- •Питання до екзамену «охорона праці в галузі»
- •20.Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •22. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту.
- •23.Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі.
- •24.Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря.
- •25.Вимоги до працівників певних категорій і порядок допуску їх до роботи.
- •1. Хімічні та біологічні фактори
- •3. Шум, ультразвук, інфразвук
- •4. Вібрація:
- •5. Неіонізуюче випромінювання:
- •6. Мікроклімат
- •1.Соціальне партнерство як принцип законодавчого та нормативно-правового забезпечення охорони праці.
- •2.Соціальний діалог в Європейському Союзі.
- •3.Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності.
- •5.Трудові норми Міжнародної організації праці.
- •13. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві. Розслідування нещасних випадків.
- •14.Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •15. Розслідування професійних захворювань. Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •16. Розслідування та облік аварій.
- •18. Дослідження та профілактика виробничого травматизму. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин.
- •17. Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.
- •19. Методи дослідження виробничого травматизму.
- •27.Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження.
- •28.Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •29. Показники частоти та тяжкості травматизму
- •30. Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці.
- •31. Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів.
- •32. Протипожежні перешкоди. Забезпечення безпечної евакуації персоналу. Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення, вентиляції.
- •39 Органи державного нагляду за охороною праці
- •40.Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування
- •41.Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування.
- •42.Страховий ризик і страховий випадок.
- •43.Фонд соціального страхування від нещасних випадків. (Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження).
- •44.Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів.
- •45. Джерела фінансування Фонду
- •46.Страхові тарифи.
- •47.Страхові виплати.
- •48.Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків.
- •49. Обов’язки Фонду.
- •50.Права та обов’язки застрахованої особи.
- •7.Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі.
- •8.Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп). Забезпечення функціонування та побудова суоп в організації.
- •9.Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі.
- •11.Мета та завдання розслідування нещасних випадків. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків. Обставини, за яких проводиться розслідування.
- •12.Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
- •33.Державний пожежний нагляд. Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання.
- •34.Пожежна сигналізація і зв'язок.
- •35.Засоби гасіння пожеж.
- •36.Протипожежне водопостачання.
- •37.Первинні засоби пожежогасіння.
- •38.Автоматичні засоби пожежогасіння на об'єктах галузі.
17. Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.
Розслідуванню підлягають нещасні випадки, що сталися під час:
1) прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації (далі - організації) і не використовувався в інтересах цієї організації;
2) переміщення повітряним, залізничним, морським, внутрішнім водним, автомобільним транспортом, в електротранспорті, метрополітені, на канатній дорозі, фунікулері та на інших видах транспортних засобів;
3) виконання громадських обов'язків (рятування людей, захист власності, правопорядку тощо, якщо це не входить до службових обов'язків);
4) виконання донорських функцій;
5) участі в громадських акціях (мітингах, демонстраціях, агітаційно-пропагандистській діяльності тощо);
6) участі у культурно-масових заходах, спортивних змаганнях;
7) проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходів, не пов'язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах;
8) використання газу у побуті;
9) вчинення протиправних дій проти особи, її майна;
10) користування або контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами;
11) виконання робіт у домашньому господарстві, використання побутової техніки;
12) стихійного лиха;
13) перебування в громадських місцях, на об'єктах торгівлі та побутового обслуговування;
14) контакту з тваринами та рослинами;
15) споживання (використання) нехарчової продукції.
У процесі розслідування беруться до уваги листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу, а також пояснення потерпілого та свідчення очевидців, а у разі потреби - керівника органу (організації), на території чи об'єкті якого стався нещасний випадок.
До розслідування нещасних випадків, які сталися під час прямування на роботу чи з роботи, залучаються представники відповідного профспілкового органу або уповноважені трудового колективу, якщо потерпілий не є членом профспілки.
Керівник організації протягом доби з часу надходження рішення про уповноваження її на проведення розслідування призначає комісію у складі не менше трьох осіб.
________________________________________
19. Методи дослідження виробничого травматизму.
Найбільш поширеними взаємодоповнюючими методами дослідження виробничого травматизму є статистичний і монографічний. Але сьогодні все більше уваги приділяють економічному, ергономічному та психофізіологічному методам.
Статистичний метод базується на аналізі статистичного матеріалу по травматизму, який накопичений на підприємстві або в галузі за декілька років. Дані для цього аналізу містяться в актах за формою Н-1 і в звітах по формі 7ТНВ. Статистичний метод дозволяє всі нещасні випадки і причини травматизму групувати по статі, віку, професії, стажу роботи тощо.
Монографічний метод являє собою аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які властиві технологічному процесу, обладнанню, ділянці виробництва. За цим методом поглиблено аналізуються всі обставини нещасних випадків і, за необхідності, виконуються відповідні дослідження та випробування.
Економічний метод полягає в визначенні економічної шкоди від заподіяного травматизму, визначенні економічної ефективності від затрат на розробку та впровадження заходів з охорони праці.
Ергономічний метод ґрунтується на комплексному вивченні системи "людина - машина - виробниче середовище". Відомо, що кожному виду трудової діяльності відповідають визначені фізіологічні, психофізіологічні і психологічні якості людини, а також її антропометричні дані. Тому при комплексній відповідності вказаних властивостей людини до конкретної трудової діяльності можлива ефективна і безпечна робота. Порушення відповідності може призвести до нещасного випадку.
__________________________________________