Политвесник

МАКРОЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ...

321

Відповідність теоретичним передбаченням балансу заощаджень-інвестицій є найвищою у Польщі: дефіцит бюджету підвищує реальний обмінний курс і погіршує торговельний баланс. Водночас у Чехії сальдо бюджету не впливає на обидва показники. Це може означати, що тотожність Рікардо справджується у Польщі і не справджується у Чехії. В Україні дефіцит бюджету є нейтральним стосовно реального обмінного курсу, але виразно погіршує сальдо поточного рахунку (це цілком відповідає візуальній ідентифікації відповідної залежності на рис. 1с).

Реальні обмінні курси в Чехії і Польщі виявляють практично однакову залежність від номінального обмінного курсу: початкове зниження, що змінюється наступним підвищенням. Проте в Україні реальний обмінний курс на залежить від обмінного курсу гривні.

Реальний обмінний курс в Чехії виявляє ознаки “випадкового блукання”. У Польщі цей показник підвищується внаслідок зростання світової ціни на нафту, що можна пояснити інфляційною “віддачею”. Залежність реального обмінного курсу від припливу капіталу виявлено в Україні; зниження цього показника внаслідок пожвавлення виробництва найлегше пояснити відповідним збільшенням попиту на гроші.

Примітно, що в Чехії і Польщі зниження реального обмінного курсу погіршує зовнішню рівновагу, тоді як протилежне спостерігається в Україні (щоправда, на невисокому рівні статистичної значущості). Прискорення інфляції GCPIt поліпшує торговельний баланс лише у Польщі, що можна вважати свідченням достатньо глибокої інтеграції з німецькою економікою.

Цілком очікуваною є обернена залежність між обома рахунками платіжного балансу

— поточним і фінансовим — в Україні. Результат можна пояснити відповідним збільшенням сукупного попиту, що веде до збільшення доходу і попиту на імпорт. Також не виключено, що приплив капіталу прискорює інфляцію і таким чином впливає на сальдо зовнішньої торгівлі. Вартує уваги, що приплив капіталу підвищує процентну ставку; це може бути наслідком як прискорення інфляції, так і стерилізації монетарних ефектів платіжного балансу. Зміна облікової ставки НБУ дає змогу управляти процентною ставкою, але відповідний коефіцієнт є значно нижчим від 1.

Сальдо бюджету в Чехії поліпшується внаслідок пожвавлення виробництва, зниження реального обмінного курсу та підвищення процентної ставки.

Оцінені короткочасні коефіцієнти є такими: а) Чехія

rert	=	−0,018bdt	+1,110rert −1	+ 0,332et	− 0,351et −1	−1,173z1t −1,
		(−4,402*)	(4,579*)	(5,755*)	(−4,199*)	(−5,027*)
		R2 = 0,12	DW=1,79 ADF= −3,34**
bd t =		10,615 rert	+ 2,256 yt	− 1,309 z 2t −1
		(2,880 * )	(1,513 )	(−8,027 * )
		R 2 = 0,56	DW = 1,98	ADF = −3,66 **
cat	=	0,57cat −1	−1,147z3t −1,
		(2,223** )	(−3,754* )
		R2 = 0,33	DW = 2,12	ADF = −3,58**

322

Роман Копич

б) Польща

rer =

0,760rer

+0,003bd

+0,544e

−0,637e

−1

,

−0,986z1

,

t

t

−1

t−1

t

t

t

−1

**

*

***

**

**

(2,311 )

(3,708)

(1,989 )

(−2,727 )

(−2,590 )

R2 = 0,62

DW= 2,10 ADF= −4,70*

tradet

= 1,328tradet −1

+ 0,029bdt

−1,248rert −1

−1,437z2t −1,

(5,568* )

(4,235* )

(−1,120)

(−5,133* )

R2 = 0,58

DW = 1,568

ADF = −4,05*

в) Україна

rert =

0,001bdt

+ 0,559rert −1

− 0,002 fat

− 0,672z1t −1 ,

(0,246)

(3,257* )

(−1,730*** )

(−3,347* )

R 2 = 0,33 DW = 1,78

ADF = −7,15*

rt =

0,007bdt

+ 0,528rt −1

+ 0,512rert −1

+ 0,292rft

− 0,545z2t −1,

(1,001)

(4,888*)

(1,563)

(3,635*)

(−2,256**)

R2 = 0,61

DW = 1,87

ADF = −2,91***

cat =

0,480bdt

− 0,231 fat

− 0,810z3t −1 ,

(2,368** )

(−3,176* ) (−4,366* )

R 2 = 0,48

DW = 1,90

ADF = −5,89*

Довго- і короткочасні оцінки впливу сальдо бюджету на реальний обмінний курс і торговельний баланс (поточний рахунок) збігаються для Польщі та України. У Чехії стає виразнішим обернений зв’язок між сальдо бюджету і реальним обмінним курсом. В Україні зникає очікуваний теоретично вплив сальдо бюджету на процентну ставку.

