3. Омоніми, утворені в результаті випадкових співпадінь

Є дуже багато міжмовних омонімів, що утворились в результаті випадкового співпадіння. Їх можна розділити на дві підгрупи:

1. Випадкові збіги в результаті запозичень з різних мов.

Банка (укр.) «скляна посудина циліндричної форми» - banka (чеськ.) «банк, фонд». Омонім, утворений в результаті випадкового співпадіння, а саме – запозичення з різних мов. Укр. банка - запозичене з рос. банка «скляна посудина циліндричної форми». Чеське слово – з іт. banco «лавка (обмінна)», що прийшло з герм. bankiz «лавка».

Батіг (укр.) «пристрій з ремінців щоб підганяти коней» - batoh (чеськ.) «рюкзак, ранець». В укр. мові – похідне, утворене від бат «палка» з тим самим суфіксом –og-, що і в слові пиріг, можливий зв'язок з тюрк. botak, budak «гілка, сук». У чеській зі словенської batoh, яке, можливо, з мадярськ. batyu «ранець». Отже, омоніми утворені в результаті випадкового збігу (запозичення з різних мов).

Блимати (укр.) «світитися нерівним світлом; кидати погляди» - bloumat (чеськ.) – «блукати, роздивлятися». Укр. слово – паралельне до бликати, утворене від основи індоєвр. *bhlЇ - «сяяти», споріднене з блиск. Чеське слово – власне чеське. Отже, випадковий збіг.

Буряк (укр.) «городня рослина» - burák (чеськ.) розм. «арахіс». Укр. слово запозичене через польську мову з середньолатинської (borago) або італійської (borragine) «бурачник»; можливо походить від назви кольору bury. Чеське слово – спрощення зі словосполучення burský oříšek, яким горіх названий від назвиBúry – племен у Пд. Африці, звідки стали завозити арахіс у Європу. Отже, омоніми утворені внаслідок випадкового збігу, а саме – запозичення з різних мов.

Бухта (укр.) «невелика частина водного простору, відокремлена сушею від відкритих вод з трьох боків» - buchta (чеськ.) «солодкий пиріжок; перен. тюхтій». Укр. слово – запозичення з нім. bucht «вигин, кривизна», пов’язане з дієсловом biegen «гнути». Чеське слово має чесько-польське походження. Отже, омоніми утворені випадковим збігом (запозичення з різних мов).

Голка (укр.) «знаряддя для шиття, тонкий металевий стрижень» - holka (чеськ.) «дівчина, донька; дорогенька». Укр. слово – точна етимологія не з’ясована, можливо внаслідок змін з праслов. *jьgъla. Чеське слово – жін. форма holec, власне чеське слово. Отже, омоніми утворені в результаті випадкового збігу (запозичення з різних мов).

Давка (укр.) «тиск, штовхання у юрбі» - dávka (чеськ.) «порція, доза». Укр. слово – від праслов. *daviti, споріднене з лит. dôvyti «гнобити, мучити». Чеське слово – з праслов. *dati, спорідненого з лит. dúoti «дати». Отже, омоніми утворені в результаті випадкового збігу (запозичення з різних мов).

Гаяти (укр.) «затримувати довше, ніж треба; втрачати» - hajat (чеськ.) «спатки, спати». Укр. слово – від праслов. *gajiti «огороджувати», пов’язане з gajъ «гай». Чеське слово – дитяче, точна етимологія невідома. У словенській мові відповідник aijat «колихати». Судячи за знайденими даними, омоніми мають різне походження (випадковий збіг).

Жилетка (укр.) «предмет одягу» - žiletka (чеськ..) «лезо, бритва». Укр. слово – запозичення з фр. мови gilet, можливо, через посередництво ісп. jileco і ар. jaleco «плащ, куртка» зводиться до тур. yelek «жилет». Зведення до власної назви Gilet tвизнане помилковим. У чеській мові – за іменем підприємця K.C. Giletta, який винайшов бритвене лезо. Отже, омоніми утворені випадковим збігом – запозичення з різних мов. (як бачимо, раніше була теорія розходження значень при запозиченні з однієї мови, але її спростували).

Зажиток (укр.) «достаток, заможність» - zážitek (чеськ.) «враження». Укр. слово – від праслов. *žiti,živъ-; споріднене з лит. gýti «загоювати, видужувати» та іншими подібними; чеське слово – з праслов. *žiti, споріднене з лит. gýti «загоювати, видужувати». Отже, омонімія зумовлена випадковим збігом.

Кара (укр.) «суворе покарання, відплата» - kára (чеськ.) «ручний візок, таратайка». Укр. слово – від праслов. *kara з похідним від нього дієсловом karati (або навпаки) пов’язане з koriti «корити». Чеське слово – від karre «візок», яке з лат. carrus «віз». Отже, омоніми утворені випадковим збігом, а саме – запозичення з різних мов.

