- •Питання до екзамену «охорона праці в галузі»
- •20.Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •22. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту.
- •23.Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі.
- •24.Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря.
- •25.Вимоги до працівників певних категорій і порядок допуску їх до роботи.
- •1. Хімічні та біологічні фактори
- •3. Шум, ультразвук, інфразвук
- •4. Вібрація:
- •5. Неіонізуюче випромінювання:
- •6. Мікроклімат
- •1.Соціальне партнерство як принцип законодавчого та нормативно-правового забезпечення охорони праці.
- •2.Соціальний діалог в Європейському Союзі.
- •3.Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності.
- •5.Трудові норми Міжнародної організації праці.
- •13. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві. Розслідування нещасних випадків.
- •14.Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •15. Розслідування професійних захворювань. Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •16. Розслідування та облік аварій.
- •18. Дослідження та профілактика виробничого травматизму. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин.
- •17. Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.
- •19. Методи дослідження виробничого травматизму.
- •27.Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження.
- •28.Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •29. Показники частоти та тяжкості травматизму
- •30. Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці.
- •31. Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів.
- •32. Протипожежні перешкоди. Забезпечення безпечної евакуації персоналу. Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення, вентиляції.
- •39 Органи державного нагляду за охороною праці
- •40.Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування
- •41.Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування.
- •42.Страховий ризик і страховий випадок.
- •43.Фонд соціального страхування від нещасних випадків. (Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження).
- •44.Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів.
- •45. Джерела фінансування Фонду
- •46.Страхові тарифи.
- •47.Страхові виплати.
- •48.Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків.
- •49. Обов’язки Фонду.
- •50.Права та обов’язки застрахованої особи.
- •7.Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі.
- •8.Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп). Забезпечення функціонування та побудова суоп в організації.
- •9.Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі.
- •11.Мета та завдання розслідування нещасних випадків. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків. Обставини, за яких проводиться розслідування.
- •12.Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
- •33.Державний пожежний нагляд. Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання.
- •34.Пожежна сигналізація і зв'язок.
- •35.Засоби гасіння пожеж.
- •36.Протипожежне водопостачання.
- •37.Первинні засоби пожежогасіння.
- •38.Автоматичні засоби пожежогасіння на об'єктах галузі.
22. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту.
Гранично допустимимою концентрацією (ГДК) шкідливої речовини в повітрі робочої зони вважається така концентрація, вплив якої на людину в разі її щоденної регламентованої тривалості не призводить до зниження працездатності чи захворювання в період трудової діяльності та у наступний період життя, а також не справляє негативного впливу на здоров'я нащадків. Робочою зоною вважається простір заввишки 2 м над рівнем підлоги або робочої площини, на якій розташовані місця постійного або тимчасового перебування працюючих.
За ступенем дії на організм людини шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки:1. надзвичайно небезпечні; 2. високонебезпечні; 3. помірно небезпечні; 4. малонебезпечні.
Контроль проби повітря виконується в зоні дихання людини з урахуванням місць утворення шкідливих речовин і шляхів, якими вони потрапляють в робочу зону. Кількість проб та метод контролю визначається санітарними нормами та органами санітарного нагляду.
Пилове забруднення повітря. Природний пил знаходиться в повітрі в звичайних умовах мешкання людини в межах концентрацій 0,1-0,2 мг/м3, в промислових центрах, де діють великі підприємства, він не буває нижче 0,5 мг/м3 , а на робочих місцях запиленість повітря іноді сягає 100 мг/м3. Значення ГДК для нейтрального пилу, що не має отруйних властивостей, дорівнює 10 мг/м3.
Для відокремлення пилу від повітря застосовуються різні фільтри, які затримують пилові частинки розміром до 0,1 мкм і більше, залежно від розміру пор фільтра.
Методи нормалізації складу повітря робочої зони:
- Запобігання проникненню шкідливих речовин у повітря робочої зони за рахунок герметизації обладнання, ущільнення з'єднань, люків та отворів, удосконалення технологічного процесу.
- Видалення шкідливих речовин, що потрапляють у повітря робочої зони, за рахунок вентиляції, аспірації або очищення і нормалізації повітря за допомогою кондиціонерів.
Застосування засобів захисту людини.
Для роботи з отруйними і забруднювальними речовинами користуються спецодягом – комбінезонами, халатами, фартухами та ін.; а для захисту від кислот та лугів – гумовим взуттям та рукавичками. Для захисту шкіри, рук, обличчя, шиї застосовують захисні креми га пасти: антитоксичні, водостійкі, жиростійкі. Очі від можливих опіків та аерозолей захищають окулярами з герметичною оправою, масками, шоломами.
До засобів індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД) належать респіратори, промислові протигази та ізолюючі дихальні апарати, які застосовуються для захисту від шкідливих речовин (аерозолів, газів, пари), що знаходяться в оточуючому повітрі.
Вимоги до всіх засобів індивідуального захисту
1. ЗІЗ повинні забезпечувати належний ступінь захисту від усіх видів небезпеки.
2. Конструкція. Ергономічність. ЗІЗ повинні бути сконструйовані і виготовлені таким чином, щоб вони в передбачуваних умовах експлуатації забезпечували максимально можливий рівень захисту споживача і щоб споживач при цьому міг без ускладнень займатися пов'язаною з ризиком діяльністю.
3. Рівні та класи захисту:
- Оптимальний рівень захисту, який повинен враховуватися при розробці конструкції ЗІЗ - це максимальний рівень захисту, при якому ефективність використання ЗІЗ не знижується в період впливів факторів ризику.
- Якщо характер різних передбачуваних умов експлуатації дозволяє виділити кілька рівнів небезпеки одного виду, при розробці конструкції ЗІЗ необхідно враховувати відповідні класи захисту.
4. Нешкідливість ЗІЗ. Відсутність факторів ризику та інших "внутрішніх" шкідливих факторів
5. Матеріали, з яких виготовляється ЗІЗ, а також продукти розпаду цих матеріалів не повинні негативно впливати на здоров'я споживача.
6. Будь-який компонент ЗІЗ, що дотикається або потенційно здатний дотикатися до споживача при використанні цього ЗІЗ, повинен бути гладким, не мати гострих країв, деталей, що виступають, і т. ін., здатних привести до появи подразнення шкіри або до травм.
7. Обмеження рухів, положення або чуттєвого сприйняття споживача, обумовлені застосуванням ЗІЗ, повинні бути мінімальними; ЗІЗ не повинен викликати рухів споживача, які можуть становити небезпеку для нього або інших людей.
8. Комфортність та ефективність.
9. Маса і міцність конструкції
ЗІЗ повинні мати якнайменшу масу при достатній міцності конструкції та ефективності захисту.
10. Сумісність різних класів або типів ЗІЗ, призначених для спільного використання.