- •Видання випущено при підтримці ТзОв «Камула».
- •4502040000-07
- •Isbn 5-7745-0805-6
- •Конструкція книги. Основні елементи видань
- •1.1. Книжковий блок і його компоненти
- •1.2. Основні групи комплектування книжкових блоків
- •1.3. Книжкові оправи та обкладинки. Суперобкладинка
- •1.4. Формати паперу і формати видань
- •11. 60 Х 90/8 (220х 290мм)
- •1.5. Сторінка складання. Формати сторінок складання, їх визначення та розрахунок
- •1.6. Друкарські шрифти.
- •2.1. Система вимірів у поліграфії. Підрахунки обсягів видань і кількості основних матеріалів для виготовлення тиражу
- •1000 000
- •4.1.Технологічна специфікація для верстання книг і журналів. Видавнича специфікація
- •Затверджую
- •4.2. Порядок розташування елементів видань при верстанні
- •4.3. Вимоги до текстового та ілюстративного матеріалу майбутнього видання
- •4.4. Складання і верстання елементів видань
- •4.9. Зворот титульного аркуша
- •4702640202-030
- •Ігоря мікули
- •4.11. Вступна стаття
- •4.12. Шмуцтитул
- •4.13. Текстові сторінки видання. Правила переносу з рядка в рядок. Спускова сторінка
- •4.14. Присвята
- •4.15. Епіграф
- •4.16. Колонцифра
- •4.17. Колонтитули, колонлінійки
- •4.18. Сигнатура
- •4.19. Норма
- •4.20. Примітки, зноски і виноски
- •4.21. Простий суцільний текст
- •4.23. Драматичний текст
- •4.24. Формульні тексти
- •4.26. Таблиці і виводи
- •4.27. Рубрикація, акцетування
- •4.28. Цитати
- •4.29. Перерахування
- •4.30. Додатки
- •4.31. Бібліографічні списки
- •4.32. Післямова
- •4.33. Покажчики
- •4.34. Зміст
- •Б о ж и к Євгенія Дмитрівна
- •Прийми Любомира Володимировича
- •280015, М.Хмельницький, пр.Миру, 59.
- •4.35. Випускні дані
- •Бібліографія
- •Сава Василь Іванович
- •79000 Львів, Підвальна, 3.
- •2000 Удк 655(075.4)
4.31. Бібліографічні списки
Бібліографічні списки, або покаж-чики літератури, бувають прикнижкові, внутрішньокниж-кові, внутрішньожурнальні та пристатейні. В більшості видань — це перелік використаної у виданні літератури та літератури, рекомендованої для поглибленого вивчення пред-мету, з короткими даними (бібліографічними записами прос-тої структури) про кожне згадуване видання.
У кожному бібліографічному запису, як правило, подають відомості про авторів, назву видання, номер тому, місце і рік видання. Складання покажчиків літератури характерне зас-тосуванням різноманітних виділень, частим використанням іноземних шрифтів, особливою системою скорочень і розставлення знаків пунктуації. Бібліографічні списки набирають шрифтами заниженого кегля на сторінку складан-ня основного тексту. При достатній ширині та коротких бібліографічних відомостях їх можна верстати в дві колонки.
При побудові бібліографічних списків виділяють прізви-ща авторів або назву праці залежно від побажань автора та редактора. Інколи для більшого виділення початку кожної нової групи рядків робиться відступ в першому рядку чи втяжка для наступних. У деяких виданнях побудову бібліо-графічних списків підпорядковують загальному принципові оформлення всього видання.
Прикнижкові списки літератури верстають після додатків на окремій сторінці видання зі спуску.
Внутрішньокнижкові і пристатейні покажчики літератури (до окремих частин, глав чи статей) розмішують в підверстку до тексту цих розділів як додатковий текст.
При верстанні видань, в яких подаються бібліографічні списки чи інші додаткові тексти, важливо зберігати приводку 120
верстки, тобто співпадання рядків основного тексту з лицевої сторони і звороту кожного аркуша, і точність розмірів усіх сторінок. Цього можна досягти правильним вибором відбив-ки додаткових текстів від основного, загальний розмір вертикальної відбивки повинен бути вибраним так, щоб висота додаткового тексту разом з відбивками була кратною кеглеві рядків основного тексту, а відбивки додаткового тексту зверху і знизу повинні бути або рівними між собою, або відбивка зверху повинна бути трохи меншою, ніж знизу.
4.32. Післямова
та заключна стаття
Післямову та заключну статтю —
як елементи довідкового апарату видання — розміщують після основного тексту.
Набирають післямову чи заключну статтю завжди шриф-тами тієї ж гарнітури, що і основний текст, але кеглем, заниженим на 2 п. Часто вибір кегля та інтерліньяжу диктується значимістю та розміром цього тексту, а також типом видання.
Верстають післямову зразу після авторського тексту з непарної сторінки.
При наявності в книзі післямови і біографії автора раніше заверстують післямову.
4.33. Покажчики
Покажчики — довідковий матеріал,
який допомагає читачеві швидко знайти потрібний текст у виданні. За призначенням покажчики поділяються на пред-метні, термінологічні, іменні, географічні, хронологічні і покажчики заголовків. Інколи зустрічаються в книгах і комбіновані покажчики.
За характером оформлення покажчики бувають анотовані (з короткими відомостями про приведені імена, пояснення-ми термінів) і «глухі покажчики» (тільки з посиланнями на сторінки видання).
В «глухих покажчиках» посилання на сторінки від термінів нічим не виділяють і відбивають пробілом шириною в половину кегля шрифту, яким набраний покажчик; в аното-ваних покажчиках після терміну, який, як правило, набира-
121
ють шрифтом з виділеннями, ставлять крапку і тире або тільки тире. Цифри — посилання на сторінки —набирають шрифтом, який відрізняється від основного, — курсивом чи напівжирним.
Покажчики набирають кеглем на ступінь нижчим від основного тексту, інколи на зменшений формат.
Кожний рядок покажчика починають з лівого краю колонки, наступні рядки дають з втяжкою.
Якщо покажчик складається з загальних і поодиноких понять, тоді наступні звичайно набирають з невеликим відступом від лівого краю.
Кожний покажчик починають з нової сторінки зі спуском, перший з покажчиків бажано починати на непарній сторінці.
Першим завжди верстають іменний покажчик, а останнім — покажчик заголовків для багатотомних творів.
Іноді рядки покажчиків дуже короткі, тоді в цьому випадку текст краще набирати і верстати в дві колонки.
Усі покажчики розміщують у самому кінці видання, за ними можуть бути заверстані лише зміст і випускні дані.