефіцієнт виконання робітниками норм виробітку.
.
.
2. Виробнича програма підприємства складає 60 тис. виробів. Трудомісткість виконання окремих видів робіт на один виріб складає: токарні роботи – 10 н.-год, свердлильні роботи – 17 н.-год, фрезерні роботи – 8 н.-год, шліфувальні роботи – 6 н.-год, складальні роботи – 16 н. г. Середній процент виконання норм складає 105%, а річний дійсний фонд робочого часу одного робітника складає 1810 год. Чисельність допоміжних робітників – 30% від кількості відрядників.
Розрахувати планову чисельність робітників за професіями.
3. Визначити ефективний фонд часу одного робітника, якщо в році 365 календарних днів, святкових та вихідних – 111, передсвяткових – 7, тривалість відпустки – 21 день. Дні хвороби становлять – 2%, додаткова відпустка – 10% від номінального фонду часу. Передсвяткові дні скорочені на 1 год. Тривалість робочого дня – 8 год.
4. У механічному цеху є 54 автомати. Цех функціонує у дві зміни. Норма обслуговування для наладчика – 10 одиниць обладнання. Номінальний фонд часу робітника – 260 днів, чергові та додаткові відпустки – 28 днів, невиходи у зв’язку з хворобою – 3 дні.
Розрахувати облікову потребу в наладчиках.
5. У звітному році трудомісткість виробничої програми підприємства склала 1778 тис. н.-год. Передбачається, що в наступному році, у зв'язку з деякими ускладненнями виробництва продукції, її загальна трудомісткість повинна збільшитися на 11 %. Очікується, що річний фонд робочого часу одного робітника, що складав у звітному році 1785 н.-год, за рахунок скорочення простоїв між змінами повинне збільшитися приблизно на 6 %, а передбачуване виконання норм виробітку кожним робітником, що складало у звітному році в середньому 112%, — на 5 %.
Визначити необхідну кількість робітників-відрядників.
6. До знову призначеного головного менеджера зі збуту продукції підприємства із виробництва високоякісних товарів почали надходити скарги від 30 працівників зовнішньої служби збуту на перевантаження роботою, оскільки вони повинні відвідувати занадто велику кількість торгових фірм:
Перевірити спрощеним методом ступінь достатності кількості зовнішніх працівників виробничого підприємства за умови, що один торговий агент (продавець) щодня може відвідати 8 фірм різного класу, а кількість робочих днів у році дорівнює 210.
Вид торгівлі
|
Клас торгової фірми |
Кількість торгових фірм, що обслуговуються |
Кількість відвідувань торгових фірм за рік
|
Оптова
|
А |
100 |
24 |
Б |
200 |
12 | |
В |
300 |
6 | |
Роздрібна
|
А |
1000 |
12 |
Б |
2000 |
8 | |
В |
3000 |
6 |
7. Скласти баланс робочого часу одного середньооблікового робітника і розрахувати кількість робітників, необхідних для виконання виробничої програми трудомісткістю 455 000 н.-год. Режим роботи на підприємстві однозмінний, тривалість зміни – 8 год. при п’ятиденному робочому тижні. Цілодобові невиходи на роботу становлять: на чергові відпустки – 15 днів, відпустки на навчання – 1,5 дня, через хворобу – 5,5 дня. Номінальний фонд робочого часу – 255 днів. Середній процент виконання норм – 105%.
8. Сезонне підприємство почало працювати з 17 травня. Облікова чисельність робітників складала, осіб: 17 травня – 300; 18 травня – 330; 19 травня – 350; 20 травня – 360; з 21 по 31 травня – 380; з 1 червня по 31 грудня – 400. Визначити середньооблікову чисельність робітників у травні та за рік.
9. Середньооблікова чисельність працівників за звітний період склала 400 осіб. На протязі року прийнято на роботу 30 осіб, звільнено 45 осіб, в тому числі за порушення трудової дисципліни 17 осіб, за власним бажанням 15 осіб. Визначити коефіцієнти плинності кадрів та прийому персоналу.
10. Середньооблікова чисельність працівників за звітний період склала 500 осіб. На протязі року прийнято на роботу 90 осіб, звільнено 25 осіб, в тому числі за порушення трудової дисципліни 10 осіб, за власним бажанням 12 осіб. Визначити коефіцієнти плинності кадрів та прийому персоналу.
11. Середньооблікова кількість працівників будівельно-монтажного тресту у звітному році складала 2300 осіб. Протягом року було звільнено за власним бажанням 295, за порушення трудової дисципліни — 50 осіб. Середньоденний виробіток одного робітника склав 120 грн, фактична кількість робочих днів у звітному році – 230, а середня кількість робочих днів одного робітника до звільнення – 116.
Визначити втрати тресту через плинність кадрів і зменшення обсягу будівельно-монтажних робіт.