Клапоть (укр.) «відрізана чи відірвана частина тканини, шкіри та ін.» - klapot (чеськ.) «стукіт, цокання». Укр. слово – з праслов. *klapъtъ «кавалок», споріднене з лит. kálpa «поріг». Чеське слово – звуконаслідувального характеру, суміжне з нім. klappe і англ. clap. Отже, омоніми утворені випадковим збігом (запозичення з різних мов).

Кулак (укр.) «кисть руки з зігнутими і притиснутими до долоні пальцями» - kulak (чеськ.) «куркуль». Укр. слово – очевидно, пов’язане з кулитися; можливо походить від тюрк. *qualq, пов’язаного з qol «рука». Чеське слово – з рос. кулак. Отже, омонімія зумовлена випадковим збігом, а саме – запозичення з різних мов, однак, можливо, що у корені лежить і спільна етимологія.

Луза (укр.) «один з шести отворів по краях більярдного стола» - lůza (чеськ.) «сірома, голота, набрід». Укр. слово - запозичення з польської мови, походить від франц. blouze «заглиблення (у більярді, у грі в лапту)», що не має певної етимології. В чеській мові – точна етимологія не зрозуміла. Можливо, прийшле з середьнонім. lōs «вільний, голий, позбавлений всього». Отже, омонімія – випадковим збігом (запозичення з різних мов).

Небо (укр.) ім. «повітряний простір у формі купола над землею» - nebo (чеськ.) спол. «або». Укр. слово – від праслов. nebo(*nebos), споріднене з дінд. nábhah «туман, хмара, повітряний простір, небо». Чеське слово – власне чеське, скоріш за все утворилося з ne і bo, які наявні і в інших мовах у значенні «або». Отже, омонімія зумовлена випадковим збігом (запозичення з різних мов). Як бачимо, значення різне настільки, що слова мають приналежність до різних частин мови – самостійної і службової (іменник і сполучник).

Посада (укр.) «службове становище» - posada (чеськ.) «кошик, клітка». Укр.слово – запозичене з польської мови posada «посада (заст..) становище, фундамент», пов’язане з sadzić «садити». Чеське слово – з праслов. *saditi (від *sěsti) «сісти». Отже, омонімія випадкова – слова запозичені з різних мов.

Ціп (укр.) «с/г знаряддя» - cíp (чеськ.) «ріг; клин». Укр. слово – припускається спорідненість з лат. scīpiō «знаряддя для молотьби». Чеське слово – споріднене з англ. pike «вістря». Отже, омонімія випадкова, зумовлена запозиченням слів з різних мов.

Чарка (укр.) «посудина для пиття міцних напоїв» - čárka (чеськ.) «риска, кома, знак довготи». Укр. слово – скоріш за все, запозичення з тюркських мов; тат. čara «велика чашка», монг. čara,cara «металева миска». Чеське слово – пов’язане з čáry, čárovat «чарувати», яке взято з праслов. *čarovati, čarati. Отже, омонімія – випадковий збіг (запозичення слів з різних мов).

Чесно (укр.) присл. до «чесний (який відзначається високими моральними якостями)» - česno (чеськ.) ім. «вічко, льоток (вулика)». Укр.слово – від праслов.*čьstь, пов’язане з праслов.*čьsti, čisti «читати, лічити, рахувати; шанувати». Чеське слово – пов’язане з česat як і česnek, йдеться про якесь «збирання» (rozčísnuté). Отже, омонімія внаслідок випадкового збігу (запозичення з різних мов).

Чумак (укр.) «В Україні – торговець сіллю, рибою та іншими товарами, що перевозив їх на волах» - čumák (чеськ.) «морда, писок, ніс, рило». Укр. слово – етимологія не зовсім ясна, вважається запозиченим з тюркських мов (тур. comak «булава, ціпок» або cumakdar «той, хто носить булаву»). Чеське слово – пов’язане з čuméti «лежати, сидіти навпочіпки». Експресивний вираз. Отже, омонімія зумовлена випадковим збігом (запозичення слів з різних мов).

2. Міжмовні омоніми, утворені в результаті запозичень різних слів з однієї мови.

Брат (укр.) ім. «син у відношенні до інших дітей одних батьків» - brát (чеськ.) дієсл. – «схоплювати руками або знаряддям». Укр. слово – з праслов. *bratrъ, bratъ. Чеське слово – з прас лов. *bьrati. Отже, омоніми утворені в результаті випадкового збігу, а саме – запозичення різних слів з однієї мови. До того ж вони мають приналежність до різних частин мови – іменника і дієслова.

Вогонь (укр.) «полум’я» - ohon (чеськ.) «хвіст». Укр слово – від праслов. *ogn(j)ь, споріднене з лит. ugnis «вогонь». Чеське слово – від ohánět (se) «махати», яке від hnát «гнати» (від праслов. *gъnati). Отже, дані омоніми утворилися через випадковий збіг (запозичення різних слів з однієї мови).

