- •Методичні вказівки і порядок виконання контрольної роботи для студентів заочної форми навчання
- •Питання до екзаменаційної сесії з дисципліни «Управління виробничою інфраструктурою»
- •Тема 1 Управління виробничою інфраструктурою – фактор підвищення конкурентного потенціалу підприємства (семінар)
- •Тема 2 Організація ремонтного господарства
- •Методичні вказівки
- •Задачі для розв’язання
- •Тема 3 Організація інструментального господарства
- •Методичні вказівки
- •Задачі для розв’язання
- •Тема 4 Організація енергетичного господарства
- •Методичні вказівки
- •Типові задачі для розв’язання
- •Тема 5 Організація транспортного господарства
- •Методичні вказівки
- •Задачі для розв’язання
- •Тема 6 Організація складського господарства
- •Методичні вказівки
- •Задачі для розв’язання
- •Тема 7: Визначення економічного ефекту від підвищення показників якості продукції Методичні вказівки
- •Задачі для розв’язання
- •2 008
Тема 3 Організація інструментального господарства
В цьому параграфі приведені задачі по розрахунку витрати і потреби інструменту, по встановленню норм запасу інструменту в місцях його зберігання.
Методичні вказівки
Розрахунок витрати ріжучого інструменту здійснюється по формулі:
, (3.1)
де Кр кількість ріжучого інструменту певного типорозміру, шт.;
N число деталей, оброблюваних даним інструментом за річною програмою, шт.;
tм машинний час на одну деталеоперацію, мін;
nн число інструментів, одночасно працюючих на верстаті, шт.;
Тзн машинний час роботи інструменту до повного зносу, ч;
R коефіцієнт передчасного зносу інструменту (приймається R=0,05).
Машинний час роботи інструменту до повного зносу визначається по формулі:
, (3.2)
де L допустима величина сточування робочої частини інструменту при заточуваннях, мм;
l середня величина шару, що знімається, при кожному заточуванні, мм;
tст стійкість інструменту, тобто машинний час його роботи між двома переточуваннями, ч.
Витрати інструменту можуть бути встановлені на основі норми витрат на яку-небудь розрахункову одиницю (наприклад, на 1000 деталей):
, (3.3)
де Нр норма витрати інструменту на розрахункову одиницю;
nр кількість деталей, прийнята за розрахункову одиницю, шт.
В одиничному і дрібносерійному виробництвах витрата інструменту може бути визначений по формулі:
, (3.4)
де Км.час коефіцієнт машинного часу;
Куп коефіцієнт участі даного інструменту в обробці деталей.
Розрахунок потреби в вимірювальному інструменті проводиться по формулі:
,(3.5)
де ав кількість вимірювань на одну деталь;
nв.к вибірковість контролю (в десяткових частках);
nпр.і кількість вимірювань, що може витримати даний інструмент до повного зносу.
Для калібрів і скоб норма зносу визначається по формулі:
, (3.6)
де коефіцієнт допустимого середньоймовірного зносу вимірювача (близько 0,7);
величина допустимого зносу вимірювача за ДСТУ, мкм;
В норма стійкості вимірювача (число вимірювань на 1 мкм зносу вимірювача);
допустиме число ремонтів вимірювача до повного зносу (= 2).
Розрахунок потреби матриць штампу проводиться по формулі:
, (3.7)
де nш норма зносу матриці штампу, що розраховується по формулі:
, (3.8)
де L величина допустимого сточування матриці, мм;
l середній шар металу, що знімається при переточуванні, мм;
U кількість ударів між двома переточуваннями;
Кст коефіцієнт, що враховує зниження стійкості штампу після переточування.
Розмір цехової оборотної фундації інструменту визначається по формулі:
Zц = Zр.м + Zр.з + Zк, (3.9)
де Zр.м кількість інструменту, що знаходиться на робочих місцях, шт.;
Zр.з кількість ріжучого інструменту, що знаходиться в заточуванні і відновленні, шт.;
Zк кількість ріжучого інструменту, що знаходиться в інструментально-роздавальних коморах, шт.
Кількість інструменту на робочих місцях щодо його періодичній подачі визначається по формулі:
, (3.10)
де Тм періодичність подачі інструменту до робочих місць, год;
Тс періодичність зміни інструменту на верстаті, год;
nн кількість інструментів, одночасно вживаних на одному робочому місці;
Кз коефіцієнт резервного запасу інструменту на кожному робочому місці (величина Кз на однорізцевих верстатах рівна 1, а на багаторізцевих 2-4).
Періодичність зміни інструменту визначається по формулі:
, (3.11)
де tшт штучний час на операцію, хв;
tм машинний час на операцію, хв.
Кількість інструменту, що знаходиться в заточуванні, визначається по формулі:
, (3.12)
де Тз час від надходження інструменту з робочого місця в інструментально-роздавальну комору до повернення його із заточування, год. (для простого інструменту Т3 = 8 год., а для складного 16 год.).
Кількість ріжучого інструменту, що знаходиться в запасі в інструментально-роздавальній коморі, визначається по формулі:
Zк = Qр * tн(1+Кз), (3.13)
де QР – середньодобова витрата інструменту за період між черговими його надходженнями з центрального інструментального складу, шт. (Qр = Кр : 360);
tН – періодичність поставки інструменту з центрального інструментального складу в інструментально-роздавальну комору цеху (як правило, поставки проводяться 2 рази на місяць, тобто (tН = 15 дн.);
К3 – коефіцієнт резервного (страховки) запасу інструменту в інструментально-роздавальній коморі (приймається К3 = 0,1).
По системі «мінімум-максимум» створюється три норми запасу:
1) мінімальна норма запасу (Zmin) створюється на випадок затримки виконання замовлення на виготовлення інструменту або перевитрати його цехами (за практичними даними залежно від величини витрати інструменту):
Zmin = Zстр, (3.14)
2) норма запасу, відповідна точці замовлення, при якій видається замовлення на виготовлення або придбання чергової партії інструменту:
Zт.з = Zmin + То*Qр, (3.15)
де То період часу між моментом видачі замовлення і надходженням інструменту на центральний інструментальний склад, дні;
Qр середньоденні витрати інструменту за період виконання замовлення.
3) максимальна норма запасу (Zmax) досягається у момент надходження замовлення інструменту, визначається по формулі:
Zmax = Zmin + Тц*Qр, (3.16)
де Тц час між двома надходженнями партій інструменту (тривалість циклу), дні.