Политвесник
.pdf
ФОРМИ РЕПРОДУКЦІЇ МОВИ ЯК ЗАСІБ... |
431 |
Форми репродукції мови, виступаючи засобом композиції та архітектоніки, можуть набувати характеру лейтмотиву. Наприклад, діалог у романі “Приклад одного дитинства”, висловлювання колишнього в’язня концтабору мають велике значення для опису загалом: Wie zu sich selbst sagte er, ohne Vorwurf, ohne besondere Betonung: Wo habt ihr bloss alle gelebt [Wolf Ch. Kindheitsmuster. Berlin, 1976.,c.431].
Неллі, яка чула цей діалог, настільки глибоко сприйняла й усвідомила сказане, що воно, як з’ясувалося пізніше, зіграло важливу роль в її житті. Це висловлювання є своєрідним ідейним мотивом твору, бо примушує задуматися над психологією “незнання”.
Лейтмотивна функціональність невласне-прямої мови відображається в компонуванні окремих образів, частин або епізодів твору. Вартий уваги в цьому плані епізод повісті “Розколене небо”, в якому описується сприйняття персонажами повідомлення про політ першої людини в космос. У ретроспекціях героїні виникають уявлення, пов’язані з визначною подією. Внутрішні рефлексії, пряма мова персонажів переплітаються з авторським повідомленням, передають психологічний стан людей: …Dadurch bekam
alles, was bisher geschehen ist, seinen Sinn: dass ein Bauernsohn den Himmel pflügt und Sterne als Saatkörner über ihn verstreut …[Wolf Ch. Der geteilte Himmel. Halle(Saale), 1965,c.227].
Неодноразовий повтор слів Doch wir hatten die Nachricht noch nicht empfangen [Wolf Ch. Der geteilte Himmel. Halle(Saale), 1965,с.224] здійснює функцію композиційного вичленування, перетворюється в центр, навколо якого організовується опис. Повтори цієї думки акцентують увагу на її значущості, ведуть дію вперед і компонують епізод, вплітаючи його в загальну структуру опису.
Засобами композиції та архітектоніки твору можуть бути взаємопереходи і змішані діалоги. Форми репродукції мови в них, передовсім пряма та невласне-пряма мова, неначе створюють монтаж зовнішнього і внутрішнього плану: „Warum hat mein Sohn
mich gehasst?“ fragt er …Will er es wirklich wissen? Ach, nein …Dieser Mann ist ein für allemal unbrauchbar für die Wahrheit …[Wolf Ch. Der geteilte Himmel. Halle(Saale), 1965, c.306].
Один із персонажів повісті “Розколене небо” розповідає про взаємовідносини з сином, а головна героїня в мислених рефлексіях об’єктивно оцінює оповідача. Через монтаж різних оповідних форм репродукції мови читач дістає можливість порівняти фактичну та внутрішню мови, глибше зрозуміти персонаж. Змішані діалоги є ефективним засобом характеристики образів, вносять різноманітність у структуру опису, об’єднують частини тексту, що містять різні форми репродукції мови.
Слід наголосити, що різні види чужої мови (ЧМ) у художньому тексті не відокремлені, між ними існують тісні взаємозв’язки та взаємопереходи. Переключаючись з одного способу на інший, письменники досягають певної стилістичної мети: розвантажують експресивний потенціал одного із способів передання ЧМ, досягають передання контрасту думок, виразніше передають складні почуття персонажів, рельєфніше виділяють важливі моменти, розмежовують об’єктивне від суб’єктивного. Найчастіше такі взаємопереходи спостерігаються на межі прямої мови (ПМ) та невласне-прямої мови (НПМ), оскільки НПМ функціонально тісніше пов’язана з ПМ та непрямої мови (НМ), ніж з AM, і тому на межі з ПМ і НМ виявляє переважно синсемантні тенденції в синтаксичному оформленні.
Зміст AM на межі з НПМ представляє собою, як правило, опис дій, стану персонажа, що готує до сприйняття думок героя, які визначають його поведінку у даний момент: His
heart was hard with disillusion: a continual gnowing and resistance. But he worked on. What was there to do but submit (D.H..Lawrence. England, my England, с.106).