Гарант (укр.) «той, хто дає гарантію» - harant (чеськ.) «шибайголова, паливода». Укр. слово – запозичене з нім або франц. мови; нім. garantíe походить від франц. garantie, пов’язаного з garant «поручитель». Чеське слово – точна етимологія невідома; можливо пов’язане з іменем Harant, яке з нім. Herrand. Отже, омоніми утворені випадковим збігом (запозичення різних слів з однієї мови).

Запас (укр.) «те, що заготовлено заздалегідь, збереження» - zápas (чеськ.) «змагання, боротьба, бій». Укр. слово – утворене з префікса за- і кореня пас-, наявного у дієслові пасти. Чеське слово – утворене зі словосполучення jíti za pasy>zapasy,тобто «боротьба, при якій суперники мало один одного повалити на спину, тримаючи за пояс». Отже, омоніми утворені випадковим збігом.(запозичення різних слів з однієї мови).

Кров (укр.) «червона рідина, що циркулює по тілу людини» - krov (чеськ.) «крокви; дах; стріха». Укр. слово – від прасолов. *kry споріднене з лит. kraūjas «кров». Чеське слово – від праслов. *krovъ з індоєвр. *krou-, що споріднене з *kryti «те, що криє». Отже, омонімія обумовлена випадковим збігом, а саме – запозичення різних слів з однієї мови.

Курка (укр.) «свійська птиця» - kůrka (чеськ.) «скоринка». Укр. слово – від праслов. *kurъ, утворене за допомогою суфікса –r- від звуконаслідувального вигуку *ku або *kur. Чеське слово – від праслов. *kora, пов’язане з лат. corium «шкіра» та ін. Отже, омонімія – випадковий збіг (запозичення різних слів з однієї мови).

Лід (укр.) «замерзла вода у твердому стані» - líd (чеськ.) «народ; люди». Укр. слово – від праслов. *ledъ «замерзла вода», споріднене з лит. ledūs «лід». Чеське слово – від праслов. *l’udь, має відповідники в лит. liadis «люди». Отже, омонімія зумовлена випадковим збігом, а саме - запозичення різних слів з однієї мови.

Мілька (укр.) «маленька риба, яка щойно розвинулась з ікри» - mýlka (чеськ.) «помилка, хиба». Укр. слово – похідне утворення від мілкий «малий, дрібний». Чеське слово – етимологія не повністю ясна, можливо від праслов. *myliti (se). Отже, омонімія зумовлена випадковим збігом (запозичення різних слів з однієї мови).

Оса (укр.) «комаха» - osa (чеськ.) «вісь, суть». Укр. слово – з праслов. *osa (<*opsa) – споріднене з лит. vapsa. Чеське слово – від праслов. *оsь, суміжне з лит. ašis. Отже, омоніми утворені випадково, шляхом запозичення двох слів з однієї мови.

Старість (укр.) «період життя після зрілості» - starost «турбота, хлопіт». Омонімія зумовлена випадковим збігом (запозичення з однієї мови різних слів): укр. слово – від праслов. *starъ-jъ «старий, давній»; споріднене з лит. stòras «товстий, об’ємистий». Чеське слово – з праслов. *starati (se) «трапити (ся)», споріднене з лит. starínti «важче робити».

Свинка (укр.) «зменш.-пестл. до «свиня» - svinka (чеськ.) «мокриця». Укр. слово – з праслов. *svinъja, можливо з давнішого *svini (жін. рід), похідного від прикметника svinъ «свинячий». Чеське слово – від слова vinout «звитися», утворене від праслов. *viti «вити». Отже, омонімія є випадковою (запозичення різних слів з однієї мови).

Отже, розглянувши 80 чесько-українських міжмовних омонімів з точки зору походження і семантики і класифікувавши їх в залежності від виникнення, ми отримали такі результати: 41 омонім етимологічно зумовлений, тобто слова і з чеської, і з української мови мають спільне походження (сходять до праслов’янської мови); 8 омонімів утворилися в результаті розходження значення при запозичені з іншої мови (німецької, французької тощо); 31 омонім утворено завдяки випадковому збігу (20 - шляхом запозичення схожих слів з різних мов і 11 – шляхом запозичення двох різних слів з однієї мови). Отримані дані проілюстровано діаграмою.

Діаграма кількісного співвіднесення досліджуваних омонімів

Таким чином, наше припущення про перевагу кількості етимологічно зумовлених омонімів над омонімами, утвореними іншими шляхами, базоване на поглядах чеського мовознавця Й. Влчека, підтверджене: з-поміж 80 чесько-українських пар омонімів більше половини мають спільне походження, тоді як друга половина поділяється за способом творення на три менш численні групи.

