- •V.7 Карбонільні сполуки
- •7.1 Класифікація, номенклатура, ізомерія
- •ІзобутилметилкетонЦиклопентен–3–он
- •7.2 Фізичні властивості
- •7.3 Будова карбонільної групи
- •7.4 Хімічні властивості
- •I Реакция нуклеофильного приєднання аn
- •Ця реакція лежить в основі оксимного титрування – методу аналізу для кількісного визначення карбонільних сполук.
- •Пропаналь 4–Нітрофенілгідразин 4–Нітрофенілгідразон пропаналя
- •Реакція каталізується лугами, оскільки слабка кислота hcn має невелику концентрацію нуклеофільних частинокCn–. Механізм реакції складається з утворення нуклеофілу cn–:
- •Ацетон Етилмагнійбромід
- •І.5 Реакції конденсації
- •Іі Реакції оліго- і полімеризації
- •Триоксан
- •V Диспропорціювання альдегідів
- •Бензальдегід (60%) бензиловий спирт Бензоат калію
- •VI Реакція вуглеводневого радикалу
- •7.5 Добування карбонільних сполук
- •7.6 Окремі представники. Викростання оксосполук
7.2 Фізичні властивості
За звичайних умов формальдегід – газ, інші альдегіди і кетони – рідини, вищі карбонільні сполуки – тверді речовини. Оксосполуки не схильні до утворення міжмолекулярних водневих звязків, тому їх температури кипіння більші, ніж у спиртів з такою ж кількістю атомів Карбону. Однак існує можливість утворення водневих звязків чи гідратних форм з молекулами води, тому перші представники гомологічних рядів альдегідів і кетонів добре розчинні у воді. Але у міру зростання вуглецевого ланцюгу їз розчинність погіршується. Формальдегід має різкий специфічний запах, у інших карбонільних сполук, навпаки, дуже приємні запахи квітів чи фруктів. Це пояснюється тим, що група С = 0 є осмофором, тобто носієм запаху.
7.3 Будова карбонільної групи
Атоми Карбону і Оксигену карбонільної групи перебувають у стані sp2–гібридизації. Три гібридизовані орбіталі атома С, вісі яких знаходяться на одній площині під кутом 1200, утворюють три –звязки, негібридна рz – орбіталь – –звязок при перекриванні з негібридною рz – орбіталлю атому Оксигену. У свою чергу, атом Оксигену витрачає одноелектронну sp2–гібридизовану орбіталь на утворення –звязку, а вісі двох інших гібридизованих орбіталей, що містять неподілені електронні пари, лежать на тій самій площині.
С* : 2 О: 2
pz pz
sp2 sp2
1200С О
Отже, карбонільна група і безпосередньо сполучені з нею атоми розташовуються на одній площині. Звязок С=О (0,121 нм) має меншу довжину, ніж звичайний подвійний звязок С=С (0,134 нм), а енергія С=О (708 кДж/моль), навпаки, вища за енергію звязку С=С (620 кДж/моль). Завдяки великій електронегативності атома Оксигену і наявності у нього двох неподілених електронних пар звязок С=О поляризується, внаслідок чого його електронна густина зміщується. Тому на атомі О утворюється частковий негативний заряд (–), а на атомі С – частковий позитивний заряд (+).
7.4 Хімічні властивості
Особливості будови карбонільної групи, зокрема полярність звязку С=О, зумовлює широкий спектр хімічних властивостей, притаманних для карбонільних сполук. Хімія альдегідів і кетонів виключно різноманітна, оскільки в їх молекулах міститься декілька реакційних центрів:
Основний центр
–
+ O :
R–CH –––> C Електрофільний центр
H(R1)
H
–СН–кислотний центр
Електрофільний центр, яким є карбонільний атом С із частковим позитивним зарядом; за рахунок електрофільного центру проходять реакції нуклеофільного приєднання АN.
Основний центр – атом Оксигену з неподіленими електронними парами; за його участю здійснюється кислотний каталіз у реакціях приєднання, а також відбуваються процеси енолювання.
–СН–Кислотний центр, виникнення якого спричиняється негативним індуктивним ефектом (–І) карбонільної групи; завдяки існуванню цього центру протікають численні реакції вуглеводневого радикалу, в першу чергу – реакції конденсації.
звязок С–Н в альденгідній групі є центром процесів окиснення альдегідів.
Ненасичені та ароматичні радикали, які вступають в реакції, характерні для кратних звязків і ароматичних сполук відповідно.