Ця реакція лежить в основі оксимного титрування – методу аналізу для кількісного визначення карбонільних сполук.

4. Взаємодія з гідразином та його похідними, внаслідок якої утворюються гідразони (сполуки типу R–CH=N–NH₂) чи азини, що містять групу –СН=N–N=CH–. Більш глибокий перебіг реакції пояснюється тим, що вільна аміногрупа гідразона R–CH=N–NH₂ здатна вступати в реакцію A_N з другою молекулою оксосполуки, тому в більшості випадків чисті гідразони без домішків азинів, важко виділити.

+CH₃–CH=O

CH₃–CH=O + NH₂–NH₂ ––––––––> CH₃–CH=N–NH₂ –––––––––––––>

–H₂O –H₂O

Ацетальдегід Гідразин Гідразон ацетальдегіда

–––––––––> CH₃–CH=N–N=CH–CH₃

Азин ацетальдегіду

Серед заміщених гідразинів особливо важливі ароматичні похідні, наприклад, фенілгідразин, який утворює з карбонільними сполуками стійкі продукти з чіткими температурами плавлення. Завдяки цьому їх застосовують для ідентифікації карбонільних сполук і кількісного визначення альдегідів і кетонів, що утворюються у повітрі про фотохімічному окисненні вуглеводнів, забруднюючих атмосферу.

СH₃–CH₂–CH=O +

Пропаналь 4–Нітрофенілгідразин 4–Нітрофенілгідразон пропаналя

(Т_пл = 124⁰С)

СH₃–C–CH₃ +



O

Ацетон 2,4–Динітрофенілгідразон 2,4–Динітрофенілгідразон

ацетону (Т_пл = 126⁰С)

І.4 реакції А_N із Карбоновмісними нуклеофілами

1. Взаємодія з циановодневою кислотою закінчується утворенням гідроксинітрилів і дозволяє збільшити довжину вуглецевого скелету на один атом Карбону.

Реакція каталізується лугами, оскільки слабка кислота hcn має невелику концентрацію нуклеофільних частинокCn–. Механізм реакції складається з утворення нуклеофілу cn–:

швидко

HCN + OH^– CN^– + H₂O,

який атакує карбонільний атом С в оксосполуці

О^–– ОН

повільно  +Н₂О 

R–CH=O + CN^– R–CH–CN R–CH–CN + OH^–

Оксонієвий Гідроксинітрил

аніон

Гідроксинітрили гідролізуються у кислому середовищі до –гідроксикарбонових кислот, а в лужному – до їх солей:

R–CH–CN + 2H₂O ––––––––––> R–CH–COOH + NH₃

 H⁺ 

OH OH

Гідроксинітрил –Гідроксикарбонова

кислота

R–CH–CN + NaOH + 2H₂O ––––––––––> R–CH–COONa + NH₃

 

OH OH

–Гідроксикарбоксилат

натрію

Отже, завдяки реакціям цього типу від карбонільних сполук можна переходити до кислот (чи солей) з більшою довжиною ланцюгу, ніж у вихідному альдегіді чи кетоні.

2. Взаємодія з магнійорганічними сполуками (реактив Гриньяра), яка належить до універсального способу синтезу спиртів: із формальдегіду одержують первинні спирти, із інших альдегідів – вторинні, а із кетонів – третинні:

+H₂O

HCH=O + CH₃–MgBr ––––––––> CH₂–CH₃ ––––––––> CH₃–CH₂–OH + MgOHBr

етер  H⁺

OMgBr

Формальдегід Метилмагнійбромід Етанол

CH₃–CH=O + CH₃–CH₂–MgBr ––––––> CH₃–CH–CH₂–CH₃ ––––––––>

етер  Н⁺

Ацетальдегід Етилмагнійбромід OMgBr

–––––> CH₃–CH–CH₂–CH₃ + MgOHBr



ОН

Бутанол–2 CH₃



СH₃–C–CH₃ + CH₃–CH₂–MgBr –––––––> CH₃–C–CH₂–CH₃ ––––––––>

 етер  Н⁺

О OMgBr