Висновки

Кожна розвинена мова є самостійною і неповторною, вона має свою писемність і традиції, але жодна не може уникнути проникнення у неї певних елементів інших мов. Взаємовплив мов у області лексики призводить до виникнення такого явища як міжмовна омонімія. Найбільш стисло – це збіг графічної форми чи/та звучання слів з різних мов, відмінних за значенням.

У процесі дослідницької роботи було здійснено теоретичний огляд існуючих мовознавчих праць, на основі якого можна зробити висновок, що чесько-українська міжмовна омонімія може позиціонуватися як самостійне, автономне явище лексико-семантичної системи, що відображає становлення історично спільної, успадкованої частини слів двох мов або є результатом їх тісного контактування на певному етапі.

Аналіз явища чесько-української міжмовної омонімії на прикладі відібраних омонімів з точки зору походження і семантики був метою даної роботи. У своєму дослідженні ми керувалися, перш за все, поглядами на явище омонімії чеського мовознавця Й. Влчека, котрий пояснював виникнення міжмовних омонімів динамічним розвитком слів, які колись мали спільне значення і в яких згодом відбулися певні семантичні зміни. Розвиваючи думку лінгвіста, ми встановили й інші причини виникнення міжмовних омонімів з погляду походження і семантики, а саме – запозичень (декількох видів). Сутність дослідження полягала у перевірці кількісного співвіднесення омонімів, утворених першим і другим шляхами. Методом суцільної вибірки ми обрали 80 чесько-українських міжмовних омонімів з двомовного словника, здійснили аналіз цих слів з точки зору етимології та семантики, і в залежності від причин виникнення класифікували «фальшивих друзів перекладача» за групами і підгрупами:

• етимологічно зумовлені омоніми (у цю групу потрапляє найбільша кількість омонімічних пар, отже, нашу теорію доведено);

• омоніми, зумовлені розходженням у значеннях слів при запозиченні з однієї мови;

• омоніми, утворені в результаті випадкових співпадінь (запозичення подібних слів з різних мов та запозичення різних слів з однієї мови).

Наша робота може бути корисною для подальших досліджень міжмовної омонімії як взагалі, так і з етимологічно-семантичної точки зору; для використання у інших працях, для укладань словників чесько-українських міжмовних омонімів тощо.

Список використаних джерел

1. Акуленко В.В.О ложных друзьях переводчика. М., 1969г. - 14стр.

2. Бодик О.П., Рудакова Т.М. Сучасна українська літературна мова. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія : Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 414 с.

3. Будагов Р.А. История слов в истории общества. Москва: Просвещение, 1971.

4. Будагов Р. Ложные друзья переводчика. – М., 1974.

5. Булаховський Л.А. З життя омонімів // Збірник наукових праць. У 4-х т. Київ, 1978.

6. Булаховский Л.А. Омонімія в слов’янських мовах. Вибрані праці. Славістика. Російська мова. Київ: Наукова думка, 1978, Т.3, с. 320-329.

7. Влчек Й. Чешско-русские омонимы – высшая стадия лексической интерференции // Болгарская русистика. – София, 1975.

8. Гольцекер Ю.П. Некоторые особенности перевода с родственных языков/ Ю.П.Гольцекер // Славянская филология. Л., 1975. Вып. 3.

9. Готлиб К.Г.М. Междуязычные аналогизмы французского происхождения в немецком и русском языках. Автореферат диссертации на соискание степени кандидата филологических наук. Кемерово, 1966.

10. Дубичинский В.В. Лексические параллели в лексикографической практике. Современные проблемы лексикографии. Харьков, 1992.

11. Заславська Н.В. Обережно: міжмовні омоніми // Культура слова. Вип.28 – К.: Наукова думка, 1985. – С. 77-80.

12. Илиевская К. Славянская межъязыковая омонимия и полисемия – мост или препятствие на пути к взаимопониманию // Филологические заметки. Вып. 4. Пермь-Скопье-Любляна, 2006. С. 206-217.

13. Кіцила Лідія. Деякі Теоретичні проблеми дослідження омонімії вслов’янському мовознавстві // Проблеми слов’янознавства / Л. Кіцила,2000. – Вип. 51. – С. 159-166.

14. Лобковская Л.П. О понятии межъязыковой омонимии(к проблеме термина «ложные друзья переводчика») // Вестник челябинского государственного университета. 2012.Филология. Искусствоведение. № 20 (274). - Вып. 67. - С. 79–87.

15. Маулер Ф.И. Грамматическая омонимия в современном английском языке. Ростов, 1983.

16. Мосягин А. А. Межъязыковая омонимия как проблема трансформации авторской картины мира при переводе. Автореферат. Екатеринбург, 1999 г.

17. Муравьев, В. Л. Faux amis, или «Ложные друзья переводчика». М. : Просвещение, 1969. 48 с.

18. Пражский лингвистический кружок. Сб.статей. М., 1967.

19. Рильський М.Ф. Мистецтво перекладу. Київ: Рад. Письменник, 1956.

