Политвесник

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН–ТУ	VISNYK LVIV UNIV
Серія Міжнародні відносини	Ser. Mizhnarodni Vidnosyny
2005. Вип.15. C. 381-381	2005. № 15 . P. 381-381

УДК 334.758

“НОВА ХВИЛЯ” МІЖНАРОДНОГО ЗЛИТТЯ І ПОГЛИНАННЯ КОМПАНІЙ: ДІЙСНІСТЬ ЧИ МІРАЖ?

Андрій Пехник

Львівський національний університет імені Івана Франка

вул. Університетська 1, м. Львів, 79000, е-mail: apekhnyk @ lycos.com, тeл.2964-781

У статті аналізується поширена теза про «хвилю» глобалізації світової економіки шляхом транснаціональних злиттів і поглинань коипаній.

Ключові слова: транснаціональна корпорація (ТНК), глобалізація, злиття, поглинання.

Повідомлення про злиття і поглинання (надалі − ЗіП) великих компаній, що дедалі частіше з'являються останнім часом у засобах масової інформації, дали підстави цілому ряду економістів стверджувати про нову потужну хвилю (чи навіть лавину) глобалізації у світовій економіці. Ілюстраціям цієї тези був присвячений цілий ряд публікацій у періодиці, а в англомовній пресі навіть виник своєрідний неологізм «mergermania», тобто «злиттєманія». Під тиском численних прикладів (таких, як, наприклад, багатомільярдне злиття «Daimler-Benz» та «Chrysler Corporation») існування цього явища багатьма почало сприйматись як аксіома. Cпробуймо, однак, з'ясувати, наскільки виправданими є такі твердження, і з чим ми маємо справу насправді: з поглибленням процесів глобалізації та інтернаціоналізації, своєрідною "ланцюговою реакцією" чи зі звичайним прискоренням темпів економічного зростання та концентрації капіталу.

У Таблиці 1 наведено сукупні дані по кількості та обсягах внутрішніх та міжнародних угод злиття і поглинання компаній за період 1980-2000 рр.; обсяги наводяться як в абсолютній величині, так і в перерахунку на долари 1998 року для уникнення впливу інфляції (пізніші дані не аналізувались через значний деструктивний вплив чинників неекономічного характеру, викликаних терактами 11 вересня та спровокованою ними зміною міжнародної політичної обстановки):

Як можна побачити з наведених даних, різке зростання спостерігається як у кількості, так і в обсягах і внутрішніх, і закордонних ЗіП. У Таблиці 2 розраховано показники чистого річного приросту кожного з наведених показників:

Тобто не можна заперечувати очевидний факт прискорення процесів злиття і поглинання у світовій економіці, особливо протягом останніх років. Адже всі шість аналізованих показників кількості та обсягів ЗіП при зведенні до лінійної функції характеризуються позитивним нахилом лінії тренду.

При цьому кожному з них ще точніше відповідають степеневі та експоненціальні функції. Так, графік кількості закордонних ЗіП із майже одиничною кореляцією (R2=0,9797) співпадає зі ступеневою функцією y = 14,373x2,1842, в той час як загальний графік кількості угод про ЗіП досить точно задається іншою ступеневою функцією, y = 191,3x1,7174, де х − номер року у відповідному часовому ряду.

