- •19.Функціональні ряди поняття рівномірной збыжн. Озн вейерштр.
- •20. Поняття степеневого ряду. Теорема Абелья. Інтервал та радіус збіжності степеневого ряду.
- •Теорема2(Абелья) Якщо ряд (1) розбіжний в точці то він буде розбіжним для всіх
- •21. Схема исследования области сходимости степ. Ряда. Примеры. Свойства степ. Рядов
- •22. Ряд Тейлора
- •23. Разложение элементарн. Функций в ряд Макларена
- •24. Тригонометрический ряд Фурье.
- •25. Ряды Фурье для функций четных и нечетных. Ряды Фурье для 2l периодических функций. Примеры.
- •26. Подвійний інтеграл умови його існування і властивості
- •28. Заміна змінних в подвійному інтегралі.Подвійний інтеграл у полярних координатах.
- •29. Поняття потрійного інтегралу. Умови його існування та властивості.
- •30. Обчислення потрійного інтегралу. Приклади.
- •31. Заміна зміних у потрійному інтегралі.
- •32. Криволінійні інтеграли. Приклади.
- •33. Деякі застосування кратних та криволінійних інтегралів.
19.Функціональні ряди поняття рівномірной збыжн. Озн вейерштр.
Озн: Нехай { } n=1 послідовність функції визначено на деякій числовій множині Е . Функціональним рядом називають вираз (1). Візьмемо точку Х0 і у ряді (1) покладемо Х=X0 одержемо числовий ряд (2).
Ряд (2) може бути як збіжним так і розбіжним.
Озн-я: Якщо ряд(2) збігається, точка Х0 –точка збіжності функціонального ряду (1). Якщо ряд (2) розбігається то точка Х0 – точка розбіжності функціонального ряду множини всіх точок збіжності функціонального ряду (1) називається областю збіжності цього ряду.
Зауваження: Зрозуміло , що область збіжності ряду(1) може ,як співпадати з множиною Е так і становити деяку її частину.
Оз-ня: N-ю частиною сумою функціонального ряду (1) називають вираз В кожній точці Х ,яка належить області збіжності ряду(1) існує скінченна границя
цю границю називають сумою ряду (1) і пишуть - визначена в області збіжності функціонального ряду (1).
Оз-ня: N- нним залишком функціонального ряду(1) називають вираз
зрозуміло, що для всіх точок Х з області збіжності ряду(1)
Зауваження: Відомо, що сума скінченого числа неперервной ф-й є ф-ю неперервною.Крім того сума скінченого числа ф-ї, можно почлено диференцюювати та інтегрувати. (якщо існують відповідні похідні і інтеграли). Виявляеться, що властивості незавжди виконуються для суми нескінченого числа доданків для ф-них рядів. Однак всі ці властивості зберігаються для так званих рівномірно збіжних ф-них рядів.
Оз-ня: Ф-ний ряд (1) наз. збіжним на деякій множині D E, якщо існуе N=N(E) і незалежить від Х, що виконуеться для n>N, D / (х)/< E.
Основні властивості рівномірного збіжних ф-них рядів:
Якщо членами ф-ного ряду (1) є неперервні ф-цій на деякій множині D і цей ряд рівномірно збігаеться то його сума є ф-ю неперервною на множині D.
Якщо ф-ний ряд (1) рівномірно збігаеться на [a;b] і його члени є неперервні на цому відрізку ф-й то ряд (1) можна почлено інтегрувати у межах [ , ] [a,b] тобто: S(х)dx= (x)dx= (x)dx
Якщо ряд (1) збігаеться на відрізку [a;b] а ряд складених з його похідних (х)
рівномірно збігаеться на [a;b] і крім того ф-й [a;b], /N то ряд (1) можна почлено диференцюювати, тобто: (x)= = , [a;b]
Теорема: (Ознака Верштрасе) Ф-ний ряд один абсолютно і рівномірно, зберігаеться на [a;b] , якщо для /N виконуеться нерівність / / , х [a;b] де ряд збіжний додатній числовий ряд.
Дов. З умови три і ознаки порівняння випливае, що ряд (1) є абсолютно збіжним на відрізку [a;b] . Покажемо теперь рівномірну збіжність ряду (1) . Оскільки ряд (1) абсолютно збігаеться то абсолютним буде його залишок: = ,
де -n-ий залишок ряду відомо, що коли числовий ряд збігаеться його залишок при n прямуе до 0.Дісно, якщо
n , тоді >0
>N E Звідси для всіх виконуеться нерівність / (х)/<E Це означае, що ряд (1) є рівномірно збіжним на [a;b]
Приклад: Дослідити на рівномірну збіжність ф-ий ряд: виконуеться нерівність Ряд збігаеться за ознакою Доломбера:
,
g=
Таким чином вказаний ф-ний ряд рівномірно збігаеться за ознакою Верштрасе на всій числовій осі.