Як у Чехії, так і в Польщі зберігається висновок щодо неможливості зниження реального обмінного курсу за допомогою девальвації грошової одиниці. Оцінки короткочасної динаміки не виявляють залежності реального обмінного курсу від зовнішніх чинників у Польщі та доходу – в Україні.

Отже, заперечувати помітне значення фіскальної дисципліни як засобу підтримання рівноваги платіжного балансу немає підстав. Залежність між сальдо бюджету і поточного рахунку (торговельного балансу) виглядає дуже стійкою у Польщі та Україні, у Чехії зв`язок простежується дещо слабше.

Менш виразними є оцінки впливу сальдо бюджету на реальний обмінний курс. Передбачуване балансом заощаджень-інвестицій зниження реального обмінного курсу внаслідок поліпшення фіскальних показників слід очікувати лише у Польщі. Використання методів 2SLS створює протилежні характеристики для чеської та української економік. У Чехії дефіцит бюджету знижує реальний обмінний курс згідно з оцінками 2SLS. В Україні простежується нейтральність дефіциту бюджету стосовно реального обмінного курсу (2SLS).

Залежність процентної ставки від сальдо бюджету виявилася достатньо слабкою. Зазначений вплив виглядає найпомітнішим в Україні, де метод 2SLS показує зниження процентної ставки внаслідок поліпшення сальдо бюджету. В Чехії такий зв’язок з’являється лише від середини 1997 р., після девальвації крони.

___________

МАКРОЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ...

323

1.Barro R. The Ricardian Approach to Budget Deficits // Macroeconomic Policy. ― Cambridge, Mass.; London: Harvard University Press, 1990. P. 213―233.

2.Begg D. Pegging Out: Lessons From the Czech Exchange Rate Crisis // Journal of Comparative Economics. 1998. Vol. 26. No. 4. P. 669-690.

3.Detken K. Fiscal Policy Effectiveness and Neutrality Results in a Non-Ricardian World// ECB Working Paper No. 3. Frankfurt: ECB. 1999.

4.Drabek Z., Brada J. Exchange Rate Regimes and the Stability of Trade Policy in Transition Economies // Journal of Comparative Economics. - 1998. - Vol. 26. - No. 4. - P. 642―648.

5.Edwards S. Real and monetary determinants of real exchange behavior: theory and evidence from developing countries // Journal of Development Economics. - 1988. Vol. 29, No. 3. P. 311―341.

6.Knight M., Scacciavilliani F. Current Accounts: What Is Their Relevance for Economic Policymaking?. IMF Working Paper 1998 No. 71. - Washington: IMF.

7.Kopits G. Implications of EMU for Exchange Rate Policy in Central and Eastern Europe. IMF Working Paper 1999. No. 9. - Washington: IMF.

8.Manzocchi S. External Finance and Foreign Debt in Central and Eastern European Countries. IMF Working Paper 1997 No. 134. - Washington: IMF.

9.orales A. Czech Koruna and Polish Zloty Currency Options: Information Content and EUAccession Implications. IMF Working Paper 2000 No. 91. - Washington: IMF.

10.Шевчук В. Платіжний баланс і макроекономічна рівновага в трансформаційних

економіках: досвід України. - Львів: Каменяр, 2001.

MACROECONOMIC FACTORS OF FISCAL POLICY FOR TRANSITION ECONOMIES

Roman Kopych

Ivan Franko National University of Lviv

vul. Universytetska 1, Lviv 79000, Ukraine, tel. [phone] – 781

Macroeconomic factors of fiscal policy such as real exchange rate, interest rate and budget deficit are studied in the essay. Influence of the real exchange rate and interest rate on the budget deficit and their relationship in transition economy conditions are analyzed with the aim of the balance-of-payments adjustment on the example of Ukraine, Poland and Czech Republic.

Key words: fiscal policy, real exchange rate, interest rate, budget deficit, transition economy.

Стаття надійшла до редколегії 27.09.2004, прийнята до друку 30.01.2005.