Що стосується зв’язку НПМ з ПМ, він буває двох типів. НПМ виражає внутрішню реакцію персонажа з приводу попередньо висловленого в ПМ:
“I’m too happy — too happy!” she murmured. And she seemed to see on her eyelids the lovely pear tree with its wide open blossoms as a symbol of her own life.
Really-really — she had everything. She was young. Нarry and she were as much in love as ever, and they got on together splendidly and were really good pals She had an adorable baby. They didn’t have to worry about money. They had this absolutely satisfactory house and
432 |
Зоряна Жовнірук, Аннета Арцишевська |
|
|
garden And friends — modern, thrilling friends, writers and painters and poets or people keen on social questions — just the kind of friends they wanted and then there were books, and there was music, and she had found a wonderful little dressmaker, and they were going abroad in the summer, and their new cook made the most superb omelettes.
“I’m absurd, absurd!” She sat up but she felt quite dizzy, quite drunk. It must have been the spring. Now she was so tired, she could not drag herself upstairs to dress.
A white dress, a string of jade beads, green shoes and stockings. It wasn’t intentional. She had thought of this scheme hours before she stood at the drawing room window (K.Mansfield. Bliss, p.89).
В оповіданні К. Менсфілд “Блаженство” висловлювання вголос головної героїні Берти Янг перемежовуються з її роздумами над щойно висловленим. Таких випадків поєднання НПМ з ПМ у цьому оповіданні ми нарахували 15.
НПМ та ПМ можуть бути частинами одного діалогу, який розпочинається з ПМ, а потім сам автор ніби приєднується до нього, надаючи перевагу суб’єктивно-модальним структурам НПМ над формами ПМ:
“Has she been good, Manny?”
“She’s been a little sweet all the aftenoon”, whispered Nanny. “We went to the park and I sat down on a chair and took her out of the pram and a big dog came along and put its head оn my knee and she clutched its ear, fugged it. Oh, you should have seen her”.
Bertha wanted to ask if it wasn’t rather dangerous to let her clutch at a strange dog’s ear. But she did not dare to. She stood watching them, her hands by her side, like the poor little girl in front of the rich little girl with the doll.
The baby looked up at her again, stared and then smiled so charmingly, that Bertha соuldn’t help crying:
“Oh, Nanny, do let me finish giving her supper while you put the bath things away”. “Well, M’m, she oughtn’t to be changed hands while she eating”, said Nanny still
whispering. “It unsettles her; it’s very likely to upset her”.
How absurd it was. Why have a baby if it has to be kept — not in case like a rare, rare fiddle — but in another woman’s arms?… (K.Mansfield. Bliss, p.87).
Цей досить великий за розміром уривок з оповідання К.Менсфілд дає змогу простежити стилістичний потенціал чергування реплік персонажів у безпосередній комунікації з роздумами героїні з приводу сказаного. Репліки самі по собі є несуттєвими. Основна увага зосереджується на роздумах Берти, і сприйнятті нею ситуації. Завдяки переплетенням ПМ і НПМ створюється враження неперервності діалогу і водночас багатоплановості зображення, коли автор одночасно характеризує і зовнішні події, і реакцію на них співрозмовників, а також розкриває деякі риси їх характеру. Такі переходи від ПМ до НПМ властиві багатьом англійським та американським письменникам XX ст. зокрема Д.Лоуренсу, Скоту Фіцджеральду, С.Моему, К.Менсфілд та ін. У багатьох випадках НПМ приєднується до НМ, причому HПM зароджується вже у середині структури з НМ: They had been invited, to a friend’s house for coctails that evening
and after that to another friend’s for dinner and at first Linda said she wouldn’t go, she couldn’t dream of bearing the children alone in the house after what had happened. But Willard asked her what she intended to do — stay home every night until the children were twenty years old. Anyway, Willard said, whoever it was, had had a real scare and would keep
as far away from the house as possible. Then Linda decided that he was right, but now she’d have to tell the maid (I.Shaw. Circle of Light, p.173).
У наведеному прикладі відбувається своєрідний перерозподіл мовленнєвих акцентів: структурно-лексичні елементи авторської оповіді, що переважають у НМ, поступово поглинають риси мови суб’єкта висловлення.
