Тема 3 Організація інструментального господарства

В цьому параграфі приведені задачі по розрахунку витрати і потреби інструменту, по встановленню норм запасу інструменту в місцях його зберігання.

Методичні вказівки

Розрахунок витрати ріжучого інструменту здійснюється по формулі:

, (3.1)

де Кр  кількість ріжучого інструменту певного типорозміру, шт.;

N  число деталей, оброблюваних даним інструментом за річною програмою, шт.;

t_м  машинний час на одну деталеоперацію, мін;

n_н  число інструментів, одночасно працюючих на верстаті, шт.;

Т_зн  машинний час роботи інструменту до повного зносу, ч;

R  коефіцієнт передчасного зносу інструменту (приймається R=0,05).

Машинний час роботи інструменту до повного зносу визначається по формулі:

, (3.2)

де L  допустима величина сточування робочої частини інструменту при заточуваннях, мм;

l  середня величина шару, що знімається, при кожному заточуванні, мм;

t_ст  стійкість інструменту, тобто машинний час його роботи між двома переточуваннями, ч.

Витрати інструменту можуть бути встановлені на основі норми витрат на яку-небудь розрахункову одиницю (наприклад, на 1000 деталей):

, (3.3)

де Н_р  норма витрати інструменту на розрахункову одиницю;

n_р  кількість деталей, прийнята за розрахункову одиницю, шт.

В одиничному і дрібносерійному виробництвах витрата інструменту може бути визначений по формулі:

, (3.4)

де К_м.час  коефіцієнт машинного часу;

К_уп  коефіцієнт участі даного інструменту в обробці деталей.

Розрахунок потреби в вимірювальному інструменті проводиться по формулі:

,(3.5)

де а_в  кількість вимірювань на одну деталь;

n_в.к  вибірковість контролю (в десяткових частках);

n_пр.і  кількість вимірювань, що може витримати даний інструмент до повного зносу.

Для калібрів і скоб норма зносу визначається по формулі:

, (3.6)

де  коефіцієнт допустимого середньоймовірного зносу вимірювача (близько 0,7);

величина допустимого зносу вимірювача за ДСТУ, мкм;

В  норма стійкості вимірювача (число вимірювань на 1 мкм зносу вимірювача);

допустиме число ремонтів вимірювача до повного зносу (= 2).

Розрахунок потреби матриць штампу проводиться по формулі:

, (3.7)

де n_ш  норма зносу матриці штампу, що розраховується по формулі:

, (3.8)

де L  величина допустимого сточування матриці, мм;

l  середній шар металу, що знімається при переточуванні, мм;

U  кількість ударів між двома переточуваннями;

К_ст  коефіцієнт, що враховує зниження стійкості штампу після переточування.

Розмір цехової оборотної фундації інструменту визначається по формулі:

Z_ц = Z_р.м + Z_р.з + Z_к, (3.9)

де Zр.м  кількість інструменту, що знаходиться на робочих місцях, шт.;

Zр.з  кількість ріжучого інструменту, що знаходиться в заточуванні і відновленні, шт.;

Zк  кількість ріжучого інструменту, що знаходиться в інструментально-роздавальних коморах, шт.

Кількість інструменту на робочих місцях щодо його періодичній подачі визначається по формулі:

, (3.10)

де Тм  періодичність подачі інструменту до робочих місць, год;

Тс  періодичність зміни інструменту на верстаті, год;

n_н  кількість інструментів, одночасно вживаних на одному робочому місці;

Кз  коефіцієнт резервного запасу інструменту на кожному робочому місці (величина Кз на однорізцевих верстатах рівна 1, а на багаторізцевих  2-4).

Періодичність зміни інструменту визначається по формулі:

, (3.11)

де t_шт  штучний час на операцію, хв;

tм  машинний час на операцію, хв.

Кількість інструменту, що знаходиться в заточуванні, визначається по формулі:

, (3.12)

де Тз  час від надходження інструменту з робочого місця в інструментально-роздавальну комору до повернення його із заточування, год. (для простого інструменту Т₃ = 8 год., а для складного  16 год.).

Кількість ріжучого інструменту, що знаходиться в запасі в інструментально-роздавальній коморі, визначається по формулі:

Z_к = Q_р * t_н(1+К_з), (3.13)

де Q_Р – середньодобова витрата інструменту за період між черговими його надходженнями з центрального інструментального складу, шт. (Q_р = К_р : 360);

t_Н – періодичність поставки інструменту з центрального інструментального складу в інструментально-роздавальну комору цеху (як правило, поставки проводяться 2 рази на місяць, тобто (t_Н = 15 дн.);

К₃ – коефіцієнт резервного (страховки) запасу інструменту в інструментально-роздавальній коморі (приймається К₃ = 0,1).

По системі «мінімум-максимум» створюється три норми запасу:

1) мінімальна норма запасу (Z_min) створюється на випадок затримки виконання замовлення на виготовлення інструменту або перевитрати його цехами (за практичними даними залежно від величини витрати інструменту):

Z_min = Z_стр, (3.14)

2) норма запасу, відповідна точці замовлення, при якій видається замовлення на виготовлення або придбання чергової партії інструменту:

Z_т.з = Z_min + Т_о*Q_р, (3.15)

де Т_о  період часу між моментом видачі замовлення і надходженням інструменту на центральний інструментальний склад, дні;

Q_р  середньоденні витрати інструменту за період виконання замовлення.

3) максимальна норма запасу (Z_max) досягається у момент надходження замовлення інструменту, визначається по формулі:

Z_max = Z_min + Т_ц*Q_р, (3.16)

де Тц  час між двома надходженнями партій інструменту (тривалість циклу), дні.