37. Залізничні перевезення.

Основним документом який використовується при залізничних перевезеннях є залізнична накладна, яка виконує такі функції: 1. Угода про перевезення. 2. Документ на розпорядження товару. 3. Документ що підтверджує прийняття вантажу для перевезення. Міжнародні залізничні перевезення регулюються Конвенцією про міжнародні залізничні перевезення КОТИФ яка визначає умови перевезення вантажу, ставки платежів перевезень, терміни доставки вантажу розмір відповідальності залізниці у випадку не збереження вантажу що перевозиться. Існує дві форми накладної, передбачені нормами КОТИФ та УМВС, при оформленні вантажів з країн СНД, які переміщуються територією інших європейських країн, накладна, складена відповідно до вимог УМВС, оформляється до прикордонної станції залізниці країни, що межує з СНД. На цій станції вона переоформляється у накладну, вимоги якої містить КОТИФ. Переоформлення накладної відбуваєть­ся й на прикордонних станціях при відправленні товарів у країни СНД.Факт незбереження вантажу підтверджує комерційний акт. При простроченні у доставці залізниця сплачує штраф у відсотках від провізної плати.

38. Автомобільні перевезення.

Основним документом що використовується в автомобільних перевезеннях є товаро -транспортна накладна (автомобільна накладна). Її функції: 1. Договір про перевезення. 2. Товаро розпоряджувальний документ. 3. Розписка про прийняття товару для перевезення. Автомобільні перевезення регулюються Конвенцією про договір міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом. Разом із товаротранспортною накладною використовуються такі документи: 1. Листи й упакування. 2. Відвантажувальні специфікації. 3. Сертифікат якості. 4. Інші документи які необхідно надати згідно з національним законодавством країни при перевезені товару через її територію або при ввезені на територію. У накладній на міжнародне пере­везення зокрема вказують: місце і дату її складання; назву та адресу відправника й перевізника; місце і дату прийняття вантажу до перевезення; місце його передачі отримувачу; назву та адресу отримувача; прийняте позначення характеру ванта­жу і спосіб його упаковки, а у випадку перевезення небезпеч­них вантажів — їх звичайно визнане позначення; кількість вантажних місць, їх маркування та номери; вагу вантажу брут­то або кількість вантажу, виражену в інших одиницях виміру; витрати, пов'язані з перевезенням (провізна плата, митні збо­ри, додаткові та інші витрати, зроблені з моменту укладення договору до здачі вантажу); відомості, необхідні для виконан­ня митних та інших формальностей.

39. Повітряні перевезення.

Основним документом є авіанакладна яка виконує такі функції: 1. Угода про повітряні перевезення. 2. Товаророзпоряджувальний документ. 3. Розписка про прийняття вантажу для перевезення. 4. Митна декларація. Авіанакладна заповнюється відправником під час здавання вантажу і вручається одержувачу. Авіа накладна складається з 3-х копій які надаються в тому числі й на митниці. Плата за авіа перевезення розраховується по вазі в кілограмах. Авіаційні перевезення поділяються на внутрішні перевезення та міжнародні перевезення. Внутрішні перевезення — це перевезення, при яких пункт відправлення і пункт призначення розташовані на території однієї держави і перевезення не передбачає зупинки на території іншої держави. Міжнародні перевезення — це перевезення, здійснюване відповідно до договору міжнародного повітряного перевезення, при якому пункт відправлення і пункт призначення незалежно від наявності перевантаження або перерви в перевезенні розташовані: 1) на території двох держав, 2) на території тієї самої держави, якщо передбачена зупинка на території іншої держави.