1.3 Показання світлофора алсн

На рисунку 1.1 зображена схема відповідності показань локомотивного світлофора АЛСБ показанням колійних світлофорів для горіння на вхідному світлофорі " Ч "червоноговогню і знаходження поїзда на блок-ділянці2.

Рисунок 1.1 – Схема показань колійних та локомотивного світлофора

1.4 Режим роботи локомотивних пристроїв алсн для заданих умов руху поїзда

Дамо опису режиму роботи локомотивних пристроїв АЛСН, для випадку руху поїзда з фактичною швидкістю Vф=35 км/год по блок-дільниці при надходженні інформації на локомотив у виглядіКЖкодучервоного вогню.

При русі поїзда по блок-ділянці здійснюється безперервний індуктив­ний зв'язок між рейковим колом і локомотивними пристроями АЛСН (див. рисунок 1.4). Завдяки цьому інформація у вигляді КЖкоду сприймають­ся на локомотиві у послідовності: приймальні котушками (ПК), фільтр (Ф), підсилювач (П), імпульсне реле (І) і подається в дешифратор Д. На основі розшифровки прийнятої інформації, дешифратор забезпечує включення на локомотивному світлофорічервоноговогню й подає в контрольний орган (КО) значення швидкості (Vд=50км/год), до якої, у цьому випадку, дозволяється рух поїзда, без періодичної перевірки пильності машиніста.

Оскільки в розглянутому випадку:

Vф < Vд,

то має місце режим періодичної перевірки пильності.

При цьому, КО вмикає лампочку попередньої індикації ЛПК, а також знеструмлює електромагніт ЕПК. Електромагніт таким чином вмикає пневматичний свисток. Коли машиніст почув свисток, він повинен натиснути і відпустити відповідну рукоятку пильності РБ, після цього КО вимкне електромагніт, свисток припиниться.

Рисунок 1.4 – Структурна схема пристроїв АЛСН

Рисунок 1.5 – Режими роботи системи АЛСН

2 Пристрої ец на станції "у"

2.1 Обґрунтування вибору пристроїв ец

Системи електричної централізації (ЕЦ) призначені для керування однією особою (черговим по станції - ДСП) з єдиного поста стрілками й світлофорами з метою забезпечення процесу перевезень у межах всієї станції або однієї її горловини. Системи ЕЦ, насамперед, дозволяють значно підвищити безпеку руху рухомого складу.

Крім цього, впровадження ЕЦ дозволяє підвищити наступні експлуатаційні показники:

- прискорити в десятки разів час готування маршруту;

- приблизно в 1,5-2 рази підвищити пропускну здатність горловин;

- інтенсифікує поїзну й маневрову роботу;

- скоротити штату працівників (звільнити в середньому 55 чергових стрілочних постів на кожні 100 централізованих стрілок);

‑ підвищити продуктивність і культуру праці.

У даній курсовій роботі задана станція не дуже велика, але число стрілок на ній дорівнює 39. Тому її варто віднести до категорії середніх станцій.

На середніх станціях застосовують ЕЦ із центральними залежностями й центральними джерелами живлення. У цих системах всю релейну апаратуру й джерела живлення розміщують на пості ЕЦ. Вона допускає два способи керування стрілками й світлофорами: маршрутне (автоматичне) і індивідуальне.

При маршрутному керуванні переведення стрілок і відкриття світлофорів здійснюється, як правило, послідовним натисканням двох кнопок - початку й кінця маршруту. При цьому, стрілочні комутатори й сигнальні кнопки для індивідуального переводу стрілок і відкриття світлофорів на пульті чергового по станції є, але використаються тільки в режимі резервного керування, наприклад, при неможливості маршрутного керування.

При індивідуальному керуванні спочатку переводяться в необхідне положення стрілки, а потім натисканням відповідної кнопки відкривається сигнал.

На великих і середніх станціях перший спосіб є основним, а другий - резервним. Крім цього, для зменшення завантаження ДСП і зручності виконання маневрової роботи на цих станціях може бути передбачене місцеве керування СС із маневрових постів, стовпчиків і вишок.

Зазначеними вище особливостями з систем ЕЦ, що реально використовуються, володіє блокова маршрутно-релейна централізація (БМРЦ). Вона являє собою систему ЕЦ із маршрутним керуванням, з посекційним розмиканням маршрутів, центральним живленням і центральними залежностями. БМРЦ знайшла широке застосування на великих і середніх станціях.

Основні функціональні вузли БМРЦ виготовляються у вигляді окремих конструктивно завершених виробів - блоків. Схеми для станцій з будь-яким числом стрілок і сигналів проектують і монтують, з'єднуючи блоки між собою, з пультом керування й напільним устаткуванням. Блокова побудова ЕЦ дозволяє прискорити проектування системи, випускати типові блоки із закінченим монтажем на заводі, прискорити строки монтажних робіт на об'єктах, поліпшити експлуатаційне обслуговування діючих пристроїв.

Разом з тим БМРЦ властивий ряд серйозних недоліків, характерних для будь-яких релейних апаратур, а саме:

- неможливість розширення функцій, що пов'язане із твердою логікою, що має місце при побудові релейних схем;

- економічна недоцільність, що викликана:

‑ високою вартістю виробів релейної техніки, що володіють ознаками першого класу надійності;

- більшими експлуатаційними витратами через більші габарити й відповідно, більших площ, займаних апаратурами БМРЦ;

- малим терміном служби виробів релейної техніки й відповідно, дорожнечею заміни;

- високою енергоємністю релейних схем;

- складність проведення обслуговування й ремонту через відсутність убудованих засобів діагностики;

- недостатня експлуатаційна надійність;

- відсутність засобів обміну інформацією й, отже, неможливість інтеграції в автоматизовані системи управління, глобальні бази даних, комп'ютерні мережі.

Позбутися від перерахованих вище недоліків дозволяє мікропроцесор­на техніка, що за багатьма показниками більш ніж на порядок перевершує характеристики релейних схем (функціональність, гнучкість, швидкодія, економічність, термін служби й ін.).

Однак створення мікропроцесорних систем ЕЦ (МПЦ) є складним технічним завданням, що вимагає значних капіталовкладень. Тому впровад­ження МПЦ на Україні очікується в перспективі, а в цей час застосування знаходять гібридні системи БМРЦ, що є, по своїй елементній базі, проміжними між релейними й мікропроцесорними системами ЕЦ.

Виходячи з вищевикладеного, задану дільничну станцію "У" доцільно обладнати гібридною системою БМРЦ, що складається з релейної виконавчої групи й мікропроцесорного маршрутного набору.