1. Етимологічно зумовлені омоніми

Багато чесько-українських омонімів виникають закономірно, тому в них легко можна виявити сліди колишнього семантичного зв’язку.

Природно, що у споріднених мовах, а тим паче у близькоспоріднених, омонімів набагато більше, ніж у мовах зі спорідненістю більш віддаленою. Наприклад, за деякими даними, між російською і чеською мовами «фальшиві друзі перекладача» складають до 6% лексичного складу, а між російською і литовською – 1% [21]. Крім того, між словами споріднених мов можуть виникати цілі ряди міжмовних омонімів чи міжмовних паронімів як наслідок неоднакового розвитку значень загальних за походженням слів.

Розвиваючись, мова швидко реагує на найменші зміни, що відбуваються в процесі пізнання людиною духовного і матеріального світу, і одразу фіксує їх у лексичному складі. У зв’язку з тим, що ці зміни тісно пов’язані з процесом людського мислення, де важливу роль грають аналіз і синтез, а також різноманітні асоціації, і з тим, що мова відображає життєві реалії, виходить так, що етимологічно споріднені слова у різних мовах починають набувати нових значень і стають міжмовними синонімами, паронімами і омонімами.

У процесі аналізу мовного матеріалу були виявлені наступні пари чесько-українських омонімів, обумовлених етимологічно:

Булка (укр.) «хліб з пшеничного борошна» - bulka (чеськ.) «пухирець, гулька». Укр. слово - пов’язане з булава, булька, які зводяться до праслов’янського *bul-a «куля, ґуля, набалдашник», *bul-j- «пузир, пухир», «ґуля, жовно», «куля,брила, грудка». Чеське слово – демінутив (зменш.-пестл.) від boule «груда, пучок», близьке до словенськ. búla «пухлина». Отже, бачимо, що слова мають спільне походження.

Бидло (укр.) «свійська рогата худоба; перен. невихована людина» - bydlo (чеськ.) «життя, буденність». Це етимологічно обумовлені слова: укр. слово – запозичення з польської мови bydło «худоба», яке походить з праслов. *byti. Чеське слово – походить зі старочеської мови, «життя, прибуток, проживання», яке є зміненим праслов. *byti.

Вигода (укр.) «те, що має добрі наслідки, несе прибуток; користь» - výhoda (чеськ.) «перевага». Укр. слово – від праслов. *godъ, споріднене з середньонижн. нім. gaden «бути відповідним, пасувати». Чеське слово від hod «головне церковне свято» та vhodná doba (для святкування) – з праслов. *godъ. Таким чином, слова мають спільне походження.

Гостинець (укр.) «якась річ або ласощі, яку привозять чи передають як подарунок» - hostinec (чеськ.) «корчма, трактир, паб». Укр. слово – від праслов. *gostъ < індоєвроп. *ghostis, споріднене з гот. gasts «чужинець, чужоземець». Чеське слово – від праслов. *gostъ, що відповідає герм. gastizі лат. hostis «чужинець». Отже, ці омоніми етимологічно обумовлені.

Гуска (укр.) «свійський і дикий птах» - houska (чеськ.) «булочка, білий хліб». Омоніми етимологічно обумовлені: укр. слово – від праслов. *gǫsь, однак точна етимологія не встановлена. Чеське слово – від husa, яке, в свою чергу, від праслов. *gǫsь, бо печиво нагадувало своїм виглядом сидячого гуся.

Дитинство (укр.) «період життя у дитячому віці» - dětinství (чеськ.) «хлоп’яцтво». Укр. слово - з праслов *dětę «дитина», яке походить з *dětent (<*dhojtent-) «годоване груддю», пов’язаного з праслов. *dojiti «доїти». Чеське слово – основою є праслов. *dětь «діти, потомство»; споріднене з *dojiti. Отже, омоніми є етимологічно обумовленими.

Діловий (укр.) «який стосується суті справи» - dílový (чеськ.) «складений». Слова мають спільне походження: укр. слово – з праслов. *dělo «робота, результат роботи», утворене від *děti суфіксом -lo. Чеське слово – від праслов. *dělo, утворене від *děti суфіксом -lo.

Домовина (укр.) «труна» - domovina (чеськ.) «батьківщина». Укр. слово утворене від дім; докладна етимологія не визначена. Чеське слово – від праслов. *domovъ «дім, домашній». Оскільки точна етимологія українського слова невідома, не можемо сказати точно, але скоріш за все омоніми етимологічно обумовлені.

Живіт (укр.) «частина тіла людини» - život (чеськ.) «життя». Укр. слово – з праслов. *žiti, živъ-; споріднене з лит. gýti «загоювати, видужувати» та іншими подібними; чеське слово – від прас лов. *živъ. Отже, омоніми мають спільне походження.

