- •Питання до екзамену «охорона праці в галузі»
- •20.Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •22. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту.
- •23.Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі.
- •24.Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря.
- •25.Вимоги до працівників певних категорій і порядок допуску їх до роботи.
- •1. Хімічні та біологічні фактори
- •3. Шум, ультразвук, інфразвук
- •4. Вібрація:
- •5. Неіонізуюче випромінювання:
- •6. Мікроклімат
- •1.Соціальне партнерство як принцип законодавчого та нормативно-правового забезпечення охорони праці.
- •2.Соціальний діалог в Європейському Союзі.
- •3.Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності.
- •5.Трудові норми Міжнародної організації праці.
- •13. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві. Розслідування нещасних випадків.
- •14.Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •15. Розслідування професійних захворювань. Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •16. Розслідування та облік аварій.
- •18. Дослідження та профілактика виробничого травматизму. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин.
- •17. Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.
- •19. Методи дослідження виробничого травматизму.
- •27.Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження.
- •28.Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •29. Показники частоти та тяжкості травматизму
- •30. Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці.
- •31. Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів.
- •32. Протипожежні перешкоди. Забезпечення безпечної евакуації персоналу. Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення, вентиляції.
- •39 Органи державного нагляду за охороною праці
- •40.Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування
- •41.Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування.
- •42.Страховий ризик і страховий випадок.
- •43.Фонд соціального страхування від нещасних випадків. (Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження).
- •44.Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів.
- •45. Джерела фінансування Фонду
- •46.Страхові тарифи.
- •47.Страхові виплати.
- •48.Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків.
- •49. Обов’язки Фонду.
- •50.Права та обов’язки застрахованої особи.
- •7.Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі.
- •8.Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп). Забезпечення функціонування та побудова суоп в організації.
- •9.Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі.
- •11.Мета та завдання розслідування нещасних випадків. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків. Обставини, за яких проводиться розслідування.
- •12.Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
- •33.Державний пожежний нагляд. Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання.
- •34.Пожежна сигналізація і зв'язок.
- •35.Засоби гасіння пожеж.
- •36.Протипожежне водопостачання.
- •37.Первинні засоби пожежогасіння.
- •38.Автоматичні засоби пожежогасіння на об'єктах галузі.
27.Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження.
Важкість праці – це така характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), що забезпечують його діяльність. Важкість праці характеризується фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальним числом стереотипних робочих рухів, розміром статичного навантаження, робочою позою, ступенем нахилу корпусу, переміщенням в просторі.
Фізичне навантаження. Фізична праця характеризується підвищеним навантаженням, в першу чергу, на м’язову систему та інші функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну, обміну речовин).М'язова робота має статичний і динамічний характер.
Статична робота пов'язана з фіксацією знарядь і предметів праці в нерухомому стані, а також з наданням людині робочої пози. При статичній роботі сприйняття навантаження залежить від функціонального стану тих чи інших м'язових груп. Особливістю статичної роботи є її виражена стомлююча дія, обумовлена довгостроковим скороченням і напруженням м'язів та відсутністю умов для кровообігу, унаслідок чого знижується подача кисню та відбувається нагромадження продуктів розпаду у клітинах. Тривала присутність осередку напруження в корі головного мозку, сформованого групою навантажених м'язів, призводить до розвитку стомлення (тимчасове зниження працездатності).
Динамічна робота — це процес скорочення м'язів, пов'язаний з переміщенням тіла чи його окремих частин у просторі. При динамічній роботі сприйняття навантаження залежить від ефективності систем, що поставляють енергію (серцево-судинна і дихальна), а також від їх взаємодії з іншими органами. Енергія, що витрачається при динамічній роботі перетворюється в механічну і теплову. Динамічні зусилля мають переривчастий характер, що сприяє більш повноцінному кровообігу і меншій стомлюваності м'язів. Робота на протязі тривалого часу без перерв на відпочинок призводить до зниження продуктивності праці і чим більше навантаження м'язів, тим швидше відбувається стомлення. Дослідження фізіології праці показали, що для виконання тривалої фізичної роботи важливо вибирати середні величини темпу і навантажень, при цьому стомлення буде виникати пізніше. Було також встановлено, що при активному відпочинку (зміна роду діяльності) відновлення працездатності людини відбувається швидше, ніж при пасивному відпочинку.
_______________________________________
28.Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
Напруженість праці – характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника. До факторів, що характерризують напруженість праці, відносяться: інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.
Розумове навантаження. Розумова праця поєднує роботи, пов'язані з прийомом і переробкою інформації, що вимагають переважно напруженості сенсорного апарату, уваги, пам'яті, а також активізації процесів мислення та емоційної сфери. Можна виділити дві основні форми розумової праці (за професіями): професії в сфері матеріального виробництва (конструктори, проектанти; інженери-технологи, управлінський персонал, оператори технологічного устаткування, програмісти й ін.) і професії поза матеріальним виробництвом (учені, лікарі, учителі, учні, письменники, артисти й ін.).
Ступінь емоційного навантаження на організм, що вимагає переважно інтенсивної роботи мозку по одержанню і переробці інформації, визначає напруженість праці. Крім того, при оцінці ступеня напруженості праці враховують ергономічні показники: змінність праці, позу, число рухів, зорову і слухову напруженість та ін.
Фізіологічною особливістю розумової праці є мала рухливість і вимушена одноманітна поза. При цьому послабляються обмінні процеси, що обумовлюють застійні явища в м'язах ніг, органах черевної порожнини і малого тазу, погіршується постачання кисню до головного мозку. У той же час мозок споживає при цьому близько 20\% всіх енергетичних ресурсів. Приплив крові до працюючого мозку збільшується в 8-10 разів у порівнянні зі станом спокою. Вміст глюкози в крові збільшується на 18-36\% і зростає вміст адреналіну, норадреналіну та жирних кислот. Збільшується споживання амінокислот, вітамінів групи В. Погіршується гострота зору, контрастна чутливість і зорова працездатність, в результаті чого збільшується час зорово-моторних реакцій. Тривале розумове навантаження впливає на психічну діяльність, погіршує функції уваги (обсяг, концентрація, переключення), пам'яті (короткочасної і довгострокової), сприйняття (збільшується частота помилок). При значній розумовій напруженості спостерігається тахікардія (частішання пульсу), підвищення кров'яного тиску, зміни в електрокардіограмі, електроенцефалограмі, які характерризують біоелектричну активність мозку, збільшення легеневої вентиляції і споживання кисню. А ці функціональні зміни в організмі, в свою чергу, викликають настання гальмових процесів: ослаблення пильності й уваги, стомлення.
__________________________________________