НПМ ніби розвиває хід думок персонажа, імпульсом для яких послужила НМ:
“Gradually he began to reason that it would not be pleasant to face the sheepdog’s master and that it would not be easy to convince that brutal violent-tempered man of the dog's death. The
snow began to fall on the frozen hedges like hail. What would he say? How ёwould he explain it? How would he resist that inevitable passionate fury? (H.E.Bates. A Comic Actor, с.354).
Значної емоційної напруги автор досягає також трансформацією в межах одного епізоду, чергуванням різних способів ЧМ, наприклад, в оповіданні Г.Честертона “The
ФОРМИ РЕПРОДУКЦІЇ МОВИ ЯК ЗАСІБ... |
433 |
Fool of the Family”: Obviously the man did not use his voice because he did not wish his voice to be recognized. He hoped to escape froa that dark place before Fisher found out who he was. And who was he. Оne thing at least was clear. He was one or other of the four or five men with whom Fisher had already talked in those parts and in the development of that strange story.
“Now, I wonder who you are”, he said aloud, with all his lazy urbanity. “I suppose it’s no good trying to throttle you in order to find out; it would be displeasing to pass the night with a
corpse. Besides, I might be the corpse I’ve got no matches, and I’ve smashed my torch; so I can only speculate. Who could you be now? Let us think” (Chesterton The Fool of the Family,
с.279).
Аналіз дає підстави констатувати, що для системи форм репродукції ЧМ властива стилістична поліфункціональність, тобто прояв у конкретній стилістичній реалізації форм різноманітної стилістичної орієнтації як засобів узагальнення, підсилення або уточнення, а також засобів характеристики персонажа. Кожний спосіб передання чужого висловлення містить у собі необхідну інформацію про тему, події, вчинки того чи іншого персонажа. Тим самим активізується участь читача, загострюється його увага. Всі три форми тому й отримали розвиток у мові, що вони однаково необхідні, кожна з них має свої переваги над іншою за певних умов, а їх поєднання створює складну мовну структуру з поєднанням різних форм мови, що пожвавлює розповідь, робить її багатогранною, об’ємною, відтіняє різні аспекти комунікації.
Інтерферовані форми відрізняються розмаїттям стилістичної функціональності, особливо як засіб мовної характеристики персонажа та психологізації зображення. Їх дієвість можна пояснити тим, що в них фокусуються та акумулюються стилістичні можливості кожної з форм репродукції ЧМ. Інтерферовані форми відображають взаємодію різних форм репродукції ЧМ, їх комплексне функціонування в оповідній структурі творів, в їх дискурсній організації.
Пряма мова, непряма та невласне-пряма мова утверджують принцип суб’єктно- експресивної багатоплановості оповіді, відтворюючи дійсність у різноманітних суб’єктних відображеннях, а не лише з позиції автора/оповідача, його оцінки подій. Відтворення подій з позиції її сприйняття і переживання персонажем веде до включення елементів внутрішнього мовлення в авторську оповідь.
Як показують спостереження форми репродукції мови виявились продуктивним засобом композиції та архітектоніки з широкою стилістичною функціональністю. Вони можуть бути зачином цілого твору або його частин, смисловим обрамленням, сприяти розвитку дії. Компонуючи розділ або епізод, форми репродукції часто набувають характеру лейтмотиву.
_________
1.Бехта І.А. Зміст та лінгвістична структура персонажного дискурсу//Нова філологія. – 2003. №2. С.13.
2.Бехта І.А. Наратор та форми нарації у сучасній англомовній прозі//Вісник Черкаського університет. – 2001. Вип.24. С.69.
3.Кусько К. Я. Несобственно-прямая речь в современной немецкой литературе: Автореф. дис. …д-ра филол.наук. – К.,1981.
4.Якубинский Л.П. О диалогической речи//Избр.работы.- М., 1986.
FORMS OF SPEECH REPRODUCTION AS A MEANS OF COMPOSITION AND ARCHITECTONICS IN GERMANAND ENGLISH-SPEAKING MODERN FICTION
Zoryana Zhovniruk, Anetta Artsyshevska
Ivan Franko National University of Lviv vul.Universytetska 1, Lviv 79000, Ukraine tel. (0322) 96-41-76
The analysis of Germanand English-speaking modern fiction has clearly demonstrated that forms of speech reproduction function as means of composition. They participate in creating the literary work as a whole, its parts or chapters functioning as a specific connective element
Key words: reported speech, direct speech, indirect speech, represented speech, introducing component.
