Тема 7: Визначення економічного ефекту від підвищення показників якості продукції Методичні вказівки

Величина річного економічного ефекту від підвищення показників якості виробу у сфері споживання визначається по формулі:

, (7.1)

де Соб₁, Соб₂  собівартість одиниці роботи (експлуатаційні витрати), яка виконується виробом, що прийнятий за базу для порівняння варіантів, і виробом з підвищеними показниками якості відповідно, грн.;

К₁, К₂  капітальні вкладення (ціна) споживача, що використовує виріб, який прийнятий за базу для порівняння, і капітальні вкладення у виріб з підвищеними показниками якості відповідно, грн.;

Е_н  нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень;

коефіцієнт, що враховує співвідношення показників якості виробу для визначення тотожності ефекту, визначається по формулі:

, (7.2)

де  коефіцієнт еквівалентності за технічними показниками (параметрами) базового виробу і виробу з поліпшеними показниками;

коефіцієнт, що враховує додаткові споживчі властивості виробу, які визначаються експертним шляхом в балах, розраховується по формулі:

, (7.3)

де  оцінка в балах споживчих властивостей виробів базового і з поліпшеними показниками (параметрами) якості;

коефіцієнт, що враховує надійність виробу в експлуатації, визначається по формулі:

, (7.4)

де Т_б, Т_н  напрацювання на відмову базового і нового (з більш високими показниками якості) виробу, год.;

коефіцієнт, що враховує термін служби виробу, визначається по формулі:

, (7.5)

де t_б, t_н  відповідно термін служби базового і нового виробу, рік.

Коефіцієнт розраховується по наступній формулі:

, (7.6)

де  коефіцієнти технічного рівня базового виробу і виробу з більш високими технічними показниками (параметрами) якості, визначаються по формулі:

, (7.7)

де a₁  коефіцієнт вагомості кожного i-го показника (параметра) якості (в сумі всі коефіцієнти рівні одиниці);

,  значення кожного і-го показника якості базового виробу і виробу більш високої якості по відношенню до виробу, прийнятого за еталон, визначається по формулі:

,, (7.8)

де ,,  значення кожного і-го показника якості (параметра) порівнюваних базового, поліпшеного і еталонного виробів.

Якщо зіставляються тільки вироби з підвищеними параметрами якості (нові) і вироби, прийняті за базу для порівняння, то значення, визначається по формулі:

, (7.9)

а коефіцієнт еквівалентності  по формулі:

. (7.10)

Задачі для розв’язання

Задача 7.1

Розроблений універсальний цифровий вольтметр замінює вольтметр В7-18, що серійно випускається. Новим вольтметром, на відміну від вольтметра В7-18, можна проводити вимірювання миттєвого значення вхідної напруги в режимі «вибірка - заповнення» і здійснювати видачу інформації на контрольний пункт.

Оскільки розроблений прилад за основними технічними показниками перевершує прилад, прийнятий за базу для порівняння, то для забезпечення зіставності варіантів необхідно розрахувати коефіцієнт еквівалентності за технічними параметрами. Початкові дані для розрахунку коефіцієнту еквівалентності наведені в табл. 7.5, графи 5 і 6, заповнюються по ходу розрахунку.

Визначити річний економічний ефект від використання універсального цифрового вольтметра (початкові дані наведені в табл. 7.1.)

Т

ТТаблиця 7.1

Технічні параметри порівнюваних виробів

Параметр	Величина параметру		Коефіцієнт вагомості, аі	Відносне значення параметру,	Коефіцієнт еквівалент­ності,
	Базовий прилад В7-18	Новий прилад
1	2	3	4	5	6
1 Вимірювання постійної напруги, В 2 Основна погрішність вимірювання постійної напруги % 3 Вимірювання змінної напруги, В 4. Вимірювання опору постійної напруги, Ком 5 Основна погрішність вимірювання опору постійного струму, %	До 1000 0,070 До 100 До 10000 0,20,7	До 1000 0,015 До 450 До 10000 0,20,04	0,250 0,125 0,250 0,250 0,125
Разом			1,000		∑

Задача 7.2

Освоєний випуск автоматизованого вимірника добротності, який повинен замінити вимірника добротності Е4-7А, який серійно випускається і прийнятий за базу для порівняння при розрахунку річного економічного ефекту.