Зацілувати (укр.) «торкатися губами кого-небудь/чого-небудь (надміру)» - zacelovat (чеськ.) «лагодити, ремонтувати; лікувати, загоювати». Укр. слово – від старослов. cēlovati «вітати, здоровити», похідного від cēlъ «здоровий». Чеське слово – від старослов. cēlovati «здоровити». Таким чином, омонімія етимологічно обумовлена (слова мають спільне походження).

Заклад (укр.) «установа, організація» - základ (чеськ.) фундамент, підґрунтя, основа». Омоніми етимологічно обумовлені: укр. слово – від праслов. *klasti (<*kladti) «класти», споріднене з лит. klóti «слати, розстилати». Чеське слово - від праслов. *klasti (<*kladti) «класти», споріднене з лит. klóti «слати, розстилати».

Закусити (укр.) «затиснути, стиснути зубами» - zakusit (чеськ.) «звідати, пережити». Укр. слово – від праслов. *kǫsati, пов’язане з *kǫsъ (<*kond-so-s) «кусок», споріднене з лит. kąsti (kándu) «кусати; їсти». Чеське слово – з праслов. *kusiti, *kušati «кусати». Отже, слова етимологічно споріднені.

Запах (укр.) «властивість діяти на органи нюху» - zápach (чеськ.) «неприємний запах». Укр. слово – результат семантичної видозміни пахнýти «повіяти» через проміжне значення «повіяти (ударити) в ніс». Чеське слово – з праслов. *pachnǫti «виділяти аромати», пов’язаного з *páhati «дути, дмухати». Отже,омоніми етимологічно обумовлені.

Здатний (укр.) «який може, уміє робити що-небудь» - zdatný (чеськ.) «сильний, дужий; здібний». Укр. слово – з праслов. *dati,*davati, споріднене з лит. dúoti «давати». Чеське слово – точна етимологія не обґрунтована, відомо, що суміжне зі словом dát, а точне значення – «той, хто з себе щось представляє». Не вдалося виявити точний зв’язок слів, але скоріше за все вони мають спільне походження.

Зцілити (укр.) «вилікувати, позбавити хвороби» - scelit (чеськ.) «об’єднати, залатати». Укр. слово - з праслов. *cēlъ, споріднене з прус. kailūstiskan «здоров’я». Чеське слово – від праслов. *cēlъ «непорушний, здоровий», споріднене з прус. kailūstiskan «здоров’я». Отже, омоніми етимологічно обумовлені (є спорідненими словами).

Клопіт (укр.) ім. «неспокій, хвилювання; тривога» - klopit (чеськ). дієсл. «перевертати, опускати». Укр. слово – з праслов. *klopotъ, звуконаслідувальне утворення, що означало, насамперед, «стукіт, тупіт, галас». Значення «турбота, неспокій» розвинулося пізніше на підставі значення «неспокій»; рос. хлопоты «клопіт». Чеське слово – звуконаслідувального походження (як і klapat, klepat). Омоніми етимологічно обумовлені, однак розійшлися у значенні настільки, що мають приналежність до різних частин мови (іменник і дієслово).

Модрина (укр.) «рослина родини соснових» - modřina (чеськ.) «синець, кровопідтік». Омонімія етимологічно обумовлена: укр. слово - запозичення з польської мови modrzen, що виводиться від праслов. *modrъ «блакитний, синій». Чеське слово – від праслов. *modrъ «синь».

Нагляд (укр.) «дія за значенням «наглядати» - náhled (чеськ.) «думка, погляд». Укр. слово – від праслов. *ględěti <glendētei– споріднене з лтс. glendi «шукай», *glenst «дивитися, шукати», індоєвр *ghlend «блищати, дивитися» (значення «дивитися» розвинулося з первісного «блищати». Чеське слово – з праслов. *ględěti, суміжне з нім. glanz «блиск» (так само пізніше значення розвинулося з цього). Отже, омонімія зумовлена етимологічною спорідненістю слів.

Напад (укр.) «дії з метою загарбати щось, агресія» - nápad (чеськ.) «раптова думка, ідея». Укр. слово – від праслов. *pasti (< * padti), споріднене з дінд. padyate «падає, іде». Чеське слово – від праслов. *pasti (<* padti), споріднене з дінд. padyate«падає, іде». Таким чином, слова є спорідненими.

Опікати (укр.) «піклуватися, доглядати» - opékat (чеськ.) «підсмажувати, обсмажувати». Укр. слово – генетично пов’язане з давньоруським пекуся «турбуюся», з праслов. pekǫ (*pekti) «печу, пекти». В укр. мову можливо запозичене з польської або російської. У чеській мові – з праслов. *pekti, пов’язане з лит. kepti. Отже, омонімі етимологічно обумовлені.