Стаття надійшла до редколегії 27.09.2004, прийнята до друку 30.01.2005.
ВІСНИК ЛЬВІВ. УН–ТУ |
VISNYK LVIV UNIV |
Серія Міжнародні відносини |
Ser. Mizhnarodni Vidnosyny |
2005. Вип. 15. C. 434-434 |
2005. № 15. P. 434-434 |
УДК 81’373.611=81.133.1
ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ СЛОВОТВОРУ ВІД ЗАПОЗИЧЕНИХ ОСНОВ У СУЧАСНІЙ ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ
( На матеріалі італьянізмів та англіцизмів)
Галина Рабош
Аналізуються запозичення з італійської та англійської мов щодо їх словотворчої потенції у
сучасній французькій мові. |
Аналіз досліджуваних |
запозичень |
дає уявлення |
про їх |
словотворчі можливості в мові реципієнті, а також |
морфемні |
дериваційні і семантичні |
||
особливості дериватів і композитів, утворених на цій основі. |
|
|
||
Ключові слова: реципієнти, деривати, композити. |
|
|
|
|
Запозичення неодноразово були предметом дослідження з соціально-лінгвістичногої точки зору (історичних обставин, які сприяли їх проникненню у французьку мову),так і з точки зору їх асиміляціі мовою-реципієнтом. Проте, запозичення, як словотворчі основи ще не стали предметом окремого дослідження.
Багато з цих лексем адаптується в лексико-семантичній системі французької мови. Відомо також, що основними параметрами асимільованості / неасимільованості запозичених слів є збігання/ незбігання фонетичної структури, а водночас і відповідне графічне вираження і, однаковою мірою: маркованість / немаркованість ( часткова) граматичного значення. Це очно підтверджує, що запозичення мають різні ступені
асимільованості. Про високий рівень |
асимільованості того чи іншого асимільованого |
слова в мові реципієнті свідчить його |
словотворча потенція [5]. |
Словотвірний аналіз запозичень з італійської та англійської мов дає можливсть прослідкувати їх дериваційну активність у французькій мові, тим більше що ці мови значною мірою збагатили словниковий фонд французької мови.
Згідно з П. Гіро у французькій мові налічується 824 італьянізми [6, с. 99]. Проте, не всі італійські слова послужили базою для нових словотворень. Таких тільки налічується 25%. Щодо англіцизмів, то з 7000 запозичених основ 19,6% сприяли появі нових утворень у французькій мові [ 6, с.99100)]. Отже, не всі запозичення можуть утворювати нові лексеми. Як словотворчі основи,запозичення належать до певних лексико-граматичних класів, мають конкретну будову та словотворчу потенцію.
З проаналізованих італьянізмів, перше місце,з точки зору їх лексико-граматичних категорій, посідають іменники [79, 6%], далі- прикметники і дієслова [13, 2%]. Серед англіцизмів іменники становлять 85% , а прикметники і дієслова – 15%. Одержані відомості підтверджують називну функцію запозичень, а також висновок А. Мітерана, що саме іменники запозичуються найчастіше [7, с. 71].
Італьянізми відзначаються перевагою двох і трискладових основ – 77, 2% , з них - 47, 3% двохскладових . Для іменників найбільш характерними є двоскладові основи, для прикметників – двоскладові і трискладові основи, які трапляються в рівній кількості – по 33, 3%; дієслова найчастіше мають трискладову будову – 72%. Багатоскладові основи трапляються рідко і становлять лише 3%. В такий спосіб констатуємо, що двоскладові і трискладові італійські запозичення органічно входять до словника французької мови,
© Галина Рабош, 2005
ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ СЛОВОТВОРУ... |
435 |
|
|
який на 75-76% складається з двоскладових і трискладових слів [1,с. 60]. Саме такі італьянізми, за нашими спостереженнями, найбільш придатні для словотвору і словоскладання. Так, 77, 2% цих основ дали 225 деривативів і композитивів , що становлять 77, 7% усіх нових слів,утворених від італійських запозичень.
Аналізуючи англійські запозичення, ми отримали дещо іншу картину. Виявилося, що серед них переважають односкладові слова (35%) , тоді як двоскладові і трискладові слова разом взяті становлять 52,7%. З точки зору словотворчої потенції, односкладові англіцизми значно переважають двоскладові і трискладові основи , утворивши 145 одиниць, тобто 43 5%. Отже, складова будова запозичень впливає на їх словотворчу потенцію . Багатоскладові слова малопродуктивні, в той час, як односкладові і трискладові основи відрізняються високою словотворчою здатністю.