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН–ТУ	VISNYK LVIV UNIV
Серія Міжнародні відносини	Ser. Mizhnarodni Vidnosyny
2005. Вип. 15. C. 324-324	2005. № 15. P. 324-324

УДК 339.722(4-191.2/4-11)

ОСОБЛИВОСТІ ВИБОРУ ВАЛЮТНИХ РЕЖИМІВ У КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ

Богдан Лапчук

Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Університетська, 1, м. Львів, 79000, тел. [phone], e-mail:

[e-mail]

Запропоновано макроекономічну модель вибору валютних режимів у перехідних економіках країн Центральної та Східної Європи, за допомогою якої виявлено основні фактори впливу на цей вибір.

Ключові слова: валютний режим, фактори вибору валютного режиму, перехідна економіка.

Вибір валютного режиму належить до найважливіших економічних заходів для кожної економіки. У перехідних економіках ця проблема набуває особливої гостроти, оскільки вимагає від держави пристосування до різких змін економічної ситуації. Вибір того чи іншого валютного режиму повинен враховувати різноманітні фактори і бути обґрунтованим, оскільки неправильний вибір інструментарію валютної політики може значно ускладнити вирішення економічних проблем і ще більше погіршити ситуацію в державі. Саме тому доцільно виокремити найважливіші фактори, які слід враховувати при виборі валютного режиму.

Проблеми вибору валютного режиму та його залежність від політичних та економічних факторів досліджували деякі зарубіжні вчені-економісти. Зокрема, В. Клюєв аналізував взаємозв’язок валютного режиму та рівня інфляції за попередній період у східноєвропейських країнах у 1990-1998 рр. і виявив нелінійну залежність між валютним режимом та інфляцією [1]. Досліджуючи економіку Карибського регіону, Д.Уоррелл, Д.Маршалл і Н.Сміт засвідчили, що на вибір валютного режиму у цих країнах більше впливають політичні фактори [2]. Дж.Фріден, П.Гецці та Е.Штейн, аналізуючи політико-економічні детермінанти валютної політики у Латинській Америці, дійшли висновку, що ці фактори відігравали значну роль у виборі валютних режимів [3]. Натомість Х. де Грегоріо вважає, що у Чилі починаючи з 1960 р. вплив політичних факторів на вибір валютного режиму є менш значним, ніж вплив економічних [4]. Г.Пуарсон, на підставі дослідження 93 країн у 1990-1998 рр., серед детермінантів вибору валютного режиму називає політичні фактори (політична нестабільність і схильність уряду до інфляційних шляхів фінансування), достатність валютних резервів, ступінь доларизації, валютний ризик і деякі традиційні критерії – розміри економіки, інфляцію, диверсифікацію виробництва, особливо мобільність капіталу. Однак відкритість економіки, географічна концентрація зовнішньої торгівлі та рівень економічного розвитку на вибір режиму суттєво не впливають [5]. Г.Джан і П.Мауро висловили думку, про відсутність абсолютно чітких визначників вибору валютного режиму, і залежність вибору урядом валютної стратегії від певних обставин. Іноді валютний режим підтримується незалежно від того, чи є він оптимальним у довгостроковому періоді,

© Богдан Лапчук, 2005

ОСОБЛИВОСТІ ВИБОРУ ВАЛЮТНИХ РЕЖИМІВ...

325

оскільки витрати на зміну режиму видаються більш значними від можливого виграшу від цієї зміни [6].

Однак незважаючи на існування низки праць з цієї тематики, в економічній науці все ще існує потреба комплексного вивчення процесу вибору валютних режимів у країнах з перехідною економікою, особливо у Центральній та Східній Європі, та факторів, які впливають на цей вибір. Крім того, в українській економічній науці проблема вибору валютного режиму, вивчена все ще недостатньо. Саме тому, метою статті є виявлення основних факторів впливу на вибір валютних режимів у країнах з перехідною економікою Центральної та Східної Європи.

Для аналізу впливу політичних та економічних факторів на вибір валютного режиму протягом 1993-2001 рр. обрано країни Центральної та Східної Європи, оскільки проблема вибору валютного режиму є для них дуже актуальною і за порівняно короткий період часу у цих країнах використовувалися практично всі типи валютних режимів. Крім того, простежується подібність економічних проблем, пов’язаних з процесом трансформації, у цих країнах та Україні. Зокрема, у Болгарії, Естонії, Литві застосовувався режим валютної ради, у Латвії – режим фіксації, у Румунії та Словенії – режими плавання валютних курсів, а у Польщі, Словаччині, Угорщині, Чехії відбувся перехід від режимів фіксації та проміжних режимів до режимів плавання. В Україні також застосовувалися різні типи валютних режимів (див. табл. 1).