20. Українсько-чеські паралелі в текстах і ситуаціях: розмовник / Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України, Український мовно-інформаційний фонд НАН України, Слов'янський ін-т Чеської Академії наук. - К. : Довіра, 2002. - 477 с.

21. Федорчук Е.В. Межъязыковая омонимия и паронимия в близкородственных язиках: на материале русского и украинского языков. Автореферат диссертации. Москва, 2001 г.

22. Шидловский А. Лингвистические проблемы перевода на белорусский язык. – Мн., 1978.

23. Юзвяк Ірина. Проблема українсько-турецької омонімії в лінгводидактичному аспекті. Статья. 4 стр.Источник: Теорія і практика викладання української мови як іноземної. 2008. Вип. 3. С. 219–222.

24. Kœssler M., Derocquigny J. Les faux amis ou Les pièges du vocabulaire anglais, Paris, 1928.

25. Denisa Navrátilová. Ukrajinsko-česká mezijazyková homonymie a paronymie (na materiálu substantiv). Bakalářská diplomová práce. Брно, 2011 р. Автореферат.

26. Vlcek Josef. K problematice rusko-ceske hamonymie // Acta Universitatis carolinaePhilologica 3 Slavia Pragensia IY. – 1962.

27. Ducháček Otto. O vzájemném vlivu tvaru a významu slov. Praha, 1953.

28. Forman M. Homonyma // Ruský jazyk. Časopis pro vyučování ruštině na československých školách. Ročník V1, N 8, 1956.

29. Těšitelová Marie. O morfologické homonymii v češtině. Rozpravy Československé Akademie věd. Ročník 76 – sešit 8. Praha, 1966.

30. Rejzek 2001 – Rejzek J. Český etymologický slovník. Praha, 2001.

Список скорочень назв джерел ілюстративного матеріалу

31. Чесько-український словник / Упоряд. Іржи Новак. — Київ: Чумацький шлях, 2008. — 586 с.

32. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982.

Лексикографічні джерела

33. Акуленко В.В., Комиссарчик С.Ю., Погорелова Р.В., Юхт В.Л. Англо-русский и русско-английский словарь "ложных друзей переводчика". Москва, 1969.

34. Готліб К.Г.М. Немецко-русский и русско-немецкий словарь «ложных друзей переводчика». Москва: Современная энциклопедия, 1972.

35. Кочерган М.П. Краткий словарь русско-украинских межъязыковых омонимов. Русский язык и литература в средних учебных заведениях УССР, № 7, 1991.

Додатки

А Антикваріат Предмети мистецтва минулого, цінні як пам'ятки старовини, а водночас придатні до повсякденного вжитку. Магазин скуповує антикваріат для реставрації. Б Балон Оболонка з повітрям чи газом, легшим за повітря; Посудина, в якій зберігають, перевозять газ або рідину. Задля безпеки купив собі газовий балон. Банка Скляна, металева, пластикова посудина переважно циліндричної форми. Банка з рідиною. Батіг Пристрій з ремінців на держаку підганяти коней, волів, худобу Батіг на коня. Блимати Світитися тьмяним нерівним світлом; кидати погляди, поглядати. Лампочка постійно блимає. Балетка Легкі туфлі без підборів. Вона купила нові балетки. Брат (ім.) Син у відношенні до інших дітей одних батьків. Поїхали з братом до лісу.

Antikvariát Букіністичний магазин. Nabízíme veškerý antikvářský sortiment - beletrii, odborné knihy, sběratelské předměty i grafické listy - to vše za velmi příznivé ceny. Balón Повітряна куля, аеростат. Cena vyhlídkového letu balónem se liší podle počtu osob v koši balónu, typu letu a lokality požadovaného letu. Banka Банк, фонд. Komerční banka poskytuje finanční produkty a služby pro občany. Batoh Рюкзак, ранець. Široký výběr školních batohů pro děti, studentských batohů a batohů pro volný čas. Bloumat Блукати, роздивлятися. Bloumat po neznámým pobřeží. Baletka Балерина. Baletka tancovala na scéně. Brát (дієсл.) Схоплювати, охоплювати руками або яким-небудь знаряддям. BMW bude brát hybridní techniku od Toyoty.