Таблиця 1

© Андрій Пехник, 2005

382				Андрій Пехник
Світова динаміка процесів злиття і поглинання компаній [1]:
Рік	1980	1981	1982	1983	1984
Загальний обсяг ЗіП, млрд.дол.	17,99	89,5	55,64	96,19	171,04
Загальний обсяг ЗіП у дол. 1998 року, млрд..	33,6	152,7	89,3	148,1	253,7
Кількість угод про ЗіП	94	1062	1933	3397	3663
Загальний обсяг закордонних ЗіП, млрд. дол.	3,273	20,93	3,763	10,58	26,366
Заг. обсяг закорд. ЗіП у дол. 1998 року, млрд.	6,1	35,7	6	16,3	39,1
Кількість угод про закордонні ЗіП	14	122	134	250	301
Частка закордонних ЗіП за обсягом	0,182	0,234	0,068	0,11	0,1542
Частка закордонних ЗіП за кількістю	0,149	0,115	0,069	0,074	0,0822
Рік	1985	1986	1987	1988	1989
Загальний обсяг ЗіП, млрд.дол.	242,7	286,9	336,8	527,4	567,77
Загальний обсяг ЗіП у дол. 1998 року, млрд.	348,1	401,1	456,8	690,1	713
Кількість угод про ЗіП	2805	4077	5321	7878	10857
Загальний обсяг закордонних ЗіП, млрд. дол.	22,03	59,42	93,43	145,1	170,31
Заг. обсяг закорд. ЗіП у дол. 1998 року, млрд.	31,6	83,1	126,7	189,9	213,9
Кількість угод про закордонні ЗіП	510	749	1204	2137	3158
Частка закордонних ЗіП за обсягом	0,091	0,207	0,277	0,275	0,3
Частка закордонних ЗіП за кількістю	0,182	0,184	0,226	0,271	0,2909
Рік	1990	1991	1992	1993	1994
Загальний обсяг ЗіП, млрд.дол.	451,8	367,4	365	458,4	560,61
Загальний обсяг ЗіП у дол. 1998 року, млрд.	543,8	425,4	411,4	503,3	601,3
Кількість угод про ЗіП	11346	16116	15736	16840	19391
Загальний обсяг закордонних ЗіП, млрд. дол.	173,3	96,62	101,7	128,8	149,33
Заг. обсяг закорд. ЗіП у дол. 1998 року, млрд.	208,6	111,9	114,6	141,4	160,2
Кількість угод про закордонні ЗіП	3516	4323	3988	4491	5474
Частка закордонних ЗіП за обсягом	0,384	0,263	0,279	0,281	0,2664
Частка закордонних ЗіП за кількістю	0,31	0,268	0,253	0,267	0,2823
Рік	1995	1996	1997	1998	1999
Загальний обсяг ЗіП, млрд.дол.	948,7	1105	1618	2497	3418,2
Загальний обсяг ЗіП у дол. 1998 року, млрд.	994,7	1137	1634	2497	3375,5
Кількість угод про ЗіП	22636	24901	25931	29432	32088
Загальний обсяг закордонних ЗіП, млрд. дол.	234	274,7	399,5	665,4	1127,3
Заг. обсяг закорд. ЗіП у дол. 1998 року, млрд.	245,4	282,7	403,5	665,4	1113,2
Кількість угод про закордонні ЗіП	6571	6874	7085	8282	9655
Частка закордонних ЗіП за обсягом	0,247	0,249	0,247	0,266	0,3298
Частка закордонних ЗіП за кількістю	0,29	0,276	0,273	0,281	0,3009
На противагу кількості, обсяги ЗіП точніше задаються експоненціальними функціями
(y = 44,858e0,201x для загального обсягу ЗіП, y = 79,35e0,1688x для загального обсягу ЗіП у
перерахунку на долари 1998 року, y = 6,0576e0,2466x для обсягу закордонних ЗіП та y =
10,699e0,2145x для обсягу закордонних ЗіП у доларах 1998		року). Тобто у кожному випадку
ми маємо справу з параболічними функціями та безсумнівним прискоренням темпів
зростання. Однак чи означає це хвилю інтернаціоналізації			світової	економіки, як
стверджують деякі дослідники?
					Таблиця 2
Середньорічний приріст ЗіП (розраховано на основі Таблиці 1)

	“НОВА ХВИЛЯ” МІЖНАРОДНОГО ЗЛИТТЯ …															383
		Роки			1980-			1990-			1994-			1980-			1984-
					1999			1999			1999			1989			1989
		Середньорічний приріст		115,97			304,24			555,62			60,985			82,503
		обсягів ЗіП, млрд.
		Середньорічний приріст		34,207			88,353			180,25			17,958			32,085
		обсягів закордонних ЗіП, млрд.
		Середньорічний приріст
		обсягів ЗіП у доларах 1998		112,29			293,32			539,31			76,165			96,52
		року, млрд.
		Середньорічний приріст
		обсягів закордонних ЗіП у дол.		33,609			84,664			175,59			22,703			39,786
		1998 року, млрд.
		Середньорічний приріст		1695			2171			2425			986			1498
		кількості угод ЗіП
		Середньорічний приріст		506			647			750			23			561
		кількості закордонних угод ЗіП

Зростання інтернаціоналізації процесів злиття і поглинання компаній неминуче повинно означати зростання частки обсягів та кількості закордонних угод ЗіП у загальному обсягу та кількості таких угод. Чи так це насправді? Спробуймо проаналізувати динаміку частки обсягів та кількості закордонних угод у загальному обсягу та кількості угод ЗіП.