Для визначення словотворчої потенції основ ми встановили так званий коефіцієнт продуктивності ( КП), який виражає співвідношення між кількістю новоутворених слів і кількістю запозичених словотворчих основ і дорівнює 1, 9% для всіх проаналізованих італьянізмів та англіцизмів. КП , як величина середня, на нашу думку, перебуває в прямій залежності від кількості дериватів і композитів,отриманих від тієї чи іншої основи. Наприклад, деякі основи дали тільки одне похідне слово: італ. рiston \ pistonner; англ. сlub \ clubiste. Інші основи дають більшу кількість новоутворень : англ. мalt \ malter, malté, maltage, malterie, malteur, maltos (шість похідних слів) ; італ. Carton\ cartonnage, cartonnerie, cartonner, cartonneux, cartonnier (n), carton-paille, carton-pâte,
carton-pierre, cartonnier ( дев’ ять |
похідних слів). В процесі аналізу італійських та |
||
англійських запозичень, які стали |
основами |
для утворення нових слів, ми дійшли |
|
висновку, що асиміляція запозичення |
тим |
повніша, чим вища його словотворча |
|
здатність. З наведених прикладів видно, |
що ця здатність різна у різних запозичень і |
||
дорівнює 1-3 утворенням для даних мов. |
|
|
|
Отримані новоутворення мають свої морфеми, дериваційні та семантичні особливості. Сфера їх вживання досить специфічна і щільно пов’ язана зі словотворчою потенцією відповідних основ.
Аналізуючи морфемну структуру деривативів і композитів, згідно з розповсюдженою в мовознавчій літературі трирівневою шкалою [2,с. 39-48] , ми дійшли висновку, що більшість з них належать до першого ступеня сегментації.Тобто кожен з компонентів цих слів можна легко виокремити, тому що кореневі морфеми володіють відносною автономією, а їх афікси стають активними в морфемній та дериваційній системі сучасної французької мови, наприклад , італ. вrigade\ brigadier; brusque\ brusque-ment, brusqu-er, brusqu-erie.
За нашими підрахунками, 96, 4% дериватів і композитів від італійських основ складаються з двох морфем: dés-astr-eux, dis-crédit-er, contre-band-ier. І тільки 0, 9 %
новоутворень складаються з чотирьох морфем : Dés-astr-eu(s) –ment; dis-grac-ieu(s)- ment.
Переважаюча двоморфемна будова характерна і для похідних від англіцизмів (92%) , наприклад, : tour-isme, dropp-age, test-er.
Дериваційна структура дериватів і композитів простежується завдяки семантично і формально маркованим корелятивним зв’ язкам між основою і похідними : англ. вoycott \ boycott-er \ boycott-age\ boycott-eur; наприклад : boycotteur – той ( eur ), хто здійснює ( er
) бойкот ( boycott); |
італ. modèle\ model-age\ model-é\ model-er\ model-eur\model-iste, |
||
наприклад : modelage -- виготовлення (age) рельєфних фігур (modèles). |
|||
Деривація на базі запозичень |
також має |
переважно постномінальний характер. Це |
|
підтверджено даними |
нашого |
дослідження |
: 80, 6% дериватів і композитів від |
436 |
|
|
Галина Рабош |
|
|
|
|
|
|
італійських основ утворено |
від |
іменників : cavalier\cavalerie; |
cartouche\cartoucherie, |
|
cartouchière; volcan \volcanique\ |
volcanisme; 13, 7% -- від дієслів |
|
|
|
(solder\soldeur; attaquer\attaque, attaquant); 5, 7% - від прикметників |
( brave\ |
|||
bravement\bravade).Для дериватів |
і композитів, утворених від |
англійської |
мови |
|
характерне, таке співвідношення: 88,9% - від іменників( competition\compéitif,
compéitivité); 8 2 % - від |
дієслів (doper\dopant\ |
dopage\ antidopage); |
2 |
9 % |
- |
від |
прикметників |
(éditorial\éditorialiste). |
В такий спосіб ми |
констатуємо, |
що |
||
запозичені прикметники є |
малопродуктивними |
основами. Низькою |
словотворчою |
|||
продуктивністю вирізняються й автохтонні прикметники та дієслівні основи[4]. Переважно похідні від запозичених основ слова, утворюються за допомогою суфіксів:
італ.sucre\sucr-ier; salon\salon-ard; |
англ. |
dropp\dropp-age; gangster\ gangster-isme. |
Префікси в словотворі від |
запозичень відіграють незначну роль. Лише 24 слова |
|
утворено від англійських основ |
з допомогою префікса: cyclone\ anti-cyclone; |
|
dumping\anti-demping; lest, lester, lestage\ dé-lester, dé-lestage.