Бухта Невелика частина моря, затоки, озера, водосховища, відокремлена від відкритих вод з трьох боків частинами суші. В бухті був повний штиль. Булка Хліб з білого пшеничного борошна. Булка була ще гарячою, щойно з печі. Буряк Городня рослина, однорічний і багаторічний овочевий коренеплід. Восени збираємо буряки. Бидло збірн., розм. Свійська рогата худоба; перен. Дурна, безкультурна людина Ах ти, скотина, бидло! Пан бере шори, щоб занести на місце. В Вигода Те, що має добрі наслідки, несе прибуток; користь. Вигода для студентів. Вогонь Розжарені гази, що виділяються під час горіння й світяться сліпучим світлом; полум'я. Вогонь затріпотів на вітру. Г Гаяти Затримувати когось довше, ніж треба; втрачати. Давайте не будемо гаяти час. Гарант Той, хто гарантує, дає гарантію за свої дії чи за когось. Гарант якості.	Buchta Солодкий пиріжок; перен. стусан; тюхтій, телепень. Jednoduchý recept na nadýchanou pudinkovou buchtu se smetanou a skořicí. Bulka Пухирець, гулька. Moje malá 21 měsiců má už několik dní na bříšku nad pupíkem malou bulku. Burák Розм.. арахіс. Buráky neboli arašídy pocházejí z podzemnice olejné. Bydlo Життя, буденність. Politici přijdou o dobré bydlo. Výhoda Перевага. Finanční výhoda. Ohon Хвіст. Vědci objevili hvězdu, která má ohon jako kometa. Hajat Спатки, спати. Byla jsem zvyklá hajat do 8–9h, a teď musím vstávat v 3:45. Harant Паливода, шибайголова. Mladej harant v šalině vychvaloval vládu.
Голка Тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття. Впустила голку на підлогу. Гостинець Якась річ або ласощі, які звичайно привозять, приносять або передають звідки-небудь як подарунок. Привеземо з Москви гостинців. Гуска Великий водоплавний свійський і дикий птах з довгою шиєю; самка гусака. Гуска боляче щипалася. Д Давка В юрбі - тиск, штовханина, товкотнеча. У черзі була сильна давка. Дитинство Період життя у дитячому віці. Кожний пам’ятає своє дитинство. Діловий Який стосується суті справи; має практичне значення. Ділові дискусії — це закономірно. Домовина Спеціально зроб­лена скриня, в якій ховають покійника. Труна. Замовили дубову домовину. Доза Певна кількість будь-чого; певна кількість ліків, яка призначається хворому й зумовлює той чи інший ефект. Не можна перевищувати прописану лікарем дозу ліків.	Holka Дівчинка; дочка; дорогенька. Holka modrooká nesedávej u potoka, holka modrooká nesedávej tam. Hostinec Корчма, трактир, паб, готель. Pokud hledáte dobrou místní kuchyni, vše najdete u nás v hostinci na Háskově a v restauraci Roky. Houska Булочка, білий хліб. Voňavé domácí rohlíky a housky jako malované. Dávka Порція, доза, пайок; платіж, внесок. Bojová dávka potravin. Dětinství Хлоп’яцтво. Mohu to považovat za dětinství, vandalismus atd. Dílový Cкладений. Dílový nůž. Domovina Батьківщина, вітчизна. Cesta na Domovinu Dóza Скринька. Dóza na tabák.
Ж Жилетка Вид жіночої одежі без рукавів, яку одягають на блузку або сукню. Вид чоловічої одежі без коміра та рукавів, яку одягають під піджак чи інший верхній одяг. Жилетка була прикрашена вишитими квітами. Живіт Середня частина тіла людини, тварини; черево. Плаский живіт. Жупан Старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром та позументом, що був поширений серед заможного козацтва та польської шляхти. Жупан робив пана ще товстішим. З Зажиток Достаток, заможність. Вона жила в зажитку. Зацілувати Торкатися губами до кого-, чого-небудь на знак любові, дружби, поваги при зустрічі, прощанні і т. ін. (надміру) Зацілувати до смерті. Заклад Установа. Організація, що відає якоюсь галуззю народного господарства, торгівлі, науки, культури і працює в цій галузі. Освітні заклади у нашому селі. Закусити Затиснути, стиснути зубами що-небудь. Закусив мотузку, аби не впала.	Žiletka Бритва, лезо. Celý život se holím žiletkou a nešetřím na nich. Život Життя; рух, існування. Vítáme Vás na stránkách občanského sdružení Život bez závislostí. Župan Халат. Prodej županů bavlněných i saténových. Zážitek Враження, які отримала людина. Zážitky z Krymu. Zacelovat Лагодити, ремонтувати; лікувати, загоювати. Rakytníkový extrakt pomáhá zacelovat drobnější ranky. Základ Фундамент; підґрунтя, основа. Vyměřovací základ pro pojistné na sociální pojištění si OSVČ určuje sama, ale musí dodržet určité podmínky. Zakusit Звідати; пережити. Díky krásnějšímu úsměvu budete moci zakusit sebeúctu a sebejistotu, které jste nikdy dříve nezažili.
Запас Те, що заготовлено заздалегідь; збереження. На зиму робили запаси сіна. Запах Властивість предметів, речовин діяти на органи нюху. Запах парфумів. Здатний Який може, уміє здійснювати, виконувати, робити що-небудь, поводити себе певним чином. Він точно здатний на це. Зцілити Вилікувати, позбавити хвороби Аби ж тільки сина можна було зцілити. К Кара Суворе покарання, відплата за що-небудь. За свою провину отримав найсуворішу кару. Клапоть Відрізана або відірвана частина тканини, шкіри, паперу тощо; обривок. Клапоть паперу. Клопіт (ім.) Неспокій, хвилювання, зумовлені чим-небудь; турбота, тривога. Мали неабиякий клопіт з тим телям. Кров Червона рідина, яка, циркулюючи в замкнутій кровоносній системі організму, забезпечує живлення його клітин і обмін речовин у ньому. Впав так, що йому потекла кров з носа.	Zápas Змагання; боротьба, бій. Basketbalisté Washingtonu prohráli i jedenáctý zápas v nové sezoně NBA. Zápach Неприємний запах. Zápach odpadků. Zdatný Сильний, дужий; діловий, здібний. Neuvěřitelně rychle dokáže vytvořit vázu jeden zdatný řecký keramik. Scelit Об’єднати; залатати. Jak scelit zlomené srdce? Kára Ручний візок; таратайка. Kára byla stará a špatná. Klapot Стукіт, цокання. Klapot koňských kopyt. Klopit (дієсл.) Перевертати; опускати. Höglova rakouská obuv donutí klopit oči k zemi. Krov Крокви; дах, стріха. Dřevěné krovy.