						Таблиця 3
	Динаміка частки обсягів та кількості закордонних угод
	у загальному обсягу та кількості угод ЗіП (розраховано на основі Таблиці 1)
	Рік	1980	1981	1982	1983	1984
	Частка обсягів закордонних	0,181955	0,233888	0,06763	0,109987	0,154154
	ЗіП
	Частка закордонних ЗіП у	0,148936	0,114878	0,069322	0,073594	0,082173
	загальній кількості
	Рік	1985	1986	1987	1988	1989
	Частка обсягів закордонних	0,090774	0,207109	0,277432	0,275184	0,299955
	ЗіП
	Частка закордонних ЗіП	0,181818	0,183714	0,226273	0,271262	0,290872
	Рік	1990	1991	1992	1993	1994
	Частка обсягів закордонних	0,383615	0,263003	0,278621	0,280978	0,266369
	ЗіП
	Частка закордонних ЗіП	0,309889	0,268243	0,253432	0,266686	0,282296
	Рік	1995	1996	1997	1998	1999
	Частка обсягів закордонних	0,246655	0,248657	0,246886	0,266443	0,329791
	ЗіП
	Частка закордонних ЗіП	0,29029	0,276053	0,273225	0,281394	0,300891

Проведений аналіз виявляє несподівану стабільність частки закордонних ЗіП серед усіх угод злиття і поглинання. Тобто − хоч кількість та обсяги закордонних угод ЗіП і

384	Андрій Пехник

зростають прискореними темпами, однак темпи їх приросту не перевищують або ж принаймні незначно перевищують темпи зростання загальної кількості та обсягів угод ЗіП.

До того ж висновку приводить і аналіз трендів, тобто у даному випадку темпів приросту частки обсягів та кількості закордонних угод у загальних обсягах та кількості угод ЗіП.

Таблиця 4

Середньорічні темпи приросту частки обсягів та кількості закордонних угод ЗіП у загальних обсягах та кількості угод ЗіП (розраховано на основі Таблиці 1)

	Роки			1980-		1990-			1994-			1980-			1984-
				1999		1999			1999			1989			1989
	Приріст частки закордонних					− 0,45
	ЗіП за обсягом, %		0,83					0,68			1,59			3,86

Приріст частки закордонних ЗіП за кількістю, % 1,15 0,09 0,18 2,17 3,87

Аналіз темпів приросту частки закордонних ЗіП у загальній кількості та обсягах угод ЗіП дозволяє начисто відкинути твердження про різке поглиблення інтернаціоналізації процесу злиття та поглинання компаній в економіці. Середньорічні темпі приросту 0,68% для частки закордонних ЗіП за обсягом та 0,18% для їх частки за кількістю угод, характерні для останніх років (1994-1999), виглядають незначними у порівнянні з відповідними показниками 1984-1989 років (3,86% для обсягів та 3,87% для кількості).

Загалом для усього періоду 1980-1999 років характерні доволі повільні темпи приросту частки ЗіП (1,15% за кількістю і лише 0,83% за обсягом). При цьому зростання частки спостерігалося передусім за рахунок прискорених темпів зростання у 1980-х роках, оскільки протягом 1990-х років частка угод ЗіП у загальній кількості залишалася майже незмінною (річний приріст 0,09%), а частка закордонних ЗіП за обсягом взагалі проявляла стійку тенденцію до скорочення (− 0,45% на рік).

До того ж висновку приводить нас і аналіз кореляційної залежності між відповідними показниками закордонних та внутрішніх угод ЗіП:

					Таблиця 5
Кореляційна залежність між обсягами закордонних і звичайних ЗіП
(розраховано на основі Таблиці 1)
Роки	1980-99	1990-99	1994-99	1980-89	1984-89
Кореляція обсягів ЗіП з обсягом	0,98894	0,985405	0,987057	0,968962	0,97826
закордонних ЗіП
Кореляція кількості угод про ЗіП	0,996119	0,989274	0,983431	0,968305	0,988654
з кількістю угод про закордонні ЗіП

Як бачимо, між аналізованими величинами спостерігається тісний кореляційний зв'язок. Зростання кількості чи обсягів закордонних ЗіП відповідає зростанню загальної кількості чи обсягів ЗіП, тобто зростанню загального рівня активності у сфері злиття і поглинання компаній, причому кореляція за кількістю угод є майже абсолютною.