	Режими фіксації				Проміжні режими		Режими плавання
			фіксація			валютний
			до	єдиної
Країна	офіційна	валютна			повзуча	коридор,	кероване	вільне
	доларизація	рада	валюти,		прив’язка	валютний	плавання	плавання
			кошика
						тунель
			валют
Болгарія		2						1
Естонія		1
Латвія			2				1
Литва		2					1
Польща					1	2		3
Румунія							2	1
Словаччина			1			2	3
Словенія							1
Угорщина			1		2	3
Україна			1			3	2	4
Чехія			1			2	3
Табл 1. Валютні режими у деяких країнах, 1993-2001 рр.*
*Стрілки означають перехід від одного валютного режиму до іншого.

Залежність вибору валютного режиму від політичних і макроекономічних факторів можна представити у вигляді формули

326	Богдан Лапчук
Reg = F(Elect, Gov, GDP, GDPg, Infl, Unempl, Res, Budg, CA, ERind),	(1)

де Reg – валютний режим, згідно з оголошеною політикою центрального банку країни, може набувати значень: 0 – проміжні режими; 1 – режими фіксації; 2 – режими плавання.

Для моделі валютні режими було згруповано у три групи: проміжні режими, режими фіксації та режими плавання. Натомість аналіз більш детальної класифікації валютних режимів не дав достовірних результатів, що можна пояснити подібністю деяких режимів.

Elect – вибори, може набувати значень: 1 – президентські чи парламентські вибори; 0

– їх відсутність.

Gov – зміни урядів, може набувати значень: 1 – зміна уряду; 0 – відсутність змін уряду.

GDP – обсяг ВВП.

GDPg – темпи зростання реального ВВП. Infl – темпи інфляції.

Unempl – рівень безробіття. Res – валютні резерви. Budg – баланс бюджету.

CA – баланс поточного рахунку.

ERind – індекс курсу долара США у місцевій валюті (1993 р. – 100%).

Для залежних змінних, які можуть набувати кількох альтернативних значень, застосовується регресійна модель мультиноміальний логіт (multinomial logit), яка у нашому випадку матиме вигляд:

Prob(Regt=j) = [e(b1Electt + b2Govt +…+ b10ERindt)] / [Σ2j=0 e(b1Electt + b2Govt +…+ b10ERindt)], j = 0, 1, 2,

(2)

де j – варіант валютного режиму, Prob(Regt = j) – ймовірність вибору варіанту j, t – номер спостереження, bi, i = 1,…10 – коефіцієнти.

Результати аналізу впливу обраних факторів на вибір валютного режиму за допомогою методу максимальної правдоподібності економетричного пакета LIMDEP згруповано у табл. 1-8. Для більш точного аналізу впливу окремих факторів на вибір валютного режиму спочатку було проведено моделювання окремо політичних факторів (табл. 1-2) і двох груп економічних факторів – індикаторів внутрішньої рівноваги (табл. 3-4) та зовнішньої рівноваги (табл. 5-6). Потім було проведено моделювання усіх факторів разом (табл. 7-8).

Таблиця 1

Результати аналізу вибору валютних режимів за допомогою мультиноміального логіту* (політичні фактори)

Валютні режими

	ОСОБЛИВОСТІ ВИБОРУ ВАЛЮТНИХ РЕЖИМІВ...					327
	Фактори		Режими фіксації		Режими плавання
		коефіцієнт		t-статистика**	коефіцієнт	t-статистика**
	Вибори (Elect)	–0,8850		–1,345	–0,6583	–1,018
	Зміни урядів (Gov)	1,2245		1,895	0,7246	1,130

Примітки:

*проміжні режими обрано як стартові для оцінки вибору валютних режимів; **критичне значення t-статистики для 10% рівня значущості 1,533, для 5% рівня

значущості 2,132.

						Таблиця 2
	Оцінка якості моделі
Фактичний режим		Прогнозовано			Всього		%
	Проміжний	Фіксований		Плаваючий
Проміжний	3	7		11	21		14,29
Фіксований	1	21		17	39		53,85
Плаваючий	4	17		18	39		46,15
Всього	8	45		46	99

Як видно з табл. 1, між президентськими чи парламентськими виборами і режимами фіксації та режимами плавання існує обернений зв’язок. Натомість зміни урядів прямо пов’язаних із режимами фіксації та режимами плавання. З цих факторів лише зміни урядів мають статистично значущий вплив на вибір режимів фіксації.