Кулак Кисть руки з зігнутими і притиснутими до долоні пальцями. Битися навкулачки. Курка Свійська птиця, яку розводять на м'ясо і для одержання яєць; самка півня. Курка втекла з двору. Л Лід Замерзла вода, вода, що перейшла в твердий кристалічний стан. Крихкий лід. Луза Один із шести отворів із сітчастими мішечками, що знаходяться по краях більярдного стола. Він загнав шар в лузу. М Мілька Маленька риба, яка щойно розвинулась з ікри. Народжена мілька. Модрина Рослина родини соснових з м’якою хвоєю, що на зиму опадає. Модрина європейська. Н Нагляд Дія за значенням наглядати (Пильнувати, слідкувати за ким-, чим-небудь для контролю, забезпечення порядку і т. ін.). Малі діти мають весь час бути під наглядом дорослих. Напад Дії, часом збройні, з метою загарбати щось, агресія, короткочасний наліт. На директора фірми скоєно збройний напад.	Kulak Куркуль. Stalin nařídil provést „likvidaci kulaků jako třídy“. Kůrka Скоринка, кірочка. Kůrka chleba. Lid Народ; люди. Venkovský lid. Lůza Сірома, голота, набрід. Lstivá lůza. Mýlka Помилка, хиба. To byla mýlka. Modřina Синець, кровопідтік. Modřina na stehně. Náhled Думка, погляд. Před samotným tiskem si nejprve vždy prohlédněte tiskový náhled. Nápad Раптова думка, ідея. Nápady pro kreativní tvorbu zaměřené na tradiční i moderní výtvarné techniky.
Небо (ім.) Видимий над поверхнею землі повітряний простір у формі купола. Сьогодні все небо в хмарах. О Опікати Піклуватися про кого-, що-небудь, доглядати когось. Мати завжди його опікала. Оса Комаха. До хати залетіла оса. Осуд Вияв негативного, несхвального ставлення до кого-, чого-небудь. Вся околиця показала йому свій осуд. Овочі Соковиті частини трав'янистих рослин, що споживаються людиною в свіжому або переробленому вигляді. На городі стиглі овочі. П Плітка Не підтверджена дійсними фактами чутка, звістка про кого-, що-небудь; поговір. По селу розповсюджувалися плітки. Поганка Отруйний гриб групи пластинчастих, роду мухоморів. Гляди не зірви поганку. Порада Пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах, допомога добрим словом у скруті Маю гарну пораду від батька.	Nebo (спол.) Або. Není na to ale žádný zákon nebo pravidlo. Opékat Обсмажувати, підсмажувати. Co opékat na ohni? Osa Вісь; суть. Аktivitа v rámci horizontální osy. Osud Доля, талан, фатум. Změň můj osud. Ovoce Фрукти. Zabýváme se především importem a exportem ovoce a zeleniny. Pletka Женихання, залицяння; інтрига. Milostné a politické pletky kolem českého trůnu. Pohanka Гречана крупа, каша. Pohanka - zdravé jídlo našich babiček. Porada Нарада. Porada zástupců mládeže.
Посада Службове становище, пов'язане з виконанням певних обов'язків. На цій посаді я досягну успіху. Послання Твip у фоpмi листа або звершення. Сподіваюся, що він отримав моє послання. Послуга Дія, вчинок, що дає користь, допомогу іншому. Зроби мені таку послугу. Р Родичі Ті, хто перебувають у родовій спорідненості з ким-небудь. На день народження приїхали усі родичі. Розпуста Аморальний спосіб життя, розпущеність, блудство. Головне для слуг Ватикану — не віра, а гроші, лакомство, розпуста. Рихлий Крихкий або розсипчастий. Гірська порода виявилася рихлою. С Селянка Жителька села. Селянка вдосвіта доїла корову. Складний Важкий для розуміння, вирішення, здійснення. Ці приклади занадто складні. Спокійний Тихий, лагідний, врівноважений. Хлопець ріс напрочуд спокійним. Стан Обставини, умови, в яких хто-, що-небудь перебуває, існує; ситуація, зумовлена певними обставинами, умовами. В такому стані його не можна пускати на вулицю. Старість Період життя, що наступає після зрілості і характеризується поступовим послабленням діяльності організму; Старість – не радість. Свинка Зменш.