Конструктивно новий вимірник добротності виконаний в корпусі «Наділ-75» з габаритними розмірами 160х308х304 мм. Блокова конструкція, вільний доступ до регулювальних елементів забезпечують високу технологічність настройки і регулювання.

Оскільки розроблений прилад за основними технічними параметрами перевершує прилад, прийнятий за базу для порівняння, то для забезпечення зіставності варіантів необхідно розрахувати коефіцієнт еквівалентності за технічними параметрами.

Початкові дані для розрахунку коефіцієнту еквівалентності наведені в табл. 7.3, графи 5, 6 заповнюються по ходу розрахунку.

Таблиця 7.2

Вихідні данні для розрахунку

Показник	Прилад
	базовий	новий
1 Річні експлуатаційні витрати споживача (U1, U2), грн.	16 800	20 700
2 Напрацювання на відмову (Тб, Тн), годин	1000	1200
3 Термін служби виробу (tб, tн), років	4	5
4 Нормативний коефіцієнт економічної ефективності (Ен)	0,15	0,15
5 Капіталовкладення споживача виробів (К1, К2), грн.	54 000	63 000

Т

ТТаблиця 7.3

Технічні параметри порівнюваних виробів

Найменування параметру	Величина параметру		Коефіцієнт вагомості, аі	Відносне значення параметра,	Коефіцієнт еквівалентності,
	Базовий прилад Е4-7А	Новий прилад «Єнот»
1	2	3	4	5	6
1 Діапазон частот, мГц 2 Погрішність установки частот, % 3 Межі вимірювання добротності, од. 4 Погрішність вимірювання добротності, %	5*10^^325 ±1 51000 ±(412)	5*10^^360 ±0,5 51000 ±9412)	0,3 0,3 0,2 0,2
Разом	—	—	1,0		∑

Визначити річний економічний ефект від використовування автоматизованого вимірника добротності середніх частот (початкові дані приведені в табл. 7.4).

Таблиця 7.4

Початкові дані для розрахунку

Показник	Базовий прилад Е4-7А	Новый прилад «Єнот»
1 Річні експлуатаційні витрати споживача (U1, U2), грн. 2 Напрацювання на відмову (Тб, Тн), годин 3 Нормативний коефіцієнт економічної ефективності (Ен) 4 Капіталовкладення споживача виробів (К1, К2), грн.	16700 1200 0,15 35000	19500 1500 0,15 40000

Перелік рекомендованої літератури

1 Гончаров В.Н. и др. Эффективность производственной инфраструктуры. Луганск, 1994. – 168 с.

2 Организация производства на предприятии. / Под ред. Туровца Ю.П. и Себирского Б.Ю. Ростов-на-Дону: Издательский центр МарТ, 2002. – 464 с.

3 Ягодка а.г. Соціальна інфраструктура і політика: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2000. – 212 с.

4 Новицкий Н.И. Организация и планирование производства. Практикум. Мн.: Новое издание, 2004. – 256 с.

5 Логистика: Учебник для студ. вузов/ Аникин Б.А и др. Под ред. Аникина Б.А. – М.: ИНФРА-М, 2004. – 367 с.

6 Киршина М.В. Коммерческая логистика. Научно-практическое пособие. – М.: Центр экономики и маркетинга, 2001. – 256 с.

7 Хорин А.Н. Анализ интенсификации производства. М.: Финансы и статистика, 2000. – 340 с.

8 Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики. – М: Экономика, 1994 – 530 с.

9 Богатко А.Н. Система управления развитием предприятия. М.: Финансы и статистика, 2001. – 240 с.

Кафедра менеджменту

Методичні вказівки

до виконання самостійної роботи

з курсу «Управління виробничою інфраструктурою»

(для студентів спеціальності 6.050200 «Менеджмент організацій» усіх форм навчання)

Рекомендовано

на засіданні кафедри

менеджменту

Протокол №6 від 26.02.08

Затверджено на засіданні

метод ради ДонДТУ

Протокол № 4 від 14.03.08

Алчевськ,

ДонДТУ,