					Таблиця 3
Результати аналізу вибору валютних режимів за допомогою
мультиноміального логіту* (економічні фактори внутрішньої рівноваги)
		Валютні режими
Фактори	Режими фіксації		Режими плавання
	коефіцієнт	t-статистика**	коефіцієнт	t-статистика**
Зростання ВВП	–0,1491	–1,485	–0,2076		–2,068
(GDPg)
Інфляція (Infl)	0,0162	1,059	0,0015		0,976
Безробіття (Unempl)	–0,0044	–0,058	–0,0050		–0,067
Баланс бюджету	0,3396	2,544	0,3012		2,271
(Budg)

Примітки:

*проміжні режими обрано як стартові для оцінки вибору валютних режимів; **критичне значення t-статистики для 10% рівня значущості 1,397, для 5% рівня

значущості 1,860.

						Таблиця 4
	Оцінка якості моделі
Фактичний режим		Прогнозовано			Всього	%
	Проміжний	Фіксований		Плаваючий

	328				Богдан Лапчук
	Проміжний	9	8	4	21	42,86
	Фіксований	7	22	10	39	56,41
	Плаваючий	3	18	18	39	46,15
	Всього	19	48	32	99

Серед економічних індикаторів внутрішньої рівноваги для вибору режимів фіксації важливими є зростання ВВП та баланс бюджету, а решта факторів на вибір цього режиму суттєво не впливають. Ці ж фактори впливають і на вибір режимів плавання. Зростання ВВП більше впливає на вибір режимів плавання, баланс бюджету – на вибір режимів фіксації.

						Таблиця 5
	Результати аналізу вибору валютних режимів за допомогою
	мультиноміального логіту* (економічні фактори зовнішньої рівноваги)
			Валютні режими
Фактори		Режими фіксації		Режими плавання
		коефіцієнт	t-статистика**	коефіцієнт	t-статистика**
Валютні резерви (Res)		–0,0003	–3,639	–0,0001		–3,033
Баланс	поточного	–0,0865	–1,060	0,0422		0,559
рахунку (CA)
Індекс	курсу долара
США	у місцевій	–0,00008	–0,656	–0,0001		–0,835
валюті (ERind)

Примітки: *проміжні режими обрано як стартові для оцінки вибору валютних режимів; **критичне значення t-статистики для 10% рівня значущості 1,440, для 5% рівня значущості 1,943.

						Таблиця 6
	Оцінка якості моделі
Фактичний		Прогнозовано			Всього	%
режим
	Проміжний	Фіксований		Плаваючий
Проміжний	7	4		10	21	33,33
Фіксований	1	30		7	38	78,95
Плаваючий	6	14		19	39	48,72
Всього	14	48		36	98

З економічних показників зовнішньої рівноваги значним є лише фактор валютних резервів, вплив інших незначний. Обсяги валютних резервів чинять більш статистично значущий вплив на вибір режимів фіксації, ніж режимів плавання.

Таблиця 7

Результати аналізу вибору валютних режимів за допомогою мультиноміального логіту*

Валютні режими

Фактори	Режими фіксації	Режими плавання

	ОСОБЛИВОСТІ ВИБОРУ ВАЛЮТНИХ РЕЖИМІВ...						329
		коефіцієнт		t-статистика**		коефіцієнт	t-статистика**
			Політичні фактори
	Вибори (Elect)	–0,4997		–0,479		–0,6370	–0,696
	Зміни урядів (Gov)	2,3778		1,988		1,7327	1,604
			Економічні фактори
	ВВП (GDP)	–0,2234		–4,243		–0,0584	–2,292
Зростання ВВП (GDPg)		–0,0752		–0,495		–0,1669	–1,173
	Інфляція (Infl)	0,0369		1,187		0,0350	1,130
	Безробіття (Unempl)	0,0097		0,074		0,1499	1,298
Валютні резерви (Res)		0,0005		2,704		0,0001	1,271
Баланс бюджету (Budg)		0,3232		1,324		0,3634	1,766
	Баланс поточного	–0,1645		–1,212		–0,0063	–0,050
	рахунку (CA)
	Індекс курсу долара
	США у місцевій	0,0002		0,801		–0,00004	–0,220
	валюті (ERind)

Примітки: *проміжні режими обрано як стартові для оцінки вибору валютних режимів; **критичне значення t-статистики для 10% рівня значущості 1,325, для 5% рівня значущості 1,725.