У процесі аналізу виявлено лише декілька випадків парасинтезу (італ. cadre\encadr-
er;англ. stock\dé-stock-age, dé-stock-er; vitamine \ |
a –vitamin-ose). |
|
||
Ми помітили |
цікаву |
особливість англіцизмів утворювати |
композити, |
|
використовуючи як |
складовий елемент слова |
латинського чи грецького походження ( |
||
spectrogramme, spectrographe, ionosphère, testologie etc)..
За нашими спостереженнями , італійські запозичення не дають подібних утворень. Але, композити, другим елементом яких є французьке слово властиві й італійським і англійським запозиченням (італ.carton-paille, coton-poudre); (англ . rail-route, wagon-lit, camping-gaz).
Зточки зору семантичної структури, італійські та англійські запозичення, їх деривати
ікомпозити мають деякі особливості , а саме: 1). багатозначність, наприклад , італ. carton має шість значень ,англ. film -чотири значення;
2). обмеженість семантики дериватів і композитів порівняно з їх основами, наприклад, італ. médaille має чотири значення , тоді як похідне від нього médaillliste - тільки два значення.
Семантичні особливості основ дериватів і композитів повніше розкриваються при компонентному аналізі [3,с. 34-35]. Як показали результати цього аналізу, майже у всіх випадках родові твірної основи реалізуються в їх дериватах, наприклад, : італ. modèle (модель, зразок) реалізується в modelage, modelé, modeler.
Щодо видових сем ,то вони, як правило нейтралізуються, наприклад, modèle ( людина, натурщик ) нейтралізується в modelage, modelé, modeler. Реалізація всіх сем одночасно неможлива, оскільки з додаванням суфікса змінюється не тільки форма, а й зміст слова . В деяких випадках в похідних спостерігається поява додаткових сем, так званих дериваційних. Як приклад маємо modèle - рельєф ; modeler - пристосовувати.
Проаналізовані нами утворення від італійських та англійських слів відрізняються і соціо-лінгвістичним вживанням, під яким розуміємо сферу їх розповсюдження. Як свідчить матеріал аналізу, сфера розповсюдження італьянізмів і англіцизмів та похідних, утворених на їх основі, досить широка. Водночас можна помітити перевагу тих чи інших запозичень у певній галузі. Так, англіцизми вживаються переважно в галузі науково-технічній, спортивній та в мові преси. Своєю чергою, італьянізми та їх похідні домінують у галузі мистецтва.
Аналіз італійських і англійських запозичень дає підстави для таких висновків:
1. Словотвір від запозичених основ , зокрема від італьянізмів та англіцизмів підлягає загальним закономірностям словотвору мови-реципієнта, що проявляється в більшій
ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ СЛОВОТВОРУ... |
437 |
активності основ з невеликою кількістю складів ( двоскладові і трискладові основи) в мотивованому характері дериватів і композитів.
2.Генетична близькість французької та італійської мов сприяє більшій ефективності словотвору на основі італьянізмів порівняно з англіцизмами.
3.Словотворча потенція запозичених основ від італійської та англійської мов
проявляється далеко не в усіх запозиченнях. Тільки 25% |
італьянізмів і 19, 6% |
англіцизмів утворили у французькій мові нові лексичні одиниці. |
|
4.Коефіцієнт продуктивності запозичених основ з італійської та англійської мов становить 1, 9%.
5.Словотвір на базі запозичень має переважно постномінальний характер.
6.Деривати і композити іншомовних основ різняться обмеженістю семантичної потенції порівняно з їх твірними.
_________
1.Левит З.Н. Лексикология французского язька. - М., 1979.