Проведений аналіз дає можливість зробити висновок, що говорити про нову хвилю міжнародного злиття і поглинання компаній, а тим більше про повальну глобалізацію чи інтернаціоналізацію світової економіки насправді немає достатніх підстав, оскільки темпи приросту обсягів та кількості угод міжнародного злиття і поглинання даного явища не перевищують відповідних показників для звичайних (внутрішніх) угод. Більше

“НОВА ХВИЛЯ” МІЖНАРОДНОГО ЗЛИТТЯ …	385

того, загальна динаміка міжнародного злиття і поглинання тісно пов'язана із загальною динамікою активності у даній сфері.

__________

1.На основі даних компанії Thomson Financial Securities Data; офіційний сайт Global Policy Forum http://www.globalpolicy.org/socecon/tncs/mergdata.htm)

“NEW WAVE” OF INTERNATIONAL MERGERS AND ACQUISITIONS: REALITY OR

MIRAGE?

Andriy Pekhnyk

Ivan Franko National University of Lviv vul.Universytetska 1, Lviv 79000, Ukraine tel. [phone]

The dynamics of international mergers and acquisitions in the contemporary world economy is being analysed using the statistical methods in order to check the popular theory concerning the fact of existence of so called “new wave” of international mergers and acquisitions in the contemporary world economy.

Key words: transnational corporation (TNC), multinational corporation (MNC), globalization, merger, acquisition.

Стаття надійшла до редколегії 27.09.2004, прийнята до друку 30.01.2005.

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН–ТУ	VISNYK LVIV UNIV
Серія Міжнародні відносини	Ser. Mizhnarodni Vidnosyny
2005. Вип.15. C. 386-386	2005. № 15 . P. 386-386
УДК 331.5(100)

ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО СВІТОВОГО РИНКУ ПРАЦІ

Наталя Максимів

Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Університетська 1, м. Львів, 79000, Україна, тeл.[phone]

Висвітлюються особливості світового ринку праці кінця ХХ - початку ХХІ ст. Серед яких виокремлено основні: поширення практики використання дешевої робочої сили великими компаніями, зростання частки тих, хто працює неповний робочий день, зростання попиту на висококваліфіковану робочу силу з одночасним вивільненням робочих місць для низькокваліфікованих працівників, поступове вирівнювання оплати праці в межах споріднених спеціальностей у країнах з приблизно однаковим рівнем розвитку, збільшення витрат на вищу освіту, можливість працевлаштування та фактичної трудової діяльності через інтернет тощо.

Ключові слова: світовий ринок праці, гнучкі форми зайнятості, інтернаціоналізація ціни праці, інтелектуальні ресурси, електронне працевлаштування, “комп’ютерний мігрант”.

Протягом другої половини ХХ ст. світовий ринок праці формувався під впливом низки факторів глобального характеру. З них на перше місце слід поставити зміну моделей економічного розвитку розвинених країн, яку загалом можна подати як перехід від індустріального до постіндустріального типу, а потім, з 1970-х років, утвердження інформаційного суспільства. Зростання ефективності праці, що стало матеріальним втіленням науково-технічного прогресу, не тільки визначало кількісні параметри попиту на працю, а й означало новий рівень вимог до освіти та професійно-кваліфікаційного складу учасників ринку праці.

Метою цього дослідження є виявити особливості світового ринку праці та вимоги, що висуваються до робочої сили за умов сучасності.

Отож, кінець ХХ ст. позначився появою якісно нових ознак міжнародного ринку праці. За спостереженнями А.Філіпенко,

по-перше, суттєво збільшився лаг між проходженням економікою промислово розвинених країн нижчої кризової точки і початком поліпшення ситуації на ринку праці. За появи перших ознак поліпшення економічної ситуації підприємці прагнуть нарощувати обсяги виробництва шляхом збільшення тривалості робочого часу і лише після вичерпання цього резерву починають наймати додаткову робочу силу, в тому числі іноземну;

по-друге, нетиповою для фази пожвавлення економіки є незначне зниження таких показників використання робочої сили, як чисельність тих, хто працює неповний робочий тиждень, а також кількість безробітних, які припинили активні пошуки роботи; по-третє, ситуація на ринку праці впродовж останніх років засвідчує те, що

звільненим стає все важче повернутися на попереднє місце роботи [1, с.208-209].