Осуд (укр.) «вияв несхвального, негативного ставлення» - osud (чеськ.) «доля, фатум». Слова мають спільне походження: укр. слово – від праслов. *sǫdъ; загальноприйнятої етимології не має, здебільшого виводиться від індоєвроп. *somdhos «спільний розгляд, спільне судження, примирення». Чеське слово - від старочеського osúditi «присудити» тобто «те, що присуджено людині».

Овочі (укр.) «соковиті плоди трав’янистих рослин, що вживаються у їжу» - ovoce (чеськ.) «фрукти». Укр. слово – загальноприйнятої етимології не має, найбільш вірогідно – з праслов. *ovoktъ «плід, фрукт». Чеське слово – з праслов. *(o)vot’e «плоди», споріднене з лит. àugti «ріст». Отже, омоніми етимологічно зумовлені (мають спільне походження).

Плітка (укр.) «чутка, поговір» - pletka (чеськ.) «женихання, інтрига». Укр. слово - від праслов. *plesti< *pletti< *plekti «плести, вити, в'язати», споріднене з лат. plecto «плету, завиваю, сплетаю». Чеське слово – від праслов. *plesti «плести». Отже, омоніми етимологічно обумовлені.

Поганка (укр.) «отруйний гриб» - pohanka (чеськ.) «гречана крупа, каша». Укр. слово – похідне утворення від поганий «недобрий, некорисний, шкідливий», яке, в свою чергу, від *pohan «язичник»; характеризує будь-який поганий, неїстівний гриб. Чеське слово – від pohan «язичник», тому що крупа була завезена язичниками-татарами. Бачимо, що омоніми мають спільне походження.

Послання (укр.) «твір у формі листа, звернення» - poslání (чеськ.) «місія». Омонімія є етимологічно зумовленою: укр. слово – від праслов. *sъlati «посилати, відправляти», загальноприйнятої етимології не має, зіставляється з гот. salijan «підносити, жертвувати» та ін. Чеське слово - від праслов. *sъlati «посилати, відправляти», загальноприйнятої етимології не має, зіставляється з гот. salijan «підносити, жертвувати».

Послуга (укр.) «дія, вчинок, що дає допомогу іншому» - posluha (чеськ.) «працівник, служник». Укр. слово - від праслов.*sluga, služiti; споріднене з лит. slaugá «служба, служіння». Чеське слово – від праслов.*sluga, služiti; споріднене з лит. slaugá «служба, служіння». Отже, омоніми етимологічно обумовлені.

Родичі (укр.) «ті, хто перебуває у родовій спорідненості» - rodičě (чеськ.) «батьки». Укр. слово – від праслов. *rodъ (<* ordъ), можливо, пов’язане з rosti, rasti «рости», споріднене з лит. rasmė «урожай». Чеське слово - від праслов. *rodъ, споріднене з лит. rasmė «урожай». Отже, омонімія пояснюється етимологічною спорідненістю слів.

Розпуста (укр.) «аморальний спосіб життя, блудство» - rozpusta (чеськ.) «пустун, шибеник». Укр. слово – похідне утворення від дієслова розпустити, що складається з префікса роз- і дієслова пустити; сучасне значення розвинулось, очевидно, на основі давнього значення «розлучення», яке могло мати негативний відтінок. Чеське слово - з праслов. *pustiti (від *pustъ), очевидно «опустити», «покинути», «звільнити». Омонімія етимологічно обумовлена.

Рихлий (укр.) «крихкий, розсипчастий» - rychlý (чеськ.) «швидкий, скорий». Укр. слово – праслов. *ryхlъ, пов’язане з rušiti «порушувати», споріднене з лтс. rusenis «дуже рихлий». Чеське слово - від праслов. *rychlъ, пов’язане з ruch,rušitі лит. rūšéti «бути рухомим». Отже, омоніми мають спільне походження.

Селянка (укр.) «жителька села» - selanka (чеськ.) «ідилія». Укр. слово – від праслов. Омонімія етимологічно обумовлена: *sedlo, пов’язане з *sěděti «сидіти»; лексична основа змішалася з основою праслов. selo «рілля», спорідненою з лит. salá «острів». Чеське слово – від польськ. sioło «село».

Складний (укр.) «важкий для розуміння, здійснення» - skladný (чеськ.) «місткий, ємний». Укр. слово – від праслов. *klasti (<*kladti) «класти»; споріднене з лит. klòti «слати, розстилати». Чеське слово - *klasti (<*kladti) «класти»; споріднене з лит. klòti «слати, розстилати». Таким чином, омонімія етимологічно обумовлена.