2.Кубрякова Е.С. Основы морфологического анализа. - М., 1974.
3.Степанова М.Д. Вопросы компонентного анализа в лексике . - Иностранные языки в школе. - 1966. № 5.
4.Помірко Р.С. К вопросу о фонологической адаптации в системе гласных / франко- испанские контакты/ Іноземна філологія\. - 1977,№ 47.
5.Deroy L . L’emprunt linguistique . -0 P. 1956
6.Tarkhova V.A., Timeskova I.N. Essai de lexicologie du français moderne. - L., 1967.
7.Guiraud P. Les mots français . - P., 1965.
8.Mittérand H. Les mots français . - P : PUF, 1968.
SOME PARTICULARITIES OF WORLD FORMATION FROM THE BORROWED IN THE
MODERN FRENCH LANGUAGE
(Based on the Words Originating from Italian and English Languages)
Нalyna Rabosh
Ivan Franko National University of Lviv vul.Universytetska 1, Lviv 79000, Ukraine tel. (0322) 96-41-98
The aim of the present paper is to analyse borrowings from Italian and English and their influence on world-building in the French language. The research shows the borrowings’ world-building capacity ( capability) in the target language. In addition, morpheme derivative and semantic peculiarities of derivations and compounds have been studied in the paper.
Key words: borrowings’, derivation, compound.
Стаття надійшла до редколегії 27.09.2004, прийнята до друку 30.01.2005.
ВІСНИК ЛЬВІВ. УН–ТУ |
VISNYK LVIV UNIV |
Серія Міжнародні відносини |
Ser. Mizhnarodni Vidnosyny |
2005. Вип. 15. C. 438-438 |
2005. № 15. P. 438-438 |
|
ЗМІСТ |
ІСТОРІЯ І ТЕОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
Маркіян Мальський. Синдром нової берлінської стіни на межі України – ЄС.................... |
3 |
Степан Трохимчук, Соломія Зінько. Іслам і націоналізм: співпраця і суперництво
ідеологій............................................................................................................................ |
6 |
Валерій Кучинський. ООН та геополітичні виклики сучасності: роль та ефективність
організації у вирішенні глобальних проблем.............................................................. |
15 |
Микола Кравчук. Проблеми класифікації та функціонального призначення |
|
політичної символіки..................................................................................................... |
21 |
Василь Кирилич. Болгарське причорномор’я: спроба прогнозування перспектив
розвитку........................................................................................................................... |
26 |
Ігор Вдовичин. Реалізація свободи особи за умов глобалізації............................................. |
30 |
Юрій Чікель. Проблеми наукового дефініювання та трактування міжнародного |
|
тероризму............................................................................…........................................ |
40 |
Ярослав Шагай. Проблема політичного суверенітету в контексті концепцій побудови
Європейського Союзу.................................................................................................... |
44 |
Ольга Теленко. Політика Великобританії у північноірландському конфлікті |
|
(1968-1979)...................................................................................................................... |
47 |
Костянтин Поліщук. Полівалентність ідеології баскського націоналізму в контексті
сучасних політичних реалій.......................................................................................... |
53 |
Микола Іванов. Європейський досвід розбудови системи політичної освіти в процесі
демократизації суспільства............................................................................................ |
59 |
Ілля Ковалів. Метод оцінки ймовірностей у дослідженнях політичних об’єднань держав у
контексті глобалізаційних процесів.............................................................................. |
65 |
Ігор Мельник. Співдружність Незалежних Держав як форма міждержавного компромісу
після розпаду СРСР........................................................................................................ |
73 |
|
Володимир Качмар. Михайло Марченко – ректор Львівського державного |
|
|
українського університету в 939/1940 рр..................................................................... |
81 |
|
Світлана Пик. „Особливі відносини” США і Великобританії |
|
|
у 90-х роках ХХ століття............................................................................................... |
91 |
|
Зоряна Яцейко. Роль Magna Charta Universitatum у розвитку Болонського процесу......... |
97 |
|
Галина Заворітня. Вплив розширення ЄС на співпрацю з Україною у сфері |
|
|
спільної європейської безпекової та оборонної політики........................................ |
103 |
|
Олександр Кучик. Міжнародна організація як інструмент розв’язання міжнародних
конфліктів в другій половині ХХ століття................................................................. |