Іншою характерною ознакою сучасного міжнародного ринку праці є скорочення витрат на робочу силу з боку провідних фірм світу. Один з основних способів скорочення цього виду витрат підприємці вбачають у стримуванні зростання заробітної плати персоналу Крім того, витрати на робочу силу знижують через збільшення

© Наталія Максимів, 2005

“НОВА ХВИЛЯ” МІЖНАРОДНОГО ЗЛИТТЯ …	387

тривалості робочого тижня. На такі умови погоджуються найчастіше працівники з менш розвинених країн, де умови праці ще гірші. Отже, великі компанії все частіше з вигодою для себе використовують іноземну робочу силу.

Важливим методом зниження витрат на робочу силу є впровадження гнучких форм зайнятості на умовах термінового договору. Так у Західній Європі у 1998-2000 рр. найбільший показник кількості тих, хто працював неповний робочий день мали Нідерланди – (33,5%), найменший – Греція, Іспанія, Португалія – по 10%. У середньому в країнах ЄС за такою формою зайнятості працювали 16% зайнятих, для порівняння, 1979 р. неповну зайнятість мали 13%. В інших високорозвинених країнах, зокрема в Австралії, Канаді, США та Японії, у 1998-2000 рр. частка зайнятих неповний робочий день становила в середньому 21,25%, у 1979 році – 13%.

Частка зайнятих неповний робочий день у загальній зайнятості (згідно з національним визначенням), %

	Країна
		1979	1983	1990	1992	1994	1996	1998/2000
	Австрія	6,4	8,4	8,9	9	12,1	14,9	17
	Бельгія	6	8	10,9	12,4	12,8	14	22
	Великобри-танія	16,4	18,9	21,3	22,8	23,8	22,1	25
	Греція	-	6,5	4,1	4,8	4,8	-	10
	Данія	22,7	23,3	23,3	22,5	21,2	21,5	16
	Іспанія	-	-	4,9	5,8	6,9	8	10
	Італія	5,3	4,6	4,9	5,8	6,2	6,6	14
	Люксембург	5,8	6,8	6,9	6,9	8	7,6	15
	Нідерланди	16,6	21	31,6	32,5	36,4	36,5	33,5
	Німеччина	11,4	12,6	15,2	14,4	15,8	-	19
	Норвегія	27,3	29,6	26,3	26,9	26,4	26,5	21,5
	Португалія	-	-	5,9	-	8	8,7	10
	Фінляндія	6,7	7,7	7,2	7,9	8,6	8	10,5
	Франція	8,1	9,6	11,9	12,5	14,9	16	15,5
	Швеція	23,6	24,8	23,3	24,3	24,9	23,6	14,5
	Австралія	16,9	17,5	21,3	24,5	24,4	25	28,5
	Канада	12,5	16,8	17	16,7	18,8	19,9	18,5
	США	16,4	18,4	16,9	17,5	18,9	18,3	13,5
	Японія	15,4	15,8	18,8	20,5	21	21,4	24,5

Джерела: [2, 3].

Разом з вигодами, які криє в собі для працівників зайнятість неповний робочий день (можливість поєднання роботи з сімейними обов’язками, навчанням, відпочинком і громадською діяльністю; спрощення поступового виходу на ринок праці чи виходу на пенсію), вона має і певні негативні наслідки (нижча, ніж у зайнятих повний робочий день, оплата праці; відсутність повноцінного соціального захисту; обмеженість кар’єрної перспективи тощо).

Поряд з кількісними змінами в динаміці попиту на працю відбуваються суттєві зміни в рівні вимог до якості робочої сили. У 80 – 90-х роках в діловому світі розвинутих країн утвердилась характерна для епохи НТП філософія розвитку економіки. В її основі –