Спокійний (укр.) «тихий, лагідний, врівноважений» - spokojený (чеськ.) «задоволений». Укр. слово - від праслов. *pokojъ, пов’язане чергуванням голосних з počiti «спочити». Чеське слово - від праслов. *pokojъ, пов’язане чергуванням голосних з počiti «спочити». Отже, омонімія обумовлена етимологією.

Стан (укр.) «обставини, умови, ситуація» - stan (чеськ.) «намет, шатро». Омонімія пояснюється етимологічною спорідненістю: укр. слово – від праслов, *stanъ «становище», пов’язане з дієсловом stati «стати». Чеське - від праслов. *stanъ «становище, той, що стоїть», пов’язане з дієсловом stati «стати».

Труп (укр.) «мертве тіло» - trup (чеськ.) «тулуб; фюзеляж, корпус». Укр. слово - від праслов. *trupъ, споріднене з лит. traupus «ламкий, крихкий». Чеське слово – сучасне значення перейнято з південнословенської мови; від праслов. *trupъ, споріднене з лит. traupus «ламкий, крихкий». Отже, омонімія етимологічно обумовлена.

Тушити (укр.) «гасити, припиняти горіння» - tušit (чеськ.) «передчувати, припускати». Укр. слово – від праслов. *tuхnǫti «гаснути», *tušiti «гасити, робити тихим, заспокоювати»; споріднене з лит. tausýtis (про вітер) «стихати, заспокоюватися». Чеське слово – з праслов. *tuхnǫti «гаснути», *tušiti «гасити, робити тихим, заспокоювати»; сучасне значення з’явилося пізніше. Отже, омоніми мають спільне походження.

Худий (укр.) «який має виснажене, сухорляве тіло» - chudý (чеськ.) «бідний». Омонімія етимологічно обумовлена: укр. слово – від праслов. *хudъ; найвірогідніше споріднене з дінд. kšodati «товкти, дрібнити». Чеське слово – від праслов. *chudъ (немає точної етимології). Також споріднене з дінд. kšodati «товкти, дрібнити».

Худоба (укр.) «свійські тварини» - chudoba (чеськ.) «бідність, убогість». Укр. слово – семантична видозміна слова худоба «убозтво» з таким розвитком значення: худе (вбоге майно) – майно – худоба «тварини як частина майна» - «усе майно». Чеське слово - від праслов. *хudъ; найвірогідніше споріднене з дінд. kšodati «товкти, дрібнити». Омонімія пояснюється спільністю походження слів.

Хитрий (укр.) «підступний, лукавий» - chytrý (чеськ.) «розумний, дотепний». Укр. слово – від праслов. *хytrъ; утворене від *хytati, xytiti за допомогою суфікса –rь. Чеське слово – від праслов. *chytrъ, утворене від *хytati, xytiti. Таким чином, омонімія етимологічно обумовлена.

Червень (укр.) «шостий місяць календарного року» - červeň (чеськ.) «червоний колір, багрянець». Омонімія пояснюється етимологічною спорідненістю слів: укр. слово – від праслов. *čъrviti, утвореного від *čъrvь; назва пов’язана з черв, оскільки в червні розвиваються лялечки (черв’ячки), з яких видобували червону фарбу (червець). Чеське слово – від праслов. *čъrv(j)enъ (від *čьrviti) «фарбувати червом» - бо червона фарба видобувалася зі спеціального виду черв’яків.

Черствий (укр.) «засохлий, несвіжий (про хліб)» - čerstvý (чеськ.) «свіжий». Укр. слово – з праслов. *čьrstvъ «твердий, міцний» (значення «свіжий», «бадьорий» - вторинне»), розглядається як утворення, похідне від дієслова *čersti з первісним значенням «рубати, завдавати удари»; пізніше значення змінилося; зіставляється з лит. kertu «рубати, бити». Чеське слово – з праслов. *čъrstvъ «свіжий» (немає точної етимології). Таким чином, слова мають спільне походження.

Ягода (укр.) «соковитий плід трав’янистих та кущових рослин» - jahoda (чеськ.) «суниця, полуниця». Укр. слово – від праслов.*(j)agoda; утворене за допомогою суфікса –od-a від первісного *(j)aga «ягода». Чеське слово – від праслов. *agoda «ягоди, лісні плоди в цілому»; пізніше значення звузилось. Отже, омонімія етимологічно обумовлена.

Таким чином, можна зробити висновок, що поява «фальшивих друзів перекладача» у близькоспоріднених мовах обумовлена своєрідністю зовні схожої лексики, оскільки історично міжмовна омонімія, як вважає, наприклад, В.Акуленко, у споріднених і особливо у близькоспоріднених мовах базується на споріднених словах, що тяжіють до спільних прототипів у мові-основі [1]. Погляд дослідниці цілком співпадає із поглядом Й.Влчека, науковими баченнями якого ми керуємося у даній роботі.