113 |
|
Уляна Кулик. Теоретико-методологічні аспекти дослідження інтервенції |
|
|
в міжнародних відносинах на сучасному етапі......................................................... |
119 |
|
Оксана Дащаківська. Проблема легітимності у польській політології............................. |
|
124 |
Анатолій Романюк. Крайні праві політичні партії – як нова сім’я |
|
|
політичних партій країн західної Європи.................................................................. |
131 |
|
Роман Лозинський. Сучасна етнодемографічна ситуація |
|
|
на пострадянському просторі...................................................................................... |
142 |
|
Наталія Балицька. Концептуальні основи впливу ісламу на міжнародну політику........ |
152 |
|
Оксана Краєвська. Механізми взаємодії політики у сфері туризму з іншими |
|
|
440 |
Галина Рабош |
|
|
|
|
Кіпру та Мальти у 2004-2006 роках............................................................................ |
|
289 |
Ігор Гурняк. Інституційний аналіз економічних процесів у перехідній економіці............ |
298 |
|
Тетяна Колесник. Вплив коливань валютних курсів на експорт України........................ |
|
307 |
Роман Копич. Макроекономічні чинники фіскальної політики країн з перехідною
економікою.................................................................................................................... |
|
|
|
|
|
|
315 |
|
Богдан Лапчук. Особливості вибору валютних режимів у країнах центральної |
|
|||||||
та східної Європи.......................................................................................................... |
|
|
|
|
|
|
324 |
|
Лілія |
Українець. |
Вплив |
лібералізації |
торгівлі |
на |
стан |
навколишнього |
|
середовища.................................................................................................................... |
|
|
|
|
|
|
331 |
|
Ігор Яремко. Гармонізація облікових систем: міжнародний аспект.................................. |
|
|
338 |
|||||
Оксана Присяжнюк, Юрій Присяжнюк, Богдан Уманців. Досвід створення і географія |
||||||||
єврореґіонів в країнах-учасницях Карпатського єврореґіону.................................. |
|
|
|
344 |
||||
Ірина Приходько. Переваги та недоліки вступу України до СОТ....................................... |
|
|
350 |
|||||
Михайло Видойник. Політико-економічні проблеми та |
|
|
|
|
||||
перспективи розвитку відносин між Україною та ЄС.............................................. |
|
|
|
356 |
||||
Марта Мальська. Ринок послуг в умовах трансформаційної економіки.......................... |
|
362 |
||||||
Наталія Голіян. Вимірювання технічного прогресу: показники технічних змін............. |
370 |
|||||||
Андрій Худо. Оцінка стану та перспективи залучення іноземних |
|
|
|
|||||
інвестицій в економіку України.................................................................................. |
|
|
|
|
|
377 |
||
Андрій Пехник. “Нова хвиля” міжнародного злиття і поглинання компаній: |
|
|
||||||
дійсність чи міраж?...................................................................................................... |
|
|
|
|
|
|
381 |
|
Наталя Максимів. Особливості сучасного світового ринку праці.................................... |
|
|
286 |
|||||
|
|
МІЖНАРОДНА ІНФОРМАЦІЯ |
|
|
|
|||
Роман Вовк. Сила фракцій Верховної Ради України........................................................... |
|
|
|
391 |
||||
Міхал Дрождж. Медійний вимір справедливості |
................................................................ |
|
|
|
397 |
|||
Олександра Дубіцька. Український інформаційний простір |
|
|
|
|
||||
у перехідний період історії держави........................................................................... |
|
|
|
|
407 |
|||
ЛІНГВІСТИЧНІ АСПЕКТИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
Олена Зарума-Панських. Мовний стиль, комунікативні завдання та прагматика текстів
міжнародних договорів................................................................................................ |
421 |
Зоряна Жовнірук, Аннета Арцишевська. Форми репродукції мови як засіб композиції та
архітектоніки в німецькомовній, англомовній сучасній прозі................................. |
428 |
|
Галина Рабош. Деякі особливості словотвору від запозичених основ |
у сучасній |
|
французькій мові ( на матеріалі італьянізмів та англіцизмів)................................. |
434 |
|
ЗМІСТ .....................................................................................…................................…......... |
438 |
|
СONTENTS ............................................................................……............................…......... |
440 |
|
Правила для авторів ...............................................................…................................…........ |
442 |
|