- •Видання випущено при підтримці ТзОв «Камула».
- •4502040000-07
- •Isbn 5-7745-0805-6
- •Конструкція книги. Основні елементи видань
- •1.1. Книжковий блок і його компоненти
- •1.2. Основні групи комплектування книжкових блоків
- •1.3. Книжкові оправи та обкладинки. Суперобкладинка
- •1.4. Формати паперу і формати видань
- •11. 60 Х 90/8 (220х 290мм)
- •1.5. Сторінка складання. Формати сторінок складання, їх визначення та розрахунок
- •1.6. Друкарські шрифти.
- •2.1. Система вимірів у поліграфії. Підрахунки обсягів видань і кількості основних матеріалів для виготовлення тиражу
- •1000 000
- •4.1.Технологічна специфікація для верстання книг і журналів. Видавнича специфікація
- •Затверджую
- •4.2. Порядок розташування елементів видань при верстанні
- •4.3. Вимоги до текстового та ілюстративного матеріалу майбутнього видання
- •4.4. Складання і верстання елементів видань
- •4.9. Зворот титульного аркуша
- •4702640202-030
- •Ігоря мікули
- •4.11. Вступна стаття
- •4.12. Шмуцтитул
- •4.13. Текстові сторінки видання. Правила переносу з рядка в рядок. Спускова сторінка
- •4.14. Присвята
- •4.15. Епіграф
- •4.16. Колонцифра
- •4.17. Колонтитули, колонлінійки
- •4.18. Сигнатура
- •4.19. Норма
- •4.20. Примітки, зноски і виноски
- •4.21. Простий суцільний текст
- •4.23. Драматичний текст
- •4.24. Формульні тексти
- •4.26. Таблиці і виводи
- •4.27. Рубрикація, акцетування
- •4.28. Цитати
- •4.29. Перерахування
- •4.30. Додатки
- •4.31. Бібліографічні списки
- •4.32. Післямова
- •4.33. Покажчики
- •4.34. Зміст
- •Б о ж и к Євгенія Дмитрівна
- •Прийми Любомира Володимировича
- •280015, М.Хмельницький, пр.Миру, 59.
- •4.35. Випускні дані
- •Бібліографія
- •Сава Василь Іванович
- •79000 Львів, Підвальна, 3.
- •2000 Удк 655(075.4)
1.6. Друкарські шрифти.
Основні групи та їх характеристики
Шрифти— знаки, якими набирають
друковані видання; залежно від графічних ознак (кон-трастність, наявність і форма засічок), вони діляться на п'ять основних груп і одну додаткову.
Рис. 17. Характерні ознаки основних груп шрифтів
До першої групи належать шрифти з помірною контраст-ністю між основними та з'єднувальними штрихами. Засічки в них короткі, вони є одночасно плавним потовщенням основного штриха і наближаються за своєю формою до трикутника.
До другої групи належать шрифти з різко вираженою контрастністю між основними та з'єднувальними штрихами. Засічки в них довгі, тонкі.
До третьої групи належать шрифти з малою контрастністю між основними та з'єднувальними штрихами. Засічки набли-жаються до прямокутної чи трикутної форми.
До четвертої групи належать шрифти майже з повною відсутністю контрастності між основними та з'єднувальними штрихами. Засічки в них прямокутні.
До п'ятої групи належать шрифти з повною відсутністю контрастності між основними та з'єднувальними штрихами. Вони не мають засічок.
До додаткової групи належать шрифти імітаційні (руко-писні, машинописні, поліграфічні), які не можуть бути віднесені до перерахованих вище груп.
Традиційна технологія друкарського складання має вели-ку кількість різних шрифтів. З появою комп'ютеризованих видань застосовують комп'ютерні еквіваленти цих шрифтів. Цей процес називається оцифруванням шрифтів.
Кожний шрифт належить до певного шрифтового стилю чи фонту (font). Під фонтом (гарнітурою) розуміють повний набір символів (прописні і рядкові літери, цифри і спеціальні знаки, символи), які відрізняються єдністю розміру, стилю і накреслення.
35
А — очко літери (face of character);
Б —кегельна площадка (em-square);
В —кегль (size);
Г — лінія шрифту (base line);
Д —висота (ріст) прописного знака (сар-height);
Е —висота (ріст) рядкового знака (х-height.);
Є —міжлітерний проміжок (letterspace);
Ж — напівапрош (side bearing);
І — інтерліньяж (linespace);
1 — основний штрих (stem); 2 — з'єднувальний штрих (hairline); З — засічка, сериф (serif); 4 — верхній виносний елемент (ascender); 5 — нижній виносний елемент (descender); 6 — наплив (stress); 7 — внутрішньолітерний проміжок (counter); 8 — овал (oval); 9 — напівовал (bowl); 10 — кінцевий елемент (terminal); 11 — капле-видний елемент (ballі); 12 — крапка (dot); 13 — діакритичний знак (accent).
Для кожного шрифту існує декілька варіантів накреслен-ня: нормальне (plain), курсивне (italic), жирне (bold) і жирне курсивне (bold italic).
Варіанти накреслення шрифту всіх можливих розмірів (кеглів) об'єднуються в одне шрифтове сімейство чи гарнітуру.
Крім вищезгаданих накреслень, існують ще такі широко розповсюджені накреслення, як світле (light), суперсвітле (extra light), півжирне (demi bold), наджирне (extra bold), стиснуте (compressed або condensed).
Основним розміром, який характеризує шрифт, тобто розмір літер та інших елементів, є кегль (size), котрий вимірюється в напрямку висоти сторінки складання.
36
Рис. 19. Порівняльні характеристики кеглів шрифту гарнітури Times
ПІДРАХУНОК ОБСЯГІВ ВИДАНЬ