1.3. Виникнення мережевих інформаційних агентств. Переваги й недоліки.

«Виникнення мережевих інформаційних агентств, як і поява будь-якого нового засобу масової інформації, пов'язане із двома групами факторів - технологічними й соціальними. До технологічного відноситься можливість створення й поширення інформації в глобальній мережі, відносна простота створення такого інформаційного продукту для авторів, можливість доступу, необмеженого часовими й територіальними рамками для аудиторії.

З погляду технологічних можливостей і соціальної взаємодії перестали існувати перешкоди в одержанні й поширенні інформації. Технологічні можливості створили сприятливе середовище для формування аудиторії, зацікавленої в оперативній інформації. Вона концентрувалася навколо таких сфер, як політика, економіка, ідеологія, культура й інші. Ці фактори у свою чергу вплинули на соціальні передумови виникнення й наступного розвитку мережевих інформаційних агентств.

Але які переваги одержали інформаційні агентства з переходом в електронний формат:

Інтернет пропонує необмежений обсяг місця для зберігання інформації. І хоча реципієнт має доступ до неймовірної кількості інформації, вона надається йому у відсортованому й упорядкованому вигляді. Архів стає частиною загального продукту редакцій, завжди доступної реципієнтові. При цьому весь великий архів оснащений пошуковою машиною, що дозволяє знаходити редакційні матеріали, упорядковані по датах, темам і відділам. Читач може легко скласти загальне враження й зробити огляд якої-небудь теми по днях, за тижні, місяці, роки.

Звичайно ЗМІ визначають, як сплав всіх існуючих текстових, ілюстративних, аудіо- і відеотехнологій. Тобто є посередником у передачі інформації через впровадження всіх існуючих технічних засобів, і характеризується стиранням меж між масовим й індивідуальним спілкуванням. Електронні ЗМІ - симбіоз традиційних засобів передачі інформації. У розпорядженні журналістики є наступні засоби передачі інформації:

• Текст: одноразово передає не так багато інформації, але використає силу інших елементів (фото, звуки й ін.)

• Фото: представляє деталі подій, наочно фіксує актуальні події

• Звук: впливає емоційно й підсилює вплив текстів, фото або відео

• Анімація: при завантаженні вимагає більшої потужності, є ерзацом відео.

Тексти створюються й оформляються швидше, ніж картинки. Тексти, графічні елементи й картинки конкурують за місце на сильно обмеженій площі екрана монітора.

Гіпертекст відноситься не тільки до нелінійного зв'язку у межах одного типу інформації, але й охоплює нелінійне об'єднання в мережі різних типів інформації. Реалізація такого гіпертекстового простору можлива тільки на базі технології. Сам текст тут несе в собі не тільки форму написання букв у словах і слів у реченнях, але і є якоюсь субстанцією, що поєднує різні одиниці інформації, як, наприклад, мовлення, динамічні зображення, звук і т.д.

Гіпертекст — це подання інформації як зв'язаної мережі, у якії читачі вільні прокладати шлях нелінійним образом. Він допускає можливість множинності авторів, розмивання функцій автора й читача, розширені роботи з нечіткими межами й множинність варіантів прочитання.

У цьому визначенні необхідно підкреслити три основні характеристики гіпертексту:

• Дисперсність структури. Інформація представляється у вигляді невеликих фрагментів-гнізд, і «увійти» у цю структуру можна з будь-якої ланки.

• Нелінійність гіпертексту. Читач відтепер вільний сам вибирати шлях читання, створюючи при цьому свій текст. Гіпертекст «розчиняє» ту фіксованість тексту, що є фундаментом теорії й практики нашої критики.

• Різнорідність, тобто застосування всіх засобів впливу на споживача-читача, які тільки можливі технічно в даній системі - від чисто літературних (вибору оповідальної стратегії й стилістики) через видавничі (шрифти, верстка, ілюстрації) і до технічних (звук, анімація, відсилання до інших нехудожніх матеріалів).

Найважливішим структурним елементом гіпертексту є гіперпосилання.

При вживанні поняття «інтерактивність» в галузі ЗМІ, особливо найчастіше розрізняють значення, засновані або на технічних, або на соціальних параметрах. Під технічними маються на увазі, в основному, взаємодії між користувачем і технічними засобами (людина - комп'ютер), соціальні - між користувачами, але за допомогою знову ж технічних засобів (людина - комп'ютер - людин).

Користувач електроних ЗМІ має можливість й активно відбирати інформацію, і відгукнутися на неї за допомогою:

• Електронної пошти E-Mail

• Дослідженням банків даних й архівів

• Участю в опитуваннях, голосуваннях і т.д.

Щоб дати визначення інформаційним агентствам , необхідно скласти коротку класифікацію по деяких характерних ознаках