					Таблиця 8
	Оцінка якості моделі
Фактичний режим		Прогнозовано		Всього	%
	Проміжний	Фіксований	Плаваючий
Проміжний	14	2	5	21	66,67
Фіксований	2	29	7	38	76,32
Плаваючий	2	5	32	39	82,05
Всього	18	36	44	98

Отже, як видно з табл. 7, у країнах Центральної та Східної Європи на вибір режимів фіксації впливають насамперед такі фактори як зміни урядів, ВВП та обсяги валютних резервів. Для інших факторів суттєвого зв’язку з вибором даних режимів не виявлено.

Вибір режимів плавання залежить від змін урядів, ВВП та балансу бюджету, і слабо залежить від інших факторів, аналізованих у моделі. З цих факторів лише обсяг ВВП має обернений вплив на вибір валютних режимів, причому більш статистично значуще цей фактор впливає на вибір режимів фіксації. Зміни урядів, валютні резерви і баланс бюджету чинять прямий вплив на вибір валютного режиму в перехідних економіках Центральної та Східної Європи.

Відмінності між результатами моделі у табл. 1, 3, 5 та 7 можна пояснити тим, що на вибір валютного режиму впливає велика сукупність різних факторів, а тому наведені у табл. 7 дані є найбільш коректними, оскільки враховують усі попередні фактори.

Отже, на підставі розробленої для одинадцяти країн Центральної та Східної Європи (Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Словаччини, Словенії, Угорщини, України та Чехії) моделі вибору валютного режиму виявлено, що у 1993-2001 рр. на вибір режимів фіксації у цих країнах впливали такі фактори, як зміни урядів, обсяг ВВП та обсяги валютних резервів, натомість вибір режимів плавання залежав від змін урядів, величини ВВП та балансу бюджету. Модель показала, що вибір валютних режимів у перехідних економіках Центральної та Східної Європи слабо залежить від решти

330	Богдан Лапчук

факторів, аналізованих у моделі. Це можна пояснити тим, що перехідні економіки суттєво відрізняються від класичної ринкової економіки і зберігають деякі ознаки командної економіки. Часто в перехідних економіках ті чи інші заходи (зокрема, вибір валютного режиму) є наслідком політичного рішення. Крім того, у дослідженні використовувались офіційні статистичні дані, які не обов’язково враховують тіньовий сектор економіки.

__________

1.Klyuev V. A Model of Exchange Rate Regime Choice in the Transitional Economies of Central and Eastern Europe. – IMF Working Paper 01/140. – Washington: International Monetary Fund, 2001.

2.Worrell D., Marshall D., Smith N. The Political Economy of Exchange Rate Policy in the Carribean. – Inter-American Development Bank. Latin American Research Network. – Research Network Working paper R-401. – June 2000.

3.Frieden J., Ghezzi P., Stein E. Politics and Exchange Rates: A Cross-Country Approach to Latin America / Research Network Working paper R-421. – Inter-American Development Bank. Latin American Research Network, October 2000.

4.Gregorio J. De. Exchange Rate Policy in Chile since 1960: Political Economy and the Choice of Regime / Research Network Working paper R-377. – Inter-American Development Bank. Latin American Research Network. – March 1999.

5.Poirson H. How Do Countries Choose Their Exchange Rate Regime? – IMF Working Paper 01/46. – Washington: International Monetary Fund, 2001.

6.Juhn G., Mauro P. Long-Run Determinants of Exchange Rate Regimes: A Simple Sensitivity Analysis. – IMF Working Paper 02/104. – Washington: International Monetary Fund, 2002.

PECULIARITIES OF EXCHANGE RATE REGIME CHOICE

IN COUNTRIES OF CENTRAL AND EASTERN EUROPE

Bohdan Lapchuk

Ivan Franko National University of Lviv

vul. Universytetska, 1, Lviv 79000,Ukraine, tel. + 38 (0322) 964-602

The article proposes a macroeconomic model of exchange rate regime choice in transitional economies of Central and Eastern Europe, which reveals main factors of influence on this choice.

Key words: exchange rate regime, factors of exchange rate regime choice, transitional economy.

Стаття надійшла до редколегії 27.09.2004, прийнята до друку 30.01.2005.