388 Андрій Пехник

вирішальна роль людини, тобто живої праці, в діяльності компанії. Згідно з твердженням директора економічного центру Каліфорнійського університету Дж. Кімбелла, “головний ресурс швидкого конкурентного розвитку сучасної економіки – це нові технологічні ідеї, тобто передусім висока кваліфікація і творча активність людей, здатних втілювати ці ідеї в життя” [4, с.66]. Таким чином сьогодні у західних країнах відбувається процес перерозподілу робочих місць на користь більш кваліфікованої праці за одночасного звільнення місць для низькоквалафікованих працівників. Людиноцентричність сучасного виробництва є не тільки основою попиту на робочу силу, що складається на міжнародному ринку праці, а й чинником, вплив якого визначає зміну самої тут найманої праці [5, с.5]. Розвинені країни невпинно збільшують рівень своїх витрат на вищу освіту та підвищення кваліфікації. Так, за останні десять років частка ВВП, яка витрачається на вищу освіту, зросла в Канаді на 17 %, у Данії та Угорщині –на 20, в Іспанії –на 40, у Швеції – в 1,7, а у Франції – у 3,2 разу [4, с.67]. Технічний прогрес і реформа організації виробничого процесу сприяли зростанню чисельності кваліфікованої, технічно підготовленої робочої сили, здатної освоювати нову складну техніку. Це призвело до зміни професійно-кваліфікаційної структури робочої сили. В її складі збільшувалась частка управлінських кадрів, наукових працівників та інженерно-технічного персоналу. За таких умов низькооплачувана низькокваліфікована праця забезпечується переважно за рахунок іноземної робочої сили з країн, що розвиваються, або країн з перехідною економікою.

Крім того, під впливом інформаційної революції у світовому господарстві по суті формується нове середовище. Змінюється характер конкурентної боротьби. Поряд із традиційним пошуком ринків збуту триває напружений пошук цінних видів ресурсів, серед яких перше місце належить інформаційним ресурсам та їхнім носіям – людям. Компанії, що діють у високотехнологічних галузях, посилено шукають інтелектуальні ресурси. На ринку праці виникає попит на добре підготовлених спеціалістів, які можуть

засвоювати великі обсяги інформації, володіють технікою її обробки.		Водночас зростає
попит на	інші категорії висококваліфікованх працівників: на	фахівців у галузі
комунікацій,	фінансів, освіти, науки і тощо. Дефіцит персоналу потрібної кваліфікації

покривається за рахунок наймання спеціалістів на тимчасовій основі з інших країн, активізації територіальної мобільності кваліфікованої робочої сили, диверсифікації умов наймання та організації праці цих категорій працівників.

Особливу категорію міжнародної робочої сили становлять учені, спеціалісти гуманітарних професій (юристи, журналісти, архітектори, соціологи, психологи, лікарі та ін.). Більшість з них активно працюють у міжнародних організаціях, органах управління міжнародних економічних структур, спільних підприємствах. Вони ж здійснюють різного роду міжнародні проекти з будівництва та охорони навколишнього середовища. Вони також входять до складу персоналу міжнародних консультаційних та інформаційних центрів.

Ще однією характерною ознакою сучасного міжнародного ринку праці є поява якісно нових служб працевлаштування, які починають доповнювати та конкурувати з традиційними. Так зване електронне працевлаштування через високотехнологічні агентства, з’єднані регіональними та глобальними комп’ютерними мережами, суттєво розширює можливості на ринку праці. Створюється ефективна технологічна база для вдосконалення практики працевлаштування за кордоном. Пошук роботи через всесвітню мережу інтернет невдовзі стане однією з найактуальніших глобальних інформаційних послуг [6, с.13]. Інформація з працевлаштування посідає перші рівні серед основних електронних сторінок закордонних університетів і фірм. Шпальти популярних газет з

“НОВА ХВИЛЯ” МІЖНАРОДНОГО ЗЛИТТЯ …	389

працевлаштування одночасно з політичними перейшли на екрани комп’ютерів. Зокрема, такі відомі видання, як “Хроніка вищої освіти США”, щотижневики вищої освіти англійських видань “Times” і “Gardian”, “New Scientist” та інших віртуалізували свої ярмарки вакансій в інтернет просторі. Переваги цих технологій для роботодавців – швидкий і зручний доступ до глобальних людських ресурсів завдяки порівняно дешевим і ефективним оголошенням. Це дає змогу невеликим компаніям конкурувати з великими на ринку праці. Для людей, які шукають роботу, такі комп’ютерні послуги дають можливість знаходити її, не перетинаючи державного кордону.

Більше того, завдяки розвитку комп’ютерних мереж можна не лише знайти роботу, а й і фактично працювати на фірму у майже будь-якому куточку світу. За сучасних умов невпинно зростає кількість випадків поєднання капіталу і праці без їх фізичного переміщення, завдяки використанню систем телекомунікацій та інших найновіших досягнень науково-технічного прогресу, зокрема сучасних засобів зв’язку, транспорту, передання інформації, що відкривають якісно нові можливості для міжнародної взаємодії та співпраці. На міжнародному ринку праці вже оперують поняттям “комп’ютерний мігрант”, яке характеризує зайнятість працівників у міжнародному процесі виробництва без фізичного перетинання національних кордонів [7, с.40]. Звичайно, ще далеко не всі країни досягли задовільного рівня електронізації та інформатизації, але вони до цього дедалі більше наближаються.