-пестл. до «свиня». З хліву вибігла маленька свинка. Т Труп Мертве тіло людини або тварини. Під мостом знайшли труп невідомого мешканця міста. Тушити Припиняти горіння чого-небудь; гасити. Скоріше затуши вогнище, поки воно не розрослося. Х Халупа Невелика убога житлова будівля; злиденна хата. Доводилося жити у халупі. Худий Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. З подорожі повернувся худим як тріска. Худоба Чотириногі свійські сільськогосподарські тварини. Виведемо худобу на пасовисько.	Posada Кошик, клітка. Prodam posadu na prase. Poslání Місія. Poslání je něco, co u řady českých firem budete hledat jen marně. Posluha Працівник, служник. Posluha hotelu. Rodičě Батьки. Kurzy pro rodiče, manžele a partnery. Rozpusta Пустун, шибеник; бешкетниця. Ten chlapec opravdu rozpusta. Rychlý Швидкий, скорий. Rychlý a bezpečný webový prohlížeč. Selanka Ідилія. Anglická selanka s tragickými důsledky. Skladný Місткий, ємний. Skladný pohodlný sportovní polohovací kočárek. Spokojený Задоволений, вдоволений. Spokojený zákazník = spokojený pracovník. Stan Намет, шатро. Stan pořádá tradiční stanový tábor na tábořišti u Humpolce pro děti od 6 do 15 let. Starost Турбота, хлопіт Naše děti - radost i starost. Svinka Мокриця Svinka obecnámá zploštělé, na hřbetní straně mírně vyklenuté tělo. Trup Тулуб; фюзеляж; корпус. Desítky nových Boeingů 787 mohou mít vadný trup. Tušit Передчувати; припускати. Teaser na polský video Grey Area dává tušit, že bude na co koukat! Chalupa Дача, хатина. Chaty a chalupy k pronajmutí, pronájem chat a chalup. Chudý Бідний. Ve Francii vypukla slovní válka mezi chudými a bohatými. Chudoba Бідність, убогість. Chudoba dohlanala matku v Indii k prodeji svých dcerek.
Хитрий Який для досягнення чого-небудь діє непрямими, обманними шляхами; підступний, лукавий. Чолов’яга був хитрий, всюди шукав для себе вигоди. Ц Ціпеніти Ставати нерухомим, втрачати гнучкість, рухомість (від холоду, вогкості, хвороби і т. ін.) Так і заціпеніла від жаху. Ціп Просте сільськогосподарське знаряддя для обмолоту зернових культур. Купив новий ціп для молотьби. Ч Чарка Посудина для пиття міцних напоїв, маленька чара, що інколи має піддон або кулевидну ніжку. Не розбий нової чарки. Черствий Який став твердим, несвіжим, засох (про хліб, борошняні вироби) Цей хліб вже зовсім черствий. Червень Шостий місяць календарного року; перший місяць літа. В червні поїдемо на море. Чесно (присл.) Присл. до чесний. (Який відзначається високими моральними якостями) Я чесно нічого не крав. Чумак В Україні в XV—XIX ст. — візник і торговець, який перевозив на волах хліб, сіль, рибу та інші товари. Чумаки поверталися додому. Я Ягода Соковитий, невеликого розміру плід трав'яних та кущових рослин. Підемо в ліс по ягоди.	Chytrý Розумний; дотепний. Chytrý hračky pro chytrý děti. Cepenět Дохнути, здихати. Začínáš cepenět, měl bys chodit na sluníčko a čerstvý vzduch. Cíp Ріг; клин. Středověká kapuce s cípy. Čárka Риска; кома; знак довготи. Základní pravidlo říká, že čárka před «a» se nepíše, jestliže jde o slučovací spojení. Čerstvý Свіжий. Smažený čerstvý sýr s ochuceným medem. Červeň Червоний колір, багрянець; червона фарба. Červená je výrazem životní síly. Česno(ім.) Вічко, льоток (вулика). Česno– otvor v přední stěně úlu, kterým včely vylétají a vracejí se. Čumák Морда, писок, ніс; рило, мармиза, пика. Už několik týdnů má teplý čumák a pes by měl mít správně studený. Jahoda Суниця, полуниця. Jahody si u nás můžete sami nasbírat, a získat tak nižší cenu, nebo si je rovnou zakoupit v připravených košících.