Характерним для світового ринку праці сьогодні є процес інтернаціоналізації ціни праці або, іншими словами, заробітної плати. Можна спостерігати скорочення розриву між рівнями заробітної плати працівників аналогічної кваліфікації у сфері зайнятості провідних країн світу. Із залученням їх до світогосподарських процесів, зростанням експорту, розширенням діяльності ТНК навіть підвищується оплата праці в країнах, що розвиваються. Уніфікуються також вимоги освіти, кваліфікації робочої сили, стандартизуються типові контракти наймання іноземної робочої сили, умови праці і проживання спеціалістів.

Відбувається також інтернаціоналізація сфери освіти. Цей ринок дедалі більше набуває міжнародного характеру. Актуальними є питання конвертування дипломів, визнання освітнього рівня, здобутого в одній країні, в інших. Особливо необхідним вважається зарахування базової освіт однієї країни для продовження навчання в освітніх закладах інших для підвищення кваліфікації спеціалістів в процесі кар’єрного зростання. З кожним роком все більше вузів у світі (насамперед у розвинених країнах) видають своїм випускникам дипломи міжнародного зразка.

Отже, світовий ринок праці, попри свій консерватизм, під впливом процесів інтернаціоналізації активно розвивається. Особливості, характерні для ринків праці усіх розвинених країн, з’являються у дедалі більшій кількості країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою. До таких, зокрема, належать: масштабне використання дешевої робочої сили великими компаніями, зростання частки тих, хто працює неповний робочий день в економіці країн, зростання попиту на висококваліфікованих спеціалістів, інтелектуальні ресурси з одночасним вивільненням робочих місць для низькокваліфікованих працівників, поступове вирівнювання оплати праці в межах споріднених спеціальностей у країнах з приблизно однаковим рівнем розвитку, можливість працевлаштування через інтернет тощо.

_________

1.Світова економіка: Підручник /А.С. Філіпенко, О.І. Рогач, О.І. Шнирков та ін.– К.: Либідь, 2000. – Р.11. Світовий ринок праці. – С. 202-227.

390	Андрій Пехник

2.International Labour Review. Part-time Work: Solution or Trap?// ILO. – Geneva, 1997. – [Cited 2002, 8 Dec.]. – Available from: <www.ilo.org/public/english/support/publ/revue/persp/97-4.htm>.

3.Part-Time Employment // UN Statistics Division.–2003. – [Cited 2003, 15May].– Available from: <http://unstats.un.org/unsd/demographic/ww2000/table5b.htm>.

4.Бушмарин И. Квалификация рабочей силы – ведущий компонент производительных сил // Мировая экономика и международные отношения. – 1999. – № 10. – C. 66-73.

5.Біляцький С., Хахлюк А., Мірошниченко Т. Нові світові тенденції на ринку праці // Україна: аспекти праці. – 2002. – № 4. – С. 3-8.

6.Юркевич Л. Високотехнологічне працевлаштування в єдиному ринку праці // Україна: аспекти праці. – 1997. – № 6. – С. 12-15.

7.Охлопкова Н.В. Интернационализация рынка труда: современные тенденции и динамика развития // Вестник Моск. ун-та. Сер. 6. Экономика. – М., 2001. – № 6. – C. 36-48.

THE MAIN FEATURES OF THE MODERN WORLD LABOR MARKET

Natalya Maksymiv

Ivan Franko National University of Lviv vul.Universytetska 1, Lviv 79000, Ukraine tel. [phone]

This article is devoted to the study of the most characteristic features of the world labor market in the end of the 20th – the beginning of the 21st century. The following are mentioned among its main peculiarities: active use of the cheap labor force by the large companies, an increased part of the part-time workers, an increased demand for the skilled labor force with a simultaneous work places vacation for the unskilled workers, gradual wage equalization for the similar occupations in the countries with the similar level of development, an increase in the high education expenditure, a possibility to find a job and actually to work by means of the Internet etc.

Key words: world labor market, flexible employment, labor price internationalization, intellectual resources, electronic employment, “computer migrant”.

Стаття надійшла до редколегії 27.09.2004, прийнята до